Податковий Кодекс України: ключові зміни
В Україні з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України
«Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України
(щодо податкової реформи)» від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ.
Серед ключових змін:
Умовно позитивні норми – соціальний популізм
– скорочення кількості податків і зборів з 22 до 11 (в
проекті Закону передбачалося скорочення до 9)
Загальнодержавні податки: податок на прибуток підприємств,
податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок,
екологічний податок, рентна плата, мито.
Місцеві податки: податок на майно, єдиний податок.
Місцеві збори: збір за місця для паркування транспортних
засобів, туристичний збір (ці два збори пропонувалося скасувати).
Профспілковий коментар (далі – Коментар): більшість податків
і зборів не скасовуються, а просто трансформуються в інші види шляхом
укрупнення платежів.
Частково позитивні норми
– продовження дії військового збору у розмірі 1,5% до
набрання чинності рішення Верховної Ради України про завершення реформи
Збройних Сил України та розширення бази оподаткування на всі доходи, що
оподатковуються податком на доходи фізичних осіб
Коментар: певним позитивом є те, що на відміну від попереднього
порядку оподаткування військовим збором доходів у вигляді зарплати, інших заохочувальних
та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються,
надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими
договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця
(учасника), отриманого від організатора азартної гри, з 1 січня 2015 оподаткуванню
цим збором підлягатимуть всі доходи, що є об’єктом оподаткування податком на
доходи фізосіб.
Водночас профспілки вважають, що для забезпечення повноцінної
справедливості при сплаті цього збору доцільно запровадити його стягнення
також із високоприбуткового бізнесу.
Норми, які вдалося пом’якшити
– зниження неоподатковуваної площі нерухомості при сплаті
податку за житлову нерухомість і введення у 2015 році знижених ставок
оподаткування нежитлової нерухомості
Коментар: новою редакцією ПК встановлено оподаткування як
житлової, так і нежитлової нерухомості у розмірі, що не перевищує 2%
мінімальної зарплати за 1 кв. м загальної площі.
Водночас завдяки в тому числі наполяганням профспілок дана
норма значно пом’якшена проти запропонованої і певним позитивом є те, що:
– замість скасування неоподатковуваної площі житлової
нерухомості відтепер знижено неоподатковуваний мінімум такої площі: для
квартири – 60 кв. м (було 120 кв. м) для будинку – 120 кв. м (було 250 кв. м).
– на 2015 рік ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості,
що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, не можуть перевищувати
1% мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового)
року за 1 кв. м для об’єктів нежитлової нерухомості.
Щодо норми із запровадження податку на нежитлову площу,
профспілки вважають, що вона потребує доопрацювання на предмет неприпустимості
сплати цього податку малозабезпеченими і пенсіонерами, які мають у власності
господарські будівлі для зберігання інвентарю та утримання худоби.
Норми, які сприятимуть збільшенню надходжень до бюджету
– запровадження оподаткування великих зарплат шляхом зміни
шкали оподаткування (в розрахунку на місяць):
– 15% – для доходів до 10 мінімальних зарплат (як і раніше);
– 20% – для доходів понад 10 МЗП(із суми перевищення) (було
17%)
Коментар: з метою повноцінного забезпечення соціальної
справедливості в оподаткуванні зарплати профспілки домагаються запровадження
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян відповідно до ЗУ «Про державні
соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та «Про прожитковий
мінімум».
– підвищення до 2% ставки збору на загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування з операцій купівлі іноземної валюти в готівковій
формі для фізичних осіб та юросіб (крім банківських установ) (раніше ставка
збору становила 0,5%)
Коментар: збільшення ставки цього збору збільшить обсяг
доходів бюджету.
– збільшення акцизного податку на шкідливі для здоров’я
товари
Коментар: збільшення акцизів на тютюн сприятиме зменшенню
його споживання, адже необхідність застосування податкових механізмів з метою
зменшення споживання тютюну населенням, особливо молоддю, відповідає ст. 6
Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.
– запровадження акцизного податку з реалізації групи товарів
через роздрібну торгівлю у розмірі від 2 до 5%
Коментар: передбачено запровадження акцизного податку з
реалізації через роздрібну торговельну мережу пива, алкогольних напоїв,
тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, а також нафтопродуктів,
скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив.
Дану норму можна підтримати в частині введення цього податку
на шкідливі для здоров’я продукти та товари – алкоголь і тютюн. Водночас
категорично не підтримується його запровадження для нафтопродуктів і
скрапленого газу, наслідком чого буде подальше загальне збільшення цін та
тарифів для населення.
– підвищення ставки податку для пасивних доходів (процентів,
інвестиційного прибутку, роялті) з 15% до 20%
Коментар: норма, яка сприятиме забезпеченню соціальної
справедливості й усуненню дискримінації в оподаткуванні трудових доходів у
вигляді зарплати порівняно з доходами від нетрудової діяльності.
– введення податку з власників транспортних засобів на легкові
автомобілі з великим об’ємом двигуна
Коментар: цей податок стане додатковим джерелом податкових
надходжень до бюджету та є елементом податку на розкіш, за введення якого
виступають профспілки.
– розширення переліку корисних копалин, за видобуток та
реалізацію яких стягується рентна плата, – до переліку включено залізну руду
Коментар: держава отримає додаткові бюджетні кошти, яких
наразі не вистачає. При цьому податковий тиск ляже, передусім, на підприємства
потужних фінансових груп, які роками майже безкоштовно експлуатували ресурси
України, формуючи свої прибутки в офшорних зонах.
Норми, що потребують комплексних підходів
– до 1 березня 2015 року Кабміну необхідно розробити та подати
на розгляд Верховної Ради України законодавчі пропозиції щодо формування
«нульової» бази оподаткування для здійснення в подальшому контролю за доходами
і витратами громадян, яка передбачатиме обов’язкове одноразове декларування
фізичними особами своїх активів (матеріальних, нематеріальних, грошових) з наданням
таким фізособам держгарантій щодо звільнення від оподаткування задекларованих
активів, звільнення від відповідальності за несплату податків із
задекларованих активів під час їх одержання (набуття у власність) і відсутності
вимог до обов’язкового розміщення задекларованих грошових коштів на
банківських рахунках, а також запровадження непрямих методів контролю за
відповідністю доходів і витрат фізосіб, передбачивши на рівні закону конкретні
механізми та порядок здійснення непрямих методів контролю
Коментар: дана норма потребує напрацювання прозорого
механізму реалізації та однозначного тлумачення. Для ефективної реалізації
даної норми має обов’язково бути визначено чіткий порядок оцінки активів або їх
приросту, оцінки витрат, а також перелік інформації або документів, які
свідчать про здійснені витрати та їх оцінку, порядок перевірки наявності таких
активів, а також має бути проведена широкомасштабна роз’яснювальна робота серед
населення.
Норми із зближення бухгалтерського та податкового обліку
– зміна підходу до визначення об’єкту оподаткування при
стягненні податку з прибутку підприємств
Коментар: за новим механізмом визначення об’єкту оподаткування,
зокрема, норма щодо віднесення до інших витрат сум коштів, перерахованих
роботодавцями первинним профорганізаціям на культурно-масову, фізкультурну та
оздоровчу роботу, передбачених колдоговорами (угодами) відповідно до ЗУ «Про
професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (попередня редакція:
абзац «б» пп. 138.10.6 ПКУ), викладена в такій редакції: фінансовий результат
податкового (звітного) періоду збільшується: на суму коштів (в т. ч. перерахувань
на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу) або вартості товарів,
виконаних робіт, наданих послуг, перерахованих (переданих) протягом звітного
(податкового) року, наданих неприбутковим установам та організаціям, що
перевищують 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Це означає, що, як і раніше, сума перерахувань неприбутковим
установам та організаціям, в тому числі профорганізаціям, що перевищуватиме
4%, включатиметься до оподатковуваного прибутку.
Водночас відсутня раніше діюча норма, відповідно до якої
платник податку, в разі отримання від’ємного результату об’єкта оподаткування
за результатами попереднього року, мав право розраховувати суму коштів для
віднесення на витрати з урахуванням прибутку, отриманого за чотири попередніх
роки.
Негативні норми
– відтермінування збільшення в 2 рази розміру податкової
соціальної пільги – з 50% розміру прожиткового мінімуму до 100% розміру
прожиткового мінімуму для працездатної особи
Коментар: негативом є замороження розміру податкової
соцпільги: з 1.01.2015 її розмір мав скласти 1218 грн, натомість він залишиться
на рівні 609 грн.
– скасування 10% ставки оподаткування доходів у формі
зарплати для шахтарів
Коментар: скасування зазначеної норми є неприйнятним,
враховуючи небезпечні умови праці шахтарів.
– включення до оподатковуваного доходу сум пенсій, які
перевищують три розміри мінімальної зарплати (у розрахунку на місяць),
встановленої на 1 січня звітного податкового року
Коментар: в умовах постійного зростання тарифів на
житлово-комунальні послуги, цін на ліки, медичні послуги, зниження
неоподатковуваної межі пенсій є неприпустимим й таким, що негативно
позначиться на життєвому рівні пенсіонерів (раніше не оподатковувалися пенсії
понад 10 мінімальних зарплат).
Крім того, внесені зміни не відповідають ч. 3 ст. 22 Конституції
України щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до
чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, оскільки
внесеними змінами реально знижується розмір пенсії, який виплачувався.
– збільшення ставок земельного податку в 3 рази та
скасування пільги з цього податку для дитячих санаторно-курортних та оздоровчих
закладів
Коментар: профспілки вважають збільшення ставок земельного
податку неприйнятним, оскільки це призведе до зниження рівня доходів значної
частини громадян, яким необхідно буде сплатити в 3 рази більше земельного
податку порівняно з його діючим розміром, що неодмінно позначиться на
низькооплачуваних і малозабезпечених верствах населення. Щодо скасування
пільги для дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів, то це, враховуючи
високі тарифи на електроенергію, комунальні послуги, призведе до значного
подорожчання дитячих путівок.
Норми, що несуть загрози
– скасування збору у вигляді цільової надбавки до діючого
тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої
кваліфікованими когенераційними установками з одночасним запровадженням акцизного
податку на електроенергію
Коментар: існує загроза збільшення тарифів на
електроенергію, адже введений акцизний податок на електроенергію хоч і
незначно (на 0,2%), але перевищує раніше діючий збір у вигляді цільової
надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію (збільшено з 3% до
3,2%).
Департамент бюджетної політики та соціального захисту
апарату ФПУ
17.01.2015
|