ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

«Податкова реформа для громадян – батіг без пряника?»

 Круглий стіл під такою назвою відбувся у ре­дакції «ПВ». У дискусії взяли участь заступ­ник Голови Федерації профспілок України Сер­гій Кондрюк, керівник департаменту апарату ФПУ Людмила Остапенко, заступник директо­ра Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб – начальник Управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб Державної фіс­кальної служби України Сергій Наумов, заступ­ник начальника Науково-дослідного центру з проблем оподаткування при Національно­му університеті ДПС України, д. е. н. профе­сор Костянтин Швабій, провідні фахівці апа­рату ФПУ. Під час заходу присутні обмінялися думками щодо того, чому профспілки вважа­ють, що податкова реформа для громадян – батіг без пряника, що очікує громадян у сфе­рі податків наступного року, чи заплановано Урядом у перспективі підвищення розміру ЄСВ для працівників і якою має бути справедлива податкова політика щодо пересічних громадян – платників податків. Обговорюючи Концеп­цію реформування податкової системи в Укра­їні, учасники круглого столу висловили низку зауважень щодо відсутності соціально орієнто­ваних норм, значного збільшення податкового навантаження на працівників, а також запро­понували виробити спільні позиції, що сприя­тимуть удосконаленню податкової системи.

 Сергій КОНДРЮК, заступник Голови ФПУ:

«Багаторіч­на практика співпраці з Дер­жавною податковою адміні­страцією, Міністерством дохо­дів і зборів, Державною фіс­кальною службою доводить, що ми вміємо правильно діагнос­тувати проблеми в сфері опо­даткування і знаходити рішен­ня. Нам здається, що переважна більшість проблем може бути вирішена як з точки зору інтересів держави, так і з точки зору інтересів бізнесу, а голо­вне – з точки зору людини пра­ці. Цілу низку проблем, що були в нас раніше і пов’язані з профспілковою діяльністю, нам вдалося вирішити шляхом тривалих консульта­цій. Акцентуючи на цьому, я сподіваюся, що ми, врешті-решт, віднайдемо рішення проблеми подолання певної дискримінації в сфері оподаткуван­ня, що склалася на сьогодні.

Наведу декілька прикладів і сподіва­юсь, що в умовах тих викликів, які постали перед нашою країною, і тих завдань, які, власне, поставив пе­ред нами Майдан, сус­пільство, ми почуємо один од­ного і віднайдемо рішення.

Перший приклад: за інфор­мацією колишньої податкової адміністрації, пересічний гро­мадянин платить податків у 50 разів більше, ніж наша багата еліта. Розмови про те, що бізнес несе високе навантаження на фонд заробітної плати, є дещо від лукавого, бо бізнес це наван­таження закладає в ціну това­рів і послуг, а працівник, купу­ючи ці продукти, знову-таки по­вертає бізнесу все це із своєї за­робітної плати. Якщо підсуму­вати ці податки, то, безперечно, це є не зовсім правильним.

Друга проблема пов’язана з тим, що працівник платить по­датки із загальної суми доходу, в той час як бізнес платить по­датки лише з прибутку. Ми вва­жаємо вкрай дискримінацій­ною ситуацію, коли держава бере податки з дохо­ду, який необхідно спрямувати на від­творення робочої сили. Ви чудово зна­єте, що сьогодні по­даток вираховується з мінімальної заро­бітної плати, яка на­чебто дорівнює про­житковому мініму­му. Прожитковий мі­німум у нас заниже­ний щонайменше на 400 грн, і навіть по­при це держава заби­рає у працівника із зарплати на рівні мі­німальної 7,5%. Тобто на 7,5% людина недоспоживає товарів і послуг від прожиткового міні­муму. Таким чином ми штовха­ємо людей на подвійну бід­ність. По-перше, відбувається генерування бідності за раху­нок штучно заниженого розмі­ру мінімальної заробітної пла­ти, що базується на занижено­му розмірі прожиткового міні­муму. По-друге, збираючи у бід­ної людини ще й податки, та­кож провокується бідність. Ще раз акцентую увагу, що оподат­кування доходів, які спрямову­ються на відтворення робочої сили, є не просто дискриміна­ційним, а з моєї точки зору – протизаконним, бо, відповідно до конституції України, кожен має право на достатній рівень життя. А ми де-факто і де-юре даємо працівнику менший до­хід, ніж прожитковий мінімум, його оподатковуючи.

Нарешті, вкрай некоректним є ставлення держави до оподат­кування різних доходів. Ми тривалий час ведемо серйозну боротьбу щодо того, що трудові доходи – це є потом і кров’ю за­роблені гроші. А є доходи, які зароблені, скажімо так, менши­ми зусиллями. Податки з тру­дових доходів не можуть бути вищими, ніж податки з інших доходів. Наша тривала співпра­ця з нинішнім Урядом, фіскаль­ною службою дала певні ре­зультати, і нам дещо вдалося змінити цю ситуацію, є певні ознаки домовленостей. Окрім двох обставин. Перша: продо­вжує зберігатись антиконсти­туційна норма, а саме соціаль­на пільга замість неоподатко­ваного мінімуму. Це проти­правна позиція, що не відпові­дає однаковості відношень в оподаткуванні бізнесу і трудо­вих доходів. Друга – це різність ставок. Нам досі не зрозуміла жорстка позиція стосовно по­датку на дивіденди. Ми чудово розуміємо, що переважна біль­шість багатих людей, заради яких начебто і вводитиметься прогресивна шкала оподатку­вання, власне, трудові доходи не отримують в тому розумінні, до якого ми звикли. Переважна більшість багатих людей отри­мує дивіденди або проценти від вкладів. Зазначене ми трактує­мо як спробу «відмазати» бага­тіїв від належної участі у вирі­шенні загальносуспільних про­блем. У будь-якому випадку праця не повинна бути дискри­мінована при веденні податко­вої політики держави…

Питання навіть не у величи­ні податків, питання в тому, що залишається у працюючої лю­дини після утримання подат­ків. Чи праця лишається рента­бельною, чи вона збиткова. Усе це призводить до генерування бідності в країні. Ми в такий спосіб заганяємо нашу державу в спіраль постійного дефіциту бюджету. Якби одночасно з не­обхідністю реформування по­датків ми говорили, що повинна бути реформована оплата праці і насамперед її мінімаль­ні гарантії... Тобто, якби мова йшла про те, що після сплати податків лишається повноцін­ний розмір прожиткового міні­муму та ще й бажано з якоюсь дельтою для інвестування в ро­дину, то ставлення до податко­вої реформи було б більш пози­тивним».

Людмила ОСТАПЕНКО, керівник Департаменту бюджетної політики та соціального захисту:

«Якщо ми проаналізуємо зміни, що були внесені до По­даткового кодексу цьогоріч, то побачимо, що податкове наван­таження було збільшено: введе­но військовий збір (знову ж таки, та категорія, про яку гово­рив Сергій Михайлович, тих, хто живе не за рахунок зарплат, не ділиться своїми доходами у такий важкий час), оподатку­вання депозитів, зміни в опо­даткуванні нерухомості тощо.

Щодо Концепції реформу­вання податкової системи, то ми зробили свої розрахунки. Із шести запропонованих Урядом моделей реформування подат­ків на доходи фізичних осіб чо­тири ми визнали вкрай фіскаль­ними. Одна з цих моделей на­віть передбачає збільшення розміру податку з мінімальної заробітної плати, і цей податок, за нашими розрахунками, збільшиться на 100 грн! Проана­лізувавши передвиборчі про­грами депутатів, партій, що ідуть на вибори до Верховної Ради, чесно кажучи, ми там по­бачили для себе дуже мало оптимістичного. Про людину праці, за рідким винятком, ніхто не говорить. Ми розуміємо проблему браку коштів у держ­бюджеті, але забирати у працю­ючої людини, що стає все бідні­шою і біднішою, не варто. Адже кожен п’ятий працюючий є бід­ним, і це виходячи з того, що показники бідності у нас розра­ховуються із заниженого про­житкового мінімуму. Якби роз­рахунки проводились на основі об’єктивного, реального про­житкового мінімуму, то показ­ники бідності були б значно вищими».

Сергій НАУМОВ, заступник директора Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб – начальник Управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб Державної фіскальної служби України:

«Сьогодні на розгляді у пар­ламенті перебуває законопро­ект «Про внесення змін до По­даткового кодексу і деяких ін­ших законів України (про по­даткову реформу)» № 5079, що спрямований не на зменшення податків, а на збільшення до­ходів, а також підвищення від­повідальності роботодавців щодо дотримання законодав­ства з оплати праці, податково­го законодавства з тим, щоб за реальну працю працівники отримували реальну заробітну плату, а не мінімальну, яку ро­ботодавці декларують у своїх звітах. Адже не секрет, що зна­чна частина доходів виплачу­ється нелегально, не за відо­мостями. Тож ті статистичні дані, які ми маємо і в держста­тистиці, і в податковій звітнос­ті, і в звітності до Пенсійного фонду, не відповідають дій­сним цифрам про зарплату, яку роботодавці виплачують своїм працівникам. Тому один з на­прямів цього законопроекту – підвищення відповідальності роботодавців щодо деклару­вання зарплати. А це дасть змо­гу підвищити реальні офіційні зарплати, отримувані найма­ними працівниками.

Хотів би зупинитися на пи­танні дискримінації осіб, які отримують заробітну плату. В законопроекті № 5079 передба­чено підвищення оподаткуван­ня пасивних доходів та запро­вадження прогресивної шкали – 15–20–25%. Але чомусь, коли критикують закон, не зверта­ють увагу на право працівника, що отримує заробітну плату, на податкову знижку. Тільки на­йманий працівник має право на отримання податкової знижки. Підприємець або інша особа, яка отримує доходи, відмінні від заробітної плати, права на податкову знижку не має.

Протягом 2013 року майже 170 тис. осіб звернулися до фіс­кальної служби за податковою знижкою, сума до повернення якої склала понад 170 млн грн. Повернення коштів фіскаль­ною службою особам, які вчас­но заявили про податкову знижку, надходять без затри­мок, жодних скарг, ажіотажу стосовно того, що повернення не проводяться, немає. На мою думку, отримання податкової знижки може стати додатко­вим джерелом збільшення пре­стижності отримання заробіт­ної плати, збільшення можли­вості осіб, які її отримують, на відшкодування тих сум подат­ків, які вираховуються із заро­бітної плати.

На окрему увагу заслуговує податкова соціальна пільга, яка залишається на рівні міні­мальної заробітної плати, не за­проваджується неоподаткову­ваний мінімум. Законопроект містить саме такі норми.

Запроваджуються деякі змі­ни щодо оподаткування, визна­чення додаткового блага, змен­шується неоподатковуваний мінімум доходів, які не оподат­ковуються (виграшів у лоте­рею) та дещо уточнюються по­ложення в зв’язку із змінами до третього розділу Податкового кодексу, зокрема щодо доходів, які перераховуються робото­давцями на користь своїх працівників.

Крім того, є й інші зміни. В цілому законопроект № 5079 і законопроект «Про реформу­вання загальнообов’язкового державного соціального стра­хування та легалізацію фонду оплати праці» № 5080 передба­чають підвищення відповідаль­ності роботодавців. Це зміни до Кодексу законів про працю, Ко­дексу про адміністративні пра­вопорушення та Кримінально­го кодексу.

Державна фіскальна служба вважає, що це буде першим ета­пом для того, щоб повернути роботодавців на шлях реально­го відображення заробітної плати, виплачувати її та будь-які доходи легально, з оподат­куванням і перерахуванням єдиного соціального внеску.

Разом з податковою рефор­мою відбуваються зміни і в сис­темі соціального страхування. Сьогодні законопроектом № 5080 пропонується внести зміни до законодавства з нара­хування та справляння єдиного соціального внеску. Так, перед­бачається зміна в порядку на­рахування роботодавцем єди­ного соціального внеску на фонд заробітної плати. До роз­міру зарплати будуть застосо­вуватись коефіцієнти, зберіга­ється чинний порядок застосу­вання розрахунку ЄСВ для за­робітної плати в межах двох мі­німальних зарплат. Якщо міні­мальна зарплата менша, єди­ний соціальний внесок перера­ховується з мінімальної. Все, що перевищує розмір мінімаль­ної зарплати, перераховується за зниженим тарифом. Це за основним місцем роботи. За неосновним пропонується зали­шити ЄСВ за тарифами, які ді­ють на сьогодні. Це зміни для роботодавців. Для працівників зміни в цьому законопроекті відсутні.

Сьогодні нам потрібно обго­ворювати принципи та критерії декларування, спільно із сус­пільством виробити соціально справедливу, доступну для пе­ресічних громадян модель сис­теми сплати податків».

Костянтин ШВАБІЙ, заступник начальника Науково-дослідного центру з проблем оподаткування при Національному університеті Державної податкової служби України, д. е. н., професор:

«Ми з фіскальною службою не ідеологи нових реформ, но­вого Податкового кодексу. Під час прийняття нового Податко­вого кодексу в 2009–2010 роках у Верховній Раді тривала запе­кла дискусія з приводу того, що та як має бути. В результаті чого народні депутати зробили перфорацію податкового зако­нодавства, яке діяло раніше, і на його базі створили новий По­датковий кодекс. Звісно, що там ніяких податкових реформ не було.

Наразі ми багато говоримо про те, що існує дуже багато ви­падків, коли принципові момен­ти, пропозиції спочатку на етапі подання документу, а потім до­робки його у парламенті зника­ють. Тому всі проблеми не до нас (науковців, виконавців), а до тих осіб, які приймають ці за­кони. За моїми підрахунками, якби держава цей напрямок щодо неоподатковуваного міні­муму запровадила б уже зараз, то втратила б доходи у розмірі 30% річних надходжень. Щоб пропагувати законопроекти, які тягнуть за собою зменшення надходжень, і щоб ці законопро­екти сприймалися, треба пода­ти певні пропозиції щодо ком­пенсацій витрат населенню.

Сьогодні основна вимога до податкової системи перебуває в сфері компромісу двох взає­мовиключних принципів: соці­альна справедливість та еконо­мічна ефективність. Роблячи висновок, не можна сказати, що в Україні економічна система є ефективною і сприяє економіч­ному зростанню країни. Також не можна сказати, що є спра­ведливою і податкова система.

У 2011 році я виступав на все­українському першому подат­ковому форумі з невеликою презентацією, метою якої було показати на основі статистики порівняння середньоефектив­них ставок податку за різними видами оподаткування: трудо­ві, підприємницькі та майнові доходи. І вийшло так, за офіцій­ною статистикою Міндоходів і зборів, що середньоефективна ставка податку з трудових до­ходів у 50 разів перевищувала ставку податку з підприєм­ницьких доходів, а від майна – на 10%. І від того часу нічого не змінилося».

Олена ОВЕРЧУК,

Тетяна РУБАН

«ПВ»

13.10.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини