ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ФПУ ГОРДО Й ВІДПОВІДАЛЬНО ВИКОНУВАТИМЕ СВОЮ СУСПІЛЬНУ МІСІЮ – ЗАХИСТ ЛЮДИНИ ПРАЦІ»

«Наш З’їзд відбувається у до­сить складний час, коли над­звичайно загострилися сус­пільні протиріччя, коли емо­ції людей зашкалюють, бо очікування змін на краще життя не здійснюється.

Здобувши політичну незалежність 25 ро­ків тому, країна за цей час так і не змогла ста­ти економічно самодостатньою державою, у якій права та свободи людини, право на гідну працю і заможне життя є вищим пріоритетом діяльності для влади...

Україна пережила дві революції, дві фі­нансово-економічні кризи. А нині йде ві­йна на сході країни.

За підсумками 2015 року міжнародні рейтингові агенції відвели Україні місце серед п’ятірки найбільш неуспішних країн світу: найвищий рівень падіння ВВП, націо­нальної валюти, інфляції та життєвого рівня...

Будьмо відвертими, що й профспілки – як вагома складова громадянського суспільства – теж не реалізували свій унікальний потенці­ал правозахисної організації. Праця знеціню­ється, безробіття зростає, бідність поширюєть­ся серед родин, де навіть двоє працюючих...

Сама звітна п’ятирічка поділяється на два надзвичайно контрастні періоди.

Перший, 2011–2013 років, був періодом від­новлення після світової фінансово-економіч­ної кризи. Завдяки праці людей, реалізації по­над 70 тис. колективних договорів, виконанню галузевих і регіональних угод Фонд оплати праці зростав щороку на 30–50 млрд грн. Се­редня заробітна плата зросла на 45% і, що не менш важливо, в умовах низької інфляції ста­більно зростала її купівельна спроможність. Повернуто втрачені під час кризи робочі міс­ця майже 1 млн працівників. Водночас ми збе­рігали профспілковий контроль над цінами і тарифами на газ, на електроенергію, тран­спорт, зв’язок... ФПУ і практично всі членські організації успішно здали тест на репрезента­тивність, тим самим підтвердивши своє право на ведення колективних переговорів і пред­ставництва на всіх рівнях діалогу...

Разом з тим, і у цей період були втрати, такі як пенсійна реформа Сергія Тігіпка, що збільшила вік виходу на пенсію для жінок на п’ять років. 2013-й рік засвід­чив, що економічне зростання сповзло до нуля. Для забезпечення соціально- економічних виплат Уряд взяв у Росії 3-міліардний кредит, негативні на­слідки чого ми відчуваємо і сьогодні.

Друга частина нашої роботи у звітному періоді, а саме з 2014 року, проходила у над­складних умовах суспільно-політичних трансформацій: анексія Криму, бойові дії на сході країни; масштабне падіння виробни­цтва і, як наслідок, зростання безробіття; без­прецедентне підвищення цін і тарифів, три­кратне знецінення гривні й обвальне падіння життєвого рівня людей; продовження атак влади на майновий комплекс ФПУ, сотні су­дових процесів, які відволікають сили і ре­сурси від основної роботи. У цих умовах ФПУ вимушена була згорнути роботу з реалізації програми Гідної праці і перейти до жорсткої оборонної тактики дій.

Визначальним тестом на зрілість для профспілок країни стали Майдан і Революція Гідності, де сотні тисяч спілчан виявили свою громадянську позицію, ставши на захист ци­вілізаційних загальнолюдських цінностей: свободи, справедливості, торжества права і поваги. ФПУ у цей історичний переломний мо­мент підтримала курс на євроінтеграцію...

Президія і Рада ФПУ намагалися адекват­но реагувати на політичні, економічні та со­ціальні виклики, неодноразово звертаючись до Глави держави, Прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради, Уповноваженого ВР з прав людини. За солідарною підтримкою ми та­кож зверталися до міжнародних організа­цій... У зв’язку з жорстким наступом на права працівників і нереагування на вимоги проф­спілок було висунуто Трудовий ультиматум Кабінету Міністрів. У складі Спільного пред­ставницького органу ФПУ вступила у колек­тивний трудовий спір з Урядом і вперше – із СПО роботодавців; ці спори тривають і досі...

30 листопада 2015 року відбулися Всеукра­їнські збори голів первинних профспілкових організацій, на яких за антисоціальну полі­тику та ігнорування соціального діалогу була висловлена недовіра Уряду. Зауважу – ще задовго до того, як на таке рішення зва­жився український парламент...

Визначаючи завдання на наступний п’ятирічний період у Стратегії діяльності ФПУ «Європейський вибір», що представлена на ваш розгляд, ми виходили з того, що краї­на перебуватиме у процесі небувалих масш­табних перетворень... У Стратегії діяльності ФПУ на перше місце винесено питання ство­рення ефективної економіки, продуктивних робочих місць і водночас запропоновано взя­ти курс на нову соціальну політику та євро­пейські стандарти життя...

Для простої людини сьогодні найважли­віше – це мати робоче місце... Разом з тим ми повинні захищати не тільки діючі робочі міс­ця, а й домагатися від роботодавців створен­ня умов для нової якості та продуктивності праці, безпеки й екології, підготовки та пере­підготовки робітничих кадрів.

У загальному плані йдеться про повер­нення до роботи із забезпечення гідної праці. В Україні 7 квітня, тут, у Києві, буде підписа­но Меморандум з МОП про реалізацію Про­грами гідної праці на наступні три роки...

Особливої гостроти останнім часом набу­ла ситуація в трудових і учнівських колекти­вах закладів професійно-технічної освіти, які держава кинула фактично напризволяще, а це майже 200 тис. членів практично всіх наших профспілок. Ми з перших днів цього конфлік­ту стали на їхній захист. Тиждень тому відбу­лися всеукраїнські збори, затверджено вимоги до органів державної влади. Ми не допустимо знищення професійно-технічної освіти, яка за­вжди була дієвим резервом робітничого класу.

Нагадаю, що ще в червні 2014 року Рада ФПУ затвердила Концепцію модернізації ФПУ та її членських організацій і розпочала практичну роботу в цьому напрямі. Це вкрай важливе завдання – оновлення всієї нашої ді­яльності. Модернізація ФПУ має починатися з нової ідеології усвідомлення профспілково­го членства...

У профспілкових лавах 37% стано­вить молодь. Саме вона має генерува­ти нову якість профспілкового руху. Треба розповісти їй про права, навчи­ти ними користуватися і коли потрібно – колек­тивно захищати. Це завдання кожної профспіл­ки. Водночас молоді потрібно надавати більше можливостей для участі у колегіальних орга­нах, молодіжних радах, громадських колегіях тощо. Це інтегральне завдання ФПУ, ЦК проф­спілок, територіальних профоб’єднань...

Інше завдання: нам потрібно переорієнту­вати роботу на формування нового типу профспілок як правозахисної організації. Це нове і комплексне питання для всіх, яке по­требуватиме відповідного організаційно-пра­вового оформлення, належного кадрового і фінансового забезпечення...

Ми вперше у законотворчій робо­ті задіяли механізм політичного діа­логу з Верховною Радою. Укладено меморандуми про співпрацю з депу­татськими фракціями: партією «Блок Петра Порошенка», «Батьківщина», активно співп­рацюємо з фракцією «Самопоміч». Започатко­вано робочі зустрічі профспілкових представ­ників з Головою ВР Володимиром Гройсма­ном та керівниками парламентських фракцій щодо проходження соціальних законопроек­тів і тих, які зачіпають права профспілок...

В умовах жорсткого протистояння в бо­ротьбі за трудові права протидія профспіл­кам стає більш організованою і скоординова­ною. Це спостерігається на рівні законопро­ектів, які час від часу вносять до парламенту, так і в практиці профспілкової роботи. Згадаємо лише такі законопроекти, як № 2983 «Про державну реєстрацію юридич­них осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», у якому роби­ли спробу обмежити свободу діяльності профспілок; законопроект № 3474, який грубо втручається у діяльність студентських проф­спілок. Якщо по першому нам вдалося відби­ти атаку, то по другому боротьба лише заго­стрюється...

Нас не може не турбувати той факт, що Україну Міжнародна конфедерація профспі­лок віднесла до групи країн з найбільшими порушеннями прав профспілок. Маємо все більше прикладів переслідувань профспілко­вих лідерів, знищення цілих організацій...

Захищаючи простих людей, ми повинні подбати про захист профспілкових активіс­тів. Абсолютна більшість із них виконують свою роботу на громадських засадах. Хочу повідомити, що в апараті ФПУ створено комплексну мобільну групу фахівців, які на запити членських організацій надають швидку допомогу правового захисту проф­спілкових активістів. Цілодобово на зв’язку перебувають спеціалісти кол-центру, який створено при ФПУ. Понад 3 тис. профспілко­вих організацій уже стали ко­лективними користувачами Соціальної картки і отримають не тільки правову допомогу, а й інші соціальні послуги...

Окрема тема нашої турботи – відновлення профспілкових ор­ганізацій на Донбасі. У Донецькі та Луганській областях уже створено координаційні ради, а на квітень готуємо конференції для відтворен­ня та організації повноцінної діяльності облас­них рад профспілок.

Окремий, важливий для нас напрямок ді­яльності, – це збереження майнового комп­лексу та його переорієнтація на задоволення потреб простих людей. Незважаючи на шале­ний тиск з боку правоохоронних органів, Фонду держмайна, Уряду, нам вдалося утри­мати ситуацію, зберегти об’єкти від руйну­вання, а трудовим колективам зберегти робо­ту. Цьому сприяли особисті зустрічі з Гене­ральним прокурором, керівництвом Адміні­страції Президента, Головою Верховної Ради, звернення до керівників місцевої влади.

І все ж деяких втрат ми зазнали. За рішен­нями судів у попередні роки на користь дер­жави відчужено 40 об’єктів. Навіть після по­жежі намагалися забрати Будинок профспі­лок, Жовтневий палац. Під загрозою перебу­вають будинки профспілок в Івано-Франків­ську, Одесі, Ужгороді та Чернігові, готелі та туристичні бази на Волині, Запоріжжі, Льво­ві. Із зрозумілих причин кримські оздоровни­ці... Звичайно, ми ніколи не погодимося, щоб майно трудящих опинилося в результаті в руках фінансово-олігархічних груп.

Ми задіяли всі правові інструменти за­хисту майна: адвокація в судах, подання до Європейського суду з прав людини щодо по­вернення у власність ФПУ кримських оздо­ровниць та низки туристичних об’єктів у ре­гіонах. Днями ми отримали підтвердження, що наше подання взято до розгляду.

Великі сподівання ми покладаємо на об’єктивне і справедливе Рішення Конститу­ційного Суду за зверненням ФПУ, яке, врешті-решт, має поставити раз і назавжди крапку в цій багаторічній епопеї...

Декілька слів про наш Будинок профспілок. Хочу подякувати всім спілчанам та організаці­ям, які відгукнулися на наш заклик і внесли ко­шти у Благодійний фонд відбудови. Зібрано 3,5 млн гривень, проте потрібно не менш як 160 млн. Тому ми вимушені були залучити інвесто­ра. І сподіваємося, що наступного року поверне­мося у свій оновлений профспілковий дім...

Проектуючи майбутнє ФПУ, ми й надалі послідовно працюватимемо на консолідацію національного профспілкового руху. Спільно з усіма репрезентативними профспілками та об’єднаннями, в НТСЕР, фондах соціального страхування та інших майданчиках, де пози­ціонує себе громадянське суспільство, ми ви­рішуємо спільні для людей проблеми, що об’єднали нас на колективну роботу. Ми уві­йшли у Трудові спори з Урядом і роботодав­цями, приймали звернення, петиції, заяви, вибудовували лінію оборони прав та інтере­сів, пліч-о-пліч стояли на акціях протесту. Це справжній прояв солідарності.

Треба визнати, що свого часу ми недооці­нювали необхідність комунікації та співпраці з організаціями громадянського суспільства, вважаючи, що профспілки є самодостатніми. Життя після Майдану засвідчило, що це не так, що є загальносуспільні інтереси, які виходять за межі сектору праці і де треба діяти більш широким фронтом. Ми забезпечили присут­ність профспілок на таких майданчиках, як НТСЕР, Програма «Відкритий Уряд», Платфор­ма громадянського суспільства Україна–ЄС...

ФПУ бере активну участь у міжнародно­му профспілковому русі, виявляючи свою солідарність і єдність, є членською органі­зацією Міжнародної конфедерації проф­спілок, Пан’європейської регіональної ради профспілок і Загальної конфедерації профспілок. Слід зазначити, що останні два роки ми фактично призупинили участь у за­ходах Загальної конфедерації профспілок у зв’язку з подіями на Донбасі. Водночас ми більш активно почали співпрацювати з Євро­пейською конфедерацію профспілок і, коле­ги, погодьтеся, що у майбутньому ми, як і держава, маємо стати частиною європейсько­го простору, набути членства в ЄКП. У цілому ФПУ підтримує стабільні партнерські відно­сини з більш як 50 національними профцен­трами інших країн. Половина членських ор­ганізацій представлена в глобальних проф­спілках. Особливо тісною та плідною стала співпраця з Об’єднаною федерацією робітни­ків Данії – реалізується трирічний міжнарод­ний проект «Посилення внеску профспілок у забезпечення гідної праці, захисту прав пра­цівників та демократизацію в Україні»...

Все, що ми робимо, має оперативно доноси­тися до суспільства і спілчан. Слід більш актив­но задіювати наші інформаційні ресурси, вико­ристовувати різні способи передачі інформації у трудових колективах на рівні представництва інтересів членів профспілок і, звичайно, на цен­тральному рівні, у тому числі ФПУ...».

З повним текстом доповіді мож­на ознайомитися на офіційному сайті ФПУ fpsu.org.ua.

Фото Кирила ЛАТИШЕВА

03.04.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини