ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ПРОФСПІЛКА АПК АКТИВНО ВІДРОДЖУЄ ЖІНОЧИЙ ПРОФСПІЛКОВИЙ РУХ!

Починаючи з 2007 року, із створенням Жіночого коміте­ту, ми постійно опікуємося проблемами жінок, дотри­манням гендерної рівності на робочих місцях, намагаємося закріпити трудові права, здо­буті жінками протягом 70 ро­ків на ринку праці, який на той час був сформований чо­ловіками і для чоловіків.

Однак, попри всі численні зарубіжні і вітчизняні досяг­нення у сфері гендерної рів­ності, жінки все ще стикають­ся з дискримінацією та не ма­ють рівного ставлення до себе. Вони все ще розгляда­ються як другорядні, однора­зові працівники (непропо­рційно багато жінок працю­ють неповний робочий день) і як «невидимі» працівники (жінки переважають у нефор­мальній зайнятості та мають вищий рівень безробіття або неповної зайнятості, ніж чо­ловіки). Така ситуація част­ково пояснює існуючий ген­дерний розрив в оплаті праці. Сьогодні жінки в усьому світі заробляють в середньому на 20% менше, ніж чоловіки. У деяких країнах, як і в Україні, жінки змушені працювати після 60 років, щоб вижити. У країнах з високим рівнем до­ходу жінки також отримують в середньому на 25% менші пенсії, ніж чоловіки, а 60% працюючих жінок у всьому світі не мають жодного пра­вового захисту або взагалі не мають соціального забезпе­чення.

Хоча чоловіки все ще вва­жаються годувальниками, жінки продовжують витрача­ти набагато більше годин на неоплачувану роботу через нерівний розподіл сімейних обов'язків, попри те, що вони самі є годувальницями. Са­мозайнятість зростає, і жінки- працівниці часто займаються двома або трьома роботами, щоб заробити на життя. Крім того, відсутність доступу до якісних послуг з догляду за дітьми значно зменшує мож­ливості працевлаштування жінок та скорочує їхні дохо­ди. Це ускладнює поєднання роботи та сімейного життя і призводить до ще більшого стресу.

Попри конвенції МОП, на­ціональне законодавство та колективні договори, питан­ня, пов'язані з материнством, є основним фактором дискри­мінації на робочому місці. Часто біологічні особливості жінок не беруться до уваги в повній мірі. Наприклад, мен­струація або менопауза все ще можуть використовувати­ся як привід для дискриміна­ції працівниць.

На останньому з’їзді проф­спілки у 2020 році була при­йнята Резолюція з гендерної рівності, як чіткий план дій у захисті прав жінок на робо­чих місцях, забезпеченні їх­ніх соціально-економічних прав та захисті не лише на ро­боті, а й вдома і в суспільстві. Делегати VII з’їзду закликали усі організаційні ланки проф­спілки у найближчі п’ять ро­ків зробити особливий ак­цент на наступні проблеми як на засіб залучення до член­ства в профспілці, а саме :

• рішуче боротися за рів­ний доступ до робочих місць для чоловіків і жінок як засіб досягнення рівності в оплаті праці;

• вимагати належної безпе­ки праці та охорони здоров’я на виробництві;

• вести кампанію за по­вний доступ сільських жінок до освіти, житла, охорони здоров’я, кредитування.

Профспілка реалізує ген­дерну політику через інфор­маційну роботу, внесення конкретних взаємних зобов’язань сторін до укла­дених 8-ми Галузевих угод з Мінагрополітики, колектив­них договорів, через звер­нення до органів державної влади і самоуправління під час проведення жіночих фо­румів, зборів сільських жі­нок, зустрічей членів Жіно­чого комітету, систематич­ного навчання профспілко­вого активу низових ланок профспілки, випуск тема­тичних бюлетенів, флаєрів, інформаційної та агітацій­но-просвітницької літерату­ри.

Під час міжнародних зу­стрічей у 2022 році, ми підпи­сали договір з Данською профспілкою 3- F про спіль­ний проєкт підтримки проф­спілкових лідерів і їх офісів, постраждалих від війни. За­вдяки цьому проєкту випла­чена матеріальна допомога профспілковим активістам, постраждалі офіси забезпе­чені ноутбуками і оргтехні­кою, всі членські організації отримали зарядні станції, тощо.

У 2023 році Жіночий комі­тет направив пропозиції 3- F про пілотний гендерний про­єкт. Навчальними тренінга­ми було охоплено понад 150 членів профспілки, половина з них – жінки-голови проф­спілкових комітетів різних галузей АПК.

У ході пілотного проєкту спільно з членськими органі­заціями:

• оновлено склад Жіночого комітету;

• сформована група проф­спілкових активісток для по­дальшої роботи в ролі викла­дачів навчальних тренінгів:

• сформовані нові жіночі осередки та визначені базові профспілкові організації для обміну досвідом роботи, за­тверджені положення про їх роботу;

• схвалено план дій проф­спілки з питань відновлення жіночого руху, утвердження гендерної рівності та проти­дії насильству на 2023–2026 роки;

• вперше в профспілково­му русі України прийнята Де­кларація профспілки з ген­дерної рівності.

Саме завдяки системній роботі Жіночого комітету з кожним роком в нашій друж­ній профспілковій родині по­ступово змінюються акценти – від сприйняття жінок як лише вродливої частини ко­лективу – до оцінки їх досяг­нень в спільній боротьбі за права людей праці! Також ми завдячуємо нашим колегам- чоловікам, які вчаться аналі­зувати свої стосунки, як в сім’ї, так і в трудових відноси­нах, приділяють увагу що­дня, а не лише у день свята, підтримують нас, не сором­ляться говорити про необхід­ність досягнення рівних мож­ливостей для жінок і чолові­ків в усіх сферах, не поводять­ся зверхньо чи агресивно щодо жінок, дбають про нашу безпеку.

СВІТЛАНА САМОСУД, ГОЛОВА ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ АПК

ІСТОРІЯ УСПІХУ – ДОСВІД, САМОВДОСКОНАЛЕННЯ ТА ЛЮБОВ ДО ЛЮДЕЙ

Олена Логунова – голова первинки профспілки мета­лургів і гірників України на Запо­ріжвогнетрив (ПО ПМГУ Запоріжвог­нетрив), єдина жін­ка в Запоріжжі, яка очолює пер­винку металургій­ного підприємства, куди входять ро­бітничі підрозділи не тільки нашого міста, а й Кривого Рога, Кам'янського та Маріуполя.

– У складі ЗОО ПМГУ 18 первинних організа­цій. Профспілка, яку очолює Олена Логуно­ва, налічує понад 2000 членів. Грамотний, до­свідчений спеціаліст, членкиня Президії об­ласної організації та Центральної ради, го­лова комісії по інфор­маційній роботі не лише нашого регіону, а й України. Нагородже­на грамотою Запорізь­кої облради за вагомий внесок у розвиток вітчизняної промисловос­ті та нагрудним зна­ком ФПУ «Профспілко­ва відзнака» у 2023 році, – розповідає голо­ва Запорізької облорга­нізації профспілки ме­талургів і гірників Ва­лерій Сєдов.

Олена відкрита, з влас­ною точкою зору, що базується на фунда­ментальних знаннях, досконала і захоплена своєю справою. Левову частину життя – 22 роки – працює на Запо­ріжвогнетриві, про­йшла шлях від старшо­го прийомоздавальни­ка вантажів залізнич­ного цеху до голови первинної профспілко­вої організації. На цю посаду її обрав колек­тив заводу у 2019 році. Маючи диплом спеціа­ліста по металургії та охороні праці в чорній металургії, на цьому не зупинилась. Одер­жала ступінь магістра в Національному юри­дичному університеті ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю пра­во. Має бажання навча­тися економіці. Бо, як каже сама Олена, проф­спілкою повинна керу­вати небайдужа люди­на, яка знається на тех­нологічних процесах виробництва, економі­ці, фінансах, охороні праці, правознавстві, психології, соціальних складових та бути щи­рою, витриманою, по­важною до людей та їх­ніх проблем.

– Задля ефективного соціального діалогу з роботодавцем на всіх рівнях ми в профспілці весь час в активному розвитку: навчаємось та осучаснюємося ра­зом з країною. Наш колдоговір–«мала кон­ституція» неодноразо­во перемагав на кон­курсах Запорізької об­лради. Основні цілі: зайнятість працівни­ків, соціальний пакет, охорона праці, спра­ведлива зарплата, ін­дивідуальний захист кожного члена проф­спілки у разі порушен­ня його прав. Як голова я повинна брати на себе відповідальність і відстоювати інтереси колективу. Саме в цьо­му і є сенс цієї роботи, – розповідає Олена.

Кривава війна розділи­ла наше життя на «до» і «після», з’явились нові виклики: це, насампе­ред, грошова допомога мобілізованим праців­никам підприємства, пораненим та родичам загиблих. Матеріальна допомога надається співробітникам, майно або житло яких зазнало пошкоджень після ра­кетних обстрілів міста, також отримали захист евакуйовані з Маріупо­ля робітники структур­них підрозділів.

– Моя стихія – активна життєва позиція. Треба все встигати і постійно вдосконалювати рані­ше здобуті навички, – завершує бесіду Олена. – Серед головних мрій – скоріше закінчення війни і Перемога.

ОЛЕНА МОРОЗОВА, ЗАПОРІЗЬКА ОБЛ.

22.03.2024

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини