« на головну 29.03.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1246)
07
Березень
 
Інтерв’ю
 
ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Спецвипуск

Соціальний геноцид, або Кому потрібна хвора нація?

Соціальний геноцид, або Кому потрібна хвора нація?

Четвертий рік триває розпочата попередньою владою антипрофспілкова кампанія, спрямована на підрив активності профспілкових організацій, дискримінацію перед суспільством, і особливо – силове, незаконне вилучення належних їм соціальних об’єктів.

Починаючи з 2011 року, ор­ганами прокуратури було подано понад 200 судових позовів до господарюючих суб’єктів ФПУ, обласних об’єднань профспілок з однією вимо­гою: відібрати належні на абсолютно законних підставах мільйонам спіл­чан санаторії, туристичні бази, на­вчальні центри й інші об’єкти. Осно­вними підставами позовів були сум­нозвісні постанови Верховної Ради від 1992 і 1994 років про визнання з 24 серпня 1991 року державною влас­ністю майна всіх колишніх загаль­носоюзних організацій, при цьому не було наведено жодного юридич­но підтвердженого факту про участь колишньої радянської держави в бу­дівництві нинішніх профспілкових об’єктів.

Вказані нормативно-правові акти не відповідають положенням Кон­ституції України, суперечать нор­мам національного законодавства та міжнародного права відносно не­порушності, захисту права власності й не сприяють євроінтеграційному курсу країни, де право власності дій­сно є непорушним.

Таку точку зору в своїх правових висновках поділяють й Інститут дер­жави і права ім. В. М. Корецького НАН України (від 2006 і 2011 років), Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого (від 2007 року), доктор юридичних наук, професор О. Дзера.

Також слід зазначити, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 11.11.2004 № 16-рп/2004 кооперативні організації колишньої УРСР довели правомірність права власності на своє майно.

Система профспілкових санаторно-курортних та оздоровчих закла­дів є на сьогодні єдиним у державі цілісним комплексом, який забезпе­чує повний цикл надання лікуваль­них і реабілітаційних послуг най­ширшого спектру та складає осно­ву санаторно-курортної галузі на­шої держави. На момент отримання незалежності профспілки володіли близько 350 майновими комплекса­ми санаторно-курортного та турис­тичного призначення. Усі об’єкти були набуті ФПУ та її суб’єктами гос­подарювання на законних підставах, про що свідчать відповідні докумен­ти на право власності, видані упо­вноваженими державою органами згідно з чинним законодавством.

За багато років профспілки, як со­ціально відповідальні власники, мо­дернізували і розвинули повноцінну санаторно-курортну систему, курорт­ну медичну науку, фактично – збе­регли для потреб країни унікальну конкурентоспроможну галузь націо­нальної економіки, чого ніяк не ска­жеш про комунальні, відомчі та інші державні санаторії, інші об’єкти со­ціального призначення, переважну більшість яких за 20 років майже без­платно «передано в надійні руки» під час приватизації й подальша доля яких невідома.

Наразі профспілкові оздоровниці, заклади туризму, культури, спорту, дитячі оздоровчі табори незмінно слу­гують простим людям і залишаються єдиним місцем надання доступних та кваліфікованих послуг українським родинам. У профспілкових санаторі­ях щорічно забезпечується професій­не санаторно-курортне лікування де­сятків тисяч робітників, що працю­ють у важких та шкідливих умовах, інвалідів праці, а віднедавна й учас­ників АТО, населення, постраждало­го від бойових дій.

Зважаючи на гостроту поточного моменту, Збройним силам України пе­редано санаторії в містах Слов’янську та Очакові, тисячам тимчасово пере­міщених із Сходу сімей надано при­тулок у діючих санаторіях.

Сьогодні профспілковий майно­вий комплекс надає необхідні сус­пільству соціальні послуги, зайня­ті десятки тисяч робочих місць, що­року сплачуються понад 450 млн грн податків, внески до Пенсійного та ін­ших страхових фондів.

Отже, профспілки за роки неза­лежності України, існуючи без дер­жавної фінансової підтримки, збере­гли для держави санаторно-курортну наукову базу для виконання важли­вої соціальної функції у житті сус­пільства – оздоровлення та реабілі­тації трудових ресурсів держави, що гарантована Конституцією.

Натомість державна політика те­перішньої влади, на яку було покла­дено чимало сподівань, нічим не від­різняється від попередньої й мето­дично продовжує впроваджувати плани із захоплення та продажу че­рез Фонд держмайна України оздо­ровниць, що завжди належали не чи­новникам, а були побудовані члена­ми профспілок та їм слугували. Так, побоюючись виграшу справ профспі­лок у Вищому господарському суді України, заступник Генерального прокурора України О. Бачун прийняв рішення про перегляд їх через най­вищу судову інстанцію – Верховний Суд України. Наслідком цинічного використання адмінресуру стало уза­конення практики Верховним Судом України по семи справах щодо визна­ння профспілкового майна держвлас­ністю. На цьому державний функціо­нер вирішив не зупинятися та, вико­ристовуючи владні повноваження, за своїм підписом розіслав усім проку­ратурам інформаційного листа з пря­мою вказівкою щодо подальшого «за­чищення» майна профспілок шляхом подання нових позовів з урахуванням практики Верховного Суду. Наразі за такими ж схемами почали «віджима­ти» навчальні центри, заклади куль­тури, спорту, дитячі оздоровчі табо­ри і навіть адміністративні будівлі профспілок – єдине місце в регіоні, куди прості люди ще можуть вільно прийти, поскаржитися на порушені права й безоплатно отримати реаль­ну допомогу.

Неодноразові звернення до в. о. Президента України О. Турчинова та Прем’єр-міністра України А. Яценю­ка, зустріч Голови ФПУ із заступни­ком Генпрокурора О. Бачуном про­сто були залишені поза увагою та скинуті в коліщата бюрократичної машини. Позиції керівників держа­ви профспілки так і не почули та не змогли довести до людей. Важко уя­вити, щоб у будь-якій країні Європи, куди рухається наша держава, так цинічно та відверто порушувалися права, силою, незаконно відбирало­ся майно наймасовішої громадської організації.

На сьогодні по 40 майнових об’єктах профспілок, отриманих держа­вою за рішеннями судів, ФДМУ вже зареєстрував право власності й за­ймається підготовкою їх до прива­тизації. Серед них такі оздоровниці, як клінічний санаторій «Лермонтов­ський», клінічний санаторій «Аван­гард», cанаторії «Гірський», «Примор­ський», дитячий оздоровчий заклад «Юність». Недалекоглядна політика та чергові експерименти Кабінету Мі­ністрів України щодо поповнення бю­джету призведуть до розпорошення і, як наслідок, зруйнування цілісного комплексу санаторно-курортних та оздоровчих закладів, аналогу якому немає в державі, та вкрай загострять соціальну напругу в суспільстві.

Про це свідчать й інші кроки можно­владців. 29 грудня 2014 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці», що був внесений Урядом України та набрав чинності з 1 січня 2015 року. На жаль, при опрацюванні даного за­конопроекту не були підтримані про­позиції профспілок щодо збережен­ня за рахунок коштів соцстрахування фінансування санаторно-курортного лікування, оздоровлення дітей, част­кового фінансування санаторіїв-профілакторіїв. Навряд чи депутати не знали, що санаторно-курортне лі­кування дозволяє знижувати кіль­кість випадків інвалідності, сприяє скороченню термінів тимчасової не­працездатності та збереженню тру­дового потенціалу країни. Що питома вага трудящих, що працюють в умо­вах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, стабільно зрос­тає, на стан здоров’я негативно впли­вають наслідки Чорнобильської ка­тастрофи, і що санаторно-курортного лікування потребують громадяни, котрі постраждали внаслідок анти­терористичної операції. Враховуючи існуючий рівень оплати праці в кра­їні та вартість путівки до санаторіїв, переважна більшість працівників са­мостійно не в змозі придбати такі пу­тівки. Але з іншого боку їхня логіка зрозуміла. Якщо держава урізає пра­цівникам такі соцгарантії, то навіщо трудящим це майно?

Складається враження, що влада підштовхує профспілки до вибору інших, більш радикальних, способів захисту своїх прав та інтересів, які в надзвичайно складний і важкий для країни час можуть похитнути крих­кий мир у суспільстві, що вкрай не­обхідний для країни, яка стала на шлях масштабних реформ.

30.01.2015



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

10.02.2024 17:58

10.02.2024 17:48

12.01.2024 20:50

12.01.2024 20:49

24.12.2023 14:26

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання