ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Соціальний геноцид, або Кому потрібна хвора нація?

Четвертий рік триває розпочата попередньою владою антипрофспілкова кампанія, спрямована на підрив активності профспілкових організацій, дискримінацію перед суспільством, і особливо – силове, незаконне вилучення належних їм соціальних об’єктів.

Починаючи з 2011 року, ор­ганами прокуратури було подано понад 200 судових позовів до господарюючих суб’єктів ФПУ, обласних об’єднань профспілок з однією вимо­гою: відібрати належні на абсолютно законних підставах мільйонам спіл­чан санаторії, туристичні бази, на­вчальні центри й інші об’єкти. Осно­вними підставами позовів були сум­нозвісні постанови Верховної Ради від 1992 і 1994 років про визнання з 24 серпня 1991 року державною влас­ністю майна всіх колишніх загаль­носоюзних організацій, при цьому не було наведено жодного юридич­но підтвердженого факту про участь колишньої радянської держави в бу­дівництві нинішніх профспілкових об’єктів.

Вказані нормативно-правові акти не відповідають положенням Кон­ституції України, суперечать нор­мам національного законодавства та міжнародного права відносно не­порушності, захисту права власності й не сприяють євроінтеграційному курсу країни, де право власності дій­сно є непорушним.

Таку точку зору в своїх правових висновках поділяють й Інститут дер­жави і права ім. В. М. Корецького НАН України (від 2006 і 2011 років), Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого (від 2007 року), доктор юридичних наук, професор О. Дзера.

Також слід зазначити, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 11.11.2004 № 16-рп/2004 кооперативні організації колишньої УРСР довели правомірність права власності на своє майно.

Система профспілкових санаторно-курортних та оздоровчих закла­дів є на сьогодні єдиним у державі цілісним комплексом, який забезпе­чує повний цикл надання лікуваль­них і реабілітаційних послуг най­ширшого спектру та складає осно­ву санаторно-курортної галузі на­шої держави. На момент отримання незалежності профспілки володіли близько 350 майновими комплекса­ми санаторно-курортного та турис­тичного призначення. Усі об’єкти були набуті ФПУ та її суб’єктами гос­подарювання на законних підставах, про що свідчать відповідні докумен­ти на право власності, видані упо­вноваженими державою органами згідно з чинним законодавством.

За багато років профспілки, як со­ціально відповідальні власники, мо­дернізували і розвинули повноцінну санаторно-курортну систему, курорт­ну медичну науку, фактично – збе­регли для потреб країни унікальну конкурентоспроможну галузь націо­нальної економіки, чого ніяк не ска­жеш про комунальні, відомчі та інші державні санаторії, інші об’єкти со­ціального призначення, переважну більшість яких за 20 років майже без­платно «передано в надійні руки» під час приватизації й подальша доля яких невідома.

Наразі профспілкові оздоровниці, заклади туризму, культури, спорту, дитячі оздоровчі табори незмінно слу­гують простим людям і залишаються єдиним місцем надання доступних та кваліфікованих послуг українським родинам. У профспілкових санаторі­ях щорічно забезпечується професій­не санаторно-курортне лікування де­сятків тисяч робітників, що працю­ють у важких та шкідливих умовах, інвалідів праці, а віднедавна й учас­ників АТО, населення, постраждало­го від бойових дій.

Зважаючи на гостроту поточного моменту, Збройним силам України пе­редано санаторії в містах Слов’янську та Очакові, тисячам тимчасово пере­міщених із Сходу сімей надано при­тулок у діючих санаторіях.

Сьогодні профспілковий майно­вий комплекс надає необхідні сус­пільству соціальні послуги, зайня­ті десятки тисяч робочих місць, що­року сплачуються понад 450 млн грн податків, внески до Пенсійного та ін­ших страхових фондів.

Отже, профспілки за роки неза­лежності України, існуючи без дер­жавної фінансової підтримки, збере­гли для держави санаторно-курортну наукову базу для виконання важли­вої соціальної функції у житті сус­пільства – оздоровлення та реабілі­тації трудових ресурсів держави, що гарантована Конституцією.

Натомість державна політика те­перішньої влади, на яку було покла­дено чимало сподівань, нічим не від­різняється від попередньої й мето­дично продовжує впроваджувати плани із захоплення та продажу че­рез Фонд держмайна України оздо­ровниць, що завжди належали не чи­новникам, а були побудовані члена­ми профспілок та їм слугували. Так, побоюючись виграшу справ профспі­лок у Вищому господарському суді України, заступник Генерального прокурора України О. Бачун прийняв рішення про перегляд їх через най­вищу судову інстанцію – Верховний Суд України. Наслідком цинічного використання адмінресуру стало уза­конення практики Верховним Судом України по семи справах щодо визна­ння профспілкового майна держвлас­ністю. На цьому державний функціо­нер вирішив не зупинятися та, вико­ристовуючи владні повноваження, за своїм підписом розіслав усім проку­ратурам інформаційного листа з пря­мою вказівкою щодо подальшого «за­чищення» майна профспілок шляхом подання нових позовів з урахуванням практики Верховного Суду. Наразі за такими ж схемами почали «віджима­ти» навчальні центри, заклади куль­тури, спорту, дитячі оздоровчі табо­ри і навіть адміністративні будівлі профспілок – єдине місце в регіоні, куди прості люди ще можуть вільно прийти, поскаржитися на порушені права й безоплатно отримати реаль­ну допомогу.

Неодноразові звернення до в. о. Президента України О. Турчинова та Прем’єр-міністра України А. Яценю­ка, зустріч Голови ФПУ із заступни­ком Генпрокурора О. Бачуном про­сто були залишені поза увагою та скинуті в коліщата бюрократичної машини. Позиції керівників держа­ви профспілки так і не почули та не змогли довести до людей. Важко уя­вити, щоб у будь-якій країні Європи, куди рухається наша держава, так цинічно та відверто порушувалися права, силою, незаконно відбирало­ся майно наймасовішої громадської організації.

На сьогодні по 40 майнових об’єктах профспілок, отриманих держа­вою за рішеннями судів, ФДМУ вже зареєстрував право власності й за­ймається підготовкою їх до прива­тизації. Серед них такі оздоровниці, як клінічний санаторій «Лермонтов­ський», клінічний санаторій «Аван­гард», cанаторії «Гірський», «Примор­ський», дитячий оздоровчий заклад «Юність». Недалекоглядна політика та чергові експерименти Кабінету Мі­ністрів України щодо поповнення бю­джету призведуть до розпорошення і, як наслідок, зруйнування цілісного комплексу санаторно-курортних та оздоровчих закладів, аналогу якому немає в державі, та вкрай загострять соціальну напругу в суспільстві.

Про це свідчать й інші кроки можно­владців. 29 грудня 2014 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці», що був внесений Урядом України та набрав чинності з 1 січня 2015 року. На жаль, при опрацюванні даного за­конопроекту не були підтримані про­позиції профспілок щодо збережен­ня за рахунок коштів соцстрахування фінансування санаторно-курортного лікування, оздоровлення дітей, част­кового фінансування санаторіїв-профілакторіїв. Навряд чи депутати не знали, що санаторно-курортне лі­кування дозволяє знижувати кіль­кість випадків інвалідності, сприяє скороченню термінів тимчасової не­працездатності та збереженню тру­дового потенціалу країни. Що питома вага трудящих, що працюють в умо­вах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, стабільно зрос­тає, на стан здоров’я негативно впли­вають наслідки Чорнобильської ка­тастрофи, і що санаторно-курортного лікування потребують громадяни, котрі постраждали внаслідок анти­терористичної операції. Враховуючи існуючий рівень оплати праці в кра­їні та вартість путівки до санаторіїв, переважна більшість працівників са­мостійно не в змозі придбати такі пу­тівки. Але з іншого боку їхня логіка зрозуміла. Якщо держава урізає пра­цівникам такі соцгарантії, то навіщо трудящим це майно?

Складається враження, що влада підштовхує профспілки до вибору інших, більш радикальних, способів захисту своїх прав та інтересів, які в надзвичайно складний і важкий для країни час можуть похитнути крих­кий мир у суспільстві, що вкрай не­обхідний для країни, яка стала на шлях масштабних реформ.

30.01.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини