ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ
24 лютого 2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України
«Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022.
ДІЇ ПРАЦІВНИКА ТА РОБОТОДАВЦЯ
ВТРАЧЕНИЙ ЗВ’ЯЗОК З
ПРАЦІВНИКОМ
Якщо роботодавець не може зв’язатися з працівником,
який відсутній на робочому місці, не вийшов на зв’язок, або з інших причин, то
роботодавцю необхідно табелювати його відсутність кодом «НЗ» («відсутність з нез’ясованих
причин»).
Після з’ясування обставин та виявлення, що
причини були поважні, можна скорегувати табель кодом «І» («інші причини нез’явлення»).
ДИСТАНЦІЙНА РОБОТА
У випадку якщо для працівників проїзд до робочого
місця неможливий через об’єктивні причини (небезпека, зупинений транспорт тощо),
проте вони можуть виконувати роботу дистанційно, необхідно видати наказ про запровадження
дистанційної роботи. У такому разі слід ознайомити працівників з вищезгаданим наказом
засобами електронного зв’язку.
Для працівників, які не можуть виконувати роботу
дистанційно, роботодавцю необхідно оголосити простій. Відповідно до статті 34 КЗпП
України простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або
технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими
обставинами.
Згідно статті 113 КЗпП України час простою не
з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом
Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної
ставки встановленого працівникові розряду (окладу). За час простою, коли виникла
виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника, або для людей,
які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним
зберігається середній заробіток.
ПРИЗОВ (ВСТУП) НА ВІЙСЬКОВУ
СЛУЖБУ
За умови, якщо працівника призвали на військову
службу й він повідомив про це роботодавцю, останньому необхідно видати наказ про
увільнення працівника від роботи зі збереженням середнього заробітку, місця роботи
та посади (ст. 119 КЗпП України) після отримання відповідних підтверджуючих документів.
ПРАЦІВНИКІВ ЗАЛУЧИЛИ ДО ТРУДОВОЇ
ПОВИННОСТІ АБО СУСПІЛЬНО КОРИСНИХ РОБІТ
Під час введення та дії воєнного стану можуть
запровадити трудову повинність для працездатних осіб. У випадку повідомлення працівника
про його залучення до суспільно корисних робіт, роботодавцю необхідно видати наказ
про збереження за працівником робочого місця або посади (п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону
України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-
VIII
). Підставою слугуватиме рішення місцевого
органу влади або органу місцевого самоврядування, що має оприлюднюватися на офіційних
сайтах вищезгаданих органів.
Порядок залучення працездатних осіб в умовах воєнного стану до суспільно
корисних робіт та питання їхнього соціального захисту з урахуванням вимог Закону
України «Про правовий режим воєнного стану» визначаються Кабінетом Міністрів України.
ПРАВА
ПРАЦІВНИКА, ЯКИЙ ВИЇХАВ З МІСЦЯ ПОСТІЙНОГО ПЕРЕБУВАННЯ В МЕЖАХ УКРАЇНИ АБО ЗА КОРДОН
На сьогодні
невідомо про кількість українців, які залишили місце постійного проживання внаслідок
масштабного наступу РФ на Україну, розпочатого 24 лютого 2022 року.
Наразі близько мільйона українців покинули Україну
і виїхали за її межі. Багато людей, які були змушені шукати притулок для себе та
своїх дітей в іншій місцевості України або за кордоном, мають трудові відносини.
Проте можливості повідомити про факт переїзду або виїзду з України у них відсутні.
У випадку, якщо працівник повідомив роботодавця,
що перебуває в іншій місцевості в межах України й оформлює документи на отримання
статусу ВПО, після отримання заяви про припинення трудових відносин роботодавцю
необхідно видати відповідний наказ щодо зазначеного працівника.
Відповідно до Закону України «Про забезпечення
прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-
VII
(далі – Закон) внутрішньо переміщеною особою
є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території
України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку
змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення
негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів
насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного
характеру.
Згідно з частиною 4 статті 7 Закону, внутрішньо
переміщена особа, яка не звільнилася з роботи (не припинила інший вид зайнятості),
у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем
проживання для набуття статусу безробітного й отримання допомоги по безробіттю
та соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням
на випадок безробіття може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену
письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того,
що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом
вкладеної до нього такої заяви). У разі припинення приймання поштових відправлень
на/з території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє
переміщення у зв’язку з обставинами, визначеними у статті 1 Закону, така заява подається
до відповідного районного, міськрайонного, міського, районного у місті центру зайнятості
за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи.
За умови, якщо працівник повідомив роботодавця, що перебуває за
кордоном і оформлює в країні перебування документи для отримання статусу біженця,
після отримання заяви про припинення трудових відносин роботодавцю необхідно видати
відповідний наказ щодо зазначеного працівника.
ГАРАНТІЇ ПРАЦІВНИКІВ, ЯКІ ВСТУПИЛИ ДО ЛАВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ
Після запровадження воєнного стану багато наших земляків-спілчан вступили
до лав територіальної оборони.
1
січня 2022 року введено в
дію Закон України «Про основи національного спротиву», що визначає правові й
організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки та ведення,
завдання і повноваження сил безпеки і сил оборони тощо.
Отже, територіальна оборона
України – система загальнодержавних, військових та спеціальних заходів, що
проводяться у мирний час та в особливий період для протидії військовим
загрозам, а також для надання допомоги у захисті населення, територій,
довкілля та майна від надзвичайних ситуацій.
Умови вступу до Сил
тероборони:
– звернутися до найближчого
територіального центру комплектування та соціальної підтримки з військово-обліковим
документом;
– пройти співбесіду з
інструктором та представником підрозділу територіальної оборони;
– пройти військово-медичну
комісію та зібрати документи (копії паспорта, ідентифікаційного коду,
характеристики, довідку про склад сім’ї, довідку про несудимість).
Далі формується особиста
справа кандидата у територіальному центрі комплектування, яка направляється
командиру підрозділу територіальної оборони. Він ухвалює рішення про укладання
контракту з кандидатом на військову службу в Силах тероборони.
Складові територіальної
оборони:
військова; цивільна;
військово-цивільна.
Військова складова
тероборони включає органи військового управління, військові частини Сил
територіальної оборони ЗСУ, інші сили і засоби сил безпеки та сил оборони, які
залучають до виконання завдань тероборони. Працівники, які долучилися до цієї
складової, укладають контракти про проходження військової служби, призвані як
резервісти або під час мобілізації. Цивільна складова включає держоргани,
органи місцевого самоврядування, які залучають до тероборони.
Отже, зупинимося на
військово-цивільній складовій тероборони, оскільки на сьогодні це
найзатребуваніша форма взаємодії, включає в себе штаби зон (районів) тероборони
та добровольчі формування територіальних громад, які залучають до
територіальної оборони. З добровольцями тероборони укладають контракт відповідно
до статті 9 ЗУ № 1702, але наразі Міноборони не затвердив його форму. Водночас
відповідний наказ про затвердження форми контракту добровольця територіального
об’єднання та посвідчення добровольця територіального об’єднання перебуває на
доопрацюванні.
Більш визначеною є
ситуація з працівниками, які долучилися до військової складової тероборони.
Щодо працівників, які вступили до добровольчих формувань територіальних громад,
пряма норма відсутня.
Таким чином, на сьогодні на членів добровольчих формувань
територіальних громад поширюються гарантії соціального та правового захисту, передбачені
ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
СТОРІНКУ ПІДГОТОВЛЕНО ДЕПАРТАМЕНТОМ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ФПУ
09.03.2022
|