ПОТРІБНО БУДУВАТИ ДЕРЖАВУ З ЄВРОПЕЙСЬКИМИ СТАНДАРТАМИ ЖИТТЯ
Напередодні VII з’їзду Федерації профспілок України
кореспонденти «ПВ» поспілкувалися з його делегатами – профспілковими
очільниками галузевих профорганізацій і первинок підприємств. Учасників з’їзду
попросили розповісти про підсумки своєї роботи, плани на майбутнє, про основні
проблеми, з якими стикається їхня профорганізація, а також висловити свої поради
новому складу Ради та керівництву ФПУ задля підвищення ефективності
профспілкового руху.
ГОВОРЯТЬ ДЕЛЕГАТИ
Марина КУНДЕР,
голова цехкому профспілки ЖКГ на КП «Міський тролейбус», м.
Кривий Ріг Дніпропетровської області:
«Загострення соціально-економічних проблем у державі, що
спостерігається останні роки, безумовно, впливає на таку важливу підгалузь життєзабезпечення,
як міський електротранспорт.
Наше комунальне підприємство, як і увесь міський
електротранспорт, має чимало проблем, та головна з них – це відшкодування
державою збитків за перевезення пільгових категорій пасажирів. Через ЦК
профспілки, через ФПУ ми зверталися з цього приводу до державних органів влади.
Заступник міністра фінансів Роман Качур відповів, що наші проблеми потрібно
вирішувати на місці. Та він чомусь забув (чи не знає), що згідно із
Конституцією України «витрати органів місцевого самоврядування, що виникли
внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою». Крім того,
Бюджетним кодексом України передбачено, що компенсаційні виплати за пільговий
проїзд окремих категорій громадян здійснюються за рахунок спеціальної
субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Дуже непокоїть той факт, що соціальний діалог, особливо на
найвищому рівні, відсутній. Те, що переговори з укладення Генеральної угоди на
новий строк, які були ініційовані профспілками, тривають вже понад три роки,
свідчить про небажання Уряду та роботодавців її укладати. А ця Угода у підсумку
є основою для встановлення мінімальних гарантій з оплати праці на підприємствах.
Влада, яка заявляла про європейський вибір розвитку країни,
про європейську соціальну модель, фактично зійшла з цього шляху. Кабмін
робить вигляд, що щось реформує, а насправді робить усе не на користь людям, а
проти них.
У країні виникло чимало проблем, пов’язаних із військовими
діями, і їх треба вирішувати. Але не менш важливо сьогодні вирішувати і соціально-економічні
питання. На мій погляд, усім сторонам соціального діалогу потрібно об’єднати
зусилля в цьому напрямі, а не витрачати час на непотрібну боротьбу (акції
протесту, пікети). Необхідно всі зусилля соціальних партнерів сконцентрувати
на побудові держави з європейськими стандартами життя.
Однак якщо влада не дотримується принципів соціального
партнерства, не розуміє або нехтує думкою найманих працівників підприємств,
профспілок, які представляють інтереси людини праці, то їй треба активно про
це нагадувати. Люди мають відчути, що вони потрібні державі. І саме людина
праці повинна бути у центрі її уваги.
Слід згадати також про порушену систему соціального
страхування у зв’язку з одноосібним прийняттям владою рішень щодо управління
системою соціального страхування в цілому без урахування позицій соціальних
партнерів, що вже призводить до негативних результатів. Це свідчить про те, що
влада посилює тиск на права простих трудівників, а державні органи влади
відкрито ведуть антинародну та антипрофспілкову діяльність».
Наталія БИРЧАК,
голова Івано- Франківської обласної організації Профспілки
працівників охорони здоров’я України:
«Події останніх років змусили нас, профспілкових лідерів,
задуматися, зробити детальний аналіз нашої роботи і дати відповідь на низку
запитань стосовно діяльності профорганізації. Необхідно відверто відповісти на
запитання: наскільки ми відповідаємо основному завданню профспілки, тобто як
захищаємо соціально-економічні, трудові права працюючих?
Висуваючи вимоги до влади всіх рівнів, профспілка спрямовує
свою діяльність на стабілізацію соціально-трудових відносин у колективах,
мінімізацію негативних наслідків часто непродуманих і необґрунтованих реформ у
медицині, на забезпечення стабільної роботи лікувальних закладів.
Однак основний акцент нашої роботи – захист людини праці.
Рівень оплати праці не відповідає жодним критеріям. Через обмежене фінансування
галузі та запровадження Урядом жорсткої економії бюджетних коштів вживаються
заходи щодо скорочення робочого часу та чисельності працюючих, людей
відправляють у відпустки без збереження зарплати, скасовують доплати і надбавки,
не здійснюють стимулюючих виплат, не проводять індексацію зарплати.
Галузева профспілка області розробила обласну галузеву
програму заходів щодо соціально-економічного захисту і гарантій працівників в
умовах реформування галузі, а також регіональну цільову програму стимулювання
працівників у сільській місцевості. Відрадно сказати, що на рівні регіону
профспілці вдається досягти порозуміння з владою, яка усвідомлює, що,
підтримуючи профспілкові ініціативи, вона насамперед турбується про якість
медичної допомоги в області, адже питання здоров’я нації – найперше у переліку
всіх питань, і відкладати його на завтра не можна.
Стратегія профспілкового руху має відповідати вимогам часу,
її головним принципом має бути – профспілки для людини, а не людина для
профспілок. Вона повинна базуватись на інтересах людини праці і неможлива без
усвідомленого профчленства.
Сучасна профспілкова ідеологія акцентує увагу на роботі з
молоддю, зокрема студентською, на гендерній політиці, посиленні мотивації профспілкового
членства, залученні до профспілкової роботи молодих людей, підвищенні
авторитету та іміджу профспілки, широкій інформаційній діяльності.
Завдання амбіційні, і успіх нашої праці полягає у єдності
та консолідації наших дій».
Антоній ЕКШМІДТ,
голова первинної профорганізації Профспілки авіабудівників
України у ПАТ «Мукачівський завод «Точприлад»:
«ПАТ «Мукачівський завод «Точприлад» працює з низкою
зарубіжних країн на основі договорів про переробку давальницької сировини.
Проте складна економічна ситуація в нашій країні викликала занепокоєння в
інвесторів, і вони почали з обережністю вкладати кошти у промисловість. Незважаючи
на те, що звітний період був нелегким, ми маємо позитивні результати. Так, у
2015 році обсяги виробництва сягнули 145 млн 219 тис. грн. Це все стало можливим
лише завдяки наявності договорів, упровадженню у виробництво нових видів
продукції, оптимізації роботи підприємства у складних умовах розвитку
сучасного українського суспільства.
Профком ПО ПАУ у ПАТ «Мукачівський завод «Точприлад» разом
із адміністрацією спрямовує свої зусилля на збереження цілісності колективу,
виконання виробничих програм збереження і розвитку інфраструктури
підприємства.
Серед досягнень профспілкової організації – збереження
складу первинної організації. Станом на 1 січня 2016 року ПО ПАУ у ПАТ «Мукачівський
завод «Точприлад» налічує 1581 члена. Всі працівники 100% є членами Профспілки
авіабудівників України.
За звітний період укладено два колективних договори, які
базуються на нормах галузевої, Генеральної угод та законодавства України. Основні
пункти в договорах – це розвиток підприємства, зайнятість, оплата та
нормування праці, режим праці та відпочинку, охорона праці, соціальні
гарантії, робота з молоддю.
Затримки із виплатою зарплати та заборгованості за звітний
період не було. Середня зарплата працівників у 2015 році становила 4911,07 грн.
Фінансувалися витрати на заходи з охорони праці в розмірі не
менше 0,5% від суми реалізованої продукції. Всі працівники забезпечені
спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального захисту.
Підсумовуючи, хотілося б побажати, щоб профспілки більш
ефективно відстоювали права трудящих. Для цього новому складу в Раді ФПУ, її
керівництву необхідно проводити роботу для загальної консолідації профспілок,
щоб вони були не відокремленими одна від одної, а зібрані в один потужний
кулак».
Катерина БАРИШЕВА,
голова Київської обласної організації профспілки працівників
агропромислового комплексу України, голова Молодіжної ради ФПУ:
«Для Федерації профспілок України з’їзд – це передусім новий
старт для подальшого розвитку. Підбиваються підсумки, робляться висновки і нові
напрацювання на наступні п’ять років.
На мою думку, головним у подальших прагненнях має стати саме
соціальний аспект – мінімальні гарантії громадянам цієї держави.
Другим, не менш важливим, є питання євроінтеграції, і профспілки
як представники громадянського суспільства мають зайняти принципову і ключову
позицію у цьому процесі.
Третє – молодь. Адже рівень освіти, доступність житла, першого
робочого місця і можливостей для самореалізації молодої людини сьогодні є під
прицілом. Майбутнє у руках молоді! Треба це пам’ятати».
Фарит ГУБАЙДУЛЛІН,
голова об’єднаного профспілкового комітету Науково- виробничого
об’єднання «Павлоградський хімічний завод», Профспілка працівників оборонної промисловості
України:
«Підбиваючи підсумки роботи ФПУ після VI з’їзду профспілок, на
мій погляд, можна констатувати, що у найскладніших умовах соціально-економічної
і політичної кризи в Україні профспілки зберегли своє «обличчя», залишились вірними
своїм принципам і головному призначенню – захисту законних прав та інтересів людей
праці.
VІІ з’їзд ФПУ має стати поворотною віхою у профспілковому русі
країни, в пошуку кардинально нових методів роботи, спираючись на досвід профспілок
країн Європи, Стратегію модернізації ФПУ, і не чекати чудес від соціального діалогу,
а сміливіше застосовувати усі законні методи боротьби, у тому числі протестні дії».
Василь ЩЕРБАНЬ,
голова Дзержинської територіальної організації Укрвуглепрофспілки:
«Дзержинська територіальна організація працівників вугільної
промисловості станом на 01.01.2016 р. налічувала у своїх лавах 5196 членів профспілки,
організаційно об’єднаних у 18 первинних профорганізаціях, тоді як на 01.01.2015
р. чисельність нашої терорганізації становила 6088 членів. На жаль, антитерористична
операція на Донбасі вплинула на чисельність профспілки нашої терорганізації, яка
скоротилася на 892 спілчанина.
Незважаючи на складну ситуацію у вугільній галузі, теркому профспілки,
профкомам підприємств вдалося зберегти довіру трудящих до шахтарської профспілки.
На сьогодні охоплення трудящих профчленством за терорганізації становить
99,2%. Яскравим доказом позитивного іміджу профспілки вугільників у Дзержинську
є те, що в 2015 році на профспілковий облік Дзержинського теркому ППВПУ стала первинна
профорганізація шахти «Нова» ДП «Укрвуглереструктуризація».
Сьогодні, коли вугільні підприємства міста працюють у важких
умовах під тягарем економічних проблем, профлідери повинні особливу увагу приділяти
питанням охорони праці на робочих місцях, черпати потрібну інформацію від профактиву,
громадських інспекторів з охорони праці, простих членів профспілки. Їм потрібно
більше спілкуватися з трудовими колективами, щоб своєчасно та оперативно вирішувати
проблеми людей, аби вони не відчували незручностей як у побуті, так і на робочих
місцях. Не секрет, що багато хто із господарських керівників правдами і неправдами
намагається відхреститися від зауважень і пропозицій робітників, пояснюючи, що
зараз важливішим є вирішення виробничих питань. І люди від цього страждають.
У майбутньому Федерації профспілок України потрібно сприяти
поновленню роботи Донецької облпрофради – організації, яка має працювати з Донецькою
ОДА. Питання щодо соціальних гарантій, виконання положень Генеральної та галузевих
угод потрібно вирішувати спільно, шляхом переговорів. А якщо результату не буде
– від переговорів переходити до акцій протесту під стінами Верховної Ради і Кабінету
Міністрів. В єдності наша сила. Іншого виходу немає».
Віктор СОЛОВЙОВ,
Профспілка працівників оборонної промисловості України, м. Рубіжне:
«За останні два роки, з початку розгортання буремних подій на
сході України, я був практично єдиним представником Луганської області на засіданнях
Ради ФПУ.
Наразі частина території області звільнена, частина – непідконтрольна
українській владі. За 30 кілометрів від лінії розмежування життя, так би мовити,
прифронтове. Зараз потихеньку все налагоджується, люди повертаються додому.
Профспілкова структура Луганської області була повністю зруйнована...
Я вдячний Голові ФПУ Григорію Осовому та його заступнику Євгену Драп’ятому, які
провели організаційну роботу. Наскільки мені відомо, вже відновлено цю структуру.
Ті ж, хто лишився на непідконтрольній території і виконують функції, які їм здаються
правильними там, – Бог їм суддя...
Два з половиною місяці тому я пішов з профспілкової роботи.
Наразі працюю секретарем Рубіжанської міської ради. Але з такою ностальгією згадую
роботу у профспілках, адже понад п’ятнадцять років там пропрацював!»
Тетяна ПОВХАНИЧ,
голова Закарпатського обласного комітету Профспілки працівників
освіти і науки України:
«З’їзд Федерації профспілок України – це підсумковий етап, підбиття
підсумків історії профспілок України за ці непрості роки. Я сподіваюся, що VII з’їзд
матиме багато важливих та інноваційних для профруху напрацювань.
Сформувавши довіру до профспілок, буде і висока результативність
роботи в організації. А для цього нам усім потрібна єдність, відповідальність,
одностайність, активність та злагодженість у діях.
Хочеться, щоб у кожного була впевненість, що організація, членом
якої він є, в змозі його захистити. Профспілки мають бути ініціаторами, реформаторами,
активними організаторами. Хоча нині вони знаходяться у більш приглушеній позиції.
Сьогодні розмова із владою однобока, діалогу на найвищому рівні
майже немає. Влада не хоче нас чути. Багато законопроектів, що розглядаються, не
погоджуються із нами. Більш того, вони не йдуть на користь ані профспілкам, ані
спілчанам (маю на увазі й зміни до Закону України «Про професійні спілки, їх права
та гарантії діяльності» щодо діяльності студентських профспілок).
Ми боремося, але зараз не можемо це подолати. Чому? Напевне,
тому що не маємо такої сили юридично. Юридична служба профспілок мала би бути на
такому високому рівні, щоб ми могли домагатися бажаних результатів. Організаційний
напрям роботи у нас на хорошому рівні, а от юридично ми повинні стати потужнішими,
аби мати змогу захистити кожного.
Cподіваюся, що Федерація профспілок України як координуючий орган
на VII з’їзді чітко визначить подальшу стратегію наших спільних дій в умовах соціально-економічної
кризи та військових дій на сході країни».
Олег ГРИГОРЮК,
Профспілка робітників морського транспорту України:
«Я сподіваюся, що з’їзд ФПУ стане тією межею, після якої український
профспілковий рух почне новий етап свого розвитку. Повне переродження – це вже
не побажання, а необхідність для людей праці в сучасному світі. Життєво важливо
вживати конкретних дій і виходити на новий більш якісний рівень роботи. Цей процес
не відбудеться за один день і буде довгим та болючим, однак починати треба вже
зараз».
Сторінки підготували
Олена ОВЕРЧУК, Тетяна РУБАН, «ПВ»
01.04.2016
|