ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Запозичена праця: шлях до безправ’я

 Поняття та концепція запозиченої праці виникли в Сполучених Штатах Америки ще в 60-ті роки минулого століття. Легі­тимність такої форми нестійкої зайнятості була визнана Міжнарод­ною організацією праці, яка 1997 року прийняла конвенцію № 181 і рекомен­дацію № 188 про приватні агентства зайнятості. Відповідно до цих докумен­тів таким агентствам надається право найму працівників з метою пере­дачі їх третій стороні.

 Здавалося б, вико­ристання нестан­дартних форм зайнятості – явище прогресивне, що за­безпечує, як наголошуєть­ся в конвенції, «гнучкість у функціонуванні ринків праці». Проте на практиці інтереси праці та капіталу в цьому питанні традицій­но розійшлися.

Той факт, що активне по­ширення нестандартних форм трудових відносин обіцяє власникам підпри­ємств чергові вагомі при­бутки, поза всілякими сум­нівами. Втім, так само од­нозначно можна говорити й про те, що запозичена пра­ця сьогодні в усьому світі становить найбільшу пере­шкоду на шляху дотриман­ня прав працівників.

По-перше, вона позбав­ляє трудящих гарантії по­стійної зайнятості, оскіль­ки в будь-який момент їх можуть перевести на інше підприємство або взагалі відмовитись від їхніх по­слуг. По-друге, працівники втрачають право на винаго­роди, пов’язані з безперерв­ністю стажу роботи на одно­му підприємстві (приміром, «тринадцята» зарплата, соц­страхування та ін.), не одер­жують виплати по лікарня­них листках, декретні тощо. По-третє (і це дуже важливо для працівників підпри­ємств ГМК), людина, що фактично відпрацювала на шкідливих і небезпечних роботах, може втратити право на пільгову пенсію. Адже юридично вона є спів­робітником кадрового агентства, де відсутні шкід­ливі умови праці.

Крім того, працівники, що перебувають у штаті ка­дрового агентства, не є чле­нами профспілки, а отже, не беруть участі в колдого­вірному процесі і, відповід­но, позбавлені права на ко­лективний захист своїх трудових інтересів. Аналі­тики вважають, що так зва­ний «двошаровий колек­тив», де є і основний персо­нал, і тимчасові працівни­ки, найчастіше характери­зується роз’єднаністю, тож адміністрації значно лег­ше маніпулювати трудя­щими.

Очевидно, що нестан­дартні форми зайнятості несуть у собі велику загро­зу самому поняттю гідної праці та прирікають люди­ну на безправне існування. А це означає, що з цим яви­щем треба боротися.

Покладатися на розу­міння з боку власників марно: говорити з капіта­лом про антигуманність запозиченої праці все одно, що переконувати вовка в користі вегетаріанства. Тому вся надія – на актив­ність і принциповість профспілок.

Профспілка металургів і гірників України вже кілька років рішуче бо­реться за певні обмеження позикової праці на підпри­ємствах гірничо-металургійного комплексу. Впер­ше ПМГУ зіткнулася із за­стосуванням нетрадицій­ної зайнятості в 2003 році на Миколаївському глино­земному заводі. Компанія «РУСАЛ», що прийшла на підприємство, з метою під­вищення конкурентоспро­можності бізнесу виріши­ла провести реструктури­зацію підприємства шля­хом виведення з його скла­ду непрофільних активів. Завдяки активній позиції профспілкового комітету заводу вдалося уникнути негативних наслідків для працівників.

Сьогодні нетрадиційні форми зайнятості (аутсор­синг, аутстафінг) застосо­вуються на підприємствах Дніпропетровська, Запо­ріжжя, й особливо активно – в Кривому Розі та Донецьку.

Про масштаби явища го­ворить той факт, що на 9 гірничо-металургійних підприємствах Кривого Рогу до виконання певних робіт залучено 69 сторон­ніх організацій. Проте, вна­слідок того, що більшість з них були створені самими підприємствами з метою виведення непрофільних активів, штат новостворе­них організацій сформу­вався переважно з колиш­ніх їх працівників. Завдяки зусиллям профкомів тру­дящі не переривали свого членства в ПМГУ і продо­вжують перебувати на об­ліку в тих же профоргані­заціях.

Досить жорстку позицію в питаннях нетипових форм зайнятості займають профкоми підприємств ГМК Донецької області. Так, профком ПМГУ в ПАТ «МК «Азовсталь» при виве­денні за штат підприємства працівників обговорює з роботодавцем необхідність захисту прав та інтересів своїх спілчан. Бувають ви­падки, коли профком не дає згоди на звільнення. Якщо працівника все ж звільня­ють, юристи профкому на­дають йому юридичну до­помогу в суді.

Профком меткомбінату «Азовсталь» домігся, аби низка положень колектив­ного договору поширюва­лась на трудящих, які ви­ведені за штат, але фактич­но продовжують працюва­ти на підприємстві.

Питання застосування нетипових форм зайнятос­ті на підприємствах гірничо-металургійного комп­лексу України сьогодні за­лишається найбільш акту­альним. У резолюції, при­йнятій делегатами V з’їзду ПМГУ, наголошується, що саме «гнучкі» форми зайня­тості руйнують стабіль­ність трудових відносин та інститут безстрокових тру­дових договорів, вносять дискримінацію в оплату праці, знижують гарантії безпеки й охорони праці, послаблюють колективний захист працівників унаслі­док того, що нові робото­давці протидіють створен­ню профорганізацій. Сло­вом, запозичена праця не обтяжує роботодавців соці­альною відповідальністю перед своїми працівника­ми. І в цих умовах проф­спілка робить все для об­стоювання інтересів чле­нів ПМГУ, аби не дозволи­ти власникові вивести тру­дящих із зони дії колектив­ного договору, зберегти всі соціально-економічні та правові гарантії.

Так, за ініціативою ПМГУ, в чинній галузевій угоді передбачено, що для працівників, які виводять­ся на нестандартні форми зайнятості, протягом року мають бути збережені всі норми та гарантії колек­тивного договору. Крім того, якщо роботодавець наймає на умовах індиві­дуальних цивільно-правових договорів понад 10 пра­цівників іншого підприєм­ства, він зобов’язаний поін­формувати про це первин­ну профорганізацію не піз­ніше, ніж за 3 робочих дні до моменту прийняття від­повідного рішення.

Крім того, Центральний комітет ПМГУ вніс пропо­зиції і доповнення до Зако­ну про зайнятість населен­ня, виступив ініціатором розробки його окремих ста­тей, спрямованих на впо­рядкування діяльності приватних агентств зайня­тості. Закон ухвалений і набере чинності з 1 січня 2013 року.

Профспілка металургів і гірників України й надалі протидіятиме застосуван­ню на підприємствах ГМК нестандартних форм за­йнятості, боротиметься з необґрунтованим розши­ренням використання тер­мінових трудових догово­рів, наполягатиме на забо­роні працевлаштування че­рез кадрові агентства фа­хівців основних гірничо-металургійних професій, а також на місця з важкими і шкідливими умовами праці.

Ми переконалися, що за­позичена праця – явище ба­гатогранне, що в більшості випадків становить пряму загрозу правам та інтере­сам людини праці. Проф­спілки всього світу розумі­ють її об’єктивну небезпе­ку й готові до рішучого протистояння.

Володимир КАЗАЧЕНКО,

голова ЦК Профспілки металургів і гірників України

 У ТЕМУ

 На жаль, є чимало підприємств, працівникам яких не вдалося зберегти профспілкове член­ство. Власники цих підприємств не йдуть на со­ціальний діалог із профспілкою та відмовляють­ся від укладення колдоговорів. Аце означає, що працівники позбавляються профспілкового за­хисту своїх прав та інтересів.

08.10.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини