Потрібно подати руку один одному!
ЄВГЕН ДРАП’ЯТИЙ,
заступник голови ФПУ, член ради ФПУ:
«Проект Стратегії був напрацьований робочою групою на
основі поданих членськими організаціями пропозицій. Наприкінці травня його
розглянула Постійна комісія Ради ФПУ з питань організаційної роботи і
рекомендувала внести на розгляд Президії ФПУ. Розроблення Стратегії – це
початок відкритого, правдивого діалогу всередині нашої організації з метою
визначення її місця і ролі в сучасному громадянському суспільстві, з’ясування
сильних і слабких сторін.
Вважаю, що до нашої Стратегії потрібно взяти багато того, що
вже апробовано міжнародними профспілками, які, наприклад, на навчання та
перепідготовку кадрів витрачають від 20 до 45% свого бюджету. Тому вони такі
сильні, бо системно готують профспілкові кадри.
У них створені фонди, насамперед страйковий фонд, фонд солідарності,
завдяки чому можна реально захистити члена профспілки. Нам також потрібні
такі інструменти – позитивний досвід діяльності міжнародних профспілкових
організацій, зокрема європейських країн, має бути імплементований в нашу
роботу.
Сьогодні найважливішим для нас є консолідація профспілкового
руху. Не повинно бути конфлікту між галузевими профспілками і
територіальними, а навпаки – вони мають бути об’єднуючим фактором у захисті
людини праці, доповнювати один одного, щоб людина праці, образно кажучи, мала
два крила: у вигляді захисту на галузевому рівні, у сфері, де вона працює, і
територіальному, де людина проживає.
В умовах кризи та політичної нестабільності нам потрібно подати
один одному руку. Приміром, укласти своєрідний меморандум про співпрацю та
солідарну підтримку як усередині ФПУ – між галузевими і територіальними
профоб’єднаннями, так і на рівні всеукраїнських репрезентативних профспілок.
Подібний документ свого часу вже розроблявся, але нині він набуває особливої
актуальності, тому що профспілкам необхідно солідаризуватись, аби спільно
протистояти намаганням влади та роботодавців розколоти чи послабити
профспілковий рух.
І ще одне, на чому хочу зосередити увагу колег: усі наші
рішення мають розглядатися через призму того, наскільки вони покращують умови
життя та роботи звичайної людини – члена профспілки».
НЕОБХІДНИЙ РАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЦЬКИЙ ПІДХІД У ВИКОРИСТАННІ
МАЙНА ПРОФСПІЛОК
ПЕТРО ШЕВЧЕНКО,
ГОЛОВА ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК ЧЕРКАСЬКОЇ
ОБЛАСТІ, член ради ФПУ:
«Питання використання профспілкового майна за роки незалежності
України стало актуальним для власників, держави та суспільства. Країна вчиться
жити в умовах ринкових відносин, конкуренції. А підходи до діяльності профспілкових
санаторно-курортних, туристичних закладів різні. Власнику потрібно забезпечити
заробітну плату працівникам, сплату податків, утримувати заклад в належному
стані. Держава зацікавлена в отриманні податків та соціальній місії
профспілкових об’єктів. Спілчани хочуть, щоб послуги були якісними та
дешевими.
Більшість санаторіїв, готелів, оздоровчих баз були
побудовані за радянських часів, розраховані на надання послуг населенню
багатомільйонної країни. З 1991 року ситуація кардинально змінилась. Тільки
населення України зменшилось на 4–5 млн осіб, така ж кількість українців
працездатного віку виїхали на заробітки за межі держави. Статки ж населення не
дозволяють думати про лікування в санаторіях, користуватися послугами готелів.
Матеріально спроможні українці відпочивають за кордоном. Тож виникає логічне
запитання: що робити в умовах відсутності попиту на послуги чи збитковості
господарської діяльності?
Уряд пішов шляхом роздержавлення державного майна, продажу
підприємств комунальної форми власності. Логічно було б і профспілкам неконкурентні
збиткові підприємства реалізувати, а кошти вкласти в розвиток перспективних
закладів, модернізувати їх.
Попередні стратегії управління профспілковим майном не були
реалізовані в силу розбіжностей у поглядах самих профспілок та таких заборонних
обмежень держави, як мораторій на відчуження.
У 2011 році проблема була вирішена простим шляхом – судовими
рішеннями понад 200 суб’єктів господарювання від профспілок передано Фонду
державного майна України, залишивши на балансі ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та
«Укрпрофтур». Парадокс: господарської діяльності проводити не можна, а
зберігання майна та оплату податків потрібно забезпечити.
Ефект від таких рішень можна побачити на прикладі ДОК «Придніпровський»
(с. Чапаївка Золотонішського району Черкаської області). Якщо протягом багатьох
років заклад щорічно оздоровлював біля 1 тис. дітей, то станом на 20
червня ц. р. – жодної дитини. Втрачені робочі місця, не надходять кошти до
бюджетів.
Вважаю, що необхідний раціональний державницький підхід у
використанні майна профспілок. Потрібно розвиватись, а не консервувати
об’єкти, залучати кошти інвесторів, у тому числі державні, з метою підвищення
соціальної функції санаторних, туристичних об’єктів для задоволення потреб членів
профспілок».
ГУМАНІТАРНА РОБОТА ФП ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
НЕЛЯ ПАЛАМАРЧУК,
ГОЛОВА ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК ЖИТОМИРСЬКОЇ
ОБЛАСТІ, член ради ФПУ:
«Федерація профспілок Житомирської області, її членські
організації, не залишаючись байдужими до подій у державі, ініціювали і
проводять громадські акції, збір коштів та благодійної допомоги сім’ям загиблих
та пораненим учасникам Євромайдану, для армії, переселенців та біженців з
Криму і східних областей України, де триває антитерористична операція. На
сьогодні профспілковими організаціями Житомирщини перераховано близько 120
тис. грн допомоги сім’ям загиблих та пораненим учасникам Євромайдану.
Щиро вболівають спілчани Житомирщини і за наших військових,
що задіяні в антитерористичній операції на сході країни. Так, на потреби армії
профспілковими організаціями було зібрано 315 тис. грн, також закуповувалось і
передавалось необхідне спорядження (бронежилети, радіостанції та ін.). Збір
коштів та спорядження триває.
В області створено робочу групу за участю громадських
організацій з метою оперативного розгляду питань підтримки сімей, які виїхали
з території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, східних областей
України. Станом на 2.06.2014 за допомогою звернулися 322 особи, яким
надається допомога. Федерація профспілок Житомирської області та її членські
організації активно включаються в роботу з біженцями, залучаючи і громадські
організації, зокрема жіночі та молодіжні. Наразі більше 100 матерів з дітьми,
які приїхали з Донецької та Луганської областей, де триває антитерористична
операція, знайшли для себе тимчасовий притулок у Коростишеві. Жінок із
дітьми прийняли в санаторії «Тетерів».
Їх підтримують місцева влада, громада Коростишева,
благодійні фонди, зокрема «Реабілітаційний центр госпіталь «Майдан», потужна
щоденна допомога надходить від профспілкових організацій області та закликаних
ними до участі громадських організацій – виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування, обласної жіночої ради, Молодіжної ради ФПО та молодіжних
профспілкових організацій.
Дізнавшись, що до санаторію з місць бойових дій прибули мами
з дітьми, голова ФПО закликала всіх керівників профспілкових організацій
допомогти нашим співвітчизникам. Активісти принесли дитячі іграшки, книги, продукти
харчування, медикаменти, гігієнічні засоби, дитяче харчування. Одними з
перших відгукнулися на заклик обласна організація профспілки працівників АПК,
яка на 25 тис. грн закупила миючі засоби, постільну білизну, рушники,
солодощі; обласна організація профспілки працівників охорони здоров’я, що
закупила для біженців медикаменти та дитяче харчування на 17 тис. грн;
профспілкова організація Житомирської філії ВАТ «Укртелеком»; обласна організація
профспілки працівників культури; обласна організація профспілки працівників
кооперації та інших форм підприємництва; регіональна профспілка працівників Пенсійного
фонду; обласна організація профспілки працівників житлово-комунального
господарства. Чуднівська районна організація профспілки працівників культури
ініціювала волонтерський збір ягід (полуниць, чорниць, вишень), якими
славиться Чуднівщина, для харчування біженців. Район направив у санаторій
«Тетерів» цілу вантажівку смачних ягід.
Щодня до воріт оздоровчого табору з Житомирщини приїжджають
машини з гуманітарною допомогою від районних та міських профспілкових
організацій. Передаючи одяг, речі першої необхідності, білизну, посуд,
продукти харчування, медикаменти, вони дарують жителям Донбасу, які опинилися
в біді, тепло своїх сердець. «Великий кошик» зібрала також обласна рада
жінок, з якою ФПО тісно співпрацює з гуманітарних питань. На благодійні
внески всіх членів президії громадської організації закуплено засоби гігієни,
медикаменти, продукти харчування. Для юних гостей активістки напекли та
передали два ящики солодощів».
ТРУДНОЩІ, ЩО ВИНИКЛИ, НЕ ПОВИННІ БУТИ ПОКЛАДЕНІ ВИКЛЮЧНО НА
ПЛЕЧІ ПЕРЕСІЧНИХ ГРОМАДЯН
ВАСИЛЬ МОЙСЮК,
ГОЛОВА ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ХІМІЧНИХ ТА
НАФТОХІМІЧНИХ ГАЛУЗЕЙ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ, членради ФПУ:
«Критична ситуація в країні потребує невідкладного й адекватного
реагування з боку влади спільно з роботодавцями та профспілками задля
стабілізації економіки.
В першу чергу труднощі, що виникли, не повинні бути покладені
виключно на плечі пересічних громадян, які найбільше потерпають через масові
звільнення, затримку з виплатою зарплат, переведення на скорочений робочий
тиждень, згортання соціальних програм на підприємствах…
Громадяни України вже відчули перші результати так званих
«антикризових заходів» нового Уряду: заморожено розміри основних державних
соціальних стандартів та гарантій, відбувається стрімке підвищення цін,
насамперед роздрібних цін та тарифів на природний газ, теплопостачання,
електроенергію, водопостачання, соціально важливі продукти харчування, товари
першої необхідності, лікарські препарати тощо. При цьому розмір мінімальної заробітної
плати до кінця року становитиме 1218 грн, що не просто негативно вплине на
рівень життя та купівельну спроможність населення, а й призведе до збільшення
частки бідних серед працюючих, яка й так протягом останніх років перевищує
показник у 20%.
Постійна комісія Ради ФПУ з питань соціально-економічного
захисту визначила головними пріоритетними завданнями діяльності профспілок
наступні:
– недопущення зниження рівня життя громадян та скорочення зайнятості
під час проведення владою «непопулярних» реформ;
– забезпечення збереження та захисту трудових колективів у
період кризи;
– викорінення бідності серед працюючих, ліквідація дискримінації
в оплаті праці трудящих бюджетних галузей та динамічне наближення оплати
праці до рівня країн – нових членів Євросоюзу;
– встановлення в Генеральній угоді тарифної ставки робітника
першого розряду не менше 120% від мінімальної зарплати, законодавче
встановлення розміру мінімальної заробітної плати на рівні двох прожиткових
мінімумів;
– відновлення призупинених або ліквідованих прав та гарантій
працівників, рішення щодо яких були прийняті в рамках антикризових заходів;
– формування солідарної позиції профспілок щодо галузевого
стандарту оплати праці та впровадження його через галузеві (міжгалузеві)
угоди і колективні договори небюджетної сфери;
– зростання легальної зайнятості та зменшення масштабів
неформальної й атипової зайнятості;
– просування безпечних технологій виробництва, належного захисту
від шкідливих факторів і повноцінної компенсації працівнику для трудової
реабілітації за роботу в шкідливих умовах;
– удосконалення системи державних соціальних стандартів і
гарантій відповідно до основоположних конвенцій МОП у сфері соціального
захисту, європейських норм та міжнародного права;
– ініціювання перед центральними органами виконавчої влади
створення галузевих (міжгалузевих) тристоронніх або двосторонніх
соціально-економічних рад там, де вони не створені;
– відновлення права профспілок на законодавчу ініціативу;
– охоплення колективно-договірним регулюванням всіх
підприємств та визначення в колективних договорах особливих гарантій для
членів профспілок.
Ви запитаєте, чи все це можливо? І я відповім вам: так!
Нещодавні протести та трагічні події січня – лютого ц. р. є
доказом того, що прості громадяни, трудівники заслуговують на високопродуктивні
робочі місця, гарантії зайнятості, гідну оплату праці, належний соціальний
захист та повагу до людини праці…
Підвищення заробітних плат українських працівників та легалізація
тіньового сектору економіки насамперед вигідні державі та самому українському
бізнесу, оскільки це забезпечить зростання платоспроможного попиту на
вітчизняні товари, стимулюватиме збільшення товарообігу й, відповідно, прибутку
підприємств та наповнення держбюджету за рахунок збільшення податків. Водночас
це створить умови для реалізації конституційних прав на працю та гідну
винагороду за неї, професійний розвиток, збереження висококваліфікованих
кадрів у всіх галузях економіки та забезпечить гідний рівень життя населення.
Також ми впевнені, що латання «дірок» кредитними коштами,
які Україна почала отримувати від міжнародних фінансових інституцій, дасть
поштовх до відродження та розвитку вітчизняної промисловості, створення нових
робочих місць і зростання платоспроможності населення, що, в свою чергу,
забезпечить збільшення внутрішньої платоспроможності на ринку, наповнення
державного та місцевих бюджетів.
Проте одним з найголовніших інструментаріїв профспілок, що
забезпечує багатопланову турботу про людину праці, є колективно-договірна
робота та соціальний діалог. Саме тому влада, роботодавці та профспілки мають
визначити стратегічні завдання для розвитку соціальної держави та закріпити
відповідні зобов’язання, уклавши нову Генеральну угоду…
Непростий шлях чекає Україну, але я вірю в те, що нинішні
труднощі є тимчасовими».
ЛЮДЯМ ПОТРІБНІ ПРОФСПІЛКИ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ІНСТРУМЕНТ ЗАХИСТУ
СВОЇХ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ
ОЛЕКСАНДР ЯЦУНЬ,
ГОЛОВА КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ
ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ, членради ФПУ:
«Людям потрібні профспілки як ефективний інструмент захисту
своїх конституційних прав та інтересів, нова модель професійних спілок, що
асиметрично реагуватиме на сучасні виклики і загрози. Безумовно, українські
профспілки повинні бути соціально відповідальними і визнаними як інституції
громадянського суспільства».
ПРИЙНЯТТЯ СТРАТЕГІЇ НЕДОСТАТНЬО, ПОТРІБНО ТЕРМІНОВО
РЕАЛІЗОВУВАТИ ЇЇ В ЖИТТЯ
СЕРГІЙ ПОГОНІН,
ГОЛОВА ПРОФКОМУ ПРОФСПІЛКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ
ПІДПРИЄМСТВ «ОРІЗОН» (М. СМІЛА ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.), член ради ФПУ:
«Спочатку хочу сказати про Будинок профспілок. Ми свідомо
віддали своє приміщення мітингувальникам і перемогли. Здавалося б, нова влада
має сказати нам «спасибі» і допомогти в ремонті приміщень. А виходить, що ми
ще повинні боротися за своє ж. Може, керівництву ФПУ разом з нами варто
наполегливіше і сміливіше вести переговори і дискусію з владою про свої права,
рішучіше заявляти про свої наміри щодо захисту прав трудящих?
А тепер про нашу Стратегію. Візьмемо наші профоздоровниці.
Які ж вони наші, якщо прості члени профспілок не відчувають це на собі? Якщо
я, як член профспілки, купую путівку в свою ж оздоровницю, то, може, слід
зробити знижку, й тоді не член профспілки задумається, чому для нього путівка
дорожче. Таким чином ми вирішуємо два важливих питання: перше – захищати наші
оздоровниці будуть не тільки перші особи ФПУ, а й трудові колективи, члени
профспілок всієї країни, а нас немало. І друге питання – мотивація членства
профспілок. Це стосується і вищих навчальних закладів. Залучати молодь до профспілок
потрібно, звичайно, сумнівів немає. А чим їх залучити, зацікавити? Цікавою
роботою, гідною зарплатою, пільгами.
Чому ми нагороджуємо активних членів профспілок вищими
нагородами ФПУ, коли вони йдуть або на пенсію, або, не дай, Боже, з життя?
Якщо молоді люди, члени профспілок, активно працюють, зарекомендували себе з
кращого боку, то, незважаючи на їх молодість, необхідно їх заохочувати,
нагороджувати.
Далі. У нас є представник ФПУ в Кабінеті Міністрів,
Верховній Раді. А чому ми не можемо з новою владою вирішити питання про
обов’язкове представництво профспілок при формуванні виконкомів, обласних
рад? Адже, дивіться, мера міста обирає народ, голову профкому – трудовий
колектив. Мер займається соціальними питаннями мешканців міста, профком разом
з керівництвом – колективом свого підприємства. Тобто, робимо те саме. Або ще.
Чому я, як голова профкому, обраний своєю профорганізацією, повинен
відстоювати інтереси не членів профспілки через колективний договір? У мене,
наприклад, не члени профспілки заявляють, що адміністрація закладає гроші в
колективний договір не тільки на членів профспілки, а й на всіх працівників
підприємства, тому я повинен займатися і ними. На що я їм відповідаю, що
існують три варіанти: вступити в профспілку, заплатити мені за роботу або
створити свій орган. Але ми, профспілки, захищені Законом України «Про
профспілки…», а вони? Та й керівники підприємств не хочуть мати справу з кимось
іншим, якщо є профспілки. Тому правильно, що колдоговір має поширюватися
тільки на членів профспілок. І це є в нашій Стратегії.
Деякі працівники підприємств не хочуть бути в профспілковій
організації, а хочуть створити свою профорганізацію з виходом безпосередньо на
ЦК або обкоми. Проте в нашій Стратегії передбачений принцип демократичного
централізму. І якщо є на підприємстві профспілки, будь ласка, йди до них під
крило. І я вважаю, що це правильно. У мене на деяких підприємствах є
домовленість і взаєморозуміння з керівництвом, що якщо ти не член профспілки,
не хочеш підкорятися більшості, працювати, жити і відпочивати єдиним
колективом, то при скороченні тебе розглядають першим кандидатом.
І таких питань дуже і дуже багато, тому наша Стратегія
модернізації ФПУ та її членських організацій включає в себе їх вирішення.
Однак, прийняти її недостатньо, потрібно терміново реалізовувати в життя. І
тоді, я певен, чисельність наша буде не зменшуватися, а збільшуватися.
І насамкінець, дуже хотілося, щоб наша профспілкова організація
вже найближчим часом взяла участь у виборах до Верховної Ради. Можливо, є
якісь варіанти, приміром, створення своєї партії чи введення до штату ФПУ
посади для вивчення, а потім і створення такої партії».
29.06.2014
|