ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Зустріч із головою Львівської ОДА

У залі Об’єднання профспілок Львів­щини профактив області зустрів­ся з головою Львівської облдержадміністрації Олегом Синюткою. Відкриваючи зібрання, голова ОПЛ Роман Дацько зауважив, що проф­спілки як наймасовіша громадська організація тримають руку на пуль­сі подій, що відбуваються в облас­ті та державі. Профспілки розуміють, що країна нині переживає не най­кращі часи, адже військові дії на схо­ді не тільки потребують коштів, а й спільних дій – влади, роботодавців та профспілок.

Ігор МАРШАЛОК

м. Львів

Загострення економічної кризи – обвал гривні, під­вищення цін на товари пер­шої необхідності, безробіт­тя спонукають соціальних партнерів до більш дієвого, а голо­вне – результативного діалогу та співпраці. Як зауважив профлідер області, що хоч регіональна угода є і діє, та діалог між соцпартнерами триває мляво, малоефективно.

Актуальною є потреба забезпе­чення більш тісної співпраці з облдержадміністрацією, надто у пи­танні соціально-економічного за­хисту людини праці. Тим часом профспілки тільки-но напрацюють свої пропозиції, щойно спостеріга­ються паростки до діалогу, як на Львівщині – чергове звільнення го­лови ОДА.

Адже не секрет, що за останні дев’ять років маємо десять керма­ничів області.

Роман Дацько представив профактиву області голову облдержад­міністрації Олега Синютку, заува­живши, що у профспілках його до­бре знають, адже як заступник Ан­дрія Садового він не раз зустрічав­ся з профактивом і конкретними ді­євими справами довів, як якісно і, головне, ефективно можна працю­вати на благо громади.

Потім до слова було запрошено пана Олега Синютку. Він акцен­тував, що в нашій державі триває війна, яка не тільки забирає жит­тя людей, а й величезні кошти. На сьогодні 121 мешканець Львівщи­ни, який воював на сході, загинув. Керівник області розповів, що уряд взяв курс на децентралізацію, і це він вважає доброю новиною, а та­кож додав, що час окозамилювання минув, навівши приклад із «Львівоблавтодором». Так, наприкінці 2014 року на виплату зарплат цьо­му підприємству бракувало 7 міль­йонів гривень. Правдами і неправ­дами кошти знайшлися і були пе­рераховані підприємству, та люди отримували лише мізерні випла­ти. Керівництво, керуючись нібито гарними намірами, переказало гро­ші на інші фірми, хоча, як заува­жив Олег Синютка, на деяких під­приємствах, куди перераховували­ся кошти, техніка навіть не виїзди­ла за ворота.

Знає Олег Михайлович і про ви­плату зарплати в конвертах, і про те, що чимало людей в області отри­мують допомогу в центрах зайня­тості, а тим часом працюють у тіні.

Підсумовуючи, пан Синютка за­уважив, що сподівається на ефек­тивну співпрацю, а головним за­вданням усіх вважає підвищен­ня добробуту людини праці. Після того відбулася його розмова з голо­вами галузевих профспілок.

Голова обласної організації профспілки працівників культу­ри Михайло Підгурський розповів про стан справ у галузі та запитав, як спільно призупинити скорочен­ня, під яке потрапляють понад 1000 культпрацівників у селах.

Іншою проблемою, за словами Ми­хайла Підгурського, є брак коштів на виплату стипендії студентам галузі, а також на утримання художніх ко­лективів. Голова обласної профспіл­ки працівників сільгоспмашинобу­дування Оксана Захваткіна акцен­тувала увагу на долі Львівського автобусного заводу та «Сільмашу». Автобусний завод у приватних ру­ках. Його власник, росіянин Чуркін, не зацікавлений у тому, аби підпри­ємство працювало. «Ми зверталися, скеровували листи, просили владу подбати про людей і повернути під­приємство у державну власність», – поділилася Оксана Захваткіна. Голо­ва обкому профспілки держустанов Мирон Іванків звернувся до голови ОДА з проблемою низьких зарплат держслужбовців, а також висловив свою думку щодо призначення голів райдержадміністрацій.

Голова обкому профспілки шах­тарів Олег Турчин порушив пробле­му забезпечення червоноградським вугіллям Добротвірської та Бурш­тинської ТЕС, а також запитав, коли нарешті шахтарям повернуть за­борговану платню, адже на сьогод­ні шахтарі профінансовані лише на 36%. Голова обкому профспілки пра­цівників будівництва та промисло­вості будівельних матеріалів Марія Карвацька загострила увагу на про­блемі Миколаївського цементного заводу, який майже простоює, лю­дей скорочують, а інвестор мовчить. Ще однією важливою проблемою, за словами Марії Карвацької, є не­контрольоване будівництво.

Профлідер освітян Марія Яцей­ко подякувала голові ОДА за те, що «вибив» в уряду 178 млн грн субвен­цій на обласну освіту, а голова об­кому профспілки медиків Юрій Бі­лий зауважив, що медицині Львів­щини ще бракує 70 млн грн субвен­ції. Іншою проблемою, за словами Юрія Білого, є те, що владі та проф­спілкам належить задуматися, що буде з санаторіями Трускавця та Моршина. «Якщо допустимо їх зу­пинку, то за рік-два вони припи­нять функціонувати», – наголосив профлідер медиків.

Питання учасників зустрічі уваж­но занотовували помічники голо­ви ОДА. Крім того, листи, звернен­ня, пропозиції членів профспілкової громади області потраплятимуть на стіл губернатора і через Романа Дацька, який є членом колегії ОДА.

Підсумовуючи, голова облдержадміністрації Олег Синютка наго­лосив, що влада готова до діалогу та співпраці, але не треба у владі шукати ворога, а всіляко допома­гати. Роботи маємо багато, але най­перше треба поміркувати, як залу­чити іноземні інвестиції в область, зробити якісний ремонт доріг, за­мислитися, чому не обробляються землі на Львівщині та як здолати всім разом корупцію.

Тож сподіваємося, що ця зустріч принесе конкретні, а головне, діє­ві результати, і Львівщина буде на перших ролях у державі. Відтак – до праці. Менше слів, більше кон­кретних дій.

Нагорода – найстарішому профспілковою

Нещодавно ветерану профспілкового руху За­карпаття Василю Івановичу Магариті виповнив­ся 91(!) рік. Він брав активну участь у діяльності профспілок нашого краю після І з’їзду профе­сійних спілок Закарпатської України, який від­бувся 21 січня 1945 року, з 1959 по 1970 рік працював головою обласної ради профспілок.

Сергій БАРАНЧИКОВ

Закарпатська обл.

За безпосередньої участі Василя Магарити у За­карпатті було створено санаторно-курортний і туристсько-екскурсійний комп­лекси профспілок: побудовано нові санаторії, турбази, санаторії-профілакторії. Ефективно вирішувалися питання розши­рення сфери праці, забезпе­чення зайнятості населення, соціального захисту працюю­чих, організації культурно-масової роботи серед спілчан тощо. Багатьом профспілко­вим колективам художньої са­модіяльності було присвоєно звання «народних».

За вагомий особистий внесок у розвиток профспілкового руху та у зв’язку із 70-річчям Першого з’їзду профспілок Закарпаття за поданням облпрофради Василя Магариту нагороджено нагрудним зна­ком ФПУ «Профспілкова від­знака». Привітати найстарі­шого ветерана профруху до нього додому завітав голова Закарпатської облпрофради Іван Король, який і вручив нагороду ФПУ.

Керівникові вказали на двері

Докорів на адресу профспілок можна почу­ти чимало: безголосі, безсилі, невпливові… Можу навести приклад, який розвіє подібні чорні епітети. Президія об’єднаної обласної організації профспілки працівників автомо­більного транспорту і шляхового господарства домоглася звільнення з посади (уже колиш­нього) в. о. директора ДП «Кіровоградський облавтодор» за систематичні порушення ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії ді­яльності», Кодексу законів про працю України та положень колективного договору.

Марія ІВАНОВА

м. Кіровоград

Звісно, далеко не всі профлідери здатні вступити у двобій із керівником. Го­лова обкому профспілки автомобілістів і шляховиків Людмила Попова – справжній боєць, вона не могла спокійно спостерігати за неправомірни­ми діями начальника та вірити його пустим обіцянкам, тож сміливо та рішуче стала на за­хист інтересів працівників.

У чому полягали порушення? У затримках виплати зарплати – єдиного джерела існування людей. Навіть за наявності ко­штів не завжди здійснювалися першочергові платежі. Хроніч­ним стало неперерахування членських профвнесків. Це ті гроші, які вже утримані із зарплати кожного працюючого, тож посягати на них ніхто не має права. Такий вчинок мож­на порівняти хіба що з при­власненням чужого майна. Офіційною мовою – неперера­хування профвнесків перешко­джає законній діяльності профорганізацій. Більше того, пре­зидія звинуватила керівника у втручанні в діяльність проф­спілки (підбурювання праців­ників до виходу з профспілки).

Спершу Людмила Попова ві­рила словам начальника, який обіцяв погасити заборгова­ність із профвнесків. Восени 2014 року навіть була укладе­на угода про її погашення, а це майже 344 тис. грн, яка так і не була виконана у повному об­сязі. Терпець, як кажуть, урвав­ся, і президія об’єднаної профорганізації ухвалила рішення про звернення до ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги Украї­ни» з вимогою про розірвання трудового контракту з в. о. ди­ректора ДП «Кіровоградський облавтодор» та звільнення його із займаної посади.

Тим часом свої претензії до керівника облавтодору вису­вали і в облдержадміністра­ції – щодо боргів із зарплати. Тож погляди соцпартнерів стосовно керівника облавто­дору збіглися. Сьогодні до­чірнє підприємство очолює професіонал із соціальною душею, який у нормальне русло спрямовує взаємини з обкомом профспілки. Нелег­ка спадщина йому дісталася, але за бажання можна ситуа­цію виправити на користь трудового колективу.

28.03.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини