« на головну 28.03.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1246)
07
Березень
 
Інтерв’ю
 
ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Спецвипуск

Про проблеми бідності в Україні

Про проблеми бідності в Україні

 Боротьба з бідністю завжди була акту­альною темою, актуальною настіль­ки, що Європейський Союз 21 січня 2010 року офіційно відкрив Європейський рік боротьби з бідністю й соціальною ізольованістю. Тобто бідність як глобаль­не соціальне явище існує в усіх країнах світу, і Україна – не виняток.

 Значне зростання цін на продукти харчу­вання, енергоносії та послуги першої необ­хідності важким тя­гарем лягають насамперед на плечі малозабезпечених верств населення. Сьогодні кожна четверта родина живе на доходи, які нижчі від про­житкового мінімуму (ПМ).

Найвищий рівень бідності спостерігається у багатодіт­них сім’ях. Приміром, у роди­нах із трьома і більше дітьми рівень бідності сягає 70%, а у домогосподарствах, де є діти й безробітні, – до 40%.

Іще одна гостра проблема – нерівність доходів населен­ня. Співвідношення загаль­них доходів 10% найбільш і найменш забезпеченого на­селення становить 5,3 раза, у тому числі серед міського на­селення – 5,4 раза, серед сіль­ського – 4,6 раза. Однак, за оцінками експертів, реальна ситуація щодо диференціації доходів набагато гірша: спів­відношення доходів 10% най­більш бідних і багатих верств населення оцінюється ними більш ніж у 40 разів!

Усе більше громадян ви­мушені звертатися за допо­могою до держави. У цілому в структурі доходів населен­ня України за ІІ квартал 2012 року соціальні допомоги та інші соцвиплати становлять 40,2%.

Зростання бідності та не­рівності у суспільстві пов’я-зані насамперед із нерівно­мірним розподілом доходів від економічного зростання, погіршенням умов життя ба­гатодітних сімей, молоді, пенсіонерів, низьким рівнем оплати праці.

Попри те, що мінімальна зарплата є державною соцга­рантією, а її місячний розмір є таким, нижче якого не може провадитись оплата за виконану некваліфікованим працівником місячну та по­годинну норму праці, сьогод­ні її розмір економічно необ­ґрунтований та соціально несправедливо занижений. Величина мінімальної зар-плати (ПМ для працездатної особи) не тільки не забезпе­чує відтворення робочої сили, а й простого нормаль­ного існування працівника, хоч і не кваліфікованого.

Різні види економічної ді­яльності мають різні адапта­ційні можливості до умов ринкового середовища. Се­ред них є самоокупні, зокре­ма, експортно-орієнтовані галузі, і дотаційні (повністю або частково залежать від надходжень коштів із бюдже­ту країни чи регіонів). Саме в цих галузях найчастіше спостерігається заборгова­ність із виплати зарплати, що призводить, у свою чергу, до її знецінення.

Надзвичайні труднощі входження до ринку «відчу­вають» бюджетні галузі сфе­ри соцполітики, як-от освіта, культура і мистецтво, охоро­на здоров’я, наука тощо. На сьогодні у цих видах еконо­мічної діяльності концентру­ються найменш оплачувані категорії населення, що, у свою чергу, сприяє форму­ванню «вогнищ» трудової бідності працюючого насе­лення.

Законом України «Про прожитковий мінімум» пе­редбачено, що набори про­дуктів харчування, непродо­вольчих товарів і послуг для визначення прожиткового мінімуму для основних соці­альних і демографічних груп населення необхідно пере­глядати не рідше одного разу на п’ять років. Проте на цей час для визначення прожит­кового мінімуму й надалі ді­ють набори, які затверджені постановою Кабінету Міні­стрів України від 14.04.2000 № 656. Таким чином, спожив­чий кошик в Україні не пере­глядався вже 12 років.

Федерація профспілок України у своїй роботі приді­ляє значну увагу питанням прожиткового мінімуму, спо­живчого бюджету, відтворен­ню рівня робочої сили тощо.

Зокрема, ФПУ розроблено та презентовано Уряду, робо­тодавцям та науковцям про­ект Дорожньої карти вхо­дження України в ТОП–20, у якому, зокрема, розгляда­ються питання боротьби з бідністю.

Під час внесення пропо­зицій до проекту Держбю­джету України на 2013 рік профспілки наголошували на необхідності впроваджен­ня активної бюджетної полі­тики, спрямованої на стиму­лювання економіки та підви­щення добробуту населення, виконанні «Цілей розвитку тисячоліття» щодо боротьби з бідністю, скорочення гли­бини та масштабів бідності.

Також акцентувалась ува­га Уряду на необхідності по­дальшої реалізації соціаль­них ініціатив Президента України В. Януковича, про­голошених 7 березня ц. р. і підтриманих профспілками, зокрема щодо збільшення до­ходів громадян, ефективної зайнятості, житлової політи­ки, компенсації вкладникам Ощадбанку колишнього СРСР.

ФПУ внесла конкретні пропозиції щодо необхід-ності:

– включення показників бідності до переліку осно­вних макропоказників еконо­мічного й соціального розви­тку, на основі яких форму­ється держбюджет;

– забезпечення викорис­тання виключно базового державного соцстандарту – прожитковий мінімум під час визначення права на на­дання та розмірів соцдопомо­ги, скасувавши показник «рівень забезпечення про­житкового мінімуму»;

– встановлення на 2013 рік розміру ПМ для основних со­ціальних і демографічних груп населення з урахуван­ням оновлених наборів про­дуктів харчування, непродо­вольчих товарів і послуг, а також суми податку з дохо­дів фізичних осіб, забезпе­чення механізму оператив­ного коригування розміру ПМ протягом 2013 року з урахуванням даних моніто­рингу ПМ, фактичного зрос­тання споживчих цін і тари­фів;

– зростання мінімальної зарплати темпами, що дозво­лять забезпечити відтворен­ня працівника;

– встановлення розміру мінімальної зарплати на рів­ні, що перевищує розмір фак­тичного ПМ для працездат­ної особи з урахуванням суми податку на доходи фі­зичних осіб, сімейної складо­вої та з подальшим її підви­щенням протягом року;

– реалізації ЄТС в оплаті праці працівників бюджет­ної сфери на основі тарифної ставки (посадового окладу) працівника першого тариф­ного розряду на рівні міні­мальної зарплати з поступо­вим збільшенням окладу для поетапного забезпечення держгарантій з оплати праці працівників освіти, охорони здоров’я, культури і науки;

– забезпечення зростання розміру тарифної ставки (по­садового окладу) працівника першого тарифного розряду за ЄТС вищими темпами, ніж темпи зростання мінімаль­ної зарплати – на період до досягнення розміру тарифної ставки (посадового окладу) працівника першого тариф­ного розряду розміру міні­мальної зарплати.

Пропозиції щодо ПМ, бю­джету, зростання мінімаль­ної зарплати, відтворення рівня робочої сили, скасуван­ня показника «рівень забез­печення прожиткового міні­муму» тощо надіслані до РНБО України в рамках під­готовки до розгляду на його засіданні питання «Про ситу­ацію у сфері оплати праці та соціального забезпечення громадян».

У вересні п. р. на виконан­ня резолюції VI з’їзду ФПУ «Професійні спілки – за роз­виток соціальної держави в Україні» у Будинку спілок за участю роботодавців і нау­ковців з метою поліпшення соцзахисту трудящих відбу­лося обговорення питання щодо структури та розмірів прожиткового мінімуму.

У ході обговорення були запропоновані конкретні шляхи розв’язання пробле­ми, а саме: перегляд спожив­чого кошика відповідно до його вартості в існуючих ці­нах, ухвалення закону, яким встановити методику його розрахунку, визначити структуру місячного (річно­го) споживання людини або сім’ї, врегулювати розрахун­кові та реальні рівні спожи­вання.

За результатами дискусії профспілки, роботодавці та науковці домовилися провес­ти спільну роботу щодо на­працювання пропозицій з удосконалення методики об­числення прожиткового мі­німуму.

Департамент бюджетної політики та соціального захисту апарату ФПУ

 ПРИЧИНИ БІДНОСТІ:

• низький рівень соціальних стандартів і гарантій (заниже­ний розмір прожиткового мінімуму, відтак, і мінімальної зарплати, розмірів державної соцдопомоги, застосування в законодавстві показника «рівень забезпечення прожитко­вого мінімуму»);

• недосконала податкова система (великий розрив між сплатою податків багатими та бідними громадянами; відсут­ність неоподатковуваного мінімуму на доходи громадян, що призводить до суттєвої податкової дискримінації сто­совно працюючих громадян; податкова дискримінація в оподаткуванні трудових доходів у вигляді зарплати порів­няно з оподаткуванням нетрудових доходів);

• заборгованість із виплати заробітної плати;

• високий рівень безробіття серед молоді та осіб перед­пенсійного віку.

17.10.2012



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

10.02.2024 17:58

10.02.2024 17:48

12.01.2024 20:50

12.01.2024 20:49

24.12.2023 14:26

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання