ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

КУРС НА ВИЖИВАННЯ

За даними Світового банку, майже третина працюючо­го населення в Україні пе­ребуває за межею бідності. Незважаючи на поступове збільшення, мінімальна за­робітна плата є недостат­ньою для забезпечення мі­німального рівня життя працівників та їхніх сімей. Соціально-економічна по­літика Уряду, яку він реалізує сьогод­ні, – це курс на виживання.

За крите­ріями ЄС, міні­мальна заробітна пла­та повинна що­найменше вдві­чі перевищувати величину прожит­кового мінімуму, а се­редня заробітна плата – в півтора-два рази бути більшою за мінімальну. Сьогодні середня заробітна плата в Україні після сплати податків навіть не досягає подвійного розміру фактичного – дуже низького – прожиткового мі­німуму.

Очевидно й те, що держава не вирішує найгострішу проблему на ринку праці – диспропорцію між попитом на робочу силу та її про­позицією за професіями. Статисти­ка свідчить, що на зареєстровано­му ринку праці існує різко вираже­на асиметрія між попитом і пропо­зицією робочої сили. З одного боку, вакансії, про які роботодавці повідомляють у державну службу зайнятості, зазвичай не відповідають вимо­гам гідної праці, а отже, не потребують достатньо кваліфіко­ваної робочої сили. З іншого боку, зростаю­чий попит на нові інно­ваційні професії, зо­крема в реальному сек­торі економіки, на­штовхується на їх де­фіцит на ринку праці, що актуалізує пробле­му розвитку та підви­щення якості трудово­го потенціалу. Стій­кою тенденцією зайня­тості в Україні, за офі­ційними даними, є зростання частки пра­цівників у неформаль­ному секторі економі­ки – з 13,6% в 1999 році до 2 4 , 9 % у 2015-му. А це озна­чає, що са­мозайняті працівни­ки і підпри­ємці працю­ють без ліцен­зій і патентів, а наймані працівники – на основі усної домовленості з ро­ботодавцем без оформ­лення договору, що ви­ключає гарантованість доходів, безпечні умови праці та соціальний за­хист. Насправді кіль­кість зайнятих у нефор­мальному секторі еконо­міки України може бути набагато більшою, зва­жаючи на те, що на цей сектор припадає понад половину валового наці­онального продукту.

Зайняті в неформальній еконо­міці залучені до неї через різні при­чини та фактори. За коментарем молодого активу профспілково­го клубу «Нове бачен­ня», що існує за під­тримки Федерації профспілок України та Фонду ім. Ф. Еберта, неформальна зайня­тість в Україні зумов­лена, насамперед, мо­тивами добровільного виходу молоді за межі формальної діяльнос­ті. Тобто це вибір са­мої людини. Приблиз­но в третини молодих людей неформальна зайнятість має виму­шений характер, оскільки зумовлена соціальною необхід­ністю та відчуженням (нелегальні трудові мігранти, пер­ше робоче місце молодих спеціаліс­тів, жінки, молодь з обмеженими можливостями, які не мають досту­пу до формального ринку праці або цей доступ значно ускладнений, або формальний сектор економіки надто слабкий, щоб генерувати ве­ликий попит на робочу силу). При­близно 15% молоді займається не­формальною діяльністю через соці­альні причини – можливість допо­могти з роботою та додатковими заробітками родичам, друзям, сусідам тощо. Найчастіше вибір на ко­ристь неформального сектору зумовлений тим, що він забезпечує більшу автономію, гнучкість та свободу діяльності суб’єктів, ніж формаль­ний сектор економіки.

Насамкінець слід за­значити, що окрім держа­ви, яка на законодавчому рівні має сприяти об’єднанню зусиль освіти і біз­несу в процесі підготовки висококваліфікованих спеціаліс­тів, відповідності державним за­мовленням реального попиту на ринку праці, створенню дієвого ме­ханізму підтримки молодих спеці­алістів та отриманню першого ро­бочого місця, важливою є й відпо­відальність самої молоді перед ви­бором щодо участі у формальній чи неформальній зайнятості.

•   ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ

Катерина БАРИШЕ­ВА, голова Київської обласної організації Профспіл­ки працівників АПК, член Виконкому Молодіжної ради ФПУ:

«Більше половини нефор­мально зайнятих (53%) проживають у сільській місцевості. Це пов’язано з тим, що за умов хронічного безробіття на селі єдиною сферою прикладання праці стала робота в особистих підсобних господарствах, а також нелегальна робота за наймом у фермерських господарствах».

РОЗУМІННЯ ГІДНОЇ ПРАЦІ ПРОФСПІЛКОВОЮ МОЛОДДЮ

Питання молодіжної зайнятості та належ­них умов праці моло­дих фахівців систе­матично обговорю­ються на заходах Мо­лодіжної ради ФПУ. Адже запорукою успішного розвитку країни є молоді люди, які не мігрують в пошуках щастя, а працюють на рідній землі та прославля­ють її власними до­сягненнями. Молодь, безумовно, є важли­вою рушійною силою прогресу будь-якої країни світу.

За даними Головно­го управління ста­тистики, в Україні кількість зареє­строваних безробітних наприкінці серпня стано­вила 415 тис. осіб, серед яких молодь у віці до 35 років – 43%. Але ми розу­міємо, що вказані показ­ники значно різняться від реальної ситуації. І проблем у цьому контек­сті дуже багато. Тож хтось має їх вирішувати.

«Ми навчаємо молодь бути мобільними, ініціа­тивними, рішучими. Спільно з Київським міським центром зайня­тості вже два роки по­спіль проводяться заходи для випус­кників вищих на­вчальних закладів структури ФПУ: тренінг-семінар «Працевлаштуван­ня молодих спеціа­лістів. Самопрезен­тація випускника на ринку праці», семінар «Вирішен­ня проблем зайня­тості молоді, пер­спективи працевлаштування» та майстер-клас «По­шук роботи в нових економічних умо­вах». Розуміння того, що майбутнє молодої люди­ни в її власних руках до­помагає впевнено кроку­вати в доросле життя. Ми дійсно акцентуємо увагу профспілкової молоді на важливості особистих якостей потенційного працівника. За проведе­ними дослідженнями в даній сфері, надзвичайно важливими для робото­давців є наступні якості: ефективність, дисциплі­нованість, моральна етичність, уважність, здатність виконувати ба­гатофункціональні за­вдання, готовність само­вдосконалюватися, здат­ність оперативно реагу­вати, комунікативність та стресостійкість. З ін­шого боку, ми надаємо знання з трудового зако­нодавства й обов’язковості укладання колдогово­рів з урахуванням потреб трудового колективу, як дієвого механізму захис­ту законних трудових прав», – розповіла член Виконкому Молодіжної ради ФПУ, голова Київ­ської обласної організа­ції Профспілки працівни­ків АПК Катерина Бари­шева, яка займається ре­алізацією зазначених проектів. За її словами, найбільш гострим питан­ням у дослідженні проблеми гідної праці в Укра­їні є насамперед оплата та безпека праці.

Молодіжна рада ФПУ, із свого боку, надає пропозиції до урядових структур щодо врегу­лювання питань зайнятості молодих спеціа­лістів та ринку праці, допомагає безпосеред­ньо випускникам якісно складати резюме, іні­ціювати пошуки роботодавців, виявляти від­повідальні компанії, підприємства та контак­тувати з кадровими структурами.

17.10.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини