« на головну 24.11.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1261)
24
Жовтень
 
Інтерв’ю
 
ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ


РУБРИКИ


Передплата





Статті Спецвипуск

ЗА МЕЖЕЮ ВИЖИВАННЯ

ЗА МЕЖЕЮ ВИЖИВАННЯ

 В УКРАЇНІ МІНІМАЛЬНА ЗАРПЛАТА НЕ ГАРАНТУЄ ПРАЦЮЮЧІЙ ЛЮДИНІ ПОРЯТУНКУ ВІД БІДНОСТІ

Аналіз динаміки мінімальної заробітної плати свідчить, що протягом 2004–2013 років її рівень в Україні в доларо­вому еквіваленті майже постійно зростав. Сьогодні українська міні­мальна заробітна плата впала до рівня 2005–2006 років і ледь переви­щує 55 дол. США. Вона не забезпечує основних потреб працівника та чле­нів його сім’ї. Таку ж мінімальну зарплату отримують працівники В’єтнаму, Індії, Малі, Нігеру.

Порівняно з країнами СНД міні­мальна зарплата в Україні нижче, ніж в Азербайджані, Вірменії, Біло­русі, Казахстані. В Молдові, яку за­звичай вважають економічно най­слабшою серед європейських країн, мінімальна зарплата дорівнює 53 дол. США. Найкращі показники за гарантованою мінімальною зарпла­тою зафіксовані в Норвегії, Австра­лії, Люксембурзі, Новій Зеландії та Бельгії, де мінімальна місячна оплата праці законодавчо закріпле­на на рівні понад 2 тис. дол. За оцін­ками експертів, протягом останньо­го десятиріччя мінімальна зарпла­та суттєво зросла в усіх європей­ських країнах, зокрема Румунії – більш ніж утричі (з 68,3 до 217,5 дол.), а Польща та Словаччина під­вищили її більш ніж удвічі.

Сьогодні, відповідно до міжна­родних та європейських норм (ви­значених Європейською соціаль­ною хартією і конвенціями МОП), українського законодавства, за профспілковими розрахунками розмір мінімальної зарплати має становити 5437 грн (з урахуванням витрат на житло, освіту, медичне обслуговування, сімейної складо­вої, обов’язкових податків та вне­сків, рівня інфляції за січень – сер­пень 2015 року).

Купівельна спроможність окре­мої валюти теж впливає на якість соціальних гарантій. За цим індика­тором наша держава відстає у кіль­ка разів, поступаючись економічно розвинутим країнам світу. З метою порівняння купівельної спромож­ності мінімальної зарплати в між­народному масштабі експерти ConvergEx групи використовують «індекс Біг Мака», який є неофіцій­ним показником паритету купівель­ної спроможності між валютами різ­них країн. За результатами дослі­дження цього індексу в перерахунку на мінімальну зарплату, працівник протягом восьмигодинного робочо­го дня може заробити собі:

– у Польщі – майже на 9 Біг Маків;

– у США – на 14 Біг Маків;

– у Франції та Великій Британії – майже на 22 Біг Маки;

– в Австралії – майже на 27 Біг Маків.

Натомість українець, працюючи сьогодні повний робочий день на мінімальну зарплату, не заробить навіть на 2 Біг Маки (1,89 штуки).

Наявність працюючих бідних в Україні є викликом, що загрожує економічній та соціальній стабіль­ності в державі, не стимулює пра­цівників до продуктивної праці. Більш того, такому ганебному яви­щу, як бідність серед працюючих, немає виправдання з точки зору елементарної людяності.

ДЕПАРТАМЕНТ ЗАХИСТУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРАВ АПАРАТУ ФПУ

  •   ДУМКА ЕКСПЕРТІВ
Елла ЛІБАНОВА, директор Інституту демо­графії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України:

«Коли формувався бюджет 2015 року, очікува­лося, що в цілому ціни на споживчі товари та по­слуги, включаючи тарифи на житлово-кому­нальні послуги, зростуть на 10%. Саме на цих параметрах базувалися прогнози Уряду та Нацбанку. Але тіль­ки за перші 8 місяців поточного року ціни фактично зросли на 38,2%. Отже, підвищення мінімальних державних гарантій на 13,1% (зокрема, мінімальної пенсії з 949 до 1074 грн і зарплати з 1218 до 1378 грн) далеко не компенсує фактичну інфляцію».

Григорій ОСОВИЙ, Голова Федерації проф­спілок України:

«Необхідно розглядати зарплату не як гроші на проїдання, а як інвестиційний ресурс, спря­мований на освіту, медицину, житлове будів­ництво, туризм, оздоровлення. Лише адекват­не зростання заробітної плати, насамперед мі­німальної, забезпечить підвищення платоспроможності гро­мадян, своєчасність сплати комунальних платежів, дозво­лить відновити економічну активність, розпочати реальну боротьбу з бідністю та гігантським розривом між українськи­ми реаліями та європейськими стандартами».

 

ОПЛАТА ПРАЦІ В ЄВРОСОЮЗІ

РЕАЛІЇ

Посили неоліберальної полі­тики, якими керується Єврокомісія:

– Зниження витрат на ро­бочу силу, в тому числі шляхом реформування системи заробітної плати.

– Посилення гнучкості за­робітної плати, ослаблен­ня та децентралізація ко­лективних переговорів.

– Конкуренція зарплат серед держав – членів ЄС.

– Зростання реальної за­робітної плати лише при зростанні продуктивнос­ті праці.

– Встановлення мінімаль­ної оплати праці шкідли­ве для посилення конку­рентоспроможності.

Позиція європейських проф­спілок щодо оплати праці:

– Ріст реальної заробіт­ної плати в більшості країн ЄС систематично відстає від підвищення продуктивності праці. Одним з яскравих при­кладів є Польща, де ре­альне зростання зарплат на 10% відстає від підви­щення продуктивності праці. Із 1999 року ця ве­личина набула вражаю­чого розміру – 40%.

– Ріст заробітної плати че­рез посилення колектив­них переговорів, недопу­щення фрагментації і де­централізації заробітної плати й переговорів в окремих галузях, компа­ніях, регіонах і професіях, що призводять до збільшення не­рівності в опла­ті праці, падін­ня попиту, зрос­тання соціаль­ної напруги.

– Недопущення міжнародного демпінгу заро­бітної плати: конкуренція держав – це гон­ка по спіралі вниз, що підри­ває попит та відновлення економіки. Конкурентні переваги од­нієї країни із заробітної плати обертаються втра­тами для інших країн.

– Сильна заробітна плата є потужним стимулом ін­вестицій бізнесу в інно­вації та підвищення про­дуктивності. Гнучкість оплати праці, навпаки, надає роботодавцям спо­кусливу можливість про­сто скоротити заробітну плату для зменшення ви­трат замість здійснення ризикованих інвестицій в інновації та більш ефективну організацію праці.

– Мінімальна заробітна плата не знищує робочі місця, а перетворює «пога­ні» чи низькооплачувані робочі місця в «гарні», в результаті чого зростає за­гальна купівельна спро­можність. Низький міні­мальний розмір заробіт­ної плати є перепоною для зайнятості та фактором зростання ризику стати працюючим бідним.

Незважаючи на панікер­ство консервативних еко­номістів, які стверджува­ли, що Німеччина втра­тить 900 тис. робочих місць, після запрова­дження в країні на почат­ку 2015 року мінімальної заробітної плати в 8,5 євро на годину (на рівні 50% середньої зарплати) німецька економіка, як і раніше, створює робочі місця, триває скорочення рів­ня безробіття. Крім того, збіль­шилась загальна купівельна спро­можність, про що свідчить сплеск продажу роздрібної тор­гівлі на початку 2015 року.

Департамент міжнародної роботи апарату ФПУ

 

 

17.10.2015



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

11.11.2024 21:24

11.11.2024 21:23

25.10.2024 21:44

11.10.2024 22:50

10.10.2024 22:03

08.09.2024 21:09

23.08.2024 22:29

23.08.2024 22:00

10.07.2024 21:02

08.07.2024 20:16

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання