В ОЧІКУВАННІ НОВИХ ЗНАНЬ
Людина завжди чекає на прихід весни, адже вона пробуджує бажання
діяти, з’являється натхнення почати щось нове. Учасники дансько-українського проекту
– не виключення. Адже саме навесні, у березні, розпочинається новий етап їхнього
навчання.
Чим він відрізнятиметься від двох попередніх етапів, під час
яких учасники дізналися чимало нової та цікавої інформації, обговорювали шляхи
розвитку профспілкового руху, порівнювали системи двох країн і основне – брали
участь у неповторних тренінгах Пера Айзенрайха.
Основна відмінність – це те, що заняття проводитимуть вітчизняні
викладачі. Протягом трьох семестрів у 2016 році триватимуть навчальні тренінги
у трьох групах.
Під час складання переліку тем для навчальних семінарів ураховували
насамперед індикатори самого проекту, його цілі та завдання. А це передусім – стратегічні
зміни у профспілковому русі, підвищення авторитету та впливу профспілок у суспільстві,
зростання їх ролі у соціальному діалозі на рівні області, району, міста, збільшення
кількості членів профспілок, профорганізацій, укладення колективних договорів та
угод, які захищатимуть права працюючої людини.
Звісно, що попередньо кожна група висловила свої побажання. Наразі
можна стверджувати, що максимально вдалося поєднати перше і друге, тому Керівний
комітет у січні ц. р. схвалив перелік тем занять і склад викладачів.
За традицією перший семінар року започаткує перша молодіжна група.
Це – небайдужа, енергійна і прогресивна профспілкова молодь, яка без вагань бере
на себе відповідальність за майбутнє профспілкового руху. За словами Пера Айзенрайха,
який упродовж тривалого викладацького життя проводив навчання у багатьох країнах,
із такою молоддю він зустрівся вперше.
Навчання триватиме з 13 до 18 березня на базі Дніпропетровського
Зонального навчально-методичного центру.
Другу групу запросимо до Луцька з 15 до 20 травня, а третю групу
– до Львова з 29 травня до 3 червня.
Таким чином, завершиться третій семестр, а четвертий і п’ятий
семестри 2016 року відбудуться у вересні–листопаді.
То ж чекаємо нових зустрічей для отримання нових знань.
Валентина ШЕВЧЕНКО,
керівник Центру з реалізації дансько-українського проекту
ВИЗНАЧЕНО ТАКІ ОСНОВНІ ТЕМИ СЕМІНАРІВ:
– профспілки та їх роль у забезпеченні гідної праці;
– соціальний діалог і його особливості на місцевому та регіональному
рівнях;
– виклики сучасності та профспілки;
–модернізація профспілок в умовах викликів сучасності;
–стратегічне планування – технологія ефективного вирішення завдань
профспілок;
– мотивація профспілкового членства у постіндустріальному світі;
– профспілковий органайзинг – інструмент зміцнення профспілок;
– прикладна риторика та мистецтво мовного спілкування;
– особливості підготовки та проведення презентацій;
– файндрайзинг – пошук фінансової стабільності профспілок;
– мистецтво комунікації у профспілках;
– ефективність комунікації профспілковців у конфлікті з роботодавцем;
– управління конфліктами – ефективність переговорів;
– підготовка публічних виступів профспілкових лідерів;
– лідерство, компетенції профспілкового лідера;
– формування команди в управлінні профспілок;
– психологія спілкування та її наслідки у посиленні мотивації
профспілкового членства;
ефективність ведення колективних переговорів.
ШКОЛА ПРОФСПІЛКОВОГО АКТИВУ
Ще одна профспілкова проблема, яка бере свій початок з питання
якісного інформування, — це навчання.
У нашій первинній організації проводиться навчання у Школі профспілкового
активу, в якому беруть участь близько 200 активістів.
Навчання відбуваються у приміщеннях, які надає адміністрація
заводу. Лекції слухають керівники й фахівці підприємства. Завдяки використанню
SKYPE до навчання залучаємо також фахівців Дніпропетровського обласного і Центрального
комітету профспілки. Для організації заходів витрачено багато часу і чимало внутрішніх
ресурсів, проте з профспілкового бюджету – не використано ані копійки. Тож виконану
роботу із проведення навчання можна оцінити позитивно. Але найцікавіше, що з точки
зору профспілкової звітності наша організація вважається «аутсайдером» у навчанні.
Оскільки ми не витрачали профспілкові кошти, отже, за логікою звіту, навчання не
проводили. Виходить, щоб стати найкращою організацією, потрібно проводити «модні»
навчання у якихось цікавих дорогих місцях.
Думаю, що підходи стосовно оцінки якості профспілкового навчання
необхідно змінювати й акцентувати увагу не на кількості коштів, витрачених на
навчання, а на аналізі результатів його проведення.
Володимир РОМАНЕНКО,
голова ППО профспілки металургів і гірників ПАТ «Нікопольський
завод феросплавів»,
учасник третьої групи дансько-українського проекту
05.03.2016
|
