МІНІСТЕРСЬКА НЕДБАЛІСТЬ ПІД СОУСОМ «3474»

 Надзвичайно прикро, коли надії і сподівання руйну­ються через недбалість, власні образи та особисті інтереси. Мова йтиме про студентську молодь і спроби можновладців по­збутися студентських профспілкових організа­цій, які, до речі, є єдиним дієвим, прозорим і неза­лежним захисником моло­ді у навчальному закладі.

Студентська молодь є одні­єю з найвразливіших кате­горій населення України. Деякі соціологи навіть на­зивають її «втраченим поколін­ням», оскільки в сучасного випускника, який має на руках диплом про освіту, немає можливостей і пер­спектив розвитку.

Невтішний сценарій подальшої долі молодої людини більш вірогід­ний, ніж гідне існування. Тим паче, що, за офіційними статистичними даними, кожен четвертий пенсіо­нер вимушений працювати. А отже, молодь – «ще нехай почекає свого часу».

Здавалося б, новий Президент, Уряд, нові обличчя і нові сподіван­ня. Все має змінюватися, рухатися і модернізуватися. Стільки гарних, молодих інтелектуальних особис­тостей сьогодні при владі. Та ні. Є сумнівні й дуже спірні «слуги народу».

Міністр освіти і науки України Сергій Квіт і його заступниця Інна Совсун – яскравий приклад невдач та розчарування.

Перші кроки на шляху нової мі­ністерської команди – скасування стипендій, яка стає ідеєю «фікс». «Студенти не повинні отримувати стипендії», – наголошує Інна Совсун з телевізійних екранів. Проте стипендія найчастіше є чи не єди­ним джерелом існування, особливо студентів із сільської місцевості.

Згадаймо також 2014 і 2015 рр., коли пані заступниця міністра в офіційних виступах поділила сту­дентство на бідних та заможних і вирішила, що отримуватимуть сти­пендії будуть лише «обрані».

Це взагалі, що таке: геноцид мо­лоді чи нові креативні ідеї міністер­ської команди? – обурилися пред­ставники первинних студентських та аспірантських організацій й роз­почали активні масові дії. Проф­спілкова молодь за підтримки всьо­го студентства України і працівни­ків освітньої галузі обстояла під стінами Верховної Ради України право на отримання стипендій. Ти­сячні мітинги, купа офіційних звер­нень та інтерв’ю дали результати – стипендії було збережено.

Але образа на профспілки зали­шилася. І от із кінця 2014 року Інна Совсун і «команда» вирішили зни­щити тих, хто перешкоджає. До того ж з неофіційних джерел знаємо, що за часів студентства заступниця мі­ністра була задіяна у студентському самоврядуванні. Але, на жаль, добре ознайомитися з діяльністю первин­ної організації ані в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», ані в Київському націо­нальному університеті імені Тараса Шевченка їй так і не вдалося.

Сьогодні «під соусом» проекту «Чисті виші», який функціонує за вказівкою Інни Совсун, молоді люди мають робити все, щоб жодно­го захисника студентства у на­вчальних закладах не лишилося.

«Чисті виші» – це команда із чо­тирьох осіб віком 20–23 років, які ініціюють заходи, спрямовані на знищення корупції в навчальних закладах. І все начебто було б до­бре, але в таких заходах є чітка ло­гічна лінія – знищити студентські профспілки.

Молоді люди за винагороду від­працьовують чужі сценарії. Один із них є «ляпсусом» у вигляді законо­проекту № 3474. Прикро, адже чи­новники використовують молодь у власних цілях.

З особистої розмови ініціативної групи Молодіжної ради ФПУ, що відбувалася в офісі Реанімаційного пакета реформ, стало зрозуміло, що активісти проекту «Чисті виші» аб­солютно впевнені, що роблять «до­бру» справу, принаймні їм так зда­ється. Для них – це робота. А от для студентської молоді – недолугий законопроект № 3474 – реальна за­гроза втратити єдиний захист.

Молоді політики Ярослав Марке­вич, Олексій Рябчин, Світлана Залі­щук, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Сергій Лещенко – здебільшого друзі Інни Совсун (можемо бачити спільні дружні фото у Facebook), вирішують його зареєструвати і далі просувати. При цьому вони абсолютно не орієн­туються у діяльності профспілок (пояснювальна записка до законо­проекту чітко на це вказує).

На превеликий жаль, цей законо­проект 3 лютого 2016 року розглянуто на засіданні Комітету з питань соці­альної політики, зайнятості та пен­сійного забезпечення і Комітету з пи­тань науки і освіти без обговорення та погодження із профспілковою сто­роною. Не врахованими залишилися подані кожному члену комітету за­перечення і пропозиції від ФПУ, гро­мадської ради при Комітеті з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, Мінсоцпо­літики. Викликає обурення й те, що на руках кожного учасника засідан­ня в проекті рішення було чітко і ар­гументовано окреслено: «Відхилити законопроект». Та зі слів голови Ко­мітету – проект приймається на під­тримку студентських профспілок, тож депутати проголосували і його підтримали. При цьому присутнім на засіданні Комітету Голові Спіль­ного представницького органу об’єднань профспілок, Голові ФПУ Григо­рію Осовому та його заступнику Во­лодимиру Саєнку навіть не надали слово для виступу.

ФПУ і Молодіжна рада не мають наміру відступати. Ми просто не маємо права собі цього дозволити! ФПУ представляє майже два міль­йони студентської молоді, і ми спроможні себе захистити. І якщо буде потрібно – ми швидко мобілі­зуємо зусилля по всій країні.

Перші кроки в цьому напрямі вже зроблені: з ініціативи молоді Харківської обласної організації профспілки працівників освіти і на­уки розпочато Всеукраїнську акцію «Профспілки. Боротьба за Україну».

Дуже важливо, що ми маємо офі­ційну підтримку Міжнародної кон­федерації профспілок, яка представ­ляє понад 180 мільйонів робітників в усьому світі, у тому числі в Україні. Пані Шаран Барроу, генеральний се­кретар МКП, направила звернення до Голови Верховної Ради України з вимогою повернути законопроект на доопрацювання за участі Міжнарод­ного бюро праці і профспілок.

Закликаємо всіх небайдужих спілчан підтримати боротьбу проти МОНівської ініціативи – законопро­екту № 3474.

МОЛОДІЖНА РАДА ФПУ

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ