ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

В Україні мінімальна зарплата в 20-30 разів нижча, ніж в передових країнах Європи

Законом України «Про Державний бюджет Украї­ни на 2015 рік» мінімальна заробітна плата вчерго­ве заморожена на рівні грудня 2013 року в розмірі 1218 грн, повідомляє Департамент виробничої по­літики та колективно-договірного регулювання.

Таке замороження зарплати призведе до:

– порушення норм Кон­ституції України про недо­пущення звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод гро­мадян, зокрема права на достат­ній життєвий рівень для себе і сво­єї сім’ї;

– штучного заниження розміру мінімальної заробітної плати в по­рівнянні з фактичним прожитко­вим мінімумом з урахуванням по­датку на доходи фізичних осіб;

– зниження купівельної спро­можності мінімальної заробітної плати більш ніж на 25% у 2014 році та на 13,1% у 2015 році (за макроеко­номічними прогнозами);

– неспроможності мінімальної заробітної плати забезпечити пра­цівнику мінімальну пенсію тощо.

Наслідком недосконалої систе­ми оплати праці є те, що сьогодні мінімальна заробітна плата в 20–30 разів нижча, ніж в передових краї­нах Європи, а також менша, ніж у Білорусі, Болгарії, Чехії. Водночас низька заробітна плата – це осно­вна перешкода для розвитку націо­нальної економіки.

На глибоке переконання проф­спілок, лише підвищення заробіт­ної плати, яка має забезпечувати платоспроможність громадян для придбання вітчизняних товарів, своєчасність сплати комунальних платежів, зменшення частки дер­жавних соціальних допомог та суб­сидій у доходах громадян, дозво­лить відновити економічну актив­ність, розширити сферу зайнятос­ті, розпочати реальну боротьбу з бідністю та гігантським розривом між українськими реаліями та єв­ропейськими стандартами.

ЗА 2014 РІК УКРАЇНА ВТРАТИЛА МАЙЖЕ 2 МЛН ОФІЦІЙНО ПРАЦЮЮЧИХ ОСІБ

В Україні спостерігається стійка тенденція до скорочення чисельності найма­них працівників. Лише за період з листопада 2013 по листопад 2014 років середньооблікова кількість штатних працівників скоротилась більш ніж на 1,56 млн осіб, інформує Департамент виробничої політики та колективно-договірного регулювання.

Кількість вакан­сій, про які ро­ботодавці поін­формували цен­три зайнятості, станом на 1 грудня 2014 року становила 45,5 тис., і порівняно з даними на 1 грудня минулого року скоротилася більше, ніж на чверть. Наразі на одне вільне робоче місце пре­тендують 10 безробітних. Таким чином, за мину­лий рік Україна втрати­ла майже 2 млн офіційно працюючих осіб.

Наприкінці 2014 року Верховна Рада України прийня­ла низку зако­нів, що містять неприйнятні ан­тисоціальні, а подекуди й ан­тиконституцій­ні норми. Зокре­ма, за ініціати­вою Уряду було прийнято Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, де­яких законодавчих актів України» (від 28.12.2014 № 76-VIII), яким скасовуєть­ся державна підтримка молодих працівників, за­лучених до роботи в сіль­ській місцевості, а також позбавляються права на пенсію працівники, яким на день вивільнення за­лишилося не більше пів­тора року до встановле­ного пенсійного віку.

Іншим законом нада­ється право керівникам державних ор­ганів на влас­ний розсуд ви­рішувати пи­тання надан­ня працівни­кам відпусток без збережен­ня зарплати та встановлення для них режи­му роботи на умовах неповного робочо­го часу. Отже, тисячі дер­жавних службовців пере­буватимуть у «відпуст­ках» без засобів для існу­вання та впевненості в за­втрашньому дні.

Крім того, скасуван­ня фінансування на санаторно-курортне лікуван­ня, яким щорічно корис­тувалися близько 300 тис. осіб, призведе до закрит­тя майже 200 лікувальних закладів та поповнення лав безробітних більш ніж на 16 тис. громадян.

У період поглиблен­ня кризи на ринку праці прийняття рішень щодо скасування мотивації до роботи на селі, достро­кового виходу на пенсію для осіб передпенсійно­го віку, 20% скорочення працівників держслужби і т. ін. спричинить зрос­тання й без того високого рівня безробіття, особли­во серед молоді.

«ПОКРАЩЕННЯ», НА ЯКІ ПРОФСПІЛКИ НІКОЛИ Б НЕДАЛИ СВОЄЇ ЗГОДИ

Аналіз останніх законодавчих ініціатив Уря­ду, що стосуються охорони праці та здоров’я працівників, показав, що переважна біль­шість з них спрямовані на погіршення стану забезпечення трудових прав та умов праці.

Юрій АНДРІЄВСЬКИЙ

керівник Департаменту охорони праці ФПУ

Так, Прикінцевими по­ложеннями Законів України «Про Держав­ний бюджет України на 2015 рік» та «Про внесен­ня змін до Бюджетного ко­дексу України (щодо рефор­ми міжбюджетних відно­син)» ліквідовано законодав­чі гарантії щодо обов’язкового фінансування в розмірі не менше 0,2% від фонду оплати праці реалізації комп­лексних заходів з охорони праці на підприємствах, уста­новах та організаціях бю­джетної сфери (ч. 4 ст. 19 За­кону України «Про охорону праці»), спрямування на охо­рону здоров’я не менше 10% національного доходу (ст. 12 Основ законодавства України про охорону здоров’я), на­дання роботодавцем, об’єднаннями роботодавців у тиж­невий термін на запит проф­спілок, їх об’єднань інформа­ції з питань умов праці (ст. 44 Закону України «Про профе­сійні спілки, їх права та га­рантії діяльності»). Крім того, зазначеними законами та­кож передбачено, що Кабінет Міністрів України одноосібно буде визначати розмір соці­альних гарантій і пільг для працівників гірничих підпри­ємств, що раніше встановлю­вались галузевою і колектив­ними угодами або прямими нормами ст. 43 Гірничого за­кону України. До них зокрема відносяться:

– розмір допомоги на оздо­ровлення та харчування, до­даткове пенсійне забезпе­чення за рахунок акумульо­ваних у галузевому пенсійно­му фонді коштів гірничих під­приємств, а також розмір від­рахувань гірничими підпри­ємствами коштів на ці потре­би (визначалися Галузевою угодою);

– оплата за рахунок власника проходження працівниками, що зайняті на роботах із шкідливими та важкими умо­вами праці, післязмінної реа­білітації та періодичної (не рідше одного разу на два роки) медичної диспансери­зації, а також лікування при захворюваннях, зумовлених зазначеними роботами (пря­ма норма Закону).

Зрозуміло, що ліквідація вка­заних законодавчих гарантій неминуче призведе до по­дальшого погіршення умов та безпеки праці, здоров’я працівників, збільшення ви­трат на їх лікування.

Законом України «Про вне­сення змін до деяких законів України та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (зміни до ст. 18 Закону Украї­ни «Основи законодавства про охорону здоров’я») реа­лізуються плани попередньо­го Уряду щодо включення зе­леного світла на комерціалі­зацію окремих видів медич­них послуг, зокрема запрова­дження платного харчування у стаціонарних медичних за­кладах. Ці зміни призведуть до припинення безоплатного харчування хворих, що пере­бувають на лікуванні в стаці­онарних закладах охорони здоров’я, в тому числі важких хворих, що не в змозі само­стійно пересуватися та забез­печувати себе харчуванням, хворих, що потребують його особливих умов (дієтичного харчування, зокрема хворі на цукровий діабет, виразкові захворювання кишково-шлункового тракту тощо), хворих, що перебувають на лікуванні поза межами місць постійно­го проживання та позбавлені можливості отримувати допо­могу близьких. Таким чином створюються умови для ко­рупційної схеми безпосеред­ньо в лікувальних закладах країни при наданні послуг з харчування хворих, контролі якості харчування. Це нао­чний приклад недосконалості законів, кулуарно прийнятих без діалогу та узгодження з профспілками. На такі «покра­щення» профспілки ніколи б не дали своєї згоди.

17.01.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини