ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Новітні тенденції бідності

Виходячи з даних 2011 року, можна стверджувати, що за всіма абсолют­ними монетарни­ми критеріями рівень бід­ності продовжує знижува­тися. Так, за критерієм прожиткового мінімуму показник зменшився з 16,8% у 2010 році до 14,6% у 2011-му. Це означає, що майже мільйон осіб ви­йшли зі стану бідності, а вартість їх середньодушо­вого споживання переви­щила розмір прожиткового мінімуму. Згідно з абсо­лютним критерієм для міжнародних порівнянь, рівень бідності за останній рік зменшився з 2,5 до 1,7%. Таким чином, виконання завдання Цілей розвитку тисячоліття ліквідувати до 2015 року крайню бідність, визначену за цим критері­єм, є цілком реальним.

Дані 2011 року свідчать про незначне підвищення показників бідності, визна­ченої за відносним крите­рієм – рівень бідності ста­новив 24,3 проти 24,1% у попередньому році. Отже, тенденція щодо зниження показників відносної бід­ності, яка розпочалася з 2009 року й свідчила про вирівнювання доходів у лі­вій частині розподілу, змі­нилася незначним зростан­ням. Можна припустити, що у 2012 році не відбудеть­ся подальшого зростання рівня бідності за віднос­ним критерієм, отже, він не повернеться до значень докризового періоду.

Проте успішність подо­лання монетарної бідності не підтверджується дина­мікою за іншими критері­ями, які вказують на спо­живчі характеристики на­селення. Причому за кри­теріями споживання рі­вень бідності продовжує зростати, що може свідчи­ти лише про одне – еконо­мічна криза для більшості громадян країни не закін­чилася, а їхні споживчі можливості продовжують звужуватися.

Насамперед, зросла частка населення, чий ра­ціон харчування має енер­гетичну цінність менше 2100 ккал на добу (з 13,7 до 16,2%). Сьогодні ця частка є вищою за значення до­кризового 2007 року (14,3%). Зрозуміло, що певна час­тина населення свідомо робить вибір на користь низькокалорійного харчу­вання, проте зростання по­казника є сигналом щодо погіршення харчового ра­ціону соціально вразливих верств населення, насам­перед домогосподарств із великою кількістю утри­манців. Такі домогоспо­дарства першими відчува­ють зростання цін на про­довольчі товари в умовах повільного зростання до­ходів.

Додатковим свідченням погіршення становища зна­чної частини населення є зростання рівня бідності за структурним критерієм, тобто зростання питомої ваги населення, яке витра­чає на харчування понад 60% свого бюджету. За останній рік цей показник зріс із 41,2 до 41,5%. Таким чином, позитивна динаміка показника, яка спостеріга­лася до 2009 року, була по­вністю втрачена внаслідок кризи. Отже, сьогодні прак­тично кожне друге домогос­подарство можна віднести до бідного за структурним критерієм, який використо­вується для міжнародних порівнянь бідності.

Основні тенденції відносної бідності за 2010–2011 роки

Динамічні зрушення за останній рік у розрізі соціально-демографічних груп населення, типів до­могосподарств та місцевос­ті проживання мали неод-нозначний характер.

За останній рік помітно зменшився рівень бідності серед працюючих осіб (з 23,5 до 19,6%), що пози­тивно вплинуло й на бід­ність дітей – рівень біднос­ті у цій групі зменшився з 32,7 до 32,0%.

Скоротився розрив у рів­нях бідності по домогоспо­дарствах залежно від наяв­ності дітей: якщо за 2010 рік він становив 1,99 раза, то за 2011 рік – 1,92 раза. Це означає, що стосовно за­гальноукраїнської ситуації покращилося становище сімей із дітьми. Проте спо­стерігається погіршення ситуації у сім’ях із двома дітьми (рівень бідності зріс з 40,7 до 42,0%) та у склад­них домогосподарствах із подвійним демоекономіч­ним навантаженням ді­тьми та особами пенсійно­го віку (рівень бідності зріс з 36,3 до 38,8%). Натомість покращилося становище багатодітних сімей і домо­господарств, у яких усі до­рослі особи працюють (рівень бідності зменшився відповідно з 58,4 до 55,8% та з 24,3 до 22,5%).

Серед домогосподарств без дітей найбільш відчут­не погіршення спостеріга­лося у тих домогосподар­ствах, у складі яких є без­робітні особи – рівень бід­ності зріс із 28,0 до 40,7%.

У розрізі типів населе­ного пункту в останній рік спостерігається підвищен­ня рівня бідності у малих містах (з 27,8 до 28,9%) при незначному зниженні по­казника по сільських на­селених пунктах (з 32,3 до 32,1%) та незмінних зна­ченнях по великих містах (15,7%). Проте, незважаю­чи на вказані зміни, збері­гається багаторічна зако­номірність щодо підви­щення рівня бідності зі зменшенням розміру на­селеного пункту. В цілому у розрізі типів місцевості відбувається подальше зближення показників між містом та селом, зде­більшого за рахунок погір­шення ситуації в малих містах.

Людмила Черенько, к.е.н., Інститут демографії та соціальних досліджень

•  Опитування

 Бідність як вона є

Що таке бідність і чи існує це поняття в Україні – ми запитали у пересічних громадян

 Дарина, 21 рік, менеджер із продажів (м. Кривий Ріг):

 – У нашій країні багато бідних людей, особливо у невеликих містах і селах. Я, наприклад, приїхала в Київ працювати й зароб­ляти, бо на батьківщині складно влаштуватися на роботу. У мегаполісах більше можливостей.

 Валентина Іванівна, 75 років, пенсіонерка (м. Київ):

 – Звичайно, в Україні є бідність! Моя сестра, приміром, усе життя пропрацювала на пошті і навіть завідувала відді­лом, а нині отримує копійки замість пенсії. Добре, що діти їй трохи допомагають...

 Тетяна, 25 років, менеджер (м. Одеса):

 – Чи не в кожній країні є бідні, які виживають на за­роблені копійки, і Україна не виключення. Я не знаю офіційної статистики, але навіть серед знайомих ба­гато тих, хто має бажання працевлаштуватися, але не може знайти роботу.

 Людмила, 47 років, безробітна (м. Київ):

 – У нас в країні все не так, як має бути. Подивіться, скільки безробітних, більшість із них – молодь та особи віком 45 років і старше. Хіба цим кате­горіям людей не треба заробляти? А відсутність коштів – це і є бідність.

 Галина, 22 роки, студентка (м. Київ):

 – На жаль, таке поняття, як бідність, існує в нашій державі. Більшість пенсіо­нерів отримують мізерні пенсії, студенти не можуть прожити на свою стипен­дію, а працездатна части­на населення не завжди отримує гідну зарплату.

Опитування провела Анна Рєпіч, «ПВ»

17.10.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини