ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Час єдиного фронту!

У грудні минулого року в Москві відбулася Кон­ференція МКП–ПЄРР, присвячена проблемам у сфері прав профспілок на теренах СНД. Участь у форумі взяли лідери та профспілкові активіс­ти з Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Грузії, Киргизстану, Казахстану, Молдови, Російської Федерації, України, представники Міжнародної конфедерації профспілок і її Пан’європейської ре­гіональної ради, національних профцентрів Єв­ропи, глобальних профспілкових федерацій.

На конференції ішлося про те, що останнім часом у різ­них країнах світу вдаються до спрощення трудового за­конодавства, а це де-факто призводить до зниження со­ціальної і правової захище­ності працівників та поси­лення наступу на права профспілок. в одних випад­ках бізнесові структури де­кларують наміри буцімто піднести «гнучкість» трудо­вих відносин; в інших – уря­ди прагнуть будь-що утри­мати під власним контролем законні свободи й права тру­дівників, зокрема їхніх проф­спілкових об’єднань. Під за­грозою опинилося навіть ба­зове право – на саме об’єднання, не кажучи вже про право на колективні перего­вори чи страйк.

Є чимало країн, де все ре­гулювання трудових відно­син спущене на рівень під­приємства, при цьому ор­гани державного управлін­ня прагнуть зняти з себе будь-яку відповідальність, уникнути соціальних зобов’язань перед праців­никами. масовий характер подібних порушень трудо­вих прав людей викликає серйозне занепокоєння на­ціональних профспілок.

Перед профспілковим рухом постало нагальне завдання забезпечити в своїх країнах дотримання прав на об’єднання, колективні пере­говори, страйк, невтручання в профспілкову діяльність, захист від дискримінації та переслідування за профспілкову діяльність, від но­вих форм експлуатації. а для здійснення цього належить зі свого боку представити вимоги й пропозиції до біз­несових кіл та урядів країн.

Учасники конференції обго­ворили й сформулювали цілу низку актуальних і дуже конкретних завдань для своїх урядів та профспі­лок різних рівнів. Зокрема: створити національні систе­ми виявлення, документу­вання й аналізу порушень основних прав профспілок та публікувати цю інформа­цію в національних ЗМІ; утворити постійні групи впливу для здійснення не­обхідних змін у законодав­стві щодо свободи об’єднання та інших прав проф­спілок; забезпечити реаль­ний захист незвільнених об­раних профспілкових ліде­рів, передусім на законо­давчому рівні; посилити від­повідальність за порушення законодавства в сфері профспілкових прав, насам­перед дискримінацію за профспілковою ознакою; деталізувати поняття «пору­шення трудових прав» у нормах національного адмі­ністративного й криміналь­ного законодавства тощо.

Профспілкові організації та їх об’єднання закликано зміцнювати профспілкову солідарність, формувати (і доводити до відома гро­мадськості) єдину позицію профспілок у галузі реалі­зації своїх прав, особливо щодо участі в укладенні ко­лективних договорів, поси­лювати профспілкові струк­тури шляхом залучення но­вих членів, створення но­вих профспілкових органі­зацій, підвищення ефектив­ності їх діяльності, створю­вати програми навчання під егідою МОП для юрис­тів, скласти рекомендації з реалізації ратифікованих Конвенцій у національному законодавстві тощо.

На превеликий жаль, по­при те, що від часу прове­дення конференції минув майже рік, висновки та ре­комендації її учасників ли­шаються актуальними й до сьогодні, а деякі питання ще більше загострилися.

25.09.2011

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини