ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Українському працівнику – європейську зарплату

 Основною складовою гідної праці є гід­на її оплата. Натомість в Україні цей по­казник зовсім не відповідає міжнарод­ним стандартам. Недосконала система оплати праці в Україні призвела до того, що український найманий працівник отримує заробітну плату майже в 10 разів нижче, ніж в ЄС. При цьому міні­мальна заробітна плата у нас в 10–20 разів нижче, ніж у провідних країнах Єв­ропи, а також менша, ніж у Росії, Азер­байджані, Вірменії, Білорусі, Казахстані.

 Олена ЛОБЧЕНКО

керівник департаменту виробничої політики

та колективно-договірного регулювання ФПУ

За рівнем купівельної спро­можності населення Укра­їна посідає передостаннє місце в Європі. Наслідком цього є:

– падіння рівня життя працюю­чого населення країни;

– гальмування розвитку націо­нальної економіки в цілому;

– стримування євроінтеграцій­них процесів;

– дефіцит Державного бюдже­ту, Пенсійного та інших страхо­вих фондів;

– зменшення надходження гро­шової маси на внутрішній спо­живчий ринок та звуження плато­спроможного попиту на вітчизня­ні товари й послуги;

– скорочення виробництва та зростання безробіття;

– неможливість формування високопрофесійного конкуренто­спроможного кадрового потенці­алу тощо.

Сьогодні мінімальна заробітна плата в Україні:

– заморожена на рівні грудня 2013 року в розмірі 1218 грн, що по­рушує норми Конституції Украї­ни про недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян, зокрема права на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї;

– розмір мінімальної заробіт­ної плати в липні ц. р. штучно за­нижений на 432 грн порівняно з фактичним прожитковим мініму­мом з урахуванням податку на до­ходи фізичних осіб;

– реальний розмір мінімальної заробітної плати за І пів­річчя ц. р. знизився до 89,6%, або мінімальна за­робітна плата знецінила­ся на більш ніж 10%. Проте чинним законо­давством не передбачено проведення індексації розміру мінімальної за­робітної плати;

– розмір мінімальної заробітної плати не до­зволяє працівникові протягом повного стра­хового стажу заробити мінімальну пенсію, що потребує додаткових ви­датків із Держбюджету;

– розмір мінімальної заробітної плати встановлено на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Слід наголоси­ти, що прожитковий мінімум в Україні розраховується на одну працездатну особу та не враховує низку життєво необхідних витрат, як-от: придбання або оренду жит­ла, витрати на освіту, оздоровлен­ня, утримання дітей у дошкільних навчальних закладах, оплату ме­дичних послуг, податку на доходи фізичних осіб тощо. За результата­ми досліджень Держстату Украї­ни, кількість працюючих членів домогосподарства становить 1,3 особи при середньому його розмірі на рівні 2,6 особи. Отже, при вста­новленні розміру мінімальної за­робітної плати доцільно було б враховувати потреби працівника на утримання щонайменш іще од­ного члена родини.

Таким чином, штучно заниже­ний розмір мінімальної заробіт­ної плати фактично генерує па­діння тривалості життя, деграда­цію інституту сім’ї, скорочення чисельності населення, погіршен­ня криміногенної ситуації, а та­кож призводить до збільшення частки державних соціальних до­помог і субсидій у дохо­дах громадян.

Заниження офіційно­го розміру мінімальної заробітної плати при­звело до того, що вона перестала виконувати функції державної соці­альної гарантії і пере­творилася в «розрахун­ковий показник» зба­лансування Державного бюджету України.

Зазначаємо, що пози­ція СПО об’єднань проф­спілок чітко визначена відповідно до україн­ського законодавства, тож за профспілковими розрахунками розмір мінімальної заробітної плати у 2015 році (з ура­хуванням прогнозів щодо рівня інфляції у 2014–2015 роках) має становити 3709 грн.

Беручи до уваги економічні зо­внішні та внутрішні складнощі та з метою ліквідації дотацій Пенсій­ному фонду із Державного бюдже­ту на виплату пенсій у майбутньо­му, профспілки запропонували со­ціальним партнерам передбачити в Держбюджеті на 2015 рік міні­мальну заробітну плату в розмірі 3093 грн – це величина мінімальної зарплати, яка дає змогу протягом повного страхового стажу зароби­ти мінімальну пенсію, з подаль­шим її зростанням пропорційно темпам зростання середньої заро­бітної плати по економіці.

На жаль, сторона власників не врахувала позицію профспілок, відтак проектом Державного бю­джету на 2015 рік передбачена мі­німальна заробітна плата на рівні 1257 грн, який не враховує навіть індексу інфляції.

Низька заробітна плата – осно­вна перешкода для розвитку наці­ональної економіки. Адже вона не забезпечує навіть простого відтво­рення робочої сили, стримує напо­внення Державного і місцевих бю­джетів, Пенсійного та інших стра­хових фондів, а також призводить до збільшення частки державних соціальних допомог та субсидій у доходах громадян.

На глибоке переконання проф­спілок, у сучасних умовах масш­табної економічної і політичної кризи, зростання цін та запрова­дження непопулярних реформ, створення передумов для зростан­ня середньої заробітної плати має стати одним із першочергових за­ходів, спрямованих на недопу­щення зниження життєвого рівня трудящих, що сприятиме розви­тку економіки в цілому.

 НА ШЛЯХУ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ ЖИТТЯ ТА ГІДНОГО МІСЦЯ УКРАЇНИ У СВІТІ

 29 вересня у Києві, в Національному уні­верситеті «Києво-Могилянська академія», відбулося громадське обговорення «Стра­тегії 2020» Президента України Петра Порошенка.

 Олена ОВЕРЧУК

«ПВ»

Варто зазначити, що на­передодні громадсько­го обговорення, 25 ве­ресня, Петро Порошен­ко презентував «Стратегію 2020», визначивши 8 пріори­тетних сфер, «зміни в яких або вирішують найгостріші проблеми, або створюють ін­ституційні передумови для проведення інших реформ».

Обговорення відбулося у рамках діяльності Національ­ної ради реформ під голову­ванням заступника Глави Ад­міністрації Президента, голо­ви виконавчого комітету На­ціональної ради реформ Дмитра Шимківа. У заході та­кож взяли участь представ­ники громадських організа­цій, громадські діячі, експер­ти і науковці, представники бізнес-асоціацій та ЗМІ.

Дмитро Шимків представив бачення реалізації «Стратегії 2020», він презентував пере­лік пріоритетних реформ та ключові показники успіш­ності розвитку країни. Так, за його словами, мета «Страте­гії 2020» – європейські стан­дарти життя та гідне місце України у світі. Шлях досяг­нення – понад 60 реформ і програм, першочерговими з яких є: оновлення влади та антикорупційна реформа, судова реформа, децентра­лізація і реформа державно­го управління, дерегуляція та розвиток підприємни­цтва, реформа правоохорон­ної системи, реформа систе­ми національної безпеки та оборони, реформа системи охорони здоров’я і податко­ва реформа. Щодо програм, то першочерговими з них є програма енергонезалеж­ності і програма популяриза­ції України у світі. «Головним у здійсненні цих реформ є цінності, які об’єднали нас у прагненні жити за європей­ськими стандартами і були засвідчені перед усім світом під час Революції Гідності», – зазначив у своєму виступі Дмитро Шимків.

Однак серед ключових бага­тообіцяючих показників, власне, звичайних громадян безпосередньо стосується лише показник зростання се­редньої тривалості життя. Відповідно до «Стратегії 2020» у середньому українці житимуть на три роки до­вше. Наразі цей показник становить 71 рік. Інших цифр, що стверджували б про покращення життя зви­чайних українців, у стратегії не наведено. Але Дмитро Шимків пояснив: «Є показ­ники, які безпосередньо впливають на розвиток соці­альної інфраструктури. Ми враховували, що європейські стандарти життя дозволять нам виконати і ці питання».

06.10.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини