ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Запобіганню професійним захворюванням – більше уваги

Також недооціненими залишаються «професій­ні» туберкульоз і ВІЛ-інфекція (з нею в Україні зареєстровано тільки три людини).

Серед захворювань про­фесійної етіології в Украї­ні переважають захворю­вання бронхолегеневої системи: пневмоконіози, хронічні неспецифічні за­хворювання легенів тощо. На другому місці – захво­рювання опорно-рухового апарату, сенсоневральна глухота. Також реєстру­ють значну кількість хво­роб системи кровообігу.

Масштаби епідемії

Національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук розповів, що по­ширеність профзахворювань у світі фак­тично вже досягла масштабів епідемії. «У зв’язку з цим цього року День охоро­ни праці (28 квітня) за ініціативою Між­народної організації праці буде присвя­чено професійним захворюванням. Адже, за статистикою МОП, 86% смер­тельних випадків пов’язані не з травма­ми на виробництві, а саме з професійни­ми хворобами. Масштаби цих хвороб дають підстави говорити, що нині три­ває прихована епідемія професійних за­хворювань», – коментує Сергій Савчук.

Професійна захворюваність в Укра­їні формується на тлі демографічної кризи, високих рівнів загальної захво­рюваності працюючого населення та виробничого травматизму.

Її основною причиною є незадовіль­ний стан умов праці, а також недоліки у проведенні періодичних медичних оглядів, недостатнє забезпечення та за­стосування працівниками колективних та індивідуальних захисних засобів, не­достатній рівень медичної і професій­ної реабілітації працівників.

У структурі професійної захворюва­ності переважають захворювання орга­нів дихання, на які припадає 63,2% усіх профзахворювань; 26,7% становлять за­хворювання опорно-рухового апарату; 6,3% – хворі на вібраційну хворобу, 1,8% – хвороби хімічної етіології. Найбільша кількість профзахворювань (63,0% за­гальної кількості) спричинена патоген­ним впливом пилу. Майже всі випадки професійних легеневих хвороб реєстру­ються у вугільній промисловості.

Відзначаються також особливості професійної патології у працівників окремих видів економічної діяльності, які зумовлені місцем їхньої роботи та видом економічної діяльності підпри­ємства.

 Без діагнозу

Необхідно зазначити, що в Україні іс­нують суттєві проблеми щодо встанов­лення діагнозу професійного захворю­вання, а також не повністю використо­вуються можливості соціального захис­ту хворих із профзахворюваннями щодо їхнього подальшого працевлаштування, медичної та професійної реабілітації, призначення розміру пенсії після вста­новлення комісією ступеня втрати пра­цездатності.

Станом на 31.12.2011 із 1,3 млн працю­ючих у шкідливих умовах праці діагноз «професійне захворювання» ставлять тільки кожному двохсотому.

Так, згідно з даними бюлетеня «Стан умов праці найманих працівників у 2011 році» Державної служби статистики України, станом на грудень 2011 року в умовах праці, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, було за­йнято 1,3 млн працівників, або 28,9% за­гальної кількості працюючих.

При загальному зменшенні кількості працюючих питома вага таких праців­ників у загальній кількості щорічно збільшується, а на підприємствах дея­ких видів економічної діяльності стано­вить 77,4% (добування вугілля, лігніну і торфу), 55,9% (виробництво коксу і на­фтопереробка), 54,6% (виробництво го­тових металевих виробів).

Велику кількість таких працівників становлять жінки, що негативно позна­чається на їхньому здоров’ї, призводить до патології вагітності та впливає на здоров’я їхніх майбутніх дітей.

У 2011 році, порівняно з 2009-м, зросла кількість цих працівників на підприєм­ствах таких видів економічної діяльнос­ті, як виробництво шкіри та виробів зі шкіри та інших матеріалів (на 37,6%), виробництво машин та устаткування (на 9,5%), виробництво транспортних за­собів і устаткування (на 24,9%), вироб­ництво й розподілення електроенергії, газу та води (на 2,7%).

Зменшення кількості працюючих у шкідливих умовах праці у 2011 році, по­рівняно з 2009-м, зафіксовано серед пра­цівників виробництва гумових і пласт­масових виробів (на 19,9%) та у будівни­цтві (на 18,2%).

Причини профзахворювань

На підприємствах України повільно впроваджуються нові прогресивні техно­логії, механізація, автоматизація та ро­ботизація виробничих процесів. Біль­шість виробничих процесів є енергоза­тратними, супроводжуються комплек­сом шкідливих чинників, а також зна­чним негативним впливом на довкілля.

Незадовільні умови праці на підприєм­ствах характеризуються незадовільним санітарним станом підприємств через по­гане влаштування та утримання систем водопостачання, каналізування, опален­ня, вентиляції, освітлення, функціонуван­ня санітарно-побутових приміщень, лікві­дацію соціально-побутової сфери (центра­лізоване харчування, медичні пункти, санаторії-профілакторії тощо).

Результати санепіднагляду свідчать, що в Україні з року в рік зростає кіль­кість підприємств державної і недер­жавної форм власності зі шкідливими й небезпечними умовами праці. «Лідера­ми» серед них є підприємства Мінвугле­прому (87,5% підприємств), важкого ма­шинобудування (75,9%), верстатобуду­вання (93,3%), гірничодобувної промис­ловості (81,2%), Мінагропрому (85,0%).

На підприємствах недержавної фор­ми власності (наприклад, фермерські господарства) кількість об’єктів, що не відповідають санітарно-гігієнічним ви­могам, становить 70,8%. Загалом в усіх галузях економіки не відповідають ви­могам санітарного законодавства 70,6% об’єктів нагляду.

Незадовільні умови праці вкрай нега­тивно позначаються на працездатності працівників та їхньому здоров’ї, призво­дять до виникнення профзахворювань.

Атестація робочих місць

До незадовільних умов праці призво­дять також масові порушення робото­давцями порядку, термінів і методики проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Посилаючись на брак фінансування, багато керівників підприємств система­тично порушують п’ятирічний термін проведення чергової атестації. Напри­клад, згідно з даними нагляду Держав­ної експертизи умов праці у 2009 році кількість таких підприємств в Одеській області сягнула понад 70%, а у Сумській області порушення методики проведен­ня атестації зафіксовано у більш як на 30% робочих місць.

Недоліки щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці призво­дять до недостатнього соціального за­хисту працівників, зайнятих на роботах із важкими та шкідливими умовами праці. Серед них – надання у неповному розмірі всіх пільг і компенсацій, перед­бачених статтею 7 ЗУ «Про охорону пра­ці». Наприклад, усього в шкідливих умо­вах праці у 2011 році працювало 28,9% працівників, а додаткову відпустку було встановлено лише 21,8%. Тільки 0,6% працівників отримують лікувально-профілактичне харчування, хоча під впливом хімічних речовин першого-четвертого класу небезпеки працює 8,9% працівників. Багато із них (шахта­рі й гірники, металурги й обробники ме­талу) зайняті на роботах в особливо шкідливих та особливо важких умовах праці, проте не забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням.

З 1,3 млн працівників, зайнятих у важких і шкідливих умовах праці, тіль­ки 17,0% отримують доплати за умови праці, що суперечить чинному нормативно-правовому акту з цього питання.

Зазначені недоліки щодо проведення атестації та надання пільг і компенса­цій працівникам за роботу у важких і шкідливих умовах праці членські орга­нізації ФПУ висвітлили під час прове­дення у 2010–2011 роках Всеукраїнської акції профспілок «Атестацію робочих місць – під контроль профспілок», під­сумки якої було підбито на засіданні Президії ФПУ 14 березня 2012 року.

До незадовільних умов праці призво­дить також масова ліквідація на підпри­ємствах закладів соціально-побутової сфери (їдальні, оздоровчі центри, санітарно-побутові приміщення, мага­зини, дитячі дошкільні установи, оздо­ровчі заклади (бази вихідного дня, санаторії-профілакторії тощо) та лікувально-профілактичних закладів (медико-санітарні частини, здоровпункти, ме­дичні амбулаторії тощо), що вкрай не­гативно позначається на здоров’ї та пра­цездатності працівників.

Такий стан справ зумовлений неви­конанням або недостатнім виконанням роботодавцями на більшості підпри­ємств приватизаційного договору та приватизаційних зобов’язань, а також недостатнім контролем за їх виконан­ням з боку відповідних державних орга­нів нагляду.

Періодичні профілактичні медичні огляди не спрямовані на виявлення зу­мовлених виробництвом професійних захворювань на ранніх стадіях розви­тку. Рідко при цьому застосовуються спеціальні інструментальні та біохіміч­ні методи дослідження. Необхідні до­даткові обстеження таких хворих – у разі виникнення підозри на професійне захворювання – у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах здійснюються у поодиноких випадках.

Дії профспілок

Як повідомив Сергій Українець, у на­шій країні існує великий сектор неле­гальної праці, в якому майже 5 мільйо­нів осіб працюють без оформлення офі­ційних трудових відносин. Тож ніхто не знає, скільки захворіло і скільки скалі­чено таких працівників.

«Загальний висновок може бути та­кий: від неналежних умов праці, від не­уважного ставлення до безпеки і охорони праці Україна втрачає в економічному плані набагато більше, ніж отримують економію держава і роботодавці, стриму­ючись від фінансування охорони праці. Нічим не можна оцінити життя людей, життя сиріт і вдів, – наголосив Сергій Українець. – Ми всі з великим задоволен­ням зустріли прийняття Верховною Ра­дою законопроекту 1184, яким затвердже­но Загальнодержавну соціальну програ­му поліпшення стану безпеки та гігієни праці. Це один із кроків на виконання до­ручення Президента України, дане Уря­ду на пропозицію профспілок розробити Стратегію безпеки й охорони праці на найближчі десять років. Програма має солідне (понад 220 млн грн до 2018 року) фінансування і передбачає дуже важливі речі. Так, зокрема, мають бути виконані завдання щодо відновлення системи управління охороною праці, насамперед в органах виконавчої влади й місцевого самоврядування, а також відновлена промислова медицина».

Певні труднощі маємо з підтверджен­ням діагнозу професійного захворюван­ня, встановлення таким хворим групи інвалідності, подальшою медичною і професійною реабілітацією хворих, про що свідчать численні звернення грома­дян до членських організацій Федерації професійних спілок України.

Для захисту законних прав на здорові та безпечні умови праці, належного со­ціального захисту працівників, запобі­гання виникненню професійних захво­рювань ФПУ продовжувала наполегли­ву роботу щодо:

– опрацювання проектів понад 20 за­конодавчих і майже 40 нормативно-правових актів з охорони праці та соці­ального захисту працівників, охорони здоров’я та поліпшення умов праці;

– узгодження національного трудово­го законодавства (проект Трудового ко­дексу) і законодавства з охорони праці з вимогами європейських і світових стан­дартів;

– опрацювання проекту Загальнодер­жавної програми поліпшенням стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014–2018 роки, яку Вер­ховна Рада України затвердила 4 квітня ц. р., прийнявши відповідний ЗУ;

– впровадження в Україні положень Конвенцій МОП щодо безпеки праці, ін­спекції з охорони праці тощо.

25.04.2013

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини