ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

25 років тому завершилася війна в Афганістані...

Кривава 10-річна війна забрала багато людських життів, зламала чимало людських доль, прине­сла страждання і сльози.

Севастопольська міська Рада профспілок

Втрати СРСР в афганській ві­йні 1979–1989 років страшні: убитими, померлими від ран і хвороб – 13 833 особи, в тому числі 1979 офіцерів. Усього поранено 49 985 осіб, у тому числі 7132 офіцери. Стали інвалідами 6669 осіб. Зникли безвісти – 330 осіб. Всього пройшли через Афганістан 546 255 осіб. Величезні цифри. Не­зважаючи на численні приклади справжньої мужності і доблесті, ге­рої афганської війни, на відміну від Великої Вітчизняної, не надто відо­мі пересічним громадянам.

…Ми з подивом дізналися, що наш колега, голова міської ради профспілки працівників держав­ної податкової служби Юрій Бал­тівець нагороджений орденами Червоної Зірки, Слави і Богдана Хмельницького і один із тих, кому пощастило повернутися з тієї страшної війни живим.

Юрій Балтівець до вибору про­фесії підійшов ґрунтовно. Як-то ка­жуть, прийшов, вступив і не відсту­пив ані кроку назад. Граніт військо­вої науки вперше випробував у Київському загальновійсько­вому командному училищі під час вивчення… китайської мови. Знав, що з такою підго­товкою служити доведеться не у столицях, а в Примор’ї, де траплялися збройні конфлік­ти, а гарнізонний побут був да­лекий від ідеального. Тим ча­сом його військова кар’єра піш­ла вгору: командир розвідки, десантно-штурмового взводу, заступник командира десантно-штурмової роти.

Коли в частині отримали наказ «підібрати контингент для прохо­дження служби в Афганістані», ви­бір з-поміж інших припав на відмін­но підготовленого молодого воїна. Так Балтівець опинився в Джелала­баді, де мирні дні були рідкісними винятками на тлі бойових операцій. Перший бій запам’ятовується наза­вжди. Запам’ятав його і Юрій... Уве­чері вертольоти доправили людей у вказану точку, звідки планувався прихований марш-кидок на висо­ту... Група Балтівця йшла попереду й опинилася під шквальним вог­нем, але свої зуміли прикрити від­хід. У тому бою смерть забрала бо­йового товариша, і це було болючі­ше, ніж якби поранили його.

Добре пам’ятає Юрій Балтівець й інший бій, коли довелося термі­ново викидатися на поле бою пря­мо з вертольота. Висота немала – висадка могла виявитися небезпеч­ною, але спуститися нижче заважа­ли скелі. Противник у будь-який момент міг уразити машину, часу на роздуми не було, і Балтівець ви­рішив десантуватися. Відразу піс­ля приземлення біль у нозі на мить позбавила можливості рухатися, але атака на якийсь час змусила за­бути про неї. І тільки після бою з’ясувалося, що без госпіталю не обійтися. Лікарі зробили все мож­ливе, та все одно комісія визнала Юрія придатним тільки до нестро­йової. Так почалася нова ци­вільна сторінка його біографії – служба в районних, пізніше в міському військкоматі Се­вастополя, згодом у державній податковій адміністрації міс­та. Юрій Балтівець чесно вико­нував свій інтернаціональний обов’язок в Афганістані, пере­жив і витримав чимало, ризи­куючи власним життям, і є прикладом самопожертви та вірності військовій присязі.

Є такі люди на Вільшанщині

19 травня 1969 року в родині Крейторів народився первіс­ток Іван. Він зростав жвавим, добрим, сміливим, товариським хлопчиком, мав багато друзів. Закінчивши школу, з нетерпін­ням чекав того дня, коли піде служити до лав Радянської армії і захищатиме Батьківщину... Нарешті це сталося.

Петро Паскаль

голова Вільшанської районної організації профспілки працівників освіти і науки України Кіровоградської обл.

Звістка про те, що сина посилають в Афганістан, була для батьків і рідних наче грім серед ясного неба. Проте юнак та його одно­полчани пишалися цим, адже їдуть виконувати ін­тернаціональний обов’язок – рятувати людей.

Службу проходив на танко­вій заставі Кара-Камар у провінції Бадахшан м. Фай­забад. Було дуже «гаряче»! Разом із ним, болгарином, пліч-о-пліч воювали пред­ставники різних національ­ностей: українці, росіяни, білоруси, вірмени, чеченці, казахи. Їхня дружба про­йшла складні випробову­вання в біді та вогні. Вони пройшли крізь горнило аф­ганської війни й вижили лише тому, що відчували плече і підтримку один одного.

Після виведення радян­ських військ з Афганістану влітку 1988 року Іван Крей­тор продовжував службу в Західному Сибіру.

Демобілізувавшись, повер­нувся в рідне село, закін­чив Кіровоградський дер­жавний педагогічний інсти­тут ім. О. Пушкіна і почав викладати історію у Мало­вільшанській неповній се­редній школі. Його уроки надзвичайно цікаві й збага­чені життєвим досвідом.

Іван Петрович є членом профспілки, неодноразово обирався делегатом на ра­йонну профспілкову кон­ференцію, очолює комісію з організаційно-масової роботи в школі. Колеги пи­шаються тим, що працю­ють з людиною, яка вміє переконувати, заохочува­ти, завжди готова до співп­раці та допомоги.

Особливе значення Іван Крейтор приділяє військово-патріотичному вихован­ню школярів. Він спонукає учнів до роздумів про важ­ливість, суть і коріння наці­ональної свідомості, вихо­вує почуття гідності та гор­дості за свою країну.

Іван Крейтор гарний сім’янин, чуйний батько. Разом із дружиною Аллою Васи­лівною виховують добру й талановиту доньку Юлію.

Профспілкова громада пи­шається тим, що в освітян­ській родині є така скромна, працелюбна, добросовісна людина. Тож бажаємо Івану Петровичу козацького здоров’я, творчих злетів, пова­ги від учнів, колег і батьків. Нехай доля шле Вам добро, щастя, достаток, а віра, на­дія і любов будуть вірними супутниками на Вашому життєвому шляху.

Воїни-інтернаціоналісти Закарпаття– активісти профспілкового життя

Чимало воїнів-інтернаціоналістів Закар­паття, які свого часу брали участь у бо­йових діях на території Республіки Афга­ністан, нині працюють у різних галузях нашого краю: промисловості, сфері по­слуг, бюджетних галузях, виконують гро­мадську роботу в профспілкових організа­ціях на місцях.

Сергій Баранчиков

завідувач відділу організаційно-гуманітарної роботи Закарпатської обласної ради профспілок

Голова Закарпатської об­ласної організації проф­спілки працівників осві­ти і науки Тетяна Повха­нич розповідає про профак­тивістів галузі – колишніх воїнів-афганців, яких обра­но до складу профспілкових комітетів освітянських осе­редків, ознайомлює із мате­ріалами про них.

З жовтня 1985 року по тра­вень 1987 року проходив військову службу в Афганіс­тані колишній заступник ко­мандира взводу, старший сержант Ярослав Баранюк – уродженець гірського села Богдан, а нині вчитель Видричанської ЗОШ І–ІІІ сту­пенів Рахівського району. У складі мотострілецького підрозділу наш земляк ви­конував бойові завдання, прикриваючи прохід вій­ськових колон від Кабула до Саланга. Доводилося охоро­няти аеродром у Баграмі, брати участь у боях під час перехоплення ворожих ка­раванів, зачистки території в гірській місцевості тощо. В одному з боїв був поране­ний… І ось уже понад 20 ро­ків Ярослав Баранюк викла­дає предмет «Захист Вітчиз­ни» та інформатику у Ви­дричанській загальноосвіт­ній школі, займається проф­спілковою роботою.

Очолює профком Синевир­ської ЗОШ І–ІІІ ступенів у Міжгірському районі іще один учасник бойових дій в Афганістані Василь Субота. За сумлінну працю на осві­тянській ниві, активну гро­мадську діяльність користу­ються авторитетом і пова­гою колег воїни-афганці Ва­силь Опаленик із Стричав­ської ЗОШ І–ІІ ступенів Ве­ликоберезнянського райо­ну, Володимир Ревть із Бе­резівської ЗОШ І–ІІІ ступенів Хустського району, Володи­мир Сінчак із Зняцівської ЗОШ І–ІІІ ступенів Мукачів­ського району, Карло Федак із Лозянської ЗОШ І–ІІ ступе­нів Міжгірського району, Ге­оргій Матьовка, який пра­цює у Великоберезнянсько­му міжшкільному навчально-виробничому комбінаті, та інші освітяни.

Активно підтримує проф­спілкових активістів – учас­ників бойових дій в Афганістані обласна організація профспілки працівників і підприємців торгівлі, гро­мадського харчування та по­слуг. За словами її голови Га­лини Сваричевської, воїни-інтернаціоналісти Ярослав Делеган, Микола Козак, Ми­хайло Немеш, Павло Куруц працюють у структурах, які входять до складу об’єднаного профкому «Барва», не­одноразово нагороджували­ся подяками та преміями обласної галузевої профспілки.

Голова обласної організації профспілки працівників лі­сових галузей Володимир Ільков зазначає, що учасни­ки бойових дій в Афганіста­ні Іван Бабич та Андрій Кость беруть активну участь у профспілковому житті найбільшого галузевого під­приємства – Перечинського лісохімкомбінату.

За поданням галузевих профспілок і клопотанням Закарпатської облпрофради з нагоди 25-ї річниці виве­дення військ колишнього СРСР з Республіки Афганістан та активну роботу в профспілках 10 воїнів-інтернаціоналістів області відзна­чено Подякою Голови Феде­рації профспілок України.            

16.02.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини