ДІЇ ФПУ В УМОВАХ КРИЗОВИХ ЗМІН НА РИНКУ ПРАЦІ
Лише за останні 3 роки український ринок праці втратив понад
2 млн працюючих, з яких майже половину (905 тис.) – у промисловості. У бюджетній
сфері тричі відбувалось масове вивільнення працівників. Рівень безробіття серед
осіб працездатного віку (за методологією МОП) становить 9,5% економічно активного
населення і має тенденції до зростання. Кожна п’ята молода людина у віці до 25
років є безробітною!
За різними оцінками, обсяг
міграції сягає від 2 до 6 млн осіб, тобто майже кожен четвертий українець є трудовим
мігрантом, а кількість зайнятих у неформальному секторі економіки – до 8 млн осіб.
Разом з тим, кількість вимушено переміщених осіб з Донецької та Луганської областей,
а також АР Крим станом на березень п.р. перевищила 1,7 млн осіб.
За офіційними даними Держстату, падіння реальної заробітної плати
в 2014–2015 роках склало майже 30%. Для нинішньої ситуації характерна диференціація
в оплаті праці за видами економічної діяльності, яка досі значною мірою пов’язана
з різним ступенем адаптації галузей до ринкових умов господарювання. Вкрай низька
зарплата традиційно склалася у працівників бюджетної сфери, яка на 30% нижча,
ніж у середньому по економіці (станом на 01.05.2016 – 4895 грн). Головним чинником
зростання рівня заробітних плат у країні є підвищення державної соціальної гарантії
– мінімальної зарплати, яка в травні п.р. становила 1450 грн.
Профспілки переконані, що зростання зарплати, насамперед мінімальної,
забезпечить підвищення платоспроможності громадян, своєчасність сплати комунальних
платежів, дозволить відновити економічну активність, розпочати реальну боротьбу
з бідністю і гігантським розривом між українськими реаліями та європейськими стандартами.
Результатом, зокрема, наполегливої профспілкової роботи стало прийняття 19 травня
п.р. Верховною Радою ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет
України на 2016 рік», яким пропонується підвищити з 1 грудня 2016 року розмір мінімальної
зарплати не на 6% (як раніше передбачалося законом), а на 10% – до 1600 грн.
В умовах катастрофічного падіння рівня доходів українців відбувається
зростання зарплатних боргів. Так, протягом 2014 року вони збільшилися втричі, у
2015 році – на 35%. Станом на 01.05.2016 сума заборгованості склала 1849 млн грн.
Не виконують свої зобов’язання як приватні, так і державні підприємства. На сьогодні
п’яту частину (20,6%) зарплатної заборгованості складають борги на державних та
комунальних підприємствах. Федерація профспілок переконана, що питання вирішення
цієї проблеми лежить в площині політичної волі, і її вдасться вирішити лише за
умови, коли невиплата зарплати стане для роботодавця економічно невигідною. Таку
пропозицію, а саме щодо посилення відповідальності посадових осіб підприємств за
порушення трудового законодавства шляхом зобов’язання роботодавця сплатити працівнику
відшкодування у розмірі подвійної ставки Національного банку у розрахунку на рік
за кожний день затримки, а також надання права працівнику тимчасово призупинити
роботу в разі затримки виплати зарплати та інших сум, належних працівникові, на
термін більше 7 днів, за наполяганням ФПУ, закладено до проекту Трудового кодексу
України.
Зважаючи на особливу соціальну значущість забезпечення конституційного
права працівників на своєчасну винагороду за працю, профспілки усіх рівнів також
тримають на постійному контролі питання про стан виплати заробітної плати та вживають
заходів впливу задля повернення заборгованості, у тому числі спонукаючи соціальних
партнерів до ухвалення конкретних рішень в цьому напрямі.
ФПУ виступає за розбудову України на засадах солідарності, єдності,
рівності, соціальної справедливості та демократії, за стійке економічне зростання,
повну зайнятість, якісні робочі місця, справедливу оплату праці та оподаткування,
високої якості громадське обслуговування, освіту та навчання, ефективне державне
управління, гендерну рівність.
Так, VII з’їздом ФПУ затверджено Стратегію діяльності Федерації
профспілок України на 2016–2021 роки «Європейський вибір», якою в числі стратегічних
завдань визначено, що реформування економіки повинно здійснюватися за підтримки
широких верств суспільства з одночасним підвищенням соціальних стандартів, розширенням
виробничої демократії, відновленням повноцінного соціального діалогу на всіх рівнях.
Департамент захисту соціально-економічних прав апарату ФПУ
Андрій ДЕНЧИК, голова первинної профорганізації КЗОЗ «ЦЕМД
та МК», Харківська обл.:
«На VII з’їзді Федерації професійних спілок України прийнято
низку резолюцій, зміст яких висвітлює питання, які стосуються не лише членів профспілки,
а й подальшого шляху розвитку всієї України. Не є винятком і наша первинна профорганізація
Комунального закладу охорони здоров’я «Центр екстреної медичної допомоги та
медицини катастроф» Харківської області, для якої зазначені в резолюціях питання
є особливо актуальними, зважаючи на специфіку роботи та географічне розташування
нашого регіону. Попереду нас очікує тривала робота, результати якої залежать від
нашої профспілкової згуртованості та наполегливості».
Омелян РЕШЕТАР, голова профорганізації Мукачівської центральної
районної лікарні, Закарпатська обл.:
«Профспілки є найбільшою громадською організацією, яка обстоює
законні права та інтереси працюючої людини в складних соціально-економічних умовах
сьогодення. На мою думку, суттєвим кроком уперед є новий підхід ФПУ щодо посилення
відповідальності та контролю в реалізації пріоритетів діяльності профспілок, який
озвучив очільник ФПУ Григорій Осовий. Йдеться про взаємодію всіх ланок профспілкової
структури: ФПУ, ЦК профспілок, регіональних профоб’єднань тощо. Адже від цього
залежить дієвість і результативність дій профспілок різних рівнів, піднесення
їх ролі й авторитету у суспільному житті».
Михайло КУЗНЄЦОВ, голова профкому ДПДГ «Оброшине», член президії
Пустомитівської районної організації працівників АПК, Львівська обл.:
«У стратегії розвитку Федерації профспілок України захист вітчизняного
товаровиробника має бути сміливо означений діями. ФПУ має бути активним організатором
і координатором всіх наших акцій протесту, домагатися активної участі профспілок
у написанні та прийнятті законів. А також враховувати потреби хліборобів, бо
вони годують всіх і представляють стратегічну галузь держави, її продовольчу безпеку.
Тож якщо й надалі будемо такими «чемними» і не вивеземо старі трактори під вікна
владних кабінетів, щоб побачили, то аграрії в Україні просто зникнуть».
СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ МАЄ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ГІДНИЙ РІВЕНЬ ЖИТТЯ
Нинішня cкладна ситуація в сфері пенсійного забезпечення пов’язана
із значним скороченням (за останні 25 років у 2,5 раза) кількості легально працюючих
осіб, зменшенням із січня 2016 року розміру єдиного внеску вдвічі (до 22%).
Попри те, що пенсії виплачуються своєчасно (дефіцит коштів
Пенсійного фонду погашається з державного бюджету), розміри їх залишаються низькими:
– мінімальний розмір пенсії вдвічі нижчий за фактичний прожитковий
мінімум, встановлений для непрацездатних осіб (відповідно 1130 і 2102 грн);
– меншим за фактичний прожитковий мінімум для непрацездатних
осіб є навіть середній розмір пенсії;
– розміри пенсій, призначених у різні роки, майже втричі різняться
між собою;
– існують обмеження щодо працюючих пенсіонерів, яким виплачується
лише 85% призначеної пенсії, але не менш ніж півтора розміру прожиткового мінімуму,
встановленого для непрацездатних осіб.
Непроста, навіть загрозлива, ситуація складається в сфері соціального
страхування. Непродумані, непрофесійні рішення Уряду в останні роки призвели до
численних негативних наслідків: зменшення розмірів страхових виплат потерпілим
на виробництві і їхнім сім’ям, скасування за рахунок страхових коштів санаторно-курортного
лікування та оздоровлення дітей, затягування з вирішенням питання щодо об’єднання
фондів соцстраху з тимчасової втрати працездатності та від нещасних випадків.
Ситуацію поглибило зменшення розміру єдиного внеску майже вдвічі
(до 22%), включення єдиного внеску, що сплачували працівники, до податку й спрямування
цих коштів до державного бюджету. Гальмується соціальний діалог з питань соцстрахування.
Тому Стратегія діяльності ФПУ на 2016–2021 роки «Європейський
вибір» ставить за мету домогтися відновлення належної системи соціального страхування,
яка працюватиме для людей. Пропонується, насамперед, відновити соціальний діалог
у сфері соцстрахування, посилити роль профспілок в управлінні фондами соцстраху,
домагатися переходу до двостороннього управління страховими фондами.
Управління соціального страхування апарату ФПУ
24.06.2016
|