ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

В ОЧІКУВАННІ ЗМІН

Проблем у сучасної мо­лоді дуже багато, і, на мою думку, їх розв’язання треба починати зі здобуття осві­ти, і починати не з вишів, а ще раніше, з дитячого са­дочка. Навіть у дошкільня­ти вихователі можуть чіт­ко визначити здібності до тих чи інших наук і спеці­альностей. На жаль, ніхто не веде статистику щодо того, яку спеціальність здобуває студент і ким на­далі працює: трапляється, що вчиться на агронома чи ветеринара, а працює про­давцем запчастин чи підсо­бним працівником на бу­дівництві. Або ж молоді люди вступають до вишу, який обрали батьки чи ма­ють кошти лише на здобут­тя цієї спеціальності.

Молодь не має мотива­ції до навчання – навіщо просиджувати у виші шість років, якщо това­риш, який закінчив техні­кум і пішов у бізнес, уже їз­дить на шикарній машині та має квартиру і все інше, а ти досі вчишся, отриму­єш мізерну стипендію і ви­сиш на шиї у батьків. Ма­ють діяти державні програ­ми щодо фінансової під­тримки обдарованої моло­ді, аби вона не покидала свою країну через те, що не може тут реалізувати свої здібності.

Ще одна величезна про­блема, на мій погляд, яка існує не лише в нашій дер­жаві, це корупція на всіх ланках (навчальні закла­ди, підприємства, управ­ління тощо). Причому лік­відувати її неможливо, її можна лише мінімізувати.

Тим часом проблеми мо­лоді ніяк не можна виріши­ти без розв’язання проблем пенсіонерів. У розвинутих країнах вони мають соці­альний захист і вчасно ви­ходять на відпочинок, щоб, наприклад, подорожувати, проте в нашій державі це просто нереально. Якщо пенсіонер не має дітей, які можуть підтримати його, то прожити на одну пенсію дуже і дуже важко: не мож­на дозволити собі хворіти, складно сплачувати кому­нальні послуги, а про по­їздки навіть не йдеться.

Відтак пенсіонери три­маються за свої робочі міс­ця, і молодь, яка має при­йти їм на зміну, залиша­ється на вулиці, маючи знання та бажання працю­вати. Якщо це ще й молода сім’я, яка має хоча б одну дитину, то, зрозуміло, що без підтримки батьків вона не зможе існувати.

Проблем дуже багато і їх потрібно вирішувати; залу­чення активної молоді до профспілкового руху – це велика справа, тому що мо­лодь – це рушійна сила прогресу.

Саме це має на меті дан­сько-український проект – оновлення ФПУ через збіль­шення кількості молодих членів виборних органів. Результат проекту – це те, що молоді члени профспі­лок (до 35 років) матимуть вплив на виборні органи ФПУ. Питання залучення нових членів має стояти на порядку денному кожної профспілкової організації, і така стратегія має бути актуальною саме для моло­ді, щоб профспілки готува­ли нове покоління і стали більш репрезентативними.

Анна ЛЕТА,

учасниця третьої групи дансько-українського проекту

В ЄДНОСТІ – СИЛА

Не можна не згадати іс­торію Тетяни Бєлєнкіної, учасниці дансько-укра­їнського проекту «Поси­лення внеску профспі­лок у забезпечення гід­ної праці, захисту прав працівників та демокра­тизацію в Україні», який розпочався в Україні ми­нулоріч і успішно реалі­зується протягом дев’яти місяців.

Завдяки неоціненному внеску Об’єднаної феде­рації робітників Данії – 3F і особисто Медсу Люнду та Йонасу Девантьєру, які впродовж кількох місяців працювали над упроваджен­ням навчального проекту в Україні, Тетяна стала однією зі щасливчиків, яких було ві­дібрано для участі у проекті.

Під час презентації проекту та першої Національної кон­ференції, на якій зібралися учасники з усіх куточків України, що представляють різні галузі та рівні проф­спілкової організації, при­сутні мали нагоду налагоди­ти контакти, обмінятися до­свідом роботи, поспілкува­тися з представниками дан­ських профспілок і дізнати­ся про роботу 3F. Натхненна цією зустріччю та наповнена енергією до нових звершень, молода й активна Тетяна «виросла» від заступника го­лови до голови Миколаїв­ської обласної організації профспілки працівників бу­дівництва та промисловості будівельних матеріалів.

Після навчання у проекті Те­тяна Бєлєнкіна розробила, презентувала і почала втілю­вати в життя новий проект профспілки будівельників «В єдності – сила». Тетяна стала більш рішучою і у ви­рішенні питань галузі в ціло­му. Так, завдяки її енергій­ності вдається відстоювати профспілкові позиції. Незва­жаючи на структурні зміни в організації, вона очолила га­лузеву робочу групу на регіо­нальному рівні з питань вза­ємодії та співпраці з органа­ми влади.

ЦЕНТР З РЕАЛІЗАЦІЇ ДАНСЬКО- УКРАЇНСЬКОГО ПРОЕКТУ

РОЗШИРЕННЯ СВІТОГЛЯДУ МОЛОДИХ ПРОФСПІЛКОВЦІВ

Проект відкриває широкі можливості для багатьох учас­ників. Нові знання, думки, ідеї зміню­ють їх світогляд та спонукають до ак­тивності.

Однією з учас­ниць проекту є Марина Гера­симова. Це мо­лода дівчина, яка пра­цює на Павлоградсько­му хімічному заводі, що на Дніпропетровщи­ні. У 2010 році вона роз­почала свою профспіл­кову діяльність, а вже через рік її обрали голо­вою Молодіжної ради заводської первинки.

Проте робота з молод­дю у профкомі здебіль­шого обмежувалася лише проведенням спортивних турнірів та фотоконкурсів, а вона відчувала, що проф­спілкові горизонти на­багато ширші.

Відкрити нові обрії їй допоміг дансько-укра­їнський проект, учас­ником якого вона стала завдяки активній робо­ті у профспілці праців­ників оборонної про­мисловості.

Нові знання, знайом­ства, досвід, ідеї зміни­ли світогляд Марини і стали поштовхом для нової хвилі активності у профспілці.

Базове навчання від 3F допомогло їй відійти від традиційного фор­мату роботи з молоддю. Людям необхідно біль­ше розповідати про справжню сутність профспілок, їхню осно­вну місію – захист прав та представництво ін­тересів людини праці. А членство у профспіл­ках має бути свідомим. У цьому надважливим інструментом є навчан­ня як рядових членів, так і профспілкових ак­тивістів.

Одноденний семінар-тренінг, який вона про­вела, підтвердив споді­вання. Молоді проф­спілковці отримали нові знання та інформа­цію про діяльність профспілки, а Марина Герасимова відчула не­обхідність та можли­вість для проведення нових тренінгів. Вона планує використати на­бутий досвід і потенці­ал не тільки в рідному Павлограді, а й у інших регіонах, беручи участь у молодіжних заходах як тренер, які проводи­тиме Профспілка пра­цівників оборонної про­мисловості України.

Завдяки допомозі 3F Марина Герасимова ді­литься знаннями й спо­нукає до активності ін­ших, наголошуючи, що членство у профспілці може дати величезні шанси та перспективи для самореалізації.

Молоді профспілковці з нетерпінням чекають наступних семінарів. Є бажання поділитися ре­зультатами своєї робо­ти, розповісти про но­вини та зміни, які від­будуться у профспіл­ках, у кожного вони свої, але однозначно для однієї мети – гідні умови праці й гідне життя робітників.

ЦЕНТР З РЕАЛІЗАЦІЇ ДАНСЬКО- УКРАЇНСЬКОГО ПРОЕКТУ

13.02.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини