ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

П’ять ключових зон соціальної несправедливості

 20 лютого в Україні вдруге відзнача­ється День соціальної справедливос­ті, який був започаткований у нашій країні минулого року за ініціативою ФПУ та запроваджений Указом Пре­зидента України Віктора Януковича. День соціальної справедливості від­значається задля привернення уваги суспільства, органів державної влади, суб’єктів господарювання та громад­ських організацій до вирішення про­блем соціальної справедливості й со­ціального захисту, подолання бідності, забезпечення повної зайнятості, гід­ної праці, гендерної рівності та соці­ального добробуту для всіх громадян України. 8 лютого, напередодні від­значення Дня соціальної справедли­вості, у Будинку спілок відбулася прес-конференція, присвячена цій темі. З представниками регіональних ЗМІ спілкувалися заступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк, керівник Департа­менту охорони праці Юрій Андрієв­ський, а також завідувач відділу пен­сійного забезпечення Департаменту соціального діалогу та соціального страхування Володимир Максимчук.

Сергій Кондрюк під час свого ви­ступу окреслив п’ять ключових зон соціальної несправедливості. Перша – це зона тіньової зайнятості. За різ­ними оцінками експертів, у тіньовій економіці отримують зарплати у конвертах, а відтак не сплачують внески до фондів соціального захис­ту від 30 до 60% підприємств в Укра­їні. Заступник Голови ФПУ зазначив, що точно визначити масштаби цього явища надзвичайно складно, але можна з упевненістю стверджувати: щонайменше третина української економіки перебуває у тіні. «Праців­ники позбавлені елементарних тру­дових прав, можливості соціального захисту у разі захворювання, трав­мування, їхні сім’ї не мають жодних компенсацій у трагічних випадках загибелі на виробництві. Це зона то­тального соціального демпінгу. Ми вбачаємо, що це джерело багатьох (якщо не більшості) негараздів Укра­їни», – наголосив Сергій Кондрюк.

ОПЛАТА ПРАЦІ

Друга зона соціальної несправед­ливості – це зона оплати праці. Клю­чова проблема української економі­ки полягає у тому, що український робітник не здатний навіть віднови­ти втрачений трудовий потенціал за рахунок коштів, які заробляє, не ка­жучи вже про можливість утримува­ти неповнолітніх дітей. Основним завданням у сфері оплати праці ФПУ вважає радикальне підвищення стандартів в оплаті праці, щоб міні­мальна заробітна плата, на першому

 етапі, нарешті відповідала розміру прожиткового мінімуму. «Верховна Рада фактично «зі стелі» визначила розмір прожиткового мінімуму. По факту він приблизно на 20–25% має бути більшим, ніж той, що затвер­джується. Наразі ми маємо спожив­чий кошик голодного 1999 року», – за­значив заступник Голови ФПУ.

Сергій Кондрюк наголосив на кри­чущій несправедливості в оплаті праці, особливо стосовно працівни­ків бюджетної сфери та державних установ. ФПУ щотижня проводить моніторинг стану погашення забор­гованості з виплати заробітної пла­ти й подає інформацію до Міністер­ства соціальної політики для вжиття відповідних заходів. «Ми маємо по­долати таке ганебне явище, як бід­ність серед працюючих. Це алогізм сучасної економіки», – наголосив Сергій Кондрюк.

ОПОДАТКУВАННЯ

Третя зона несправедливості – це оподаткування. «Ми багато чуємо про необхідність дерегуляції бізне­су, про зменшення податків. Але якщо порівняти податки, які спла­чує бізнес, то вони є меншими, ніж податки заробітної плати вчителя, лікаря або металурга, – наголосив за­ступник Голови ФПУ. – Ми постійно чуємо, як роботодавці жаліються на велике навантаження соціальних внесків на фонд заробітної плати. Це не чесно, адже це навантаження по­тім закладається в ціну продукції, і ми з вами як кінцеві споживачі, ку­пуючи товари в магазині та сплачу­ючи за комунальні послуги, безпере­чно, повертаємо ці накрутки, про які йдеться». Частка заробітної плати в структурі собівартості продукції в Україні сягає ганебних 7–9%, тоді як в інших країнах – це щонайменше 35%. А це означає, що український бізнес принаймні втричі не допла­чує працівникам за їхню працю. Фе­дерація професійних спілок України звернулася до Міжнародної органі­зації праці з пропозицією прийняти міжнародну Рекомендацію, що мала б забезпечити справедливе опо­даткування заробітної плати. «Ми сподіваємося, що наша ініціатива на рівні МОП віднайде вирішення, нас вже підтримала велика частка проф­спілкових об’єднань із різних країн», – зазначив Сергій Кондрюк.

ЦІНИ Й ТАРИФИ

Четверта зона соціальної неспра­ведливості – несправедливі ціни та тарифи. Нині в Україні поширена так звана «енергетична бідність»: значна частина українців не має до­ступу до повноцінних та якісних по­слуг гарячої води та опалення взим­ку, поширюється проблема доступу до чистої та якісної питної води. ФПУ розгорнула кампанію для запо­бігання можливим соціальним не­гативним впливам на українське на­селення у випадку зростання тари­фів. «Завдяки нашим ініціативам вдалося уникнути зростання цін, яке пророкували експерти після виборів–2012», – наголосив Сергій Михайлович. Разом із тим він зазна­чив: «На жаль, проблема перехрес­ного субсидування лишається нерозв’язаною. Ціни на послуги є нижчими, ніж їхня собівартість. Держава має вдатися до вирішення проблеми так: мають зрости ціни й тарифи, але при цьому має зрости й заробітна плата, щоб споживання обсягу товарів і послуг не те що не зменшувалося, а зростало».

ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Остання, п’ята зона соціальної не­справедливості – це несправедливі пенсії. Трагедія у тому, що значна частина українців не здатна зароби­ти собі на повноцінну пенсію через те, що коштів, які сплачує до пенсій­ного фонду, недостатньо. Люди, які вірою і правдою віддали своє життя виробництву, отримують ганебно низьку пенсію.

Насамкінець Сергій Кондрюк за­значив: «Ми закликали Міністерство соціальної політики провести діа­гностику всіх зон соціальної неспра­ведливості. За один день вирішити те, що накопичилося за 21 рік, не­можливо. Але, провівши чесну діа­гностику, ми зможемо врешті-решт визначити, якими темпами та як роз­ставити пріоритети у боротьбі з со­ціальною несправедливістю. Щоро­ку 20 лютого ми підсумовуватимемо на скільки кілограмів, на скільки ко­пійок, на скільки квадратних метрів житла покращилася соціальна спра­ведливість. В Україні має нарешті запрацювати тренд соціальної спра­ведливості».

На проблемах несправедливості у сфері охорони праці докладно спи­нився Юрій Андрієвський, а пробле­ми пенсійного забезпечення пору­шив у своєму виступі Володимир Максимчук.

16.02.2013

Олена ОВЕРЧУК редактор відділу «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини