АРЕШТ ПРОФСПІЛКОВОГО МАЙНА: ЮРИДИЧНА БЕЗГРАМОТНІСТЬ ЧИ КОМАНДА ЗВЕРХУ?
03.11.2020
Печерським районним судом міста Києва (слідчий суддя Новак Р.В.) за клопотанням
виконувача обов`язків прокурора першого відділу
організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення
управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату
Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів
Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою
та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора Манжилея М.В.
було накладено арешти на майно Федерації профспілок України, ПрАТ
«Укрпрофоздоровниця», ПрАТ «Укрпрофтур» та Київської міської ради профспілок в
рамках кримінального провадження №12020000000000878.
Зазначене кримінальне провадження порушено за ознаками
кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (
привласнення чи розтрата чужого майна, яке було
ввірене особі чи перебувало в її віданні, вчинені в особливо великих
розмірах або організованою групою). Причому, як видно з тексту ухвали слідчого
судді, обґрунтування застосування запобіжного заходу в межах кримінального
провадження шляхом накладення арешту на нерухоме майно обґрунтовано виключно
наявністю Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного
підпорядкування, що розташовані на території України».
Яким
чином органи прокуратури збираються доводити наявність складу злочину у діях
юридичної особи (ФПУ), якщо
протягом всього періоду незалежності України і Федерація
профспілок України, і ПрАТ «Укрпрофтур», і ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та
Київська міська рада профспілок відкрито
користувались та розпоряджались майном, вчиняли дії щодо реєстрації права
власності, сплачували податки до Державного та місцевих бюджетів, - залишається
відкритим питанням.
ФПУ дізналась про арешт нерухомого майна 25.11.2020 із
засобів масової інформації, які опублікували список арештованих об’єктів
раніше, аніж відповідні ухвали суду офіційно були оприлюднені в Єдиному
державному реєстрі судових рішень.
В перелік арештованого майна потрапили ті об’єкти, право
власності на яке давно підтверджено державою шляхом видачі відповідних первинних
правовстановлюючих документів - Свідоцтв про право власності (зокрема, Будинок
спілок у м. Києві та будівля Жовтневого палацу), або ж залишено у власності
профспілок рішеннями господарських судів (зокрема, Учбово-спортивна база «Святошин»,
Санаторій «Зірка», Санаторій «Дубки», Клінічний санаторій ім. Горького).
В черговий раз держава та правоохоронні органи через
порушення кримінальних проваджень, зловживаючи відсутністю законодавчого врегулювання
питання правового статусу майна загальносоюзних організацій колишнього СРСР та
профспілкових організацій, намагаються здійснювати тиск на профспілки та
суб’єктів господарювання, створених за участі профспілок.
1.
Яка
юридична позиція профспілок щодо права власності на нерухоме майно?
Правовстановлюючі
документи ФПУ, її членських організації та суб’єктів господарювання, створених
за участі ФПУ, ніким не оскаржені та не скасовані. Фактично, держава в особі
уповноважених органів вже здійснила свої функції щодо майна та зареєструвала
право власності на об’єкти нерухомості.
Станом на 2020 рік держава в особі її
уповноважених органів не спромоглась прийняти відповідних закон, який би
регулював правовий статус майна загальносоюзних громадських організацій
колишнього Радянського Союзу та передбачав би перелік конкретних
організацій та їх майна. Відсутність такого закону протягом тривалого часу
незалежності нашої держави, в свою чергу, призвела до різного розуміння
національними судами того, яке саме майно належить таким організаціям, і чи
включає воно також і майно профспілкових організацій.
Державна та соціалістична власність не є тотожними
формами власності, мають розцінюватися як видове та родове поняття, а до складу
соціалістичної власності було віднесено і майно профспілкових та інших
громадських організацій.
Відповідно до положень статті
10 Конституції УРСР 1978 року основу економічної системи України становили
соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної
(загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності. Соціалістичною
власністю було також майно профспілкових та інших громадських організацій,
необхідне їм для здійснення статутних завдань. Віднесення майна профспілкових
організацій до соціалістичної власності не означало, що це майно ставало
державною власністю, оскільки соціалістична власність є поняттям збірним та
відповідно статті 87 Цивільного
кодексу УРСР мало свої різновиди, серед якого також була і власність інших
кооперативних організацій, їх об'єднань, власність громадських організацій.
Правовий статус профспілок.
Відповідно до
частини 1 статті 20 Закону СРСР «Про професійні спілки, права та гарантії
їхньої діяльності» від 10.12.1990 № 1818-1, профспілки та їхні органи
відповідно до законодавства є юридичними особами. Стаття 3 Закону СРСР «Про
професійні спілки, права та гарантії їхньої діяльності» встановлювала, що
профспілки є незалежними у своїй діяльності від органів державного управління,
господарських органів, політичних та інших громадських організацій, вони їм не
підзвітні і не підконтрольні. Забороняється будь-яке втручання, спроможне
обмежити права профспілок або перешкодити їх здійсненню, якщо інше не
передбачено законом.
Одним з основних
критеріїв визначення законності володіння державним майном і відображення його
на балансі підприємства є
джерела
фінансування (централізоване або власні кошти підприємства).
Дольова участь держави в будівництві
профспілкових майнових об’єктів відсутня.
Добросовісність набування майна
згідно цивільно
правових угод, які укладались відповідно до чинного законодавства, та відсутні
правові підстави визнання угоди недійсними. ФПУ, її членські організації та
суб’єкти господарювання, створені за їх участі,
протягом всього періоду незалежності України відкрито користувались та
розпоряджались майном, вчиняли дії щодо реєстрації права власності, сплачували
податки до Державного та місцевих бюджетів.
Питання
правомірності передачі Федерацією профспілок України майнових об’єктів до
статутних капіталів акціонерних товариств вже розглядалось.
Рішеннями Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997 у справі № 137/7
відмовлено у задоволенні позову
Фонду державного майна України до Федерації профспілок України, Фонду соцстраху
України, АТ «Укрпрофоздоровниця» про визнання недійсним установчих документів
акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" та зазначено, що
установчий договір і статут акціонерного
товариства "Укрпрофоздоровниця" відповідають вимогам статей
1-4
,
24-40 Закону України "Про господарські товариства"
та
Закону України "Про підприємництво"
майно, внесене до статутного капіталу відповідача з моменту його передачі
профспілкам у встановленому порядку державою не вилучалося
, посилання Фонду державного майна
України на те, що він є органом управління майна акціонерного товариства
«Укрпрофоздоровниця» не ґрунтується на законі і суперечить фактичним обставинам
справи. Аналогічна позиція була викладена
Вищим
арбітражним судом України у рішенні по справі № 138/7 за позовом Фонду
державного майна України до Федерації профспілок України, Фонду соцстраху
України та
АТ «Укрпрофтур».
Зокрема,
правову позицію профспілок підтримав і Європейський суд з прав людини.
09
жовтня 2018 року Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі та
визнав наявність у діях держави Україна порушення статті 1 Першого Протоколу до
Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При
цьому, Суд в своєму рішенні звернув увагу на те, що в Україні досі відсутній
закон, який би визначав правовий статус майна загальносоюзних громадських
організацій. Відсутність такого закону, в свою чергу, призвела до різного
розуміння національними судами того, яке саме майно належить таким організаціям
та чи включає воно майно профспілок. Отже, ЄСПЛ констатував, що позбавлення
права власності відбувається не «на умовах, передбачених законом», як це
визначено у статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Крім
того, ЄСПЛ визнав, що позбавлення права власності відбувалось не «в інтересах суспільства»,
оскільки жоден позов прокуратури в інтересах Фонду державного майна України,
жодне судове рішення не містять обґрунтування суспільного інтересу та навіть
згадки про таку дефініцію.
ЄСПЛ в своєму рішенні підтримав позицію
профспілок, що спір стосовно майна вже розглядався українськими судами в 1997
році, та був вирішений на користь профспілок.
І Суд поставив логічне запитання: чому держава з 1997 року чекала до
2011 року, аби заявити про своє право власності?
Також у рішенні
Суд звернув увагу на непослідовність дій
держави, яка через свої уповноважені органи спочатку здійснювала реєстрацію
права власності за профспілками та суб’єктами господарюваннями, створеними за
їх участі, а після цього через органи прокуратури заявляла про своє право
власності на спірне майно.
2.
Щодо рішення ЄСПЛ – дуже цікава інформація. Якимось
чином виконання такого рішення контролюється з боку Суду?
Після рішення ЄСПЛ
зазначену вище справу було передано до Комітету Міністрів Ради Європи (КМ РЄ),
який займається наглядом за належним виконанням рішень Суду. КМ РЄ долучив цю
справу до групи справ «Максименко і Герасименко» (три справи зі схожими
проблемами: Максименко і Герасименко, Фонд «Батьківська турбота» і Графов). В
рамках вказаної групи справ КМ РЄ досліджує, серед іншого, питання про те, чи
вжила держава заходів загального характеру, покликаних недопустити повторення
порушень, що були виявлені ЄСПЛ при розгляді справ. Нагляд за виконанням
вказаних рішень здійснюється в межах посиленої процедури та триватиме доти,
поки КМ РЄ не вирішить, що всі обставини, які стали причиною виявлених в
рішеннях ЄСПЛ порушень, не буде усунуто державою.
В зв’язку з
останніми подіями, ми оперативно займаємось підготовкою зауважень Комітету Міністрів
Ради Європи з метою інформування про масштаби проблеми та необхідності
недопущення повторення тих порушень, які були виявлені у рішення Суду по справі
«Благодійний фонд «Батьківська турбота» проти України», в рамках
кримінального провадження №12020000000000878. Також йде
підготовка відповідного клопотання КМ РЄ про необхідність надання Федерації
профспілок України статусу третьої сторони та долучення наших зауважень до
справи.
3.
Як
Федерація профспілок України реагуватиме (або вже відреагувала) на дану ухвалу?
ФПУ в межах
правового поля вже відреагувала на арешт майна: подано апеляційну скаргу на
ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 03.11.2020 у справі
№757/47315/20-к. В Київському апеляційному суді вже проведено розподіл та
визначено колегію суддів, яка розглядатиме справу. Очікується дата призначення
судового розгляду.
Варто зазначити,
що в Єдиному реєстрі заборон вже з’явився запис про арешт нерухомого майна.
Однак, приватним н?
05.12.2020
|
