НА ЧЕРЗІ – РЕФОРМА ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Верховна Рада України тривалий час намагається змінити чинне законодавство про працю, і нарешті, цієї осені парламентарії мають розглянути проект Трудового кодексу України, схвалений у першому читанні, за підтримки 258 народних депутатів.

Ц ей проект розглянуто репрезента­тивними всеукраїнськими проф­спілковими об’єднаннями – суб’єктами Угоди про утворення Спільного представницького органу об’єднань профспілок, які висловилися за можливість взяття зазначеного проекту Кодексу за основу з подальшим його опра­цюванням за участю сторін соціального діалогу.

Над проектом працювала парламент­ська робоча група, створена на засадах трипартизму.

СПО об’єднань профспілок до проекту Кодексу висловлено 112 постатейних по­правок, 75 з яких враховано або частково враховано.

Проект Кодексу пройшов експертизу Міжнародного бюро праці щодо відповід­ності його положень міжнародним нормам і стандартам. У Меморандумі технічних коментарів МБП до проекту висловлено 59 рекомендацій, в основному щодо регулюю­чого характеру проекту, інші – конкретні рекомендації щодо регулювання трудових відносин, які практично враховані.

Необхідність прийняття Трудового ко­дексу України обумовлена докорінними змінами всієї системи суспільних відно­син, що відбуваються в Україні у зв’язку з формуванням ринкових відносин та соці­ально-економічних перетворень, і тою чи іншою мірою пов’язані з працею. Виникла величезна низка проблем різної визначе­ності, що повинні вирішуватися засобами трудового права. А трудове законодавство, представлене ще радянським Кодексом за­конів про працю, не завжди здатне забезпе­чити належний рівень регулювання трудо­вих відносин, що в результаті негативно відбивається на рівні гарантій трудових прав працівників.

Зазнав істотних змін комплекс суспіль­них відносин з участю профспілок. З’явилися нові суб’єкти трудового права в особі організацій роботодавців. Стало необ­хідним послідовно відобразити в націо­нальному трудовому законодавстві поло­ження міжнародно - правових документів з питань праці, що є обов’язковими для Укра­їни, а також актів Європейського Союзу в зв’язку із здійсненням Україною зовніш­ньополітичного курсу в напрямі європей­ської інтеграції.

Проект Трудового кодексу спрямований на оптимальне збалансування захисної та виробничої функцій трудового права, за до­помогою яких має забезпечуватись рівно­вага інтересів працівників і роботодавців. Це ж стосується інтересів профспілок і ор­ганізацій роботодавців. Механізмом досяг­нення цього балансу стають нова і значно вагоміша роль трудового договору, а також механізм консультацій і узгоджень у ко­лективних відносинах.

Законопроект містить низку норм, які концептуально по - новому визначають ме­ханізм правового регулювання трудових відносин між роботодавцем і працівником.

Зокрема, це стосується існування інсти­туту трудової книжки, укладення трудово­го договору тільки в письмовій формі, по­рядку відсторонення працівника від роботи за різних умов, визначення робочого часу та його складу, до якого законодавець про­понує віднести час виконання працівником трудових обов’язків, включно з підготовчо-завершальним періодом, перервами для внутрішньозмінного відпочинку, задово­лення особистих потреб, обігрівання тощо. Крім того, повністю або частково до складу робочого часу може включатися час, про­тягом якого працівник перебуває поза міс­цем виконання трудових обов’язків у режи­мі готовності стати до їх виконання.

Ще однією новацією є можливість укладати з працівником трудовий договір про виконання роботи дистанційно, у тому числі з можливістю віддаленого до­ступу за допомогою інформаційно-кому­нікаційних технологій.

Порівняно з чинним законодавством про працю, у законопроекті регулюється низка важливих питань, зокрема: формулювання вимог щодо забезпечення права працівни­ків на повагу до їхньої честі й гідності у тру­дових відносинах; заборона дискримінації, примусової та дитячої праці; визнання ци­вільно - правових відносин трудовими; вста­новлення фінансової відповідальності робо­тодавця за несвоєчасну виплату зарплати та права працівника відмовитися від вико­нання роботи у зв’язку з невиплатою зарплати у встановлений строк або виплатою її не в повному обсязі, а також права на від­мову від виконання роботи у зв’язку з ви­никненням прямої загрози життю чи здоров’ю працівника, у тому числі внаслі­док порушення вимог законодавства про охорону праці, зокрема незабезпечення пра­цівника засобами колективного або індиві­дуального захисту відповідно до встановле­них норм, та внаслідок виконання роботи, не передбаченої трудовим договором тощо.

Проектом запроваджуються презумп­ції правомірності (пріоритет) правової по­зиції працівника, що означає, коли норма закону чи іншого акта законодавства, ви­даного на підставі закону, або норми різ­них законів чи різних актів законодавства припускають неоднозначне трактування прав та обов’язків працівника і роботодав­ця, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь і працівника, і робото­давця, рішення приймається на користь працівника.

Що стосується ролі та місця профспі­лок у процесі регулювання трудових від­носин, то у проекті зберігаються основні випадки погодження дій роботодавця з профспілковим органом.

Крім того, запроваджуються додаткові обов’язки роботодавця погоджувати рі­шення чи проводити консультації або ін­формувати профорган про свої дії:

– урахування пропозицій виборного ор­гану ППО щодо застосування обмежень під час загрози масових звільнень;

– погодження наказу про залучення працівників до чергування;

– проведення консультацій щодо часу початку і закінчення щоденної роботи (зміни), порядку чергування працівників при змінній роботі, списку працюючих на умовах ненормованого робочого часу, якщо колективний договір не укладений, проведення консультацій щодо поділу ро­бочого дня на частини;

– участь представника виборного орга­ну ППО у встановленні факту наявності виробничої ситуації, небезпечної для жит­тя, здоров’я працівника або людей, які його оточують, а також для виробничого середовища або довкілля тощо.

На даному етапі профорганізації всіх рівнів мають максимально об’єктивно до­нести до всіх народних депутатів України зміст своїх консолідованих пропозицій до проекту Трудового кодексу України та до­магатися їх урахування під час голосуван­ня проекту в парламенті, аби не допусти­ти виключення з нього тих норм, що га­рантують трудові права працівників та захисні можливості й гарантії діяльності профспілок.