Профспілки вимагають – Уряд ігнорує?
Бюджетні війни вже стали традиційними для нашої країни. На
хвилі економічної кризи та подій на сході, шляхом тиску було прийнято
Державний бюджет на 2015 рік, який викликав критику з боку профспілок.
«Профспілкові вісті» вирішили порівняти, як приймався
Державний бюджет 2006 року постреволюційним проєвропейським Урядом і нинішнім,
що теж вважається проєвропейським.
Тетяна ЛАРІНА
«ПВ»
Попри численні обіцянки новообраного після помаранчевої
революції Уряду забезпечити українцям гідне життя, змін на краще практично так
і не відбулося.
У 2006 році через відсутність соціального діалогу,
зволікання з проведенням зустрічей соціальних партнерів на вищому рівні,
необґрунтовану відмову враховувати реальні та законні пропозиції профспілок,
зокрема в проекті Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік»,
невиконання зобов’язань за Генеральною угодою на 2004–2005 роки, відмову
Кабінету Міністрів України надати відповідь на надіслані Вимоги профспілок
змусили останніх реалізувати свою захисну функцію через вступ у трудовий спір з
Урядом, як це передбачено ЗУ «Про порядок вирішення колективних трудових спорів
(конфліктів)». Наступним кроком профспілок стало ініціювання скликання
Національної ради соціального партнерства при Президентові України для
розгляду соціальних аспектів проекту бюджету. Проте сторони Уряду і роботодавців
не підтримали профспілки. Національна рада соцпартнерства так і не була
скликана.
Профспілки використовували різні важелі впливу для врахування
своєї позиції: переговори в рамках Генеральної угоди та спроби внести до її
положень відповідні зобов’язання сторони Уряду чи сторони роботодавців.
Для пошуку політичних рішень щодо врегулювання конфлікту
профспілки неодноразово зверталися до Президента та Прем’єр-міністра України.
У результаті всеукраїнських протестних акцій, що відбулися
в травні – червні 2006 року, а також колективних дій профспілок у центрі та
на місцях було привернуто увагу вищого керівництва держави, Верховної Ради,
Уряду, політичних партій до необхідності вжити заходів соціального захисту населення.
Як наслідок, парламент і Уряд прийняли низку позитивних рішень.
Аналіз проекту Державного бюджету на 2015 рік засвідчив, що
нинішній Уряд, як і попередні, цинічно порушує законодавство щодо державних
соціальних гарантій в оплаті праці.
У грудні 2014 року відбулася всеукраїнська акція протесту
профспілок, які не могли миритися з таким передноворічним подарунком, який
підготував Кабінет Міністрів України у вигляді Держбюджету на 2015 рік, де
передбачив зняття пільг, надбавок, замороження заробітної плати та мінімальної
пенсії, відміну профільних законів.
Реакція влади розчарувала профспілки, які впевнені, що відбувається
тотальне порушення Конституції України. Після акції протесту в Жовтневому
палаці мала відбутися зустріч із представниками Уряду, але, на жаль, її було
проігноровано. Через кілька днів на засіданні Спільного представницького
органу – репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок прийнято рішення
щодо незгоди профспілкової сторони з підготовленими законопроектами, яке було
направлено в усі профільні комітети. Профспілки вважають неприпустимим
замороження соцстандартів і гарантій, збереження протягом усього 2015 року
розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС на рівні 1 січня
2013 року (852 грн), що не дозволить зменшити грошовий розрив між розмірами
даного показника та мінімальної заробітної плати (366 грн) і призведе до
поглиблення бідності серед працівників бюджетної сфери.
Профспілки наполягають на передбаченні в бюджеті наступного
року видатків на ліквідацію дискримінації в оплаті праці працівників
бюджетної сфери і зайнятих на державній службі, в органах місцевого
самоврядування, а також поетапного, починаючи з 1 січня 2015 року, підвищення
розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника І тарифного розряду
ЄТС до законодавчо гарантованого рівня.
Абсолютно неприпустимим є намір Уряду в черговий раз
легалізувати «ручне управління» умовами оплати праці бюджетників та економити
за рахунок законодавчо встановлених соціальних гарантій та пільг, передбачивши
відповідну антисоціальну норму в прикінцевих положеннях проекту Держбюджету
наступного року, яка суперечить статті 22 Конституції України.
Крім того, профспілки акцентували увагу Верховної Ради на
загрозі знищення системи захисту прав споживачів та унеможливлення здійснення
в державі виваженої цінової політики задля захисту населення від
необґрунтованого зростання цін і тарифів на соціально значущі товари та
послуги.
Незважаючи на те, що профспілкам усе ж вдалося домогтися
пом’якшення деяких ініціатив Уряду, окремі норми законів, і загалом
Держбюджет–2015, порушують конституційні права громадян. Їхня реалізація
завдасть удару по добробуту українців та призведе до поглиблення бідності серед
працюючих.
Бюджет наповнюватимуть
за
рахунок
бідних?
26 грудня в інформаційній агенції «ГолосUA» відбулася
прес-конференція на тему: «Податкові новації уряду: наповнення бюджету за
рахунок бідних?». В обговоренні взяли участь заступник Голови Федерації профспілок
України Сергій Кондрюк і голова Київського територіального відділення Спілки
податкових консультантів України Олексій Шматко.
Тетяна РУБАН
«ПВ»
Коментуючи ситуацію навколо податкових новацій Кабінету Міністрів
України щодо наповнення Державного бюджету на 2015 рік, Сергій Кондрюк
наголосив на тому, що підвищувати рівень податків держава може тільки в умовах
зростання економічних показників. При загальному падінні економіки, перетворенні
більшості населення на жебраків не можна підвищувати податки, натомість потрібно
підвищувати споживчу вартість заробітної плати. «Безперечно, знецінення
доходів – це, м’яко кажучи, дуже велика помилка Уряду, – зазначив Сергій Кондрюк.
– Ми хотіли б звернути увагу, що податки з трудових доходів, які запроваджуються,
мають враховувати те, що бізнес усі свої витрати вже закладає у вартість
товару. Ми, як кінцеві споживачі, оплачуємо із своєї кишені всі ці витрати».
Також Сергій Кондрюк привернув увагу присутніх до порушення
принципу соціальної справедливості при визначенні податкового тягаря. «Чому
на трудові доходи сьогодні найбільші податки в Україні? – запитав він. – Наші
заможні громадяни сплачують податків аж 5% від своїх доходів, в той час як
держава вважає за можливе з учителя, металурга, шахтаря брати завищені податкові
ставки».
Торкнувшись питання оподаткування пенсій, заступник Голови
ФПУ наголосив: «Напевне, всі мають платити податки державі, але на фоні
дивідендів і акцій вітчизняних нуворишів, з яких беруть тільки 5%, стягування
останніх копійок із пенсіонерів виглядає дуже дивно».
«Слід також зазначити, що сьогодні всі виплати базуються на
замороженому з 2012 року прожитковому мінімумі – 1218 грн, – сказав Сергій
Кондрюк. – Водночас, за даними Міністерства соціальної політики, прожитковий
мінімум складає 1700 грн. Виходить, що на 500 грн виплати і так штучно
занижені».
Профспілки вважають неприпустимим «замороження» державних
соціальних стандартів і гарантій – прожиткового мінімуму, мінімальної
заробітної плати, мінімальної пенсії з грудня 2013 по грудень 2015 років в
умовах девальвації гривні, галопуючого підвищення цін і тарифів на соціально
важливі й життєво необхідні товари та послуги. На думку Сергія Кондрюка, при
визначенні розмірів соціальних стандартів та гарантій в бюджеті наступного року
необхідно обов’язкового врахувати інфляцію 2014 року, яка прогнозується на
рівні 125,3%.
За словами голови Київського територіального відділення
Спілки податкових консультантів Олексія Шматка, запроваджуючи податкові
новації, Уряд намагається віднайти чергове рішення, щоб наповнити державний
бюджет без проведення реформ. Експерт упевнений: замість реформ і перегляду
процедур, що збільшують податкове навантаження та корупцію, Кабмін намагається
віднайти чергову «пігулку» задля швидкого результату.
17.01.2015
|