КАТАЛІЗАТОРИ ПОЗИТИВНИХ ЗМІН
ВАСИЛЬ МОЙСЮК,
ГОЛОВА ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ХІМІЧНИХ ТА НАФТОХІМІЧНИХ ГАЛУЗЕЙ
ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ:
«Враховуючи ситуацію, ЦР профспілки оперативно реагувала на
стан хімічного виробництва, що набув критичного характеру. Спільно із Союзом хіміків
вона неодноразово направляла звернення до Прем’єр-міністра та Президента України
щодо загрози припинення діяльності підприємств із виробництва мінеральних добрив
та зростання соціальної напруги в регіонах, в яких ці підприємства розташовані.
Варто зазначити, що реакція Уряду в цьому випадку була позитивною. В результаті
підприємства з виробництва азотних добрив збережено, а частина провідних підприємств
галузі продовжує реалізацію інвестиційних проектів, які зорієнтовані насамперед
на скорочення енергоспоживання та зниження собівартості виробництва продукції.
Ці підприємства завдяки правильно обраному курсу, підтвердженому часом, та проведенню
реконструкції та модернізації зберегли колективи й поступово нарощують обсяги
виробництва. Разом із тим загрози щодо зупинки підприємств виникають постійно,
тому ми із Союзом хіміків та керівниками підприємств продовжуємо працювати в цьому
напрямі.
Керівництво ЦР докладало чимало зусиль щодо створення сприятливих
умов для відновлення роботи вітчизняних нафтопереробних підприємств, потужності
яких спроможні переробляти до 35 млн тонн нафти на рік. Однак сьогодні внутрішній
ринок нафтопродуктів насичується за рахунок імпорту, частка якого давно перевищила
допустиму межу і сягає 90 і більше відсотків, що загрожує безпеці держави. У цей
скрутний для країни час не використовувати навіть ті потужності, які ще залишилися
у робочому стані, неприпустимо. З огляду на те, що вирішення питання віднесено
до компетенції Уряду, ми звернулися до Прем’єр- міністра та Президента України
з проханням створити комісію за участю відповідних державних органів, власників
і керівників НПЗ, науковців, представників галузевої профспілки для розроблення
державної Стратегії розвитку галузі. За дорученням Уряду профільне міністерство
займається вирішенням цих проблем.
Для оперативного реагування на стан зайнятості працівників в
умовах кризи ЦР профспілки постійно проводила моніторинг руху робочої сили у трудових
колективах. У результаті наполегливої роботи профспілок значно зменшилася кількість
працівників, які перебувають у відпустках з ініціативи адміністрації – з 28,8
тис. осіб у 2011 році до 7 тис. осіб у 2015-му. Майже вдвічі зменшилася кількість
працівників, які працювали на умовах неповного робочого часу. Разом із тим вважати
ситуацію задовільною не можна, адже й нині існує приховане безробіття, особливо
в хімічній промисловості. З ініціативи ЦР профспілки з 1 січня 2012 року, через
галузеві угоди, підвищено мінімальні гарантії оплати праці для працівників усіх
галузей промисловості.
Зроблено чимало, але гострих проблем, що необхідно вирішувати,
ще багато. Так, нестабільна ситуація в країні та перехід галузевих підприємств
в АР Крим під юрисдикцію Російської Федерації, їх зупинка в зоні АТО призвели до
значного скорочення працюючих. За п’ять років їх кількість зменшилась на 38,3 тис.
осіб, переважно на підприємствах хімічної промисловості. Незважаючи на стійку тенденцію
останніх років до зростання заробітної плати, вона все ж залишається низькою.
Усе ще актуальним та проблемним є питання повернення боргів із заробітної плати,
які на 1 липня ц.р. становили 53,5 млн грн. Не досягнуто належного впливу профспілки
на умови праці та її безпеку. Залишається високим рівень виробничого травматизму,
потребує поліпшення стан умов та безпеки праці. Не вирішено проблем, пов’язаних
із кадровим та фінансовим забезпеченням організацій профспілки. У більшості обласних
організацій відсутні правові й технічні інспектори, інші спеціалісти, що звужує
можливості надання необхідної допомоги членам профспілки.
Ми бачимо ці проблеми і робимо все, щоб їх мінімізувати та вирішити».
VI з’їзд Профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей
промисловості України вирішив вважати спільним завданням профспілки недопущення
падіння рівня життя своїх спілчан, збереження робочих місць, кадрового потенціалу,
забезпечення зростання заробітної плати та безпечних умов праці, мінімальних гарантій,
погашення заборгованості із виплати заробітної плати та недопущення порушення прав
працівників, забезпечення сторонами переговорів у повному обсязі виконання галузевих
угод та колективних договорів, посилення громадського контролю за виконанням трудового
законодавства.
ПРАВО МОЛОДІ НА ГІДНЕ ЖИТТЯ, ОСВІТУ, МАЙБУТНЄ
КАТЕРИНА БАРИШЕВА,
ГОЛОВА МОЛОДІЖНОЇ РАДИ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК
УКРАЇНИ:
«Останнім часом загострилося чимало молодіжних проблем, серед
яких найголовнішими є низький рівень життя, відсутність попиту молодих спеціалістів
на ринку праці й тотальне молодіжне безробіття, низький відсоток випускників навчальних
закладів, які працевлаштовуються за спеціальністю, а також їх економічна та соціальна
залежність від батьків; шлюбно-сімейні проблеми (високий рівень розлучень, сімейних
конфліктів); низька народжуваність; відсутність стабільного матеріального забезпечення,
можливостей для поліпшення житлових умов; поганий стан здоров’я і зростання рівня
соціальних відхилень (злочинність, наркоманія, пияцтво та ін.); втрата ідеалів,
соціальної перспективи, життєвого оптимізму.
Кілька слів про те, що сьогодні відбувається у профспілковому
середовищі очима молодих:
– процвітає безробіття;
– заробітна плата мізерна;
– Генеральну угоду – не укладено;
– діалог із владою – майже відсутній;
– Трудовий кодекс погіршує наші профспілкові позиції;
– конкуренти міцнішають, молодшають, стають більш переконливими
і посилюють свої позиції на міжнародній арені.
Спостерігаючи за цим, молодь у профспілках відчуває себе непотрібною,
адже й насправді невелика кількість всеукраїнських профспілок і територіальних
профоб’єднань можуть похизуватися наявністю в апаратах, в радах, президіях представників
молоді.
Тому прогресивна частина суспільства часу не гає і починає самоорганізовуватися,
створюючи громадські організації, МГО, входить до складу рад політичних сил, отримуючи
доступ до можливостей, ресурсів та дістаючи змогу приймати рішення.
Хоча, я абсолютно впевнена, що саме ФПУ, саме така величезна,
потужна структура, як ми, має сьогодні мобілізувати свої зусилля і вийти на якісно
новий рівень свого розвитку.
Отже, ми маємо стати мобільними, швидкими, йти в ногу з часом,
з прогресом! Більше спілкуватися – відстань не має бути перешкодою: відеозв’язок,
скайп, Інтернет та ін. Профспілки мають опанувати ці рушійні сили технічного прогресу
в найкоротші терміни. І помічниками у цьому питанні може бути саме молодь. Ми просто
зобов’язані бути першими!
Серед областей України найбільший внесок у загальну чисельність
молоді у профспілках роблять густонаселені промислові регіони – Дніпропетровщина,
Харківщина, Київщина, Львівщина. Тому наступного року Молодіжній раді ФПУ обов’язково
необхідно звернути увагу саме на ці регіони. До того ж ми – Молодіжна рада ФПУ
– плануємо провести низку семінарів, спрямованих на самоусвідомлення молодою людиною
власної відповідальності за своє життя, свої права, кар’єру і майбутнє в цілому».
«Враховуючи ситуацію, ЦР профспілки оперативно реагувала на
стан хімічного виробництва, що набув критичного характеру. Спільно із Союзом хіміків
вона неодноразово направляла звернення до Прем’єр-міністра та Президента України
щодо загрози припинення діяльності підприємств із виробництва мінеральних добрив
та зростання соціальної напруги в регіонах, в яких ці підприємства розташовані.
Варто зазначити, що реакція Уряду в цьому випадку була позитивною. В результаті
підприємства з виробництва азотних добрив збережено, а частина провідних підприємств
галузі продовжує реалізацію інвестиційних проектів, які зорієнтовані насамперед
на скорочення енергоспоживання та зниження собівартості виробництва продукції.
Ці підприємства завдяки правильно обраному курсу, підтвердженому часом, та проведенню
реконструкції та модернізації зберегли колективи й поступово нарощують обсяги
виробництва. Разом із тим загрози щодо зупинки підприємств виникають постійно,
тому ми із Союзом хіміків та керівниками підприємств продовжуємо працювати в цьому
напрямі.
Керівництво ЦР докладало чимало зусиль щодо створення сприятливих
умов для відновлення роботи вітчизняних нафтопереробних підприємств, потужності
яких спроможні переробляти до 35 млн тонн нафти на рік. Однак сьогодні внутрішній
ринок нафтопродуктів насичується за рахунок імпорту, частка якого давно перевищила
допустиму межу і сягає 90 і більше відсотків, що загрожує безпеці держави. У цей
скрутний для країни час не використовувати навіть ті потужності, які ще залишилися
у робочому стані, неприпустимо. З огляду на те, що вирішення питання віднесено
до компетенції Уряду, ми звернулися до Прем’єр- міністра та Президента України
з проханням створити комісію за участю відповідних державних органів, власників
і керівників НПЗ, науковців, представників галузевої профспілки для розроблення
державної Стратегії розвитку галузі. За дорученням Уряду профільне міністерство
займається вирішенням цих проблем.
Для оперативного реагування на стан зайнятості працівників в
умовах кризи ЦР профспілки постійно проводила моніторинг руху робочої сили у трудових
колективах. У результаті наполегливої роботи профспілок значно зменшилася кількість
працівників, які перебувають у відпустках з ініціативи адміністрації – з 28,8
тис. осіб у 2011 році до 7 тис. осіб у 2015-му. Майже вдвічі зменшилася кількість
працівників, які працювали на умовах неповного робочого часу. Разом із тим вважати
ситуацію задовільною не можна, адже й нині існує приховане безробіття, особливо
в хімічній промисловості. З ініціативи ЦР профспілки з 1 січня 2012 року, через
галузеві угоди, підвищено мінімальні гарантії оплати праці для працівників усіх
галузей промисловості.
Зроблено чимало, але гострих проблем, що необхідно вирішувати,
ще багато. Так, нестабільна ситуація в країні та перехід галузевих підприємств
в АР Крим під юрисдикцію Російської Федерації, їх зупинка в зоні АТО призвели до
значного скорочення працюючих. За п’ять років їх кількість зменшилась на 38,3 тис.
осіб, переважно на підприємствах хімічної промисловості. Незважаючи на стійку тенденцію
останніх років до зростання заробітної плати, вона все ж залишається низькою.
Усе ще актуальним та проблемним є питання повернення боргів із заробітної плати,
які на 1 липня ц.р. становили 53,5 млн грн. Не досягнуто належного впливу профспілки
на умови праці та її безпеку. Залишається високим рівень виробничого травматизму,
потребує поліпшення стан умов та безпеки праці. Не вирішено проблем, пов’язаних
із кадровим та фінансовим забезпеченням організацій профспілки. У більшості обласних
організацій відсутні правові й технічні інспектори, інші спеціалісти, що звужує
можливості надання необхідної допомоги членам профспілки.
Ми бачимо ці проблеми і робимо все, щоб їх мінімізувати та вирішити».
Безумовно, сьогодні необхідно посилити профспілкову роботу в
напрямі відстоювання прав молоді на гідне життя, освіту, майбутнє. Цим Молодіжна
рада ФПУ за підтримки керівництва Федерації і планує займатися – якісно зміцнювати
свої профорганізації через залучення справжніх фахівців до роботи; більш ефективно
залучати молодих профспілкових лідерів до діяльності профспілок усіх рівнів, включати
їх до складу виборних органів профспілок та у кадровий резерв; активно використовувати
можливості ФПУ, її членських організацій задля вирішення проблем молоді на відповідних
рівнях.
12.12.2015
|