ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Трудові та соціально-економічні права в Україні: стан дотримання, гарантії та захист

 Сьогодні в Україні основними проблемами, що призво­дять до порушень прав людини у соціально-економічній сфері, є відсутність належного суспільного діалогу під час розв’язання гострих соціально-економічних про­блем, недосконале законодавство, норми і реаліза­ція якого не забезпечують верховенства права, слабка обізнаність та бездіяльність органів влади й місцево­го самоврядування в правовій сфері, низький рівень са­мозахисту населення та недоступність справедливо­го правосуддя. Такої думки дійшли учасники круглого столу «Трудові та соціально-економічні права в Україні: стан дотримання, гарантії та захист», що за ініціативою ФПУ відбувся в м. Києві напередодні Міжнародного дня прав людини, який відзначається світовою спільнотою 10 грудня.

У заході взяли участь представ­ники професійних спілок, дер­жавних органів влади, робото­давців та наукових установ.

Відкриваючи засідання круг­лого столу, Голова Федерації профспі­лок України Григо­рій Осовий навів кри­чущі цифри: «За дани­ми громадського контролю, що здій­снюється профспілко­вими організаціями ФПУ на підставі Зако­ну України «Про про­фесійні спілки, їх пра­ва та гарантії діяльності», в поточному році виявлено порушення трудових та соціально-економічних прав 699 тис. працівників, що вдвічі більше, ніж ми­нулого року. За останнє десятиліття кількість працюючих в умовах, які не відповідають установленим нормам з охорони праці, зросла вдвічі й стано­вить понад 3 млн. У 2013 році в незадо­вільних санітарно-гігієнічних умовах трудилися: у добувній промисловості – 71% працівників; металообробці – 53%; хімічній галузі – 41%; енергетиці – 33%. Частота нещасних випадків із смертель­ним наслідком у 2–6 разів перевищила показники в промислово розвинутих країнах світу. Більшість нещасних ви­падків приховуються від розслідування й обліку, залишаючи постраждалих без соціального захисту. Майже 12 тис. пра­цівників щорічно стають інвалідами праці». Трудові права громадян грубо порушуються роботодавцями, які, ухи­ляючись від сплати податків, масово ви­плачують заробітну плату в «конвер­тах», або зовсім не виплачують її за ви­конану роботу. Без юридичного оформ­лення трудових відносин, тобто без жод­них прав та соціального захисту, працю­ють понад 4,5 млн українців.

Григорій Осовий упевнений, що «така надзвичайна ситуація потребує актив­ного реагування і держави, і профспі­лок». Профспілки готові протиставити такому наступу 200 штатних правових інспекторів та 150 технічних інспекторів праці, а також декілька тисяч громад­ських інспекторів в трудових колективах. «Однак, для ефек­тивного нагляду і контролю достатнім інструментом може бути лише потужна державна інституція. Саме тому гострі інституційні проблеми в дер­жавній інспекції викликають у нас велику стурбованість», – зазначив Голова ФПУ.

Нещодавно Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» було встановлено, що перевірки підпри­ємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців контролюючими ор­ганами здійснюються протягом серпня – грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заяв­кою суб’єкта господарювання щодо його перевірки. Це, за словами Григорія Осо­вого, стало фінальною стадією шести­річного цілеспрямованого витіснення державного інспектора з підприємств, його ізоляції від робочих місць та без­посередньо працівників.

Профспілковий лідер наголосив, що деградація державного нагляду, свавіл­ля недобросовісних роботодавців при­звели також до зростання кількості по­рушень прав у соціальному страхуванні та пенсійному забезпеченні. 4,5 млн гро­мадян, які працюють нелегально, втра­чають пенсійний і загалом страховий стаж, вони залишаються незахищеними в разі хвороби, нещасного випадку на виробництві, втрати роботи, досягнення пенсійного віку. Понад 100 млрд грн що­року недоотримують Пенсійний та інші фонди соціального страхування.

Григорій Осовий із прикрістю зазна­чив, що і в легальній сфері проблем за­багато: «Належні гарантії конституцій­них прав або не встановлені, або не до­тримуються. Мінімальний розмір пенсії складає лише 949 грн, що є нижчим фак­тичного прожиткового мінімуму для не­працездатних осіб. Від 1 березня 2014 року не підвищено страхові виплати по­терпілим унаслідок нещасного випадку на виробництві в зв’язку із зростанням у 2013 році середньої зарплати в країні, що призводить до погіршення їх матері­ального стану. Мінімальний розмір до­помоги по безробіттю складає лише 80% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних громадян.

Вилучення у 2014 році з фондів соці­ального страхування: з тимчасової втра­ти працездатності – 600 млн грн, на ви­падок безробіття – 1,4 млрд грн призвело до того, що за­страховані особи та члени їх­ніх сімей не можуть в повно­му обсязі скористатися пра­вом отримати санаторно-курортне лікування, оздоров­лення дітей».

На думку Григорія Осово­го, основою для порушення прав людей часто стає недо­сконале, дискримінаційне за­конодавство. Базовим держав­ним стандартом для забезпе­чення конституційного права на достат­ній життєвий рівень є прожитковий мі­німум. Це основа для визначення розмі­рів державних соціальних гарантій – мі­німальної заробітної плати, мінімаль­ної пенсії, адресної соціальної допомо­ги, саме тому він привертає до себе най­більше уваги. Водночас громадян все більше турбує те, що величина прожит­кового мінімуму не враховує низки жит­тєво необхідних і зростаючих витрат: на житло, освіту, оздоровлення, утримання дітей у дошкільних навчальних закла­дах, платні медичні послуги та ін., що не відповідає Конвенції МОП № 117 про основні цілі та норми соціальної політи­ки, яка вже внесена до Верховної Ради України для ратифікації. У зв’язку з цим профспілками напрацьовано власне ба­чення змін до Закону України «Про про­житковий мінімум», схвалених у липні ц. р. Спільним представницьким орга­ном об’єднань профспілок.

Заступник керів­ника департаменту з питань дотримання трудових прав Де­партаменту з питань дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав люди­ни Дмитро Лях поінформував присут­ніх про основні пріоритетні напрямки, за якими здійснюється контроль Упо­вноваженого Верховної Ради України з прав людини, зважаючи на нинішню си­туацію в Україні.

Заступник міні­стра соціальної по­літики України Віктор Іванкевич ви­словив занепокоєння стосовно тих викли­ків, що постають сьо­годні перед нашою країною, навівши цифри, які засвідчу­ють масштаби трагедії. Також він пові­домив, що проект нового Трудового ко­дексу оприлюднений на сайті Міністер­ства соціальної політики, яке збирає пропозиції усіх сторін соціального партнерства.

Заступник дирек­тора Департаменту контрольно-наглядової діяльності з пи­тань праці, началь­ник відділу нагляду за додержанням за­конодавства про пра­цю Державної ін­спекції з питань праці України Оле­на Коновалова констатувала, що про­тягом 2013 року й до сьогодні 95% робо­тодавців порушували та продовжують порушувати законодавство про працю. Передусім, це несвоєчасна або не в по­вному обсязі виплата заробітної плати, а також звільнення, перевищення три­валості робочого часу, зменшення три­валості відпочинку. Належним чином не забезпечуються права громадян на безпечні та здорові умови праці, що сприяє збільшенню числа випадків травмування на виробництві й виник­ненню професійних захворювань.

 Останнім часом на підприємствах масово спостерігається тенденція до зростання заборгованості із заробітної плати. «За 9 місяців поточного року, по­рівняно з аналогічним періодом мину­лого, зросла кількість звернень грома­дян до Держінспекції праці з питань по­рушення трудового законодавства. У більшості випадків, це звернення про невиплату заробітної плати. Сьогодні навіть ті підприємства, що раніше своє­часно нараховували зарплату та двічі на місяць її виплачували, дозволяють собі цього взагалі не робити. Відомі ви­падки, коли заробітна плати не випла­чується працівникам, мобілізованим на військову службу», – наголосила Олена Коновалова.

Збільшилася кількість безпідставних скорочень працівників, дуже швидкими темпами відбуваються необґрунтовані зміни умов праці. На 95% зменшилася кількість перевірок дотриман­ня трудового законодавства. Минулого року Держінспекцією праці було проведено 39 тис. перевірок. За 7 місяців 2014 року проведено 21 тис. пе­ревірок, з яких близько 2 тис. – перевірки підприємств – борж­ників із зарплати. За їх резуль­татами, на порушників було накладено штрафних санкцій майже на 1,5 млн грн.

На сьогодні Держінспекція праці активізувала роботу з профспілковими організаціями щодо проведення спільних за­ходів задля здійснення громад­ського контролю за дотриман­ням законодавства про працю.

Доцент кафедри цивільно-правових дисциплін Націо­нальної академії прокуратури Украї­ни, старший радник юстиції Наталія Чай­ковська зосередила увагу учасників дис­кусії на ролі прокура­тури в дотриманні права людини на отримання винагороди за працю в умо­вах впровадження в дію положень ново­го Закону України «Про прокуратуру».

Директор департа­менту пенсійного за­безпечення Пенсій­ного фонду України Владислав Машкін зупинився на нагаль­них питаннях пенсій­ного забезпе­чення грома­дян, звернув­ши особливу увагу на ситуа­цію з виплатою пенсій меш­канцям східного регіону, які перебувають у зоні АТО. За його словами, сьогодні пра­цівники управлінь Пенсійно­го фонду України, розташова­них на територіях, наближе­них до зони АТО, не полиша­ють своїх робочих місць по 12–16 годин, оскільки змушені оформляти за новими адреса­ми переведення пенсій тися­чам переселенців. За його сло­вами, кількість звернень пере­селенців постійно збільшуєть­ся. «Ситуація напружена, але ми нама­гаємося дуже швидко працювати. Оформлюємо запити, витягуємо елек­тронні справи, жодних додаткових па­перів не вимагаємо. Людина приносить лише паспорт, заяву і довідку про реє­страцію як переселенця в органах праці та соціального захисту населення», – по­відомив Владислав Машкін. Він також додав, що зазвичай пенсіонери зверта­ються до тих районних управлінь, що наближені до неконтрольованої бойови­ками території. «В Артемівську Доне­цької області, що перебуває під контролем української влади, таких звернень надійшло від майже 48 тис. осіб. Це біль­ше, ніж раніше було на обліку місцевих пенсіонерів. Така ж ситуація у Костян­тинівці, Димитрові чи Ізюмі Харків­ської області, де близько 30 тис. людей вже звернулися до відділень ПФ», – за­значив Владислав Машкін. При цьому працівники управлінь ПФ, наближених до зони АТО, не сподіваються на змен­шення кількості звернень від переселен­ців найближчим часом. «Адже понад півмільйона пенсіонерів залишилися на території Луганської та Донецької об­ластей, що не підконтрольна україн­ській владі. Є постанова Уряду № 637, якою чітко визначено, що зареєструва­тися як переселенці люди мають до 1 січня. Якщо ж хтось не встигне з тих чи інших причин перереєструватися, то це не означає, що виплата пенсії буде припинена назавжди. Якщо пенсіонер зареєструється в січні чи, скажімо, в лю­тому, то виплату буде проведено за весь час вже після проведення реєстрації», – наголосив Владислав Машкін.

Головний фахі­вець Департаменту соціальної політики Федерації робото­давців України Ан­дрій Солод розповів про роботу ФРУ щодо захисту трудових прав працівників на під­приємствах України. «Зважаючи на важкі часи і недоскона­лість законодавства, роботодавцям до­сить складно виконувати ті чи інші умо­ви ведення підприємницької діяльності, а також створювати нормальні умови для роботи працівників», – наголосив він. І закликав профспілки до співпраці, аби разом звертатися до органів влади та висловлювати спільну позицію щодо налагодження роботи з працівниками в тій чи іншій сфері діяльності.

Як наголосив у своє­му виступі керівник секретаріату Націо­нальної тристорон­ньої соціально-економічної ради Олександр Шубін, усі питання, що розгляда­ються Національною тристоронньою соціально-економічною радою, так чи інакше стосуються захис­ту соціально-економічних прав і свобод людини. І соціальний діалог спрямова­ний на захист прав людини.

У поточному році на засіданні Націо­нальної тристоронньої соціально-економічної ради розглядалися питання оптимізації системи надання пільгових пенсій, оплати праці, забезпечення за­йнятості й адресності пільг особам, які мають на них право за соціально-економічним становищем, декларуван­ня доходів. У майбутньому планується розгляд питання медичної реформи. «Проте, не можна сказати, – зазначив Олександр Шубін, – що наразі НТСЕР ро­бить усе можливе для того, аби викорис­тати всі наявні інструменти для розви­тку соціального діалогу в державі. З од­ного боку, в поточному році ми пережи­ли дві зміни уряду, низку технічних ускладнень у діяльності НТСЕР. З іншо­го, завдяки позиції нового Уряду засідан­ня НТСЕР стали публічними, і це велике досягнення. Ми сподіваємося, що надалі засідання будуть більш динамічними та змістовними. На порядку денному – при­йняття фундаментальних законів та ко­дексів, і роль соціальних партнерів у їх опрацюванні є непересічною».

Керівник секретаріату НТСЕР закли­кав урядову сторону активніше залуча­ти соціальних партнерів до опрацюван­ня питань різного рівня, проектів урядо­вих рішень. Він також висловив споді­вання, що та компетенція, якою володі­ють профспілки й організації робото­давців, дозволить знайти альтернатив­ний підхід і сприятиме тому, що права людини в Україні дійсно стануть загаль­ною темою для дискусії та спільним за­вданням для всіх сторін соціального ді­алогу.

Під час гострої дискусії учасники круглого столу обговорили низку пи­тань, які турбують нині громадянське суспільство: захист прав державних ін­спекторів праці, дотримання трудових прав працівників, погашення заборгова­ності із заробітної плати, відновлення роботи НТСЕР, виплата пенсій і поліп­шення умов безпеки праці на робочих місцях, прийняття Трудового кодексу. У багатьох виступах лунали конструк­тивні пропозиції щодо взаємодії сторін соціального діалогу в пошуку шляхів вирішення зазначених проблем.

Учасники круглого столу ухвалили Рекомендації Президенту України, Ко­мітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пен­сійного забезпечення, Кабінету Міні­стрів України, Міністерству соціальної політики України, профспілкам та їх об’єднанням щодо шляхів вирішення проблем з дотриманням, гарантіями та захистом трудових та соціально-економічних прав в Україні.

Олена ОВЕРЧУК, Тетяна РУБАН

«ПВ»

12.12.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини