« на головну 23.11.2017
Архів номерів  •  Актуальний номер » (920)
19
Жовтень
 
Інтерв’ю
 
ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ПРОФСПІЛКИ НЕ ДОПУСТЯТЬ ДИСКРИМІНАЦІЇ У ПЕНСІЙНІЙ СИСТЕМІ»

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ПРОФСПІЛКИ НЕ ДОПУСТЯТЬ ДИСКРИМІНАЦІЇ У ПЕНСІЙНІЙ СИСТЕМІ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Теорія та практика

В Україні – найменші зарплати серед країн СНД

В Україні – найменші зарплати серед країн СНД

В Україні дві третини населення живуть за межею бідності. Причому майже 40% із них – працездатне населення. Про це йшлося на конферен­ції «Гідна заробітна плата, конкурентоспроможність і продуктив­ність – як складові гідної праці», яку 2 березня провела ФПУ. До Будинку спілок з’їхалися науковці, експерти, представники Міжнародної органі­зації праці (МОП), роботодавців та державних органів.

Учасників конфе­ренції привітав заступник Голо­ви ФПУ Сергій Кондрюк. Він за­дав тон дискусії щодо впливу економічної кризи на заробітну плату та про­дуктивність праці україн­ців.

Як відомо, профспілки багато років поспіль ви­ступають за підвищення заробітної плати. Але не знаходять підтримки ні у держави, ні у роботодав­ців. Останні активно ви­ступають лише за наро­щування обсягів виробни­цтва. Однак, за словами Сергія Кондрюка, немає сенсу виробляти більше продукції, якщо дві трети­ни українців живуть за межею бідності. Постійно працювати на зовнішній ринок теж неефективно, і це яскраво показала кри­за. А щоб розвивати вну­трішній попит, необхідно підвищити купівельну спроможність українців саме через зростання за­робітної плати. Інакше Україна й надалі втрача­тиме трудовий та інтелек­туальний потенціал.

Уникнути цього можна шляхом розвитку в Украї­ні концепції гідної праці. А вона, за словами Націо­нального координатора Міжнародного бюро праці в Україні Василя Костри­ці, включає в себе гідну заробітну плату, дотри­мання прав людини і гро­мадянина, безпечні і на­лежні умови праці, гаран­тії соціального захисту. Проте, судячи з того, що зарплата в нас – одна з найнижчих у Європі, а за­боргованість із її виплати сягає понад 1,3 млрд грн лише за офіційними дани­ми, не кажучи вже про за­старіле обладнання і рі­вень професійного трав­матизму, гідна праця в українських реаліях існує поки що теоретично.

30% українців витра­чає понад 60% своїх дохо­дів на продукти харчуван­ня. Але це не означає, що ми багато їмо, ми просто отримуємо надто низькі доходи. Як зазначила ке­рівник Проекту «Цілі роз­витку тисячоліття – Укра­їна» (Програма розвитку ООН в Україні) Наталія Ситнікова, така частка ви­трат на харчування в су­купному доході свідчить про бідність суспільства. У розвинутих країнах стільки ж на продукти ви­трачають тільки 4–10% на­селення. Крім того, для Європи взагалі не харак­терна бідність серед фа­хівців із вищою освітою. Як наслідок, Україна – на 98-му місці зі 111 за рівнем якості життя.

Якщо ж порівняти нашу країну з її колишні­ми «сестрами», то серед 15 республік тодішнього СРСР в Україні – найниж­чі зарплати. Гірше, за сло­вами старшого наукового співробітника Національ­ного інституту стратегіч­них досліджень при Пре­зидентові України Ольги Піщуліної, тільки в Мол­дові. Навіть країни Серед­ньої Азії нас випередили. Тож питання реформуван­ня заробітної плати в Україні актуальне як ні­коли. Серед основних на­прямків реформування має бути зниження подат­кового навантаження на фонд оплати праці, збіль­шення частки зарплати в собівартості продукції, дотримання законодав­ства про оплату праці при визначенні зарплат бю­джетників, скасування норми про максимальну зарплату, з якої нарахову­ються страхові внески (нині – 13800 грн).

Учасники конференції дійшли висновку, що по­силення конкурентної бо­ротьби на світових ринках і глобалізація економіки поставили Україну перед вибором: йти далі шляхом екстенсивного розвитку, втрачаючи реальну еконо­мічну незалежність, або активізувати внутрішні джерела економічного під­несення, передусім за ра­хунок зростання конкурен­тоспроможності на основі запровадження інновацій­ної моделі розвитку.

ГІРШЕ НІКУДИ

За даними міжнародних рейтингових досліджень, Україна після відносної еко­номічної стабільності в 2006–2008 роках істотно погіршила свої позиції і тепер знаходиться поруч із країнами, які раніше завжди випереджала. Найближчими нашими сусідами в рейтингу стали Гамбія та Алжир. З 12 складових конкурен­тоспроможності найгірша ситуація у нас із макроекономічною стабільністю – в рейтингу втрачено 15 позицій, рівнем розвитку фінансового ринку (падіння на 21 пункт) і оснащеністю новітніми технологіями – ще мінус 15 пунктів. Найпро­блемнішою сферою в Україні є інституційне середовище – державні, суспільні та приватні установи. За цією складовою наша держава посіла 120те місце по­руч із Нікарагуа та Монголією.

 

 

КОНКУРЕНТНІСТЬ ЕКОНОМІКИ – ЧЕРЕЗ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ ЛЮДИНИ

Василь МОЙСЮК,
голова ЦР профспілки працівників хімічних
та нафтохімічних галузей промисловості України

Як голова постійної комісії Ради ФПУ з питань економічного за­хисту членів профспілок хочу на­голосити, що одним із важливих напрямів своєї діяльності ФПУ вважає сприяння підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного виробничого комп­лексу і, як результат, забезпечен­ня працівників високим рівнем зарплати та робочими місцями.

Як відомо, межі конкуренто­спроможності оцінюються за системою показників, найголо­внішим із яких є глобальний її індекс. І тут ми маємо невтішні результати. Україна продовжує втрачати свої позиції у цьому рейтингу, посідаючи 82ге міс­це впродовж останніх років.

За іншими показниками Украї­на має такі позиції: рівень за­безпечення макроекономічної стабільності – 132ге місце; ко­румпованість державних та суспільних установ – 146те місце (за 2009 рік); розвиток фінансового ринку – 119те місце; ефективність товарного ринку – 129те місце; удоско­налення бізнесу – 100те місце.

Такий низький рейтинг є наслід­ком недосконалої економічної політики держави. Експортні га­лузі представлені переважно підприємствами гірничометалургійного та хімічного комп­лексів. На жаль, у структурі екс­порту переважають сировина, напівфабрикати та продукція з низькою доданою вартістю. У цій ситуації на внутрішньому то­варному ринку домінують ім­портні товари. Це дуже прикро, тож слід не лише говорити про виправлення ситуації, а й роби­ти конкретні кроки.

Економіка України має низьку інвестиційну привабливість – частка інвестицій в основний капітал у структурі ВВП стано­вить усього 11,9%, у країнах ЄС її показник сягає 20–25%.

Інноваційна діяльність також відзначається низьким рівнем. Якщо питома вага підпри­ємств, що розробляють інно­ваційні технології, у 2009 році становила близько 13%, то під­приємств з їх упровадження ще менше – близько 11%.

Частка зарплати у вироблено­му продукті менше 6–9%, тоді як у розвинених країнах сягає 39–45%. До того ж значна час­тина працівників одержує зарплату на рівні прожиткового мінімуму. Через це майже 60% населення вважається бідним.

Хіба можуть конкурувати вітчизняні вироби, що виготовля­ються здебільшого на застаріло­му обладнанні, з іноземними? Адже зношення основних фон­дів підприємств у фактичних ці­нах становить у середньому по Україні 60%, зокрема у будівни­цтві – 46%, промисловості – близько 62%, транспорті і зв’язку – до 84%. оновлення виробничих потужностей відстає від масшта­бів зношення та списання.

Багато роботодавців не дбають про модернізацію виробництва, витрачаючи при цьому левову частку своїх прибутків на маши­ни, маєтки, вклади в офшорних зонах. Із цим треба боротися, а ми маємо лише розмови.

На якість продукції значною мірою впливає і недостатня кваліфікація персоналу. Кошти на перенавчання, здобуття су­часних професій майже не ви­діляються. За офіційною ста­тистикою, наші працівники підвищують свою кваліфікацію лише раз на 10–11 років.

Нинішня ситуація вимагає кар­динальних змін. Здійснити їх на загальнонаціональному рівні покликана створена у ве­ресні 2010 року Координацій­на рада з питань підвищення конкурентоспроможності на­ціональної економіки, до скла­ду якої увійшли представники Уряду, роботодавців, підпри­ємців та науковців (постанова Кабміну від 13.09.2010 № 851).

Спільний представницький ор­ган профспілок уже тричі пору­шував перед Прем’єр-міністром України питання про вклю­чення до складу Координацій­ної ради 10 своїх представни­ків. Однак ці пропозиції поки що не підтримані Урядом. тому профспілки змушені звернути­ся до Президента, співголів НТСЕР із питанням принципо­вого характеру – щодо реорга­нізації Координаційної ради.

На мій погляд, підвищення конкурентоспроможності слід розглядати, виходячи з послі­довності «працівник – підпри­ємство – галузь – регіон – наці­ональна економіка». Зусилля в цьому напрямі досягнуть успі­ху лише тоді, коли спирати­муться на потреби людини праці – як головного виробни­ка продукції чи послуг.

10.03.2011


Інна СИРОЇД, «ПВ»

Коментарі

#2 04.12.2013 16:51 добавил: Володимир | додати коментар

Чому Ви не на Майдані? Чому Ви мовчите, якщо потрібно кричати про бідність людей та недбалість влади? Час минає, двадцять років як вітер, чому мовчить Донбас, Кривий Ріг, Запоріжжя, а Миколаїв та Херсон, Луганськ та Дніпропетровськ ? Тоді Ви на що потрібні? . . . Приватний профсоюз . . . приватної влади?! Незрозуміло! . . .

 
#1 21.02.2013 14:21 добавил: Роман | додати коментар

Як практик, чиї досягнення для загалу є майже фантасичними, заявляю про неспроможність верхівки федерації профспілок вести належну роботу, як в првовому так і в політичному сенсі. Нажаль ситуація виглядає так, що вся федерація виглядає дуже блідо на моєму особистому тлі і це слова тих , хто знає про мої досягнення, а ось профспілкова верхівка не бажає визнавати дійсних і успішних захісників людей праці. Це бузумовно моральний і психологічний фактор, саме ці фактори не дають українцям отримати гідне життя.

 
ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
НОВИНИ

23.10.2017 22:16

23.10.2017 22:15

16.10.2017 13:48

16.10.2017 13:47

11.10.2017 12:42

11.10.2017 12:42

11.10.2017 12:41

11.10.2017 12:40

02.10.2017 01:36

02.10.2017 01:35

Усі новини


Опитування

Чи подобається вам новий дизайн газети?

Так
- 63,89 %
Ні
- 31,94 %
Усього: 72 голосів
УВАГА!

В №9 за 3 березня 2011 року було надруковано статтю "Доплати дітям війни: підтримка чи знущання?", у якій йшлося про ігнорування Пенсійним фондом ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", згідно з яким ця категорія пенсіонер в має право на надбавку у розмірі 30% мінімальної пенсії . Усіляки ділки від адвокатури пропонують пенсіонерам допомогу у складанні позовної заяви за розцінками від 150 до 370 гривень. Прагнучи заощадити пенсійні гроші, ми пропонуємо використати ШАБЛОН, за яким кожен з дітей війни може самостійно скласти позовну заяву.





Аккумуляторы для ноутбуков
Интернет-магазин по продаже батарей и блоков питания.






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2015©

01042, Украіна, м. Київ
бульвар Дружби народів, 5.
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання