ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Профспілки максимально використовуватимуть дозволені законом засоби для підтримки своїх вимог та пропозицій

30 квітня у Клубі Кабінету Міністрів України члени Спільного представниць­кого органу репрезентативних всеу­країнських об’єднань профспілок на національному рівні зустрілися із віце-прем’єр-міністром – міністром культури України В'ячеславом Кириленком для обговорення питань покращення рівня життя та добробуту громадян.

Слід наголосити, що СПО об’єднань профспілок на за­сіданні 27 квітня ухвалив рі­шення про вступ у колектив­ний трудовий спір із Кабіне­том Міністрів та із СПО сто­рони роботодавців. Після об­говорення інформації з цього питання, з якою виступив пер­ший заступник Голови СПО об’єднань профспілок, заступ­ник Голови ФПУ Сергій Кон­дрюк, та враховуючи недосто­вірну відповідь СПО сторони роботодавців щодо заборгова­ності із зарплати та неотри­мання відповіді стосовно ви­сунутих профспілками вимог з боку уряду, прийнято рішен­ня вступити у колективний трудовий спір (конфлікт) із Спільним представницьким органом сторони роботодав­ців на національному рівні, а також із Кабінетом Міністрів України. При цьому момен­том настання колективного трудового спору (конфлікту) вважати прийняте на цьому засіданні рішення.

У зустрічі взяли участь члени СПО об’єднань проф­спілок. Урядову сторону пред­ставляли віце-прем’єр-міністр – міністр культури України В’ячеслав Кириленко, міністр соціальної політики Павло Розенко, його заступники Ві­ктор Іванкевич та Віталій Му­щинін, заступник міністра фі­нансів Роман Качур, голова Державної служби України з питань праці Роман Чернега, представники центральних органів виконавчої влади, Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні, На­ціональної служби посеред­ництва і примирення, зокре­ма її голова Олександр Окіс.

Голова СПО об’єднань профспілок, Голова Федера­ції профспілок України Гри­горій Осовий висловив спо­дівання, що вимоги профспі­лок будуть розглянуті та зна­йдуть своє вирішення в уста­новленому законом порядку, а також стануть гарним під­ґрунтям, щоб внести окремі позиції до проекту нової Ге­неральної угоди.

У свою чергу, віце-прем’єр-міністр – міністр культури В’ячеслав Кириленко заува­жив, що об’єктивні еконо­мічні проблеми, що постали перед країною, є перепоною для негайного вирішення усіх порушених представни­ками профспілок питань, але «разом з тим, зі свого боку, уряд готовий до конструк­тивної розмови щодо шляхів вирішення цих питань».

Учасники зустрічі доклад­но розглянули кожен із пунк­тів профспілкових вимог і висловили власне бачення щодо способів розв’язання окреслених проблем. Зокре­ма, йшлося про такі вимоги:

– внести на розгляд Вер­ховної Ради України зако­нопроект про підвищення з 1 липня, 1 грудня ц. р. роз­міру прожиткового мініму­му, мінімальної заробітної плати та прийняття постано­ви Кабінету Міністрів Украї­ни про збільшення посадово­го окладу (тарифної ставки) працівників першого тариф­ного розряду Єдиної тариф­ної сітки з метою відповідної компенсації їх інфляційного знецінення у 2014–2015 роках. За словами заступника мі­ністра соціальної політики Віктора Іванкевича, Мінсоц­політики розробило законо­проект, що передбачає зако­нодавчу зміну поняття «мі­німальна зарплата» і приве­дення її до світової практики та положень конвенцій Між­народної організації праці. Внесення відповідних змін до законодавства дасть змо­гу встановлювати мінімаль­ну заробітну плату у більш високих розмірах з ураху­ванням фактичного прожит­кового мінімуму для працездатних осіб;

– забезпечити до 1 липня ц. р. індексацію доходів на­селення для ефективного за­хисту трудових доходів, пен­сій, соціальних доплат та страхових виплат в умовах високого рівня інфляції. Цю вимогу прокоментувала ди­ректор департаменту страте­гічного планування та ана­лізу Мінсоцполітики Ольга Крентовська, яка зазначила, що фінансовий ресурс, необ­хідний для індексації, ста­новить близько 24 млрд грн, «тому цього року ця вимога може бути виконана за наяв­ності таких коштів у бюдже­ті», адже на цей час індекса­ція здійснюється відповідно до Закону України «Про ін­дексацію грошових доходів населення» у межах фінансо­вих ресурсів, передбачених на ці цілі.

Вимоги профспілок також стосувалися погашення до 1 липня ц. р. заборгованості з виплати заробітної плати в повному обсязі на держав­них підприємствах та під­приємствах, у яких частка майна належить державі, а також вжиття вичерпних за­ходів для погашення забор­гованості із заробітної пла­ти на підприємствах інших форм власності; забезпечен­ня дієвого державного на­гляду та контролю за дотри­манням законодавства у сфе­рі трудових відносин, охоро­ни та гігієни праці для запо­бігання правопорушенням, зниження рівня виробничого травматизму і професійних захворювань, нелегальної зайнятості та «тіньової» ви­плати заробітної плати; від­новлення з 1 червня ц. р. санаторно-курортного лікуван­ня застрахованих осіб і оздо­ровлення дітей як ефектив­ного засобу профілактики за­хворювань і збереження тру­дового потенціалу нації; вне­сення законодавчих пропози­цій щодо відновлення з 1 січ­ня 2016 року соціальних прав та соціальних гарантій пра­цівників, пенсіонерів, чорно­бильців, дію яких призупине­но та скасовано у 2015 році.

Як зазначив Сергій Кон­дрюк, профспілкова сторона надсилала урядовій стороні діагностику соціальної дис­кримінації та соціальної не­справедливості у сфері пра­ці, а також пакетні пропози­ції для мінімізації цих недо­ліків, однак «на жодну з на­ших пропозицій ми не отри­мали зрозумілої відповіді».

«Факт вступу у національ­ний колективно-трудовий конфлікт спричинений від­сутністю європейського со­ціального діалогу з громад­ськістю, зокрема з профспіл­ками та роботодавцями, – зазначив Сергій Кондрюк. – Маємо констатувати, що всі наші вимоги побудовані виключно на законодавстві України, її Конституції та ра­тифікованих нашою країною конвенціях Міжнародної ор­ганізації праці. Відтак ми будемо домагатися їх реалі­зації. Ми пропонували не од­номоментне вирішення про­блем, а визначення певних стратегій, соціальних мая­ків, щоб, таким чином, поча­ти роботу і приступити до ви­рішення проблем».

Голова Центральної ради Профспілки працівників хім­нафтохімпрому України Ва­силь Мойсюк наголосив, що потрібно якнайшвидше за участю уряду, роботодавців та профспілок розпочати сис­темний діалог щодо прове­дення стратегічних реформ: ліквідації тотальної коруп­ції та створення умов для розвитку і впровадження у виробництво новітніх техно­логій за рахунок залучення інвестицій; розроблення про­грами щодо запровадження та розширення внутрішньо­го ринку високоякісними то­варами вітчизняного вироб­ництва; спільними зусилля­ми зупинити руйнацію дію­чих виробництв і скорочення робочих місць; розпочати ро­боту з поетапного підвищен­ня заробітної плати та змен­шення розриву в оплаті пра­ці працівників порівняно з країнами-членами Євросо­юзу. «Позитивне вирішення цих питань конче потрібне для працюючої людини», – зазначив Василь Мойсюк.

Профспілкову позицію на зустрічі також обстою­вали члени СПО, керівни­ки Всеукраїнської незалеж­ної профспілки працівників транспорту – Віктор Гербе­да, Профспілки працівників зв’язку України – Микола Стародуб, Профспілки авіа­будівників України – Ярема Жугаєвич та ін.

Підбиваючи підсумки, Сергій Кондрюк констату­вав, що зустріч є вкрай важ­ливою, дуже цікавою, але не вписується у визначені за­коном примирні процедури, тому наполегливо попросив у визначені Законом Укра­їни терміни надати відпо­відні нормативні докумен­ти про уповноважених осіб, які мають забезпечити про­ведення примирних проце­дур у рамках національного колективно-трудового спо­ру. Він додав, що профспілки максимально використову­ватимуть дозволені законом засоби для підтримки своїх вимог та пропозицій. І це не лише масові акції протесту, а й судові позови, звернення до міжнародних інституцій тощо.

09.05.2015

Олена ОВЕРЧУК «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини