ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Вступ до профспілки – неабияка подія для молоді

Профспілкова організація Сєверодонецько­го об’єднання «Азот» – одна з найбільших і кращих у хімічній галузі. Нещодавно вона відзначила своє 65-річчя. Одна з давніх та важливих її традицій – зміцнення зв’язків між всіма поколіннями трудівників.

Семен ПЕРЦОВСЬКИЙ

Луганська обл.

У пошуку нових форм

«Крім cеми тисяч працівників нашого містоутворюючого підпри­ємства, до складу організації вхо­дять і колишні його робітники, які нині перебувають на заслуженому відпочинку, а також співробітники та учні трьох базових професійно-технічних закладів, – розповідає голова профкому об’єднання, член Ради ФПУ Валерій Черниш. – До нас щороку приходить молоде по­повнення, і ми прагнемо залучити його до активної участі в загальних справах».

Нещодавно ця робота набула осо­бливої ефективності. «Це стосується навіть не форми, а конкретних цілей і змісту, – пояснює досвідчений фа­хівець, завідувачка організаційно-масового відділу профкому «Азоту» Тетяна Лісовська, яка є ініціато­ром нововведення. – Закономірно, що підшефні училища конкурують між собою, але ж завдання у них спільні. Отже, потрібно посилюва­ти їхнє співробітництво, партнер­ство з роботодавцями – насамперед через нашу профспілку.

Так виникла ідея проведення двомісячної естафети-марафону «Я обираю профспілку!», головна мета якої – посилення мотивації учнів до вступу в найбільш масову гро­мадську організацію, залучення їх до профспілкового життя, набуття знань щодо захисту своїх прав та інтересів».

Як одна родина

Урочистий старт естафети в Сєверодонецькому вищому профе­сійному училищі, приурочений до 70-річчя закладу, зібрав майже пів­тораста першокурсників, їхніх то­варишів, наставників, громадських активістів. У фойє розгорнули ви­ставку робіт місцевих умільців, а сцену конференц-залу прикрасив барвистий банер із фотохронікою профспілкового життя навчально­го закладу.

Профлідер «Азоту» Валерій Чер­ниш розповів про традиції наймасо­вішої громадської організації, тру­дового колективу. Це й стало лейтмотивом свята.

Ініціатива азотівців з молодіж­ною естафетою дає для цього до­брий імпульс і приклад. Це відзна­чили й гарні друзі профосвітян – за­ступник голови Луганської держад­міністрації Ольга Лішик, керівник департаменту освіти та науки ОДА Ірина Цимбал, перший заступник міського голови Петро Чернишин, голова обласної ради хімнафтохімпрофспілки Володимир Кравчен­ко. Щодо конкретної програми ма­рафону, то в училищі її продовжив ветеран «Азоту» та профспілкового руху Олександр Гавриленко.

Голова цехкому профспілки за­лізничного цеху Віталій Ромашкін розповів, як розпочинається тру­довий шлях сучасної молоді, дав слушні поради.

Тим часом багато чого належить дізнатися профспілковому поповненню. Допомогти у цьому були покликані тематичні книжкові ви­ставки та огляд профспілкових ви­дань (починаючи з «ПВ»), що його зробила завідувачка профбібліоте­ки «Азоту» Ніна Журавель.

Як годиться, вручили й наго­роди – переможцям змагання на­вчальних груп із різних номінацій. А всьому колективу профком «Азо­ту» подарував комплект спортив­них знарядь. Кульмінацією свята стало вручення першокурсникам головами профкому та учпрофкому підприємства профспілкових квит­ків та книг про профспілкове життя «Азоту». На честь свята учні приго­тували чудовий концерт.

Ініціативі – простір

Незвичайну та важливу акцію продовжили в Сєверодонецькому професійному ліцеї, що збіглася з 60-річчям закладу. Тут зуміли нада­ти заходу масштабності, яскравос­ті, щирості. Кожна група підготува­ла плакати, що креативно заклика­ли до вступу в профспілку. Дотепні слогани безперечно заслуговують на поширення.

Головною темою на цьому етапі (на відміну від першого, присвяче­ного традиціям) стала робота проф­спілок в ринкових умовах. Голова профкому «Азоту» Валерій Черниш пояснив, як забезпечується дотри­мання соціальних гарантій та прав членів профспілки, якими можли­востями вони користуються.

Випускник навчального закла­ду Микола Нагорянський акценту­вав на особистій активності проф­спілчан. «Ми змогли здобути зван­ня «Училище високої культури» й продовжували підвищувати культу­ру праці, впроваджувати здоровий спосіб життя у своїх колективах на «Азоті», – розповів він. – Як заступ­ник голови профкому підприємства, а згодом – начальник відділу поста­чання я займався розв’язанням про­блеми забезпечення трудівників су­часним спецодягом. Вирішили, що найкраще – це створити свою шваць­ку дільницю, яка себе виправдовує і зараз. Згодом у профліцеї, крім май­бутніх хіміків, почали готувати для нас (і не тільки) і кравців».

Ось що таке профспілкова ініці­атива! Далі розповідь продовжила випускниця профліцею Тетяна Лі­совська. Вона тут навчалася на ла­боранта, на підприємстві її первин­на профорганізація стала однією з найкращих, крім того, Тетяна здо­була дві вищі освіти. Працюючи ба­гато років завідувачкою оргмасово­го відділу профкому, вона виховала чимало молодих активістів, втіли­ла у життя безліч корисних і ціка­вих програм і за це удостоєна вищої нагороди ФПУ.

Юнаки та дівчата показали свій варіант відомої казки про ріпку, пе­реробивши народний твір на проф­спілковий лад. Між іншим, зважив­ши на те, що зі сцени не все було добре чути, Валерій Черниш пові­домив, що вирішено подарувати лі­цею нову сценічну акустичну систе­му. Винуватці урочистостей, яким вручили профспілкові квитки, від­разу вирішили, що випробують її під час виступу агітбригади з профорієнтації.

Яскраво та щиро

Виставкою профспілкових стін­нівок підхопили естафету учні Сє­веродонецького вищого профучи­лища № 92. Свою програму вони розпочали веселою презентацією професій-спеціальностей, яких на­вчають в училищі. У закладі, яке незабаром відзначатиме своє 50-річчя, з допомогою шефів впроваджу­ють нові технології навчання.

Голова профкому «Азоту» Вале­рій Черниш звичайний виступ за­мінив жвавою розмовою з першо­курсниками, під час якої розпиту­вав юнаків та дівчат, як вони уяв­ляють роль і значення профспілок, а також висвітлив власне бачення цього питання.

Директор училища Микола Лі­щишин, ветеран профруху, інженер Павло Руднєв навели низку при­кладів з історії та нинішнього жит­тя щодо цієї проблеми. Йшлося, зо­крема, про підвищення кваліфіка­ції робітників. Так, на базі навчаль­ного центру «Азоту» організовано навчання профактивістів, громад­ських інспекторів з охорони праці. Наголошувалося, що для громад­ської роботи, розкриття своїх здібностей потрібні знання та хист.

Ці слова підтримала випускни­ця училища Ольга Ільченко, котра розкрила різні грані профроботи.

Голова учпрофкому Інеса Сидо­ренко підбила підсумки анкетного опитування з мотивування проф­спілкового членства, голова профкому непрацюючих пенсіонерів «Азоту» Анатолій Гумінський про­вів вікторину з історії профоргані­зації, а завідувачка профбібліотеки Ніна Журавель поповнила багаж знань молоді.

Призів вистачило на всіх знавців. Училище одержало в подарунок від профкому світломузичну апарату­ру для дискотек. Завершилося свято пам’ятним фотографуванням ново­спечених профспілковців із досвід­ченими активістами, ветеранами.

З душею та любов’ю про дошкільнят

Мала батьківщина героїні нашої оповіді – село Крачки Хмельницького району. Милувалася Емі­лія тамтешніми краєвидами і в серці виношува­ла мрію стати педагогом. Відтак після закінчення Захаровецької восьмирічки стежка привела дівчину до Хмельницького педучилища.

Валерій МАРЦЕНЮК

Хмельницька обл.

Відшуміли студентські роки, і дипломований фахівець у далекому 1979-му за дер­жавним розподілом отрима­ла направлення до Грузевицького дитячого садка вихователем. Без протекції, самотужки долала Емі­лія Личак свої життєві та професій­ні віхи, сповна віддавалась улюбленій справі – вихованню дошкіль­нят, до яких ставиться з душею та великою любов’ю. Завдячуючи цьому, здобула авторитет не тільки серед жителів села, а й у керівни­цтва освіти району. Тому, коли у 2001 році постало питання, кому очолити дитячий садок, двох ду­мок не було – тільки Емілії Личак, ініціативній, цілеспрямованій і на­полегливій у роботі.

На цій посаді найповніше прояви­лися риси характеру Емілії, успад­ковані від батька-матері, відгране­ні у трудових буднях. Завдяки ефективному керівництву Емілії Личак Грузевицький дошкільний навчальний заклад «Сонечко» ви­знаний одним із кращих у регіоні. Свідченням цього є почесні грамо­ти управління освіти Хмельницької РДА. Портрет завідуючої навчаль­ним закладом було занесено на районну Дошку пошани.

Підлеглі кажуть, що Емілія Іванівна не боїться відповідальності, вимо­глива і справедлива, її серце завше відкрите для улюблених вихован­ців, їхніх батьків, для тих, хто пра­цює поруч.

Завідуюча, загалом, не схильна до риторики, про себе розповідає мало, а от про своїх підлеглих, од­нодумців – більше. Завдяки спіль­ним зусиллям колективу тут ство­рено чудові умови для перебуван­ня дітей у дошкільному закладі. А ще велику увагу приділяє дитсадку виконком Грузевицької сільради (голова Володимир Данілов). При­міром, цьогоріч знайшли кошти для перекриття даху, утеплення приміщення закладу, придбали для дітей новий ігровий комплекс. Тим часом управління освіти Хмельницької РДА постійно надає методичну допомогу, спрямовану на поліпшення навчально-виховного процесу серед дошкільнят.

Своїм успіхом працівники дошкіль­ного навчального закладу також за­вдячують і профкому, який є надій­ним помічником у їхній нелегкій справі – вихованні дошкільнят. Очо­лює його декілька років поспіль Людмила Янушевич – вихователька середньої групи. Тісна співпраця ад­міністрації та профкому сприяє за­безпеченню стабільної, ефективної діяльності закладу. Тут щорічно укладається колективний договір, в якому велика увага приділяється соцзахисту працівників дитсадка.

У Федерації профспілок Рівненщини навчають лідерству

Жанна АРСЕНІЧЕВА

голова Молодіжної ради ФПО

Нещодавно відбулося чер­гове засідання Молодіж­ної ради ФПО, у ході якого молоді профактивісти ви­словили своє бачення розвитку профспілкового руху області, вне­сли пропозиції щодо його популя­ризації та модернізації. Крім того, у рамках започаткованої ФПО«Школи лідера» здобутими зна­ннями та досвідом із молодими профактивістами поділилися авто­ритетні лідери регіону.

Відкриваючи засідання, голова ФПОМикола Шершун наголосив, що незважаючи на вкрай тяжку економічну ситуацію у країні, то­тальне безробіття та зневіру лю­дей, профспілчанам не варто опускати рук. Іхто, як не молодь, має це розуміти.

Про досвід роботи польської профспілки «Солідарність» розпо­віла присутнім голова профкому учнів ДПТНЗ«Рівненський центр ПТОсервісу та дизайну», член Мо­лодіжної ради ФПОІнеса Білець.

У ході обговорення було висунуто низку цікавих пропозицій. Так, члени ради ініціювали створення соціального ролика, який мав би на меті донести до широких мас основну місію профспілок – захист соціально-економічних прав та ін­тересів людини праці. Також було запропоновано в рамках «Школи лідера» і надалі запрошувати до участі в ній лідерів профруху, які своєю ефективною роботою дове­ли дієвість і міць профспілки.

«Школа лідера» розпочала свою роботу виступом голови ППОРів­ненської дитячої музичної школи № 1 ім. М. Лисенка Анатолія Цим­балюка, який розповів про бо­ротьбу колективу, батьків та профкому за існування школи під час задуманого владою злиття двох музичних шкіл Рівного в одну.

Члени ради також розглянули низ­ку нагальних питань, що стосува­лися поліпшення інформаційної роботи серед молодіжних осеред­ків і системного навчання моло­дих профкадрів.

Насамкінець молоді профактивіс­ти визначили основні риси, які ма­ють бути притаманні справжньо­му лідеру. Отож, на думку членів Молодіжної ради ФПОРівненщи­ни, профспілковий лідер має бути цілеспрямованим, обізнананим у справі, якою займається, сміли­вим і обов’язково – вірити у себе.

21.07.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини