ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Профспілки столиці зустрілися з Віталієм Кличком

 Питання відновлення соціально­го діалогу адміністрації, робото­давців і профспілок для захис­ту працюючих киян, пенсіонерів, інвалідів та малозахищених верств населення, поліпшення соціально-економічної ситуації в м. Києві стали темою обговорен­ня на зустрічі профактиву з ме­ром столиці Віталієм Кличком, що відбулася 19 листопада в Бу­динку вчителя.

 Відкриваючи зібрання, го­лова Київської міської ради профспілок Вален­тин Мельник розповів про катастрофічну ситу­ацію та настрої, що панують в трудових колективах м. Києва, про зростання заборгованості із заробітної плати на столичних підприємствах усіх форм влас­ності. «За останні 6 місяців за­боргованість із зарплати в м. Києві зросла більш ніж на 40% і складає 105 млн грн, – наголо­сив Валентин Мельник. – Лево­ва частка заборгованості – 70% утворилася на підприємствах Міністерства оборони, значна їх частина розташована в сто­лиці, більшість уже не працю­ють. І це питання потрібно ви­рішувати на рівні центральної влади». Голова міськпрофради констатував, що всі згадані проблеми, на жаль, переклада­ються на плечі людини праці, а також закликав столичну вла­ду почути людей і налагодити соціальний діалог і дієву співпрацю з киянами, роботодавця­ми і трудовими колективами.

Київські профспілки вкрай стурбовані станом фінансуван­ня життєдіяльності столиці і за­тримкою виплати зарплати та надбавок освітянам, медикам та іншим працівникам бюджетної сфери. У своїх виступах пред­ставники різних галузей розпо­відали про проблеми, що існу­ють у їх трудових колективах.

У виступі голови Київської міської профспілки працівни­ків житлово-комунального гос­подарства та сфери послуг Та­мари Костюк ішлося про про­блеми з виплатою зарплати та занепад комунальної галузі, що набули загрозливих масштабів. Причини цього Тамара Костюк вбачає в недостатньому фінан­суванні галузі, заборгованості із зарплати, зміні керівників комунальних підприємств. «З 1 січня 2015 року заплановано проведення реорганізації кому­нальної галузі, головна мета якої – віднайти додаткові ко­шти, аби комунальна галузь відповідала тим вимогам, що мають забезпечити киянам якісне обслуговування. Але жодної копійки не передбачено на підвищення зарплати пра­цівникам, що трудяться в цій сфері, – наголосила вона. – Нині дуже важке становище склало­ся в КП «Київпастранс», елек­тротранспортники одержали зарплату лише за серпень і 50% за вересень».

Голова Київської міської ор­ганізації профспілки працівни­ків освіти і науки Олександр Яцунь зазначив, що Кабінет Мі­ністрів України планує зменши­ти надбавки та доплати вчите­лям, що призведе до негативних наслідків. Адже вчитель вищої категорії, який має 25-річний стаж, залишиться з окладом у 1800 грн. Із девальвацією гривні і збільшенням оплати за кому­нальні послуги вчителі та вихо­вателі стали найбіднішою вер­ствою населення в Україні, зо­крема й у Києві.

Голова Київської міської профспілки працівників охоро­ни здоров’я Лариса Канаров­ська основною причиною всіх негараздів галузі вважає недо­статній рівень фінансування. «Зарплати працівників столич­ної системи охорони здоров’я, – наголосила вона, – є нижчи­ми, ніж в освітян. Брак коштів призводить до дефіциту медич­них кадрів, відтоку персоналу в інші галузі, а також гострої нестачі молодих фахівців».

Недостатній рівень фінансу­вання поставив на межу вижи­вання соціальну сферу міста, працівники якої змушені тру­дитися за вкрай мізерну зарплату. Голова Об’єднання пер­винних профспілкових органі­зацій Головного управління со­ціального захисту населення Київської міської державної ад­міністрації Людмила Борисюк зазначила, що кілька тисяч працівників столичної соціаль­ної сфери перебувають на межі виживання в нинішніх склад­них умовах. «За останні 15 років заробітну плату працівникам соцсфери жодного разу не під­вищували, її розмір сьогодні ледь сягає 2 тис. грн. А санітар­ки, котрі доглядають за важко хворими пацієнтами, взагалі отримують 1218 грн», – наголо­сила вона.

Багато гострих запитань лу­нало від представників трудо­вих колективів, голів профспіл­кових комітетів і галузевих профспілок. Передусім, людей хвилювали проблеми зарплати, зайнятості, збереження робочих місць, дотримання соціальних гарантій. Окремо йшлося про боротьбу з корупцією, незакон­ними МАФами і будівництвом.

У свою чергу, Віталій Клич­ко розповів про роботу міської влади щодо вирішення про­блемних питань життя столиці. «Однією з найбільших проблем, – наголосив він, – є відсутність коштів у бюджеті міста. Це обу­мовлено тим, що місто щорічно не отримує 8–9 млрд грн подат­ку з доходів фізичних осіб (50% надходжень), що вилучаються до державного бюджету. Ця дискримінаційна норма засто­совується лише до столиці, вод­ночас інші територіальні оди­ниці використовують у себе 100% податку з доходів фізич­них осіб». Єдиний спосіб вихо­ду із скрутної фінансової ситу­ації мер вбачає в тому, аби всі податки залишалися в Києві.

Різко висловився Віталій Кличко з приводу заяви Уряду про необхідність зняти надбав­ки бюджетникам у столиці. «А як можна відібрати надбавки у вчителів і лікарів, у яких зарплата становить 2–3 тис. грн?! Як ми зможемо побороти ко­рупцію, якщо люди змушені ви­живати на такі гроші? Ми пови­нні платити гідні зарплати, змусити економіку працювати, залучати інвестиції», – зазна­чив Віталій Кличко. І підкрес­лив, що місто заробляє гроші, головне – не вилучати їх.

Також міський голова зазна­чив, що через відсутність фінан­сування неможливо здійснюва­ти виплати в соціальній і бю­джетній сферах. «До кінця року розрахунковий дефіцит міського бюджету становить 1,7 млрд грн. Це гроші, яких нам украй не ви­стачає, з яких 700 млн грн ідуть на зарплати, 101 млн – оплату за медикаменти, 166 млн – за харчу­вання. Складається дивна ситу­ація: спочатку кияни сплачують податки в державний бюджет, а потім мер приходить і благає ви­ділити кошти на ті чи інші по­треби», – наголосив він.

Друга проблема – витрати на медичну галузь. «Заборгова­ність за ліки перед компаніями-постачальниками сягає 25 млн грн. Гемодіаліз постачають у борг, але постійно це робити не можуть. Потреби на охорону здоров’я в столиці складають 5,7 млрд грн. На жаль, бюдже­том передбачено лише 3,6 млрд, що становить 63% від потреби», – зазначив Віталій Кличко.

Третя проблема – субвенції з держбюджету на компенсацію пільгового проїзду в громад­ському транспорті столиці, що покривають лише третину від потреб.

Підсумком зустрічі стало звернення столичних профспі­лок до Президента, Уряду та парламенту з вимогою ухвали­ти необхідні рішення, що дозво­лить реалізувати європейські стандарти життя, насамперед у питаннях зайнятості, погашен­ня заборгованості із зарплати, безпеки працівників, умов опо­даткування, соціального захис­ту, розвитку виробничого та трудового потенціалу столиці.

•  ІЗ ВИСТУПІВ

Тамара КОСТЮК,

голова Київської міської профспілки ЖКГ та сфери послуг:

«З 1 січня 2015 року за­плановано проведення реорганізації комунальної галузі, головна мета якої – віднайти додаткові ко­шти, аби комунальна га­лузь відповідала тим ви­могам, що мають забез­печити киянам якісне об­слуговування. Але жодної копійки не передбачено на підвищення зарплати працівникам».

Олександр ЯЦУНЬ,

голова Київської міської організації профспілки освітян:

«Уряд планує зменшити надбавки та доплати вчи­телям, що призведе до не­гативних наслідків. Адже вчитель вищої категорії, який має 25-річний стаж, залишиться з окладом у 1800 грн. Із девальвацією гривні і збільшенням оплати за комунальні по­слуги вчителі та вихователі стали найбіднішою верствою населення в Україні».

Людмила БОРИСЮК,

голова Об’єднання первинних профорганізацій ГУ соціального захисту населення КМДА:

«За останні 15 років за­робітну плату працівни­кам соцсфери жодного разу не підвищували, її розмір сьогодні ледь ся­гає 2 тис. грн. А санітарки, котрі доглядають за важ­ко хворими пацієнтами, взагалі отримують 1218 грн».

Лариса КАНАРОВСЬКА,

голова Київської міської профспілки медиків:

«Основна причина всіх негараздів галузі – недо­статній рівень фінансу­вання. Зарплати праців­ників столичної системи охорони здоров’я є ниж­чими, ніж в освітян. Брак коштів призводить до де­фіциту медичних кадрів, відтоку персоналу в інші галузі, а також гострої не­стачі молодих фахівців».

28.11.2014

Тетяна РУБАН, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини