ПРОФСПІЛКОВА МОЛОДЬ – РУШІЙНА СИЛА ПРОГРЕСУ
Розвинені держави на практиці довели, що інвестиції в молодь
є передумовою створення конкурентоспроможної економіки та процвітаючої країни.
Тільки здорові, освічені, високоморальні, матеріально забезпечені, щасливі молоді
громадяни здатні принести максимальну користь державі та суспільству.
Відтак велика надія і відповідальність покладається на керівників
держави, які мають забезпечити гідні умови для розвитку та реалізації молоді. Не
менша відповідальність покладається на громадські організації. Найбільша з них
– Федерація профспілок України, яка одним із своїх завдань бачить розвиток громадянського
суспільства.
Федерація профспілок України заклала надійний фундамент для свого
подальшого розвитку, організовуючи тренінги, семінари, навчання для активної та
перспективної профспілкової молоді.
Профспілкове навчання – один із найголовніших аспектів роботи
профспілки; це як зерно, кинуте в землю, воно обов’язково дасть паростки – діями
та врожай – результатами роботи.
Наша країна взяла курс на євроінтеграцію. Профспілки мають крокувати
в ногу із часом, бути європейськими, відстоюючи інтереси своїх спілчан. В Європі
громадські організації зазвичай стають рушієм реформ. Вони пропонують законодавчі
ініціативи й домагаються їх ухвалення. Профспілки підтримують робітники, адже
їхні дії ефективні і їх усі бачать. Це і зростання зарплат, покращення умов праці,
підвищення соціальних стандартів людей.
Сьогодні в Україні дедалі більшу вагу мають звичайні громадяни,
які об’єднуються у профспілкові та волонтерські організації.
Профспілкові організації здебільшого представлені людьми, які
мають активну життєву позицію і готові співпрацювати в будь-якому форматі. Для цього
використовують такі інструменти, як підтримка, мотивація, солідарність, заохочення,
стимулювання, толерантність.
Підтримка кожного члена профспілки. Ми вважаємо, що кожен працівник
має право на свободу слова, свободу дій і право на захист. Ми завжди готові вислухати
кожну людину, з будь-яких питань, надати кваліфіковану юридичну допомогу та захищати
її інтереси в судах і органах влади.
Мотивація – внутрішнє спонукання до дії для досягнення особистих
цілей або ж цілей організації. У профспілці є два види мотивації: матеріальна і
нематеріальна. Матеріальна мотивація більше схожа на підтримку, оскільки спілчанин
отримує матеріальну допомогу на оздоровлення або відпочинок. Нематеріальна мотивація
передбачає використання сприятливих перспектив у майбутньому.
Солідарність – активне співчуття якимось діям, думкам; спільність
поглядів, інтересів. Так, з початком подій на Майдані запрацював конвейєр для
досягнення єдиної мети – миру, спокою в Україні і справедливості для кожної людини.
Були створені групи за інтересами, волонтери об’єдналися для підтримки воїнів
АТО.
Заохочення – працівники та їхні діти відвідують культурно-масові
заходи, тим самим підвищують свій життєвий рівень. Профспілка забезпечує 50%
оплати послуг, передбачено колективне відвідування, на що профком отримує 10% знижку.
Стимулювання – за вагомі внески у розвиток галузі запроваджено
нагородження почесними грамотами, відзнаками, матеріальними виплатами.
Толерантність означає, що для профспілки важлива думка кожного
спілчанина. На сьогодні основним аспектом роботи є об’єднання, боротьба, співпраця
заради миру. Наша сила – в єдності!
Тетяна БЄЛЄНКІНА,
учасниця другої групи дансько-українського проекту
ЛІДЕР ЧИ КЕРІВНИК?
Питання лідерства цікавили людей із давніх- давен. Донині так
і не досягнуто повної згоди щодо поняття лідерства і методів його вивчення.
Поняття «лідер» і «керівник» мають багато спільного. І той
і той організують, спонукають групу на вирішення поставлених перед нею завдань,
визначають вибір способів і засобів їх вирішення. Разом із тим це не тотожні поняття.
Відмінності понять «управління» і «лідерство» пов’язані з існуванням в організації
двох типів відносин – формальних і неформальних. Лідерство – це процес впливу
на людей, породжений саме системою неформальних відносин, тим часом управління
передбачає наявність чітко структурованих формальних відносин, через які воно реалізується,
а роль керівника ніби визначена формальною структурою його функцій, як правило,
право на застосування санкцій є беззаперечним тощо. Лідерство, навпаки, формується
спонтанно, стихійно, на рівні напівусвідомлених психологічних переваг. Отже, можна
виокремити такі основні відмінності між лідером і керівником:
– Бути лідером і бути керівником – це не одне й те саме.
– Вплив керівника ґрунтується на владі та її джерелах, лідерство
ґрунтується на процесі соціального впливу і на взаємодії в організації.
– Управління передбачає взаємозв’язок «керівник – підлеглий»,
лідерство – «лідер – послідовник».
– Керівник є насамперед формальним лідером, але саме лідерство
визначає наявність неформальної основи. Можна бути керівником і не бути лідером.
– Лідерство відрізняється від керівництва меншою стабільністю,
тому що залежить від настрою групи, характеру ситуації і не підкріплене, на відміну
від керівництва, системою правових санкцій.
– Процес управління визначається не тільки внутрішньогруповими,
а й зовнішніми обставинами (наприклад, зв’язками з іншими організаціями тощо),
тоді як лідер вирішує тільки проблеми, що виникають у групі.
– Лідер діє всередині групи, а керівник зв’язує групу з іншими
соціальними системами.
Тетяна БЄЛЄНКІНА,
учасниця другої групи дансько-українського проекту
СПІВПРАЦЯ, СПРЯМОВАНА НА МОДЕРНІЗАЦІЮ ПРОФСПІЛОК
У рамках реалізації спільного проекту взаємодії між ФПУ і профспілкою
Данії ЗF у Зональному навчально-методичному центрі Дніпропетровського облпрофоб’єднання
21 грудня відбувся тренінг «Роль молоді в модернізації профспілок». Його учасниками
стали члени молодіжних рад підприємств і молодіжних комісій членських організацій
облпрофцентру.
Відкриваючи навчання, член Керівного комітету дансько-українського
проекту голова Дніпропетровського облпрофоб’єднання Віталій Дубіль наголосив, що
співпраця із 3F
спрямована на модернізацію профспілок України, підвищення професіоналізму профактивістів
і профпрацівників, зміцнення профспілок на національному, регіональному та місцевому
рівнях. Він ознайомив молодих профактивістів з основними напрямами діяльності
головного профспілкового штабу області. Що стосується реалізації молодіжної політики,
то нині на Дніпропетровщині діють 423 молодіжні ради та комісії, і більше тисячі
молодих профактивістів обрані головами профкомів.
Головним модератором тренінгу виступив учасник спільного проекту
від Дніпропетровщини керівник Молодіжної ради облпрофоб’єднання, голова обкому
профспілки працівників культури Анатолій Яловий, який зумів зацікавити слухачів
і залучив їх до спілкування та висловлення своїх поглядів, обміну досвідом роботи
молодіжних рад.
Анатолій ЯЛОВИЙ,
учасник другої групи дансько-українського проекту
18.01.2016
|