ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Кроки до модернізації у сучасних умовах

7 березня у Національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулася прес-конференція «Федерація профспілок України: модернізація діяльності профспілок у сучасних умовах». Основні моменти зустрічі викладе­ні в інтерв’ю в. о. Голови ФПУ Григорія Осового. Питання соціально-економічного захисту громадян та стан справ у Державній службі України висвітлені у виступах заступника Голови ФПУ Сергія Кондрюка та голови Профспілки працівників державних установ України Тетяни Нікітіної.

СЕРГІЙ КОНДРЮК: «УКРАЇНІ ПОТРІБЕН СОЦІАЛЬНИЙ АУДИТ»

Зарплата громадян України сьогодні що­найменше вдвічі, а в середньому – в 5–15 разів менше, ніж у сусідніх країнах за абсо­лютно однакову працю. Про це заявив за­ступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк.

Як повідомляє Інформаційно-аналітичний центр ФПУ, бізнес закладає на заробітну плату лише 7–8% загальних витрат. А це в 3–5 разів менше, ніж у євро­пейських країнах. На думку Сергія Кон­дрюка, підвищення зарплати вдвічі-втричі є абсолютно спроможним завдан­ням для держави та бізнесу, і це є осно­вною вимогою профспілок.

«Зрозуміло, якщо є така ганебно низь­ка заробітна плата, відповідно ганебно низьким є пенсійне забезпечення наших ветеранів, – сказав заступник Голови ФПУ. – Вкрай неприйнятною є зарплат­на заборгованість. 150–250 тис. працівни­ків щомісяця потерпають від несвоєчас­ної виплати зарплати. В результаті ми маємо український феномен поширення бідності серед працюючого населення. Ми запропонували новій владі провести діагностику соціальних хвороб, про що розповіли міністру соціальної політики Людмилі Денісовій. Ми пропонуємо ви­значити зони соціальної несправедли­вості, дискримінації в сфері праці і як­найшвидше сформувати «дорожню кар­ту» подолання цієї несправедливості. Повноцінний соціальний аудит у країні є вкрай необхідним для будівництва но­вої соціально справедливої країни. Та­кож ми звернули увагу на те, що не мож­на формувати соціальну політику на так званому прожитковому мінімумі, який був сформований у голодному 2000 році. Профспілки пропонують базувати роз­рахунки всіх соціальних стандартів на раціональному споживчому бюджеті, враховуючи і потреби сім’ї. Безперечно, на цьому має базуватись і мінімальна зарплата, що має враховувати всі подат­ки. Ми говоримо про те, що сьогодні за­робітна плата має бути такою, щоб лю­дина могла оплатити абсолютно всі по­треби, необхідні для її життєдіяльності, й нарешті інвестувати в українську еко­номіку, будівництво житла, охорону здоров’я».

Сергій Кондрюк наголосив на тому, що ФПУ пропонує широкий спектр ре­формування системи оплати праці, де заробітна плата має бути основним ін­вестиційним заходом для розвитку со­ціальної держави і виходу із сучасної кризи. «Ми жорстко ставимо питання необхідності подолання такого антисо­ціального, антиконституційного явища, як заборгованість із заробітної плати, – сказав представник ФПУ. – Ми, власне, пропонуємо три речі, які допоможуть вирішити цю проблему назавжди.

Перше. Слід примусити наших робо­тодавців на активно працюючих підпри­ємствах не використовувати заробітну плату як фактично безкоштовний кре­дит. Для цього пропонуємо запровадити економічні санкції до роботодавців і економічний захист до працівника. У разі затримки зарплати працівник має отримати таку компенсацію, яку робо­тодавець мав би повернути, взявши гро­ші в банку.

Друге. Коли підприємство є фактич­ним банкротом і не має ресурсів, це від­криває шлях для запровадження дер­жавної гарантійної допомоги, що має повертати працівнику заборговану зарплату за рахунок механізму страхових внесків. Безперечно, тут слід використо­вувати механізм трудових спорів. При цьому людина повинна мати можли­вість не чекати дотацій від держави, а заробити хоча б на мінімальну пенсію.

Третє. Сьогодні в ЗМІ обговорюється тема готовності нової влади виконати будь-які вимоги МВФ. Міністр соцполі­тики під час нашої зустрічі спростувала цю тезу, зазначивши, що наразі відбува­ється «зондування» Фондом готовності України сприйняти цей кредит. Але в ЗМІ високопосадовці заявляли про го­товність безперечного виконання всіх вимог МВФ. ФПУ виступила категорич­но проти такої позиції. Зокрема, це сто­сується ціни на газ. Водночас постає за­питання: чому проголошується відкри­тість, необхідність громадського контролю, публічного обговорення, але в да­ному разі цей принцип не діє? Вважаю, час дати відповідь суспільству на запи­тання, куди поділося національне багат­ство – газ вітчизняного видобутку. Яким чином певні клани, що сидять на газо­вій трубі або газових свердловинах, ста­ють мільярдерами? І чому тоді треба підвищувати тарифи для населення? Можливо, непопулярні реформи й по­трібні, але вони мають бути сприйняті суспільством, бути зрозумілими насе­ленню України. Такою є принципова по­зиція Федерації профспілок України, і ми будемо обстоювати її на всіх рів­нях».

ТЕТЯНА НІКІТІНА: «СТАН ОПЛАТИ ПРАЦІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ВКРАЙ НЕЗАДОВІЛЬНИМ»

Саме держава є сьогодні найбільшим по­рушником законодавства в сфері оплати праці. Про це заявила голова Профспілки працівників державних установ Тетяна Ні­кітіна.

Як повідомляє Інформаційно-аналітичний центр ФПУ, щодо бюджетної сфери в законі про оплату праці йдеться про те, що мінімальна ставка має бути на рівні мінімальної заробітної плати. Те­тяна Нікітіна зазначила, що сьогодні в Україні мінімальна заробітна плата до­рівнює 1218 грн, і перший тарифний роз­ряд за Єдиною тарифною сіткою, що діє в бюджетній сфері, становить 852 грн, що, безумовно, є дискримінацією в опла­ті праці.

Голова профспілки також наголосила на необхідності збереження робочих місць. Вона нагадала, що після «пома­ранчевої революції» 2004 року 50 тис. держслужбовців були звільнені. У 2010 році відбувся аналогічний процес. Галу­зева профспілка пропонує в зв’язку з цим провести розподіл посад на полі­тичні й адміністративні. Це, на думку ії голови, буде сприяти державному будів­ництву.

«Я розумію, що зараз у нас уряд реа­німації і слід чекати непопулярних рі­шень та заходів, – сказала Тетяна Нікі­тіна. – Нас уже попередили, що ми має­мо затягувати паски. Але це повинні зробити всі, і насамперед не бідні, а ба­гаті. Ми вже неодноразово говорили про необхідність запровадження податку на розкіш. Звичайно, це питання дуже тур­бує всю бюджетну сферу».

Голова профспілки закликала відро­дити соціальний діалог між урядом, ро­ботодавцями та профспілками: «Люди на місцях стурбовані. Якщо вони втра­тять і робочі місця, і заробітну плату, то не можна гарантувати, що завтра не буде нового Майдану, на якому стояти­муть безробітні і голодні люди. Тому со­ціальний діалог потрібно налагоджува­ти з перших днів, тільки-но уряд розпо­чав виконувати свої обов’язки. Тому мене дуже турбує проект Закону Украї­ни «Про скасування необґрунтованих пільг і привілеїв для членів Кабінету Міністрів України, народних депутатів України, суддів та державних службов­ців» № 4258 від 24.02.14, зареєстрований народним депутатом України Валерієм Мошенським».

Голова профспілки пояснила, що основними завданнями цього законо­проекту, відповідно до статті 1, є, зокре­ма, відновлення соціальної справедли­вості, впорядкування пільг та привілеїв для осіб, уповноважених на виконання функцій держави, оптимізація видатків Державного бюджету України на утри­мання державного апарату. Зазначеного пропонується досягти шляхом скасуван­ня надбавок, нарахувань та премій, осо­бливих умов пенсійного забезпечення, в тому числі державним службовцям.

Як повідомила Тетяна Нікітіна, ЦК Профспілки працівників державних установ направив в. о. Президента Укра­їни, Голові Верховної Ради України Олександру Турчинову лист, у якому йдеться: «На сьогодні рівень заробітної плати працівників державного управ­ління, зокрема державних службовців середньої ланки (які складають 75% від їх загальної чисельності), є вкрай низь­ким. Протягом останніх років ЦК проф­спілки постійно звертався до уряду з цього приводу, однак оклади державних службовців взагалі не підвищувалися, навіть у відповідності із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати в Україні й індексу інфляції». Голова профспілки навела окремі приклади та цифри. Станом на 1 січня 2014 року се­редня заробітна плата спеціалістів дер­жавної служби із стажем роботи до 15 років складає 1850 грн при середній за­робітній платі в 3265 грн. При збільшен­ні мінімальної заробітної плати в Укра­їні посадові оклади спеціалістів 5–7 ка­тегорій є такими ж, як у некваліфікова­них працівників. Якщо говорити про ранг на районному рівні, то мінімаль­ний тут становить 45 грн, максимальний – 70. Водночас, відповідно до Закону України «Про засади запобігання та про­тидії корупції», який набрав чинності з 1 липня 2011 року, працівникам органів державного управління забороняється займатися іншою оплачуваною або під­приємницькою діяльністю, крім викла­дацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту.

Отже, на думку Тетяни Нікітіної, такі законопроекти мають дуже ретельно об­говорюватися не тільки у Верховній Раді, а й серед громадськості, зокрема в галузевій профспілці: «Ми би чітко по­яснили всі ті загрози, що існують у цьо­му документі для держслужбовців, стан оплати праці яких сьогодні є вкрай неза­довільним, особливо низової та серед­ньої ланки, а також звернули увагу на необхідність дотримання вимог статті 22 Конституції України та вирішення питання щодо непоширення положень зазначеного законопроекту на катего­рію державних службовців».

16.03.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини