ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Доведені до відчаю

Українські дорожники вступають у колективний трудовий спір з Урядом

 Таке рішення було прийняте під час чергового засі­дання президії Центрального комітету Профспілки працівників автомобільного транспорту та шляхово­го господарства України. На такий крок автодорожни­ків спонукала критична ситуація з фінансуванням, що нині склалася в дорожньому господарстві країни.

Не було жод­ного дня, щоб питання випла­ти заробітної плати дорож­никам не розглядалося на рівні Укравтодору, Мі­ністерства інфраструк­тури, але, на жаль, віз і нині там. «ЦК Профспіл­ки використовує будь-яку можливість для того, щоб взяти участь у нара­дах, що проводяться Мін­фіном, Мінекономіки, з прагненням довести свою позицію щодо тієї ситуації, яка нині скла­лася в автодорожніх гос­подарствах. І хочу зазна­чити, що чиновники ро­блять вигляд, що буцім­то нічого не знають про те, що відбувається в га­лузі. На численні листи щодо погашення забор­гованості ми отримуємо лише відписки», – наго­лосив Олег Хмарний.

Урядом грубо порушу­ється ст. 2 пп. 2, 3 Закону України «Про Кабінет Мі­ністрів», бездіяльність якого щодо розвитку до­рожньої інфраструктури, забезпечення трудових колективів обсягами ро­біт ведуть до занепаду дорожньої галузі.

Як наголошували про­мовці, руйнування доріг досягло безпре­цедентних масштабів. Через відсутність фі­нансування в поточному році не розпочато ремонтно-будівельні роботи. Вперше за останнє деся­тиліття не лік­відовано ава­рійну ямковість за на­слідками зими 2013–2014 років. Дорожні підприєм­ства як державної, так і приватної форми влас­ності практично позбав­лені власних обігових ко­штів, не мають ресурсів на закупівлю пального та мастильних матеріа­лів. Галузева угода, укла­дена між Профспілкою та Державним агент­ством автомобільних до­ріг, колективні договори в частині оплати праці не виконуються з вини ке­рівників Кабміну.

На сьогодні заборгова­ність із зарплати, подат­ків та обов’язкових плате­жів сягає вже понад 200 млн грн і з кожним днем збільшується, адже за не­своєчасну сплату подат­ків на керівників дорож­ніх підприємств наклада­ють штрафні санкції. Окрім того, держава за­боргувала підприємствам дорожньої галузі приват­ного сектору, які, за рі­шеннями Уряду, за власні обігові кошти за рахунок залучених ними особисто кредитних ресурсів вико­нали роботи на суму по­над 2,5 млн грн.

Окремого розгляду потребує питання опла­ти праці тих, хто тру­диться в зоні АТО. Олег Хмарний зазначив, що сьогодні майже 35 тис. дорожників допомага­ють у відновленні по­шкоджених доріг, нато­мість грошей за викона­ні роботи не отримують.

Профспілка вже неодноразово зверталася до Уряду, Міністерства фінансів, а також Дер­жавного казначейства з проханням відновити фі­нансування галузі. «Про­те вони ігнорують всі наші звернення, в тому числі постанову попере­днього засідання Проф­спілки, де висунуті ви­моги не лише щодо тер­мінового погашення за­боргованості із зарпла­ти, а й щодо забезпечен­ня дорожніх підпри­ємств та організацій об­сягами робіт та їх фінан­суванням на рівні плану 2014 року», – наголосив Олег Хмарний.

Вихід із цієї складної ситуації профлідери вба­чають у рішучих діях. Так, якщо протягом міся­ця Уряд спільно з Мініс­терством фінансів та Державним казначей­ством не вирішать пи­тання фінансування до­рожньої галузі, прийня­то рішення вступити в колективний трудовий спір з Кабінетом Міні­стрів України на націо­нальному рівні, а також організувати загально­національний страйк працівників дорожніх підприємств та організа­цій, про що поінформу­вали Уряд та Національ­ну службу посередни­цтва і примирення. Від профспілкової сторони до складу трудового ар­бітражу обрано голову Профспілки автомобіліс­тів і дорожників Олега Хмарного, голову Київ­ського обкому профспіл­ки Юрія Осіпова, голову Черкаської об’єднаної ор­ганізації шляхових гос­подарств Галину Овча­ренко та голову Полтав­ського обкому профспіл­ки Миколу Первака.

 Литва: У Вільнюсі водії готуються до страйку

Водії громадського тран­спорту литовської столиці оголосили про готовність вийти на страйк на знак протесту проти затримки зарплати. Профспілка водіїв планує виїжджати тільки на 30% маршрутів.

За словами очільника проф­спілки працівників підпри­ємства Вільнюського само­управління Vilniaus viešasis transportas Йонаса Декамі­навічуса, водії громадського транспорту досі не отрима­ли зарплату за серпень.

 Португалія: Зупинився метрополітен Лісабона

 Страйк працівників лісабон­ського метрополітену при­звів до другого за місяць припинення роботи метро в португальській столиці. Профспілки продовжують боротися проти транспорт­ної політики уряду країни.

Федерація профспілок пра­цівників зв’язку та тран­спорту закликала до 24-годинного страйку. Керівни­цтво профспілок звинувачує правоцентристський уряд у зниженні професійного рів­ня працівників і скороченні інвестицій в інфраструктуру державних транспортних компаній перед їх привати­зацією.

Уряд у свою чергу ствер­джує, що був вимушений скоротити витрати на тран­спортні компанії, загальний борг яких становить 20 млрд дол. США, після десятиліть субсидій за рахунок коштів платників податків.

Метрополітен Лісабона що­дня перевозить приблизно 370 тис. пасажирів. Страйк 1450 співробітників призвів до зупинки роботи метро, через що багато пасажирів були змушені шикуватися в довгі черги на автобус.

 Бельгія: Тиждень без штрафів

 Із 30 вересня по 7 жовтня бельгійська поліція проводи­тиме тиждень без штрафів на знак протесту проти ре­форми пенсійної системи.

За словами представника профспілки бельгійських правоохоронців, у цей пері­од буде забезпечуватися дотримання правил дорож­нього руху, водночас штра­фуватимуться лише ті водії, що скоїли такі злісні пору­шення, як керування в стані алкогольного або наркотич­ного сп’яніння.

Поліцейські незадоволені рішенням влади скасувати для них право дострокового виходу на пенсію – до до­сягнення 62 років. Цей за­хід, за даними профспілки СІПОЛ, зачіпає інтереси по­над 30 тис. співробітників поліції. До реформування пенсійної системи вони мо­гли розраховувати на пен­сію у віці 54 років.

Раніше правоохоронці вже двічі проводили страйки. Наймасовішою стала акція протесту 18 вересня, коли на вулиці Брюсселя вийшли близько 14 тис. співробітни­ків бельгійської поліції. Та­кий масовий страйк полі­цейських не проводився в Бельгії з 2001 року, коли співробітники правоохорон­них органів висловлювали невдоволення реформою поліцейського відомства ко­ролівства, в результаті якої бельгійська жандармерія була перетворена на феде­ральну поліцію.

06.10.2014

Тетяна РУБАН, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини