ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Бюджет–2015: екзамен на виживання

Незважаючи на зобов’язання Уряду в рамках соціаль­ного діалогу та домовленості за чинною Генеральною угодою, Державний бюджет України на 2015 рік та низ­ку реформаторських законів «під бюджет» Уряд напра­цював без участі профспілок як сторони соціального діалогу на національному рівні, повідомляє Департа­мент бюджетної політики та соціального захисту ФПУ.

ОСНОВНІ ДЕРЖАВНІ СОЦІАЛЬНІ СТАНДАРТИ І ГАРАНТІЇ

Найпринциповішу незгоду ФПУ ви­кликають норми бюджету щодо замо­роження розмірів основних держав­них соціальних стандартів і гарантій:

– прожиткового мінімуму, міні­мальної заробітної плати, мінімаль­ної пенсії на рівні грудня 2013 року;

– тарифу І розряду ЄТС працівни­ка бюджетної сфери на рівні січня 2013 року – 852 грн.

Профспілки переконані, що Уряд мав врахувати, принаймні, рівень ін­фляції 2014 та 2015 років – 125,3% та 113,1% відповідно. Профспілки напо­лягають на поетапному відновлен­ні реальної вартісної величини про­житкового мінімуму, а відтак визна­чення розміру мінімальної заробіт­ної плати: з 1 квітня 2015 року в розмі­рі 1400 грн, з 1 липня 2015 року – 1570 грн, з 1 грудня 2015 року – 1726 грн, не допустивши при цьому збільшення грошового розриву між розмірами мінімальної заробітної плати та ба­зового тарифу ЄТС.

ОПЛАТА ПРАЦІ БЮДЖЕТНИКІВ

Держава як роботодавець уже по­над 5 років визначає розмір посадо­вого окладу (тарифної ставки) пра­цівника базового тарифного розряду ЄТС значно меншим, ніж розмір мі­німальної заробітної плати, а поса­дові оклади державних службовців нижчої та середньої ланки, працівни­ків закладів соціального захисту – на рівні мінімальної заробітної плати як за просту, некваліфіковану працю. Як результат, середня заробітна плата у бюджетній сфері на 20–50% менша за середню заробітну плату в економіці.

Однак, урядовці, прагнучи забез­печити економію бюджетних коштів, у черговий раз пішли найлегшим шляхом і зазіхнули на заробіток бю­джетників, підготувавши низку за­конодавчих ініціатив «під бюджет», якими передбачалося скасування або обмеження низки норм у частині фі­нансування галузей бюджетної сфе­ри, регулювання умов оплати праці, надання пільг бюджетникам тощо. Зокрема, передбачалося збільшення норми навчального навантаження вчителів та керівників гуртків (з 18 до 20–22 годин на тиждень), виховате­лів (з 31 до 36 годин на тиждень), змі­на нормативів чисельності науково-педагогічних працівників та напо­внюваності класів у школах (замість до 20–30 не менше 20–30 учнів), груп у дошкільних навчальних закладах (замість до 20 не менше 20 дітей), ви­лучення норми щодо встановлення надбавки за класне керівництво та перевірку зошитів, скасування до­плат працівникам бюджетної сфери за вчене звання та науковий ступінь, відміна підвищення посадових окла­дів працівникам національних теа­трів та закладів культури, яким на­дано статус академічних, тощо.

Завдяки активній участі профспі­лок усіх рівнів, зокрема всеукраїн­ській акції протесту, що відбулася 23 грудня 2014 року, вдалося не тіль­ки не допустити прийняття вищезазначених норм, а й дещо пом’якшити інші запропоновані Кабміном захо­ди. Так, збережено законодавчо вста­новлені норми фінансування осно­вних бюджетних галузей та залише­но без змін право на безоплатну базо­ву середню освіту. Передано на міс­цевий рівень (замість запланованої відміни) питання забезпечення безоплатним харчуванням у школах, до­шкільних навчальних закладах, за­кладах охорони здоров’я, а також за­безпечення пільгового проїзду учнів, вихованців, студентів та педагогіч­них працівників.

Проте, встановлення умов оплати праці працівників бюджетної сфери, які визначалися у відповідних галу­зевих законах, відтепер «застосову­ється у порядку та розмірах, встанов­лених Кабінетом Міністрів України». В умовах недостатності коштів голо­вна загроза такого «ручного управ­ління» полягає в реальному знижен­ні рівня життя бюджетників.

Крім того, негативно вплине на до­бробут держслужбовців нижчої та се­редньої ланки прийняття змін до За­кону України «Про державну службу» щодо чергового відтермінування вве­дення його в дію до 1 січня 2016 року.

ОКРЕМІ БЮДЖЕТНІ ПИТАННЯ

Профспілки не підтримали також законодавчі ініціативи Уряду щодо:

– надання права керівникам орга­нів виконавчої влади та інших дер­жавних органів на власний розсуд вирішувати питання надання пра­цівникам відпусток без збереження зарплати та встановлення для них режиму роботи на умовах неповного робочого часу;

– скасування мотивації роботи на селі, дострокового виходу на пенсію для осіб передпенсійного віку, 20% скорочення працівників держслуж­би, скасування фінансової підтримки санаторно-курортної системи і т. ін., що призведе до поповнення лав без­робітних та спричинить підвищення й без того високого рівня безробіття, особливо серед молоді;

– скасування мораторію на лікві­дацію та реорганізацію закладів охо­рони здоров’я, закриття загальноос­вітніх навчальних закладів держав­ної та комунальної форм власності (в тому числі у сільській місцевос­ті), державних і комунальних закла­дів культури та об’єктів соціально-культурного призначення в сіль­ській місцевості.

Профспілки в своїх зверненнях до органів влади неодноразово на­голошували, що значне зменшення видатків (у порівнянні з 2014 роком) Держцінінспекції та Держспоживін­спекції України унеможливлює за­безпечення в державі виваженої ці­нової політики задля захисту насе­лення від необґрунтованого зростан­ня цін і тарифів на соціально значу­щі товари та послуги і створює загро­зу зниження системи захисту прав споживачів.

Крім того, в Держбюджеті–2015 втричі порівняно з минулим роком зменшено фінансування дефіциту НАК «Нафтогаз» (31,5 млрд грн при дефіциті 110 млрд грн). Профспілки наголосили на неприпустимості на­мірів Уряду в умовах 100% девальва­ції гривні та галопуючого підвищен­ня цін і тарифів і, як наслідок, па­діння реальної зарплати, підвищити ціни і тарифи на газ і тепло до ринко­вих рівнів уже в 2015 році «задля ви­ведення через три роки на бездефі­цитність НАК «Нафтогаз».

Незважаючи на те, що профспіл­кам вдалось домогтися пом’якшення деяких «економних» ініціатив Уряду, окремі норми законів, прийнятих «під бюджет», сам Держбюджет–2015 по­рушують конституційні права грома­дян, і їх реалізація завдасть удару по добробуту українців та призведе до по­глиблення бідності серед працюючих.

ПРОТИ ЗВУЖЕННЯ ТРУДОВИХ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРАВ МОЛОДІ

28 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла низку законів, що звужують тру­дові та соціально-економічні права й інтереси молоді, повідомляє Департамент роз­витку профспілкового руху.

Так, відповідно до Зако­ну України «Про вне­сення змін та визнання такими, що втратили чинність, законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VІІІ, в міському та між­міському залізничному й ав­томобільному транспорті скасовується право учнів і студентів на 50% пільгу на проїзд. Відтепер така гаран­тія держави перекладається на місцеві бюджети, що ста­вить під сумнів можливість її реалізації через відсутність належного фінансування.

В умовах скорочення робо­чих місць особливо болючим стане зменшення стимулю­вання роботодавців за раху­нок коштів Державного бю­джету України для забезпе­чення молоді, яка здобула професійно-технічну або вищу освіту, першим робо­чим місцем за отриманою професією відповідно до статті 26 Закону України «Про зайнятість населення». Ком­пенсація роботодавцям за створення робочих місць від­буватиметься лише за раху­нок коштів Фонду соціально­го страхування з тимчасової втрати працездатності.

Крім того, із Закону України «Про зайнятість населення» вилучено статтю 28, якою на­давалося право молодим спеціалістам, направленим на роботу в сільську місце­вість, отримувати житло на строк роботи й одноразову адресну допомогу в десяти­кратному розмірі мінімаль­ної заробітної плати за раху­нок коштів Державного бю­джету України.

Відповідно до внесених змін до статті 10 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл встановлюється Кабінетом Міністрів України. Це може призвести до того, що без фі­нансування залишаться біль­ше 500 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, в яких на­вчаються 165 тис. дітей і, як наслідок, розпочнеться ско­рочення їх мережі.

Під загрозу поставлено дитя­че оздоровлення. Законом України «Про загальнообов’язкове державне соці­альне страхування» не перед­бачено забезпечення оздо­ровчих заходів на санаторно-курортне лікування дітей та підлітків, фінансування дитя­чих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв. Таким чином, слід констатувати, що фінансуван­ня оздоровчих дитячих закла­дів припиняється і, як наслі­док, ліквідовується дитяче оздоровлення. Крім того, від­повідно до Закону України «Про внесення змін до По­даткового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової ре­форми» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, дитячі санаторно-курортні й оздо­ровчі заклади, незалежно від їх підпорядкованості, не звільняються від сплати по­датку на землю, що призведе до збільшення собівартості дитячих путівок.

17.01.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини