ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Коли немає спільної думки, тоді і підсумки такі

 Бурхливо та гостро відбу­валось 15 вересня черго­ве засідання Національної тристоронньої соціально- економічної ради. Вів за­сідання співголова НТСЕР від профспілкової сто­рони, Голова ФПУ Григо­рій Осовий, повідомляє Інформаційно-аналітичний центр ФПУ.

 Одне з найактуальніших питань – проект держбю­джету України на 2015 рік та врахування в ньому пропозицій сторін соцді­алогу було просто знято з порядку денного, оскільки ні профспілки, ні роботодавці не мали змоги на­віть ознайомитися з текстом цього документа. Як виявилось, він про­ходив узгодження навіть у той час, коли думки щодо врахування чи не врахування в ньому пропозицій профспілок та роботодавців мали обговорювати учасники засідання НТСЕР. При цьому профспілкова сторона так і заявила: обговорюва­ти нема чого, адже невідомо, як саме зараз виглядає нинішній про­ект держбюджету і чи враховані в ньому зауваження та пропозиції профспілок.

На засіданні було обговорено питання «Про позицію сторін соці­ального діалогу щодо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та заходи по мінімізації їх впливу на населення». Відбула­ся запекла дискусія між представ­никами влади, роботодавцями та профспілками. У виступах пред­ставників профспілок, зокрема заступника співголови НТСЕР від профспілкової сторони, заступни­ка Голови ФПУ Сергія Кондрюка, інших членів Нацради, наголошу­валось, що органи влади, незва­жаючи на складний стан економі­ки, не повинні допускати при­йняття будь-яких рішень, що мо­жуть призвести до зниження й без того невисокого рівня життя гро­мадян.

Профспілкова сторона запро­понувала звернутися до Прези­дента, Прем’єр-міністра та Голо­ви Верховної Ради України щодо накладення мораторію на підви­щення тарифів на житлово-кому­нальні послуги для населення до прийняття рішень, які б сприяли підвищенню життєвого рівня на­селення; встановлення економіч­но обґрунтованих розмірів про­житкового мінімуму, мінімаль­ної заробітної плати та збільшен­ня межі грошових доходів насе­лення, які підлягають індексації, до не менш ніж двократного роз­міру прожиткового мінімуму. Пропонувалось також відновити права профспілок на здійснення контролю за додержанням дер­жавної дисципліни цін у взаємо­дії з міністерствами та відомства­ми, які відповідно до своїх повно­важень реалізують державну по­літику в сфері ціноутворення. Проте під час голосування проек­ту рішення урядова сторона за­блокувала його прийняття, не під­тримавши жодним голосом. Та­ким чином, згідно з Регламентом НТСЕР, прийняття цього рішення переноситься на наступне засі­дання. Пошуком консенсусу за­йматиметься утворена тристо­роння робоча група.

На засіданні також обговорю­валося питання «Про позиції сто­рін соціального діалогу щодо ре­формування податкової системи України». Профспілки пропонува­ли владі розширити спектр змін в оподаткуванні, які мінімізують тінь та соціальну несправедли­вість, проте їх знову не було почу­то. Профспілки раніше неоднора­зово подавали до профільних мі­ністерств своє бачення напрямів податкової реформи, натомість попри окремі позитивні моменти проекту Концепції реформування податкової системи України (зо­крема, щодо скорочення кількос­ті податків і зборів, зближення бухгалтерського та податкового обліку), занепокоєння та розчару­вання у профспілкової сторони викликає доволі асоціальна спря­мованість даного проекту та по­вна відсутність соціального діа­логу на стадії його підготовки.

Переважна більшість запропо­нованих проектом Концепції мо­делей введення прогресивної шкали оподаткування має вкрай фіскальний характер та значно збільшує податковий тиск на на­йманих працівників. А якщо до цього додати введення військово­го збору, зростання цін, реальне зменшення та невиплати заробіт­ної плати, зупинення роботи де­сятків підприємств в Україні, зростання масового безробіття, то все це, врешті-решт, призведе до соціального колапсу.

Щодо питання реформування єдиного соціального внеску разом з податком на доходи фізичних осіб, профспілкова сторона вкотре наголосила, що за природою похо­дження внески на соціальне стра­хування не є податками і не вхо­дять до складу державного бюдже­ту, вони мають цільове страхове призначення: на відшкодування втраченого заробітку внаслідок хвороби, нещасного випадку на виробництві та в інших випадках непрацездатності. Має дотримува­тись основний принцип системи соціального страхування: розміри єдиного соціального внеску пови­нні покривати видатки на матері­альне забезпечення та надання со­ціальних послуг застрахованим особам, а також на функціонуван­ня самої системи соцстраху.

Також було вирішено рекомен­дувати Кабміну при подальшому реформуванні податкової системи України дотримуватися принци­пів справедливості в оподаткуван­ні й недопущення посилення по­даткового тиску на доходи неза­можних верств населення; прозо­рості, відкритості та системності з активним залученням до цього процесу сторін соцдіалогу. Учас­ники засідання прийняли наступ­не рішення: сторонам НТСЕР у де­сятиденний строк подати до Мі­ністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів та Державної фіскальної служби України пропозиції щодо подаль­шого реформування податкової системи України.

 ЗАХИСТ ЗАКОННИХ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ ТРУДІВНИКІВ – ГОЛОВНИЙ ПРІОРИТЕТ ДЛЯ ПРОФСПІЛОК

 «Після змін у владних структурах ми віднови­ли нашу присутність в колегіальних органах. Але соціальний діалог відбувається дуже непросто. Формально інститути є, але задоволення від со­ціального діалогу немає, бо Уряд постійно нама­гається тиснути на конституційні та трудові права працівників. Ми цього дозволити не можемо на­віть у такий складний для країни час», – заявив Голова ФПУ під час семінару-навчання з питань звітів і виборів для голів первинних профспілко­вих організацій вищих навчальних закладів Київ­ської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України, що відбувся 23 вересня у столичному Будинку вчителя.

 Олена ОВЕРЧУК, «ПВ»

Григорій Осовий зазначив, що, враховуючи вкрай склад­ну ситуацію, в якій опинились держава й Уряд, профспіл­ки не дозволяли собі різких оцінок та закликів працівни­ків до більш рішучих дій. Але соціально-економічний за­хист законних прав та інтересів трудівників був і залиша­ється головним пріоритетом для профспілок. «Тому зараз той момент, коли ми маємо сказати рішуче «ні» антисоці­альному наступу на людину праці, – наголосив профспіл­ковий лідер. – Профспілки, розуміючи поточну складну ситуацію в країні, все ж мають показати свою активну по­зицію щодо соціально-економічного захисту людини праці».

У своєму коментарі голова Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України Олек­сандр Яцунь сказав: «Перш ніж вирішувати нагальні про­блеми, потрібно провести моніторинг. Що ми і робимо: радимося з людьми, з обраним очільником ФПУ.

Є дуже багато складових боротьби профспілок за законні права і інтереси людей. Але спочатку потрібно осмисли­ти і зробити інвентаризацію як майна, так і, образно ка­жучи, членства. Київська організація працівників освіти і науки є лідером і за чисельністю, і за активністю в галузе­вій профспілці. В свою чергу, галузева профспілка є най­чисельнішою у складі ФПУ. За неповних півроку ми від­стояли три драконівських законопроекти й одну поста­нову, що обмежувала права і гарантії освітян. Ми відсто­ювали всю бюджетну сферу, але захищали права тільки освітяни.

Багато чого нас роз’єднує. Одних роз’єднують за галузе­вою ознакою, інших – олігахи, створюючи «жовті» про­спілки. Є й такі, що будучи малочисельними, але за раху­нок навчених 2–3 десятків людей висловлюють свої по­зиції від цілих профспілкових організацій. Потрібно все осмислити і працювати спільно, самоорганізовуючись.

Наприклад, у нас є ефективна модель – Київська міська організація профспілки працівників освіти і науки Украї­ни, адже ми йдемо в ногу з часом, відстоюємо всі катего­рії освітян: викладачів, вчителів і студентів. Це у нас вихо­дить, а отже, можемо поділитися досвідом. Ми ввійшли в громадянське суспільство, маємо з ним комунікації. Ми можемо презентувати на рівні Федерації, як у сучасних умовах вмонтовувати наші організації в громадянське суспільство, аби задавати в ньому тон. У нас є своя ніша, і її треба заповнювати змістом. Нам потрібно, незважаючи на сучасні жорсткі чи навіть жорстокі виклики, не загуби­ти основне – людину праці.

Сьогодні в нашій залі люди також схвильовані і стриво­жені, але вони знають, що зможуть відстояти свої права. Таких організацій, бойових та дієздатних, має бути яко­мога більше в Україні, і тоді в нас буде сильна Федерація профспілок України».

28.09.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини