ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

Витяг

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.1997 р.                                                            04-1\ЦА 137\7-7\30

Судова колегія з перегляду рішень, ухвал, постанов

Вищого арбітражного суду України у складі:

Заступника голови А. Осетинського

Судді Є. Борденюк

Розглянула заяву відповідно до ст. 92 АПК України

Про перевірку рішення (постанови, ухвали) від 20.01.97 судової колегії з розгляду спорів Вищого арбітражного суду України

У справі № 137\7

За позовом Фонду державного майна України

До Федерації профспілок України

Фонду соціального страхування України

АТ «Укрпрофоздоровниця»

про визнання недійсними установчих документів.

Суддя судової колегії з розгляду спорів Вищого арбітраж­ного суду України І. Шицький рішенням від 20.01.97 у по­зові відмовив.

Майно, яке перебувало у віданні ВЦРПС і розташоване на території України, після проголошення незалежності Украї­ни перейшло до Укрпрофради, правонаступником якої є рада Федерації незалежних профспілок України, згідно з Постановою Верховної Ради України від 10.04.92 «Про май­нові комплекси і фінансові ресурси громадських організа­цій колишнього СРСР, розташованих на території України».

Згідно з п. 7 ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України. Спе­ціальний закон не прийнятий до цього часу.

Згідно з постановою Верховної Ради України від 10.04.92 «Про майнові комплекси і фінансові ресурси громадських організацій колишнього СРСР, розташованих на території України», до визначення правонаступників загальносоюз­них громадських організацій колишнього СРСР майно та фінансові ресурси розташованих на території України під­приємств, установ то об’єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій тимчасово передано Фонду державного майна України.

Як зазначає сам позивач у позовній заяві (с. 2), до статут­ного фонду АТ «Укрпрофоздоровниця» були передані санаторно-курортні заклади, що перебували у віданні «Укрпрофради» і діяли в системі підприємств Української республіканської ради з управління курортами профспі­лок. Ця ж обставина підтверджується постановою Ради Міністрів Української РСР від 23.04.60 року № 606 «Про пе­редачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Мі­ністерства охорони здоров’я УРСР», якою у відання Укра­їнської республіканської ради профспілок безплатно пе­редані від Міністерства охорони здоров’я УРСР санаторії, будинки відпочинку і пансіонати за переліком.

Таким чином, майно, яке передане Укрпрофраді відповід­но до постанови Ради Міністрів УРСР від 23.04.60 і згодом увійшло до статутного фонду АТ «Укрпрофоздоровниця», не перебувало у віданні ВЦРПС і на нього не поширюється дія постанови Верховної Ради України від 10.04.92 р.

ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.01.97                                                                             Справа № 137/7

Київ

За позовом Фонду державного майна України до Феде­рації профспілок України, Фонду соціального страху­вання України, АТ «Укрпрофоздоровниця»

про визнання недійсними установчих документів

Колегія в складі: головуючий суддя Шицький І. Б.

Представники: суддя Подоляк О. А.

суддя Васишак І. М.

Від позивача Салата О. О. – гол. юрисконсульт;

РФПУ – Носенко А. М. – представник;

Фонд – Носенко А. М. – представник.

Від відповідача АТ – Дзера О. В. – юр., Шандалесова Н. В. – заст. нач. управл., Колесник Е. О. – заст. голови правління.

СУТЬ СПОРУ: заявлені позовні вимоги про визнання недійсними установчих документів Акціонерного това­риства «Укрпрофоздоровниця» з тих мотивів, що май­но, на якому створене акціонерне товариство, не нале­жало його засновнику Федерації профспілок України. Органом управління цим майном є позивач, оскільки воно належало загальносоюзній громадській організа­ції колишнього Союзу РСР.

Відповідачі проти позову заперечують, посилаючись на незаконність вимог.

Клопотання про відкладення розгляду справи відхиле­ні за безпідставністю.

Дослідивши матеріали справи, пояснення представни­ків позивача та відповідачів, арбітражний суд встано­вив наступне.

Постановою Ради Міністрів УРСР № 606 від 23.04.60 року «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпо­чинку Міністерства охорони здоров’я УРСР» Українській республіканській Раді профспілок передано у відання безоплатно санаторії, будинки відпочинку та пансіонати, які раніше знаходилися у віданні Міністерства охорони здоров’я. Ці заклади знаходилися в складі Української республіканської ради по управлінню курортами проф­спілок. 22.11.91 президія Ради Федерації незалежних профспілок України прийняла постанову № П-11-1 про створення на їх базі AT «Укрпрофоздоровниця».

4 грудня 1991 року Рада Федерації незалежних проф­спілок України та Фонд соціального страхування Украї­ни уклали установчий договір про створення на базі санаторно-курортних закладів і організацій Української республіканської ради по управлінню курортами проф­спілок Акціонерного товариства «Укрпрофоздоровни­ця». Засновники затвердили Статут AT, який зареєстро­ваний рішенням № 971 від 23.12.91 Ленінського райви­конкому м. Києва і 25.05.95 перереєстровано в новій редакції. Товариство має закритий тип.

Згідно з установчим Договором та статутом до статут­ного фонду товариства передано основні фонди і обо­ротні кошти санаторно-курортних закладів, підпри­ємств і організацій профспілок вартістю 1 033 584 тис. руб. і внесок Фонду соціального страхування в сумі 55  800 000 руб.

Установчий договір і статут відповідають вимогам ст.ст. 1–4, 24–40 Закону України «Про господарські товари­ства» та Закону України «Про підприємство». Постанова Верховної Ради України від 10.04.92 «Про майнові комп­лекси і фінансові ресурси громадських організацій ко­лишнього СРСР, розташованих на території України» пе­редбачала до визначення правонаступників загальносо­юзних громадських організацій колишнього СРСР пере­дати тимчасово Фонду державного майна України майно і фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ, об’єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, а Постановою від 04.02.94 «Про майно загальносоюзних громадських ор­ганізацій колишнього Союзу РСР» передбачено, що тим­часово до законодавчого визначення суб’єктів права власності зазначеного майна воно є загальнодержав­ною власністю. Склад такого майна на час вирішення да­ного спору позивачем не встановлений.

Майно, на базі якого створене AT, передано Радою Міні­стрів УРСР Укрпрофраді, правонаступником якої є Рада Федерації незалежних профспілок України, що вбачаєть­ся з установчих документів профспілкового об’єднання. Оскільки це майно не передавалось у відання ВЦРПС, то на нього не може поширюватися дія названих постанов Верховної Ряди України. Вказане майно з моменту його передачі профспілкам у встановленому порядку держа­вою не вилучалося. Право профспілок на володіння, ко­ристування і розпорядження цим майном не оспорене, а тому відповідно до ст.ст. 28, 48, 49 Закону України «Про власність» є правомірним. Крім того, згідно зі ст. 92 п. 7 Конституції України правовий режим власності визнача­ється виключно законами України. Спеціальний закон, який регулює правовий режим майна загальносоюзних громадянських організацій колишнього Союзу РСР, не прийнятий до даного часу. Законні обмеження для ство­рення відповідачами на базі санаторного майна акціо­нерного товариства відсутні.

За таких обставин арбітражний суд вважає, що Акціо­нерне товариство «Укрпрофоздоровниця» створене за­конно, підстав для визнання установчого договору про його створення та статуту AT недійсними немає. Поси­лання позивача на те, що він є органом управління май­на AT, не ґрунтуються на законі і суперечать фактичним обставинам справи та закону.

Тому в позові слід відмовити.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 82–84 АПК України, арбітражний суд,

вирішив:

в позові відмовити.

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2007 року                                                                   м. Київ

Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

Головуючого: Барбари В. П.,

суддів: Потильчака О. І., Черногуза Ф. Ф.,

розглянувши касаційне подання Генерального проку­рора України на постанову Вищого арбітражного суду України від 17 червня 1997 року в справі за позовом Фонду державного майна України до Федерації проф­спілок України, Фонду соціального страхування Украї­ни, акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця» про визнання недійсними установчих документів,

встановила:

Рішенням Вищого арбітражного суду України від 20 січ­ня 1997 року в позові відмовлено.

Постановою Вищого арбітражного суду України від 17 червня 1997 року зазначене рішення залишено без змін.

У касаційному поданні ставиться питання про скасуван­ня зазначеної постанови з мотивів її невідповідності рі­шенням Верховного Суду України з питань застосуван­ня норм матеріального права, нормам матеріального та процесуального права, а також різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах.

Обговоривши доводи касаційного подання та дослі­дивши матеріали справи, судді не надали згоди на по­рушення касаційного провадження у даній справі.

Керуючись ст.cт. 11115, 11117 Господарського процесу­ального кодексу України, колегія суддів

ухвалила:

Відмовити у порушенні касаційного провадження з пе­регляду постанови Вищого арбітражного суду України від 17 червня 1997 року в справі № 041/18А-137/7-7/30.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

17.09.2011

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини