ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

РЕФОРМУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ

Здійснено правову експертизу по­над 1000 проєктів НПА, з них по 380 – підготовлено застереження, заува­ження, не погоджено та надано пропо­зиції.

Взяли участь у 72 засіданнях Комі­тету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, у 3 слухан­нях у Комітеті та 15 засіданнях «кру­глих столів», організованих Комітетом.

Видано та надіслано до відома і ро­боти членським організаціям ФПУ за результатами постійного моніторингу законопроєктів 6 Інформаційних бюле­тенів про законопроєкти, які зачіпають права працівників та профспілок.

Проводилась послідовна робота щодо недопущення звуження трудо­вих прав працівників та прав профспі­лок, дисбалансу інтересів між праців­никами, їх представниками та робото­давцями під час участі в робочих гру­пах, утворених Комітетом ВРУ для до­опрацювання проєктів до другого чи­тання, на яких відстоювалася позиція профспілок або досягалися компро­місні рішення. За період воєнного ста­ну відбулося понад 300 засідань таких робочих груп, які, зокрема, стосували­ся таких законопроєктів:

№7160, №7251, №7275, №5388, №5371, №2681, №5344-д, №7731, №5695, №8244, №8313, №8309.

Проведено повторний аналіз проєк­ту Закону України «Про працю», який за­свідчив, що не тільки надані профспіл­ками, іншими громадянськими інститу­тами зауваження та пропозиції до ньо­го не враховані, а й надані істотні зау­важення і рекомендації у Меморандумі технічних коментарів МОП до проєкту майже повністю проігноровано.

СПО запропонувало уряду для до­сягнення мети реформування законо­давства про працю та виконання по­ставлених Законом України «Про дера­дянізацію законодавства України» за­вдань, розробити та внести до ВРУ проєкт Закону «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України», яким завершити процес імплементації до трудового законодавства України положень Європейських директив, та одночасно перейменувати КЗпП у Тру­довий кодекс України, нову редакцію Трудового кодексу підготувати у пово­єнний час.

ДЕПАРТАМЕНТ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ

МОРАТОРІЙ ПОДОЛАЛИ, АЛЕ ОБМЕЖЕННЯ ЛИШИЛИСЬ

За спільної ініціативи ФПУ і ФРУ, яку підтримав уряд, прийнято поста­нову КМУ (від 30 червня 2023 р. №660), якою встановлено, що атеста­ція робочих місць за умовами праці, срок проведення якої настав у період воєнного стану, за рішенням робото­давця, погодженим з профспілкою, проводиться протягом 6 місяців з дня припинення чи скасування воєн­ного стану.

Понад півтора року в Україні діяв жорсткий мораторій на проведення заходів державного нагляду (контр­олю), зокрема й у сфері охорони праці, що негативно вплинуло на стан без­пеки праці на робочих місцях. Проф­спілки неодноразово зверталися до уряду щодо необхідності відновлен­ня державного нагляду у цій сфері.

З червня 2023 року ситуація част­ково змінилася. Мінекономіки відпо­відним наказом дозволило Держпра­ці здійснювати позапланові заходи державного нагляду, але встановле­но вкрай обмежений перелік підстав для їх проведення. При цьому регла­ментована Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської ді­яльності» процедура проведення цих заходів значно обмежує права дер­жавного інспектора праці та не від­повідає ратифікованим Україною Конвенціям № 81 і №129 про інспек­цію праці.

За активної участі профспілкових фахівців, КМУ вніс зміни до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві. Зміни спря­мовані на спрощення, врегулювання та вдосконалення процедури розслі­дування нещасних випадків на пері­од дії в Україні режиму воєнного (надзвичайного) стану. Спрощений механізм дає можливість швидко проводити розслідування та створює умови для своєчасного й належного соціального захисту потерпілих.

ФПУ п ровела о нлайн н авчання 150 технічних інспекторів та інших представників профспілок з охорони праці 35 членських організацій ФПУ. Спікерами та консультантами на­вчання були представники ФПУ, її членських організацій, АПСВТ, нау­ковці, міжнародні аудитори, інші фа­хівці та експерти у сфері охорони пра­ці. Після перевірки знань комісією ФПУ, до складу якої ввійшли пред­ставники АПСВТ і Держпраці, всі слу­хачі отримали відповідні посвідчен­ня, які дають їм право здійснювати громадський контроль за дотриман­ням роботодавцями законодавства з охорони праці, брати участь в комісі­ях по розслідуванню нещасних ви­падків на виробництві.

ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ПРАЦІ

РОЗМІРИ ПЕНСІЙ НЕ ПЕРЕГЛЯДАЛИ

У 2023 році розмір прожиткового мінімуму не змінювався і становить 2093 грн. При цьому, залежно від віко­вої категорії пенсіонерів, наявного у них страхового стажу та зайнятості встановлено мінімальні пенсійні ви­плати на рівні 2520 грн, 2760 грн, 3000 грн та 3120 грн.

Попри складну фінансову ситуацію, проіндексовані пенсії і страхові випла­ти потерпілим на виробництві у 2022 і 2023 роках з урахуванням відповідно коефіцієнтів 1,14 і 1,197. Погашена за­боргованість з надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та вагіт­ності і пологах.

Проте загальний рівень пенсійного забезпечення підвищується недостат­німи темпами. При фактичному розмірі прожиткового мінімуму для непрацез­датних осіб, який у цінах серпня ц.р. склав 5250 грн, середній розмір пенсії на 1 липня ц.р. становив лише 5311 грн. Співвідношення середньої пенсії до середньої заробітної плати в країні становить лише близько 30% (для по­рівняння: у 2009 році – 56%).

Попри категоричну незгоду проф­спілок, ліквідовано ФСС, а виконання його функцій покладено ПФУ. В першу чергу від зазначених змін постражда­ли особи, які потерпіли внаслідок не­щасного випадку на виробництві. Рані­ше соціальні послуги для них фінансо­во забезпечував ФСС. А за новим зако­ном послуги мають надавати органи різних відомств у загальному порядку, що призвело до проблем своєчасності та повноти їх отримання.

Через чисельні звернення проф­спілкових організацій уряд вніс необ­хідні зміни до окремих НПА і ситуація почала виправлятися. Але проблеми ще залишилися, зокрема щодо ліку­вання потерпілих. Адже у разі настан­ня нещасного випадку на виробництві потерпілі змушені витрачати власні ко­шти на лікування, придбання ліків і ме­дичних засобів.

У парламенті зареєстровані зако­нопроєкти, якими пропонується врегу­лювати окремі питання, пов’язані з на­данням різних соціальних послуг по­терпілим на виробництві. ФПУ зверну­лась до ВРУ щодо необхідності безпо­середньо законом врегулювати і пи­тання щодо медичного забезпечення потерпілих на виробництві.

Потребує також законодавчого врегулювання і питання надання до­помог по тимчасовій непрацездатності та по вагітності і пологах особам, які, крім основної роботи, працюють за су­місництвом. Після неодноразових звернень ФПУ, профспілкових органі­зацій, Мінсоцполітики підтримало не­обхідність врегулювання зазначеного питання і відповідний законопроєкт внесено на розгляд ВРУ (№10017).

Під час розробки змін до законо­давства про соціальне страхування на випадок безробіття в ході консультацій з профспілками розробники зняли з розгляду певну частину негативних пропозицій, але, на жаль, ВРУ прийня­ла закон від №2622- IX , яким збільшено тривалість необхідного страхового стажу для призначення допомоги по безробіттю, зменшено тривалість її ви­плати. При цьому на період дії воєнно­го стану: тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів (для осіб перед­пенсійного віку – 360 календарних днів); максимальний розмір допомоги не може перевищувати розміру міні­мальної зарплати, встановленої зако­ном на 1 січня календарного року.

Мінімальний розмір допомоги по безробіттю для застрахованих осіб є низьким – 1800 грн – і цей розмір не переглядався з 1 березня 2020 року. Після неодноразових звернень проф­спілкової сторони до уряду, нині готу­ються рішення про підвищення міні­мального розміру цієї допомоги.

Через значне скорочення термінів виплати і розмірів допомоги по безро­біттю утворився значний залишок страхових коштів за страхуванням на випадок безробіття. Але замість спря­мування цих коштів на здійснення та, можливо, підвищення страхових ви­плат (пенсій, страхових виплат потер­пілим на виробництві), за рахунок цих коштів фінансуються державні програ­ми, зокрема утримання органів служби зайнятості, надання послуг з працев­лаштування, різних дотацій і компен­сацій роботодавцям, виплат на розви­ток власного бізнесу тощо, що не є со­ціальним страхуванням.

УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ І ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

01.11.2023

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини