« на головну 23.11.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1261)
24
Жовтень
 
Інтерв’ю
 
ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ


РУБРИКИ


Передплата





Статті Внутрішнє життя

Наукова думка: аналіз структури та змісту галузевих угод

Наукова думка: аналіз структури та змісту галузевих угод

 Для вдосконалення практики регулю­вання соціально-трудових відносин на галузевому рівні та популяризації результатів дослі­дження в цій сфері 9 жовтня в Будинку спілок відбувся кру­глий стіл на тему «Практика регулю­вання соціально-трудових відносин на галузевому рівні України: аналіз структури та зміс­ту галузевих угод».

 ПРЕЗЕНТАЦІЯ

У заході взяли участь за­ступники Голови ФПУ Євген Драп’ятий та Сергій Кон­дрюк, кандидат економіч­них наук, доцент кафедри управління персоналом та економіки праці Київського національного економічно­го університету ім. Вадима Гетьмана Світлана Цимба­люк, заступник міністра со­ціальної політики України – керівник апарату В’ячеслав Коломієць, генеральний ди­ректор Федерації металургів України Сергій Притоманов, національний координатор МОП в Україні Василь Ко­стриця, інші представники ФПУ, організацій роботодав­ців та науковці.

Презентувала досліджен­ня «Практика регулювання соціально-трудових відно­син на галузевому рівні України: аналіз структури та змісту галузевих угод» до­цент кафедри управління персоналом та економіки праці КНЕУ ім. Вадима Геть­мана Світлана Цимбалюк.

Дослідження практики колективно-договірного регу­лювання соціально-трудових відносин на галузевому рівні, проведене колективом авто­рів КНЕУ, засвідчило, що за своєю структурою та змістом, зобов’язаннями сторін угоди суттєво відрізняються. Це, певним чином, обумовлене особливостями галузей, під­приємств, організацій та уста­нов, що належать до конкрет­них галузей.

З одного боку, практика укладання угод у більшості галузей України перебуває в кризовому стані, ці докумен­ти не мають або втрачають силу «галузевого норматив­ного акта», що має містити конкретні зобов’язання соці­альних партнерів щодо регу­лювання соціально-трудових відносин, за порушення яких відповідальні особи мають нести відповідальність. Осо­бливо «занедбаною» є прак­тика колективно-договірного регулювання в галузях бюджетної сфери, хоча фор­мально угоди укладаються й переговори соціальних парт­нерів ведуться.

З іншого боку, вітчизняна практика, узагальнена і ви­кладена авторами дослі­дження, має певні досягнен­ня в регулюванні соціально-трудових відносин на галу­зевому рівні. Саме її, на дум­ку колективу авторів, слід поширювати. Разом з тим, позитивний досвід та досяг­нення є поодинокими й ста­новлять швидше виключен­ня, ніж загальне правило.

ПЕРЕВАГИ Й НЕДОЛІКИ

За змістом більшість угод не відповідають Закону Укра­їни «Про колективні догово­ри і угоди». Основний недо­лік полягає в тому, що зна­чна частина положень про зобов’язання соціальних партнерів має декларатив­ний характер (особливо щодо обов’язків «сприяти», «дома­гатися», «опрацювати питан­ня», «спрямовувати свою ді­яльність на створення умов», «не допускати», «забезпечу­вати», «вживати заходів»), без конкретизації заходів. Подібні формулювання ха­рактеризують такі докумен­ти як «угоди про наміри».

Значна кількість поло­жень галузевих угод не міс­тить конкретних інструмен­тів та механізмів реалізації взятих зобов’язань, термінів реалізації заходів і відпові­дальних посадових осіб. Від­сутність конкретних термінів і відповідальних осіб створює підстави для невиконання до­мовленостей сторін, немож­ливості здійснити контроль за реалізацією зобов’язань та покарати винних у порушен­ні норм, передбачених галузе­вими угодами.

Слід також взяти до уваги, що часто галузеві угоди ду­блюють законодавчі норми без надання найманим праців­никам додаткових гарантій і розширення компенсацій.

Серед інших суттєвих не­доліків колдоговірного регу­лювання соціально-трудових відносин можна назвати такі.

У сфері створення умов для забезпечення розвитку галузі:

– відсутність стратегій розвитку галузей;

– відсутність конкретних зобов’язань щодо інновацій­ного розвитку галузей;

– відсутність або гальму­вання розвитку виробничої демократії.

У сфері регулювання за­йнятості, трудових відно­син, режимів праці та відпо­чинку:

– відсутність конкретних заходів щодо забезпечення ефективної зайнятості пра­цівників та зменшення плинності кадрів;

– відсутність критеріїв масового вивільнення пра­цівників;

– неналежне регулюван­ня питань застосування контрактної форми найму та оплати праці, роботи в режи­мі ненормованого та непо­вного робочого часу;

– неврегульованість вико­ристання запозиченої праці, роботи на умовах атипових трудових договорів, неле­гальної та тіньової зайнятос­ті населення, легалізації трудових відносин;

– недостатнє регулюван­ня трудових відносин щодо молодих працівників, інших соціально вразливих катего­рій найманих працівників;

– неврегульованість ре­жимів праці та відпочинку.

У сфері оплати та норму­вання праці:

– неврегульованість клю­чових питань оплати праці в бюджетному секторі еконо­міки;

– суттєва диференціація тарифних ставок 1-го розря­ду за галузями;

– відсутність наукового об­ґрунтування встановлених міжкваліфікаційних співвід­ношень в оплаті праці та прак­тики запровадження єдиних галузевих тарифних сіток;

– недосконалість практи­ки встановлення доплат і надбавок до тарифних ста­вок і посадових окладів;

– відсутність частини норм щодо домовленостей сторін, визначених Генуго­дою на 2010–2012 роки;

– надання окремим до­мовленостям рекомендацій­ного характеру;

– неврегульованість пи­тань нормування праці.

У сфері охорони праці:

– відсутність частини норм щодо домовленостей сторін, визначених Генуго­дою на 2010–2012 роки.

У сфері соціальних гаран­тій і компенсацій:

– відсутність комплек­сних програм соціального розвитку працівників, зобов’язань соціальних парт­нерів щодо розроблення та­ких програм;

– відсутність домовленос­тей сторін щодо розроблен­ня та запровадження про­грам недержавного пенсій­ного забезпечення працівни­ків, медичного страхування, інших соціальних програм тощо.

Частина галузевих угод не містять процедури здій­снення контролю за вико­нанням угоди, критеріїв оці­нювання її виконання та від­повідальності посадових осіб за порушення основних положень галузевої угоди.

РЕЗЮМЕ

Після обговорення ре­зультатів дослідження учас­ники круглого столу зазна­чили, що кращий досвід колективно-договірного ре­гулювання мають галузі ма­шинобудування, приладобу­дування, суднобудування, авіаційної промисловості та гірничо-металургійного комплексу.

Задля підвищення ефек­тивності регулювання соціально-трудових відно­син на галузевому рівні, вдо­сконалення структури, зміс­ту галузевих угод та меха­нізмів контролю за їх вико­нанням учасники круглого столу визнали необхідним на законодавчому рівні:

– надати угодам статусу галузевих нормативних ак­тів, за невиконання осно­вних положень яких сторони мають нести дисциплінарну чи адміністративну відпові­дальність згідно з чинним законодавством;

– визначити послідовність укладення угод та колектив­них договорів за схемою: ге­неральна угода – галузеві – те­риторіальні – колективні до­говори підприємств;

– викласти зміст домовле­ностей у вигляді конкретних зобов’язань, з визначенням механізмів і термінів їх реа­лізації та зазначенням відпо­відальних посадових осіб.

У свою чергу, на галузе­вому рівні соціального діа­логу необхідно:

– запровадити єдину структуру угод з урахуван­ням галузевого акценту;

– зобов’язати сторони со­ціального діалогу розробити комплексні програми соці­ального розвитку підпри­ємств відповідних галузей;

– передбачити в угодах усіх рівнів наскрізні поло­ження про недопущення соціально-економічної дис­кримінації працівників за будь-якими ознаками;

– ввести в навчальні про­грами закладів освіти дис­ципліни «Основи ведення со­ціального діалогу в суспіль­стві» та здійснити просвіт­ницьку роботу серед учнів­ської молоді.

З метою підвищення діє­вості системи і механізмів колективно-договірного регу­лювання партнерам необхід­но здійснити комплекс коор­динованих заходів, який включатиме: вдосконалення законодавства, проведення системних досліджень та ши­рокої просвітницько-інформаційної роботи, організацію фахової підготовки представ­ників сторін, що беруть участь у колективних переговорах, поширення кращого досвіду укладення і виконання угод, колективних договорів.

10.10.2012


Олена ОВЕРЧУК, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

11.11.2024 21:24

11.11.2024 21:23

25.10.2024 21:44

11.10.2024 22:50

10.10.2024 22:03

08.09.2024 21:09

23.08.2024 22:29

23.08.2024 22:00

10.07.2024 21:02

08.07.2024 20:16

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання