ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Напередодні Ради Федерації профспілок України до ФПУ надходять звернення та пропозиції з місць

Так, зокрема, із сво­їми пропозиціями звернулася Луганська обласна організація профспілки машино­будівників та прила­добудівників України. У листі за підписом голови обкому Лу­ганської організації І. С. Артюха йдеться про наступне:

«По-перше, треба за­значити, що по­станова, а голо­вне – аналітична частина її зробле­на досить грамотно, всебічно і цілком відповідає ситуації в державі.

Підтримуємо зроблені висно­вки та намічене в прийнятій по­станові Президії № П-27-2.

А тепер відносно пропозицій «…щодо захисту соціально-економічних прав та інтересів працюючих у сучасних умовах» (взято з п.1 постанови).

Пропозиції треба розділити на внутрішні – профспілкові, наші та на зовнішні, які не да­ють гідно захищати спілчан. Тож внутрішні і найголовніші, на наш погляд:

1. Якщо профспілка – органі­зація, у якої є Статут, то ця орга­нізація повинна працювати як організація, а не орган із статис­тики профспілкової діяльності! З аналізом роботи всіх ланок профспілки. Чому в якійсь ланці подібна негативна ситуація та що треба зробити для її (ситуа­ції) покращення і в які терміни.

Якщо висловлюватися корот­ко, то повинна бути належна дисципліна та відповідальність за стан у профспілці, територі­альній чи первинній організації профспілки.

2. Цілком згодні з таким ви­сновком: «Передусім потребує посилення соціально-суспільної вагомості питань, що ними роз­глядаються, дієвості прийнятих рішень та забезпечення їх вико­нання». Але якщо вагомість пи­тань ще є, то відносно дієвості прийнятих рішень та забезпе­чення їх виконання, на жаль, та­кого сказати не можна. Знову ж таки, причина – в низькій вико­навчій дисципліні і відпові­дальності. І прикладів, кого і за що було притягнуто до відпові­дальності (на різних рівнях) – НЕМАЄ. Ми не за адміністра­тивні методи керування, а за відповідальність за доручену справу. Бо, врешті-решт, нано­ситься шкода не тільки членам профспілки, а й самій мотивації профспілкового членства. А це вже занадто для профспілково­го руху. За 10 останніх років профспілки України втратили більш ніж половину спілчан.

3. Згодні з думкою, що ви­кладена в абзаці 11. Цілком! І вона наштовхнула ще на одну пропозицію. А чому б у Статуті ФПУ не передбачити можли­вість ротації членів Ради ФПУ за пропозицією орг- чи мандатної комісії? Особливо тих членів Ради, від яких не було виступів, пропозицій до розгляду у відпо­відності до ситуації в профспіл­ковому русі, зауважень до про­ектів постанов у поточному складі або вже в декількох скли­каннях. Від таких членів ніякої користі немає ні для кого!

До речі, в Луганській області низкою керівників обласних ор­ганізацій вже підготовлено лист-звернення до народного де­путата України В. І. Турманова з обґрунтованою пропозицією внести на розгляд Конституцій­ної асамблеї положення до Кон­ституції України про надання законодавчої ініціативи проф­спілкам. Чому понад 50% з 16 млн працюючих в Україні, які є членами профспілок, не мають законодавчої ініціативи? А це було б вагомим аргументом при мотивації профспілкового член­ства. Отоді профспілки дійсно були б лобістом формування но­вої ідеології розвитку України (див. абзац 13).

4. До зовнішних треба відне­сти наступне. Допоки в Україні не будуть виконуватись закони, насамперед з трудового законо­давства, то із захистом трудо­вих та економічних прав проф­спілки не просунуться далі тих кордонів, у яких вони зараз пе­ребувають. Тут можна довго і предметно перераховувати, які закони не виконуються, в тому числі й угоди. Знову ж таки, на наші зауваження про невико­нання, наприклад, вимог Галу­зевої угоди – отримуємо відпо­відь, до того небезпідставну – наведіть приклад, де, кого при­тягнули до хоча б адміністра­тивної, не кажучи вже про кри­мінальну, відповідальності за невстановлення на підприєм­стві посадових окладів чи та­рифних ставок згідно з вимога­ми угоди.

Що для цього робити? При­клад, хоча й не зовсім, на наш погляд, демократичний, нада­ють сьогоднішні майданівці. Конкретніше, то треба конкрет­но розглядати кожну ситуацію. А взагалі треба використовува­ти більше такі форми, як пікету­вання тих чи інших владних структур усіма штатними пра­цівниками профспілок – треба отримані гроші відробляти хоча б у такий спосіб, якщо ми не мо­жемо усно в діалозі переконати роботодавців чи владу в закон­ності вимог працюючих».

На захисті соціально-економічних прав трударів

Також до ФПУ надійшов лист за підписом члена Ради ФПУ, голови Волинської облас­ної організації профспілки працівників соці­альної сфери України Г. П. Микитюк. У ньому йдеться про надання пропозицій щодо ключових проблем захисту соціально-економічних прав пра­цівників у сучасних умовах.

«Волинська обласна орга­нізація профспілки пра­цівників соціальної сфери України стурбо­вана ситуацією, що склалася в оплаті праці працівників бюджет­них галузей за Єдиною тарифною сіткою, та щодо оплати праці дер­жавних службовців. Украй гостро сприймається спілчанами відтер­мінування, в черговий раз, запро­вадження Закону України «Про державну службу» та заморожу­вання з 1 січня 2014 року держав­ної гарантії мінімальної заробітної плати, а також поглиблення проти­правного відставання від неї базо­вого тарифу ЄТС працівникам бю­джетних галузей. Вважаємо, що вирішення цих питань є найважли­вішим завданням профспілки в су­часних умовах.

Підтримуємо звернення ФПУ з ви­щезазначених питань у лютому 2014 року до Президента України В. Ф. Януковича (№ 05/01-15/119 від 06.02.2014), в. о. Прем’єр-міністра С. Т. Арбузова (№05/01-15/120 від 06.02.2014), голови На­ціональної служби посередництва і примирення О. Я. Окіса (№ 05/01-16/121 від 06.02.2014) з метою по­вного їх вирішення.

Також для захисту законних прав працівників необхідно продовжити переговори з укладання нової Гене­ральної угоди, яка має відповідати актуальним вимогам сьогодення».

Оплата праці бюджетників

Надала свої пропозиції напередод­ні Ради ФПУ й Рівненська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України. Відтак, у листі за підписом її голови Ю. І. Кравець йдеться:

«Ключовою проблемою в сучасних умовах з питань соціально-економічного захисту прав працівників освіти є критич­на ситуація, що склалася з грудня 2013 року в оплаті праці праців­ників бюджетних галузей за Єди­ною тарифною сіткою. Фактично в Законі про Державний бюджет України на 2014 рік легалізовано «замороження» росту базового тарифного розряду Єдиної тариф­ної сітки, розмір якого не пере­глядався з січня 2013 року. Кри­тичним є стан справ щодо оплати праці і державних службовців.

Зволікання з прийняттям урядом постанови про підвищення базо­вого посадового окладу Єдиної тарифної сітки викликає глибоке занепокоєння та обурення пра­цівників бюджетної сфери, заго­стрює соціальну напругу в трудо­вих колективах, які налаштовані на відстоювання трудових прав, включаючи проведення акцій протесту та наміри вступу в ко­лективний трудових спір.

Зважаючи на відсутність реакції центральних органів влади на численні звернення до них з цьо­го приводу від профспілкових ор­ганізацій всіх рівнів, профспілок бюджетної сфери, Федерації профспілок України, пропоную до постанови Ради Федерації профспілок України включити пункт:

1. Федерації профспілок України розпочати процедуру входження в колективний трудовий спір з Ка­бінетом Міністрів України в зв’язку з поглибленням дискри­мінації в оплаті праці працівників бюджетної сфери та порушенням п. 2.22 Галузевої Генеральної угоди».

21.02.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини