ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Любов і пітони

Знайомтеся: Лю­бов Вікторівна Дмитрієва, секре­тар профспілко­вого комітету Ясиновського кок­сохімічного заводу (Макіївка, Донець­ка область). А пі­тони – її вихован­ці, з ними Любов танцює.

Стала власницею безгоспних змій

Із шести років Люба по­чала займатися в цирково­му колективі Ясиновсько­го Палацу культури і зго­дом стала солісткою цир­кового колективу «Орбіта». А коли артистична кар’єра завершилася, влаштувала­ся на Ясиновський КХЗ в заводську бібліотеку. У 1990 році заступила «на пост» секретаря профспіл­кового комітету.

Але зв’язку зі своїми друзями-артистами Любов не втрачала. Від них і дові­далася, що кілька пітонів, які успішно виступали ра­ніше в циркових номерах, залишилися безгоспними. Дозволити їм загинути Дмитрієва не могла, але як з ними поводитися, понят­тя не мала. Інструктор фіз­культури Юрій Перев’язко запропонував їй разом з ним спробувати працюва­ти зі зміями. Спочатку засіли за спеціальну літературу – потрібно було дізнатися біль­ше про життя цих тва­рин, їх харчування, звички, реакцію на лю­дей. Було це 15 років тому. Нині в серпентарії мешкають уже діти й онуки тих пітонів. З’явився і сусід – ма­ленький крокодил.

Як зрозуміти душу пітона

– Наші пітони з різних континентів, – розповідає Любов Вікторівна. – Зазви­чай ці істоти мешкають в Африці, Азії, Австралії. До­бре плавають і пірнають, швидко і вправно пересу­ваються на суші, повзають по деревах. Живуть 20–25 років.

Загальновідомо, що змії не піддаються дресуван­ню, їх неможливо навчити трюкам, як собак чи вед­медів. Як же, в такому разі, на сцені досягається вра­жаючий ефект, коли піто­ни граціозно звиваються в танці, доповнюють і по­жвавлюють хореографіч­ний етюд артиста? За сло­вами Любові, ме­тод роботи лише один – відчувати і розуміти свого довгохвостого партнера.

– Ви думаєте, що я ведуча в танці? – за­питує вона. – Нічого подібного. Танок справді поставлений і відрепетирований. Але на сцені я постійно намага­юсь вловити настрій піто­на, напрямок його руху, швидкість – загалом, на­лаштуватися на його хви­лю. Буває, що зробити це дуже не­просто. Якось ми ре­петирували номер із сами­цею пітона. Я ніяк не могла зрозуміти, чому вона влаштовує мені бойкот: то руку міцно за­тисне, то по ре­брах боляче вда­рить. Зупинили репетицію, щоб оглянути тварину. З’ясувалося, що вона готується стати ма­мою, тож їй уже нецікаві наші танці. Звичайно, при­пинили репетиції, підшу­кали їй заміну. І коли са­миця зрозуміла, що ми дали їй спокій, на знак по­дяки ніжно обвила мої ноги.

Танцювати з пітоном нелегко ще з однієї причи­ни: його середня вага ся­гає 30–40 кг. Тож потрібні певна фізична підготовка і постійні тренування. Лю­бов Вікторівна говорить, що тут їй допомагає цир­кове минуле, звичка до дисципліни і підтриман­ня спортивної форми.

ТАНОК-ЕКСПЕРИМЕНТ

Східний танок із пітоном у виконанні Любові Дмитрієвої (Бк Ясиновського кХЗ) і хоре­ографічного колективу «Аміра» під керівництвом Лариси Сунгурової (Бк Авдіївського КХЗ було створено для концерту, присвяченого 20-річчю Профспілки металургів і гір­ників України. Успіх перевершив усі сподівання. Глядачі, не жалкуючи долонь, аплоду­вали пітонові і відважним танцівницям, викликали артистів на біс.

14.01.2011

Наталія УСЕНКО, Донецька обл.

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини