ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

МАЄМО ВІДПОВІДІ НА ВИКЛИКИ ЧАСУ

Людина, яка обирає для себе громадську діяль­ність, має розуміти, що це не справа вільного часу чи улюблене хобі. Це систем­на відповідальність, яка завжди з тобою, незалеж­но від часу та настрою. На роботі, вдома чи на відпо­чинку – профспілковий діяч завжди має бути в то­нусі, відповідати на запи­тання, вирішувати нагальні завдання і якісно робити свою нелегку справу. Ра­зом із тим це не має бути тягарем, а навпаки – нади­хати і приносити радість.

Цікаво, що ніхто не вчить, як працювати у профспілці, як правильно доносити важливу інформацію до людей, як їм допомагати. Є тільки перелік зобов’язань і правил – суха посадова інструкція. Якщо керува­тися лише нею, то і вся справа буде суха й бездушна.

Щоб цього не сталося, треба по­стійно самовдосконалюватися або, просто кажучи, вчитися, а саме: спілкуватися з однодумцями, об­мінюватися цінним досвідом і ра­зом втілювати нові ідеї в життя. Особисто для мене все це стало можливим завдяки участі в семі­нарах у рамках дансько-україн­ського проекту.

Кожна зустріч – це ніби ковток свіжого повітря, що бадьорить і надає нових сил, ідей, а отже, і можливостей. Так, заручившись дружньою підтримкою своїх колег і підкріпивши це отриманими зна­ннями, з’являється бажання руха­тися вперед і досягати нових успі­хів в улюбленій справі.

Теми, що ми обговорюємо, – ак­туальні, гострі, важливі для на­ших країн та їх мешканців, неза­лежно від професії чи соціального становища. Вони близькі кожному з нас – адже у своїй діяльності профспілкові лідери стикаються із широким колом питань. І це не лише налагодження взаємовідно­син з адміністрацією закладів чи підприємств, а й соціальна під­тримка, відстоювання прав люди­ни, гідні умови праці та відпочин­ку тощо. Загалом це все, з чого складається наше буденне життя.

Яким же ми, учасники круглого столу данськоукраїнського проек­ту, бачимо майбутнє профспілок у нашій державі? Відповідь, на жаль, буде невтішна. Профспілки не мають належної підтримки з боку держави, їх не вважають за повноцінні організації і тому не сприймають серйозно. Разом з тим не скуті фінансовими відносина­ми чи якимись іншими зобов’язаннями, профспілки мають справжню єдність, чесність і силу у своїх лавах. Ці якості варто ціни­ти й використовувати на благо са­мих людей.

Рушійною силою таких об’єднань має бути молодь, що сміливо дивиться в майбутнє і не боїться змін. Саме ці зміни – сміливі, ро­зумні, можливо, навіть нестан­дартні, потрібні первинним орга­нізаціям. Не варто, звісно, нехту­вати й міцними традиціями проф­спілок, що працюють уже не пер­ший рік.

Важливо також пам’ятати, що профспілка – це не сервіс, не по­слуга, а організація самих праців­ників, які разом борються за свої інтереси та інтереси своїх товари­шів, це колектив, об’єднаний спільною метою. Тільки з таким підходом до справи ми зможемо оновити профспілку, заохотити людей до змін і разом ефективно працювати і розвиватись.

Сергій БЕЗУМЕНКО,

учасник другої групи дансько-українського проекту

ДРУГИЙ ЕТАП ПРОФСПІЛКОВОГО НАВЧАННЯ

Усі розуміють, що за останні роки в нашій країні відбули­ся принципові зміни, які кар­динально змінили місце, роль і завдання профспілок.

Сьогодні ні в кого не викли­кає сумніву той факт, що для ефективного управлін­ня потрібна спеціальна під­готовка, професійні знання, вміння і навички. Навчання має починати­ся із членів профспілок, із первинок і йти до навчання профспілкових викладачів. Система профспілкової освіти, що є невід’ємною складовою політики профспілок, покликана дати необхідні знання, розвинути відповідні навички роботи. Від її ефективності й мобільності зале­жить імідж профспілкового руху в суспільстві. Бути лідером цього руху може лише спеціально підго­товлена та всебічно обізнана люди­на. Навчання має бути цікавим та активним, відбуватися у вигляді тренінгів, семінарів, практикумів, варто показувати відеофільми, за­стосовувати нові технології й актив­ні методи навчання, які забезпечать найбільш ефективне досягнення по­ставлених цілей.

У Данії навчання у профспілці є од­ним із найголовніших завдань. Що­року тут затверджують графіки проведення семінарів, що охоплю­ють різні теми. Так необхідно роби­ти і в Україні. Профспілкова освіта має охоплювати початкову підго­товку профспілкових кадрів, базо­ве навчання, підвищення кваліфі­кації за спеціальними курсами і мати на меті формування у членів профспілки більш активної грома­дянської позиції, вміння кваліфіко­вано обстоювати свої права та ін­тереси. І якщо у профспілковій ор­ганізації зрозуміють, що профспіл­кові лідери повинні не лише навча­тися самі, а й дбати про навчання кожного члена трудового колекти­ву, обов’язково вносити до колдого­ворів пункт про підвищення квалі­фікації членів профспілки, то й профспілка в Україні стане могут­ньою та захищеною.

Світлана ГІЛЬТАЙ,

учасниця другої групи дансько-українського проекту

МОЛОДЬ – РУШІЙНА СИЛА ПРОГРЕСУ

Розвинені держави на практиці довели, що інвестиції у молодь є передумовою розви­тку конкурентоспро­можної економіки та процвітаючої країни. Тільки здорові, осві­чені, високоморальні, матеріально забезпе­чені, щасливі молоді громадяни здатні принести максималь­ну користь державі та суспільству. Тож нині велика надія і відпо­відальність поклада­ється на керівників держави за створен­ня гідних умов для розвитку та реалізації молоді.

Не менша відпові­дальність покла­дається на громад­ські структури, найбільша з яких – Феде­рація профспілок Украї­ни, а одним із завдань, яке вона ставить перед со­бою, є розвиток громадян­ського суспільства.

Організовуючи тренінги, семінари, навчання для активної та перспектив­ної профспілкової молоді, ФПУ закладає надійний фундамент для подаль­шого розвитку громадян­ського суспільства.

Одним із таких просвіт­ницьких проектів є спіль­ний данськоукраїнський навчальний проект «По­силення внеску профспі­лок у забезпечення гідної праці, захисту прав пра­цівників та демократиза­цію в Україні».

Учасники проекту – це ко­манда однодумців, моло­дих, активних, небайду­жих, цілеспрямованих профспілкових лідерів із різних галузей та всіх ку­точків України. Вони озна­йомлюються із системою навчання, що розроблена й успішно функціонує у данських профспілках, а також вивчають структу­ру, членство, законодавчу базу профспілки 3F.

Наша країна має великий потенціал розвитку в усіх напрямах галузей та профспілкового руху. Проте головною запору­кою успішного майбут­нього є солідарність. Спільність думок, погля­дів та дій є основною складовою суспільства майбутнього України.

Профспілкове навчання – одне з найголовніших ас­пектів роботи профспілки. Це як зерно, кинуте в зем­лю, яке обов’язково дасть паростки – діями та врожай – результатами роботи.

На мою думку, профспіл­кове навчання потрібно по­давати двома рівнями. Це мають бути базове навчан­ня та громадські універси­тети. Базове навчання має передбачати такі розділи, як «Профспілкова ідеоло­гія», в якому розглядати­муться питання: що таке профспілка, історія проф­спілкового руху, профспіл­ки та політика, профспіл­ка та суспільство, проф­спілка і економіка, солі­дарність у профспілці; «Профспілкове законодав­ство» – профспілковий ста­тус, профспілка у трудово­му законодавстві, охорона праці, соціальне страху­вання, оподаткування та звітність профспілок; «Ко­лективний договір та пере­говори» – техніка ведення переговорів, компетент­ність, етапи угоди, форму­вання змісту угоди, контроль та відповідальність за виконанням угоди.

Під час занять на громад­ських університетах спіл­чани отримуватимуть зна­ння із «Психології та ко­мунікацій», «Органайзин­гу», «Інформаційної полі­тики». Головне – донести до спілчан, що вчитися ні­коли не пізно, оскільки на­вчання є запорукою розви­тку особистості, а в поєд­нанні із солідарністю на­вчання – основа розвитку профспілкового руху.

Тетяна БЄЛЄНКІНА,

учасниця другої групи дансько-українського проекту

14.11.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини