ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Літописець профспілок

Збереглося чимало цікавих відомостей про діяльність профспілок початку ХХ сто­ліття. Можна лише дивуватися, як попри те, що час та військове лихоліття «почис­тили» місцеві архіви, до нас дійшла ця іс­торична інформація. І цим ми великою мірою зобов’язані Григорію Семеновичу Новополіну (Нейфельду) – талановитому журналісту, літерату­рознавцю, першому лі­тописцю профспі­лок Катеринослав­щини.

БЕЗЦІННИЙ СПАДОК ДЛЯ НАЩАДКІВ

Григорій Новополін – уродженець Катериносла­ва, який на початку мину­лого століття був одним із провідних журналістів гу­бернського центру, свідком багатьох найважливіших подій тієї неспокійної епо­хи зародження капіталізму й появи робітничого класу та профспілкового руху, штатним профспілковим іс­ториком.

Незважаючи на те, що ді­яльність істпрофів перебу­вала під суворим контро­лем «старшого брата» – істпарту, а також «державного ока» і профспілкових функ­ціонерів, ті з периферійних комісій, якими керували люди діяльні й небайдужі, зуміли за п’ять років свого існування (з перервами, бо діяльність істпрофів не раз припинялася) здійснити значну роботу. До них мож­на віднести і комісію, що працювала під керівни­цтвом Григорія Новополіна при Катеринославській окружній раді профспілок і зібрала безліч цінних мате­ріалів. До нас дійшла, на жаль, лише їх незначна час­тина. Особливий інтерес се­ред того, що збереглося, ста­новлять підготовлені до друку два томи нарисів з іс­торії робітничого і проф­спілкового руху краю пері­оду 1906–1909 рр., які нале­жать перу керівника комісії Новополіна.

ВІЧЕ КУШНІРІВ

Охоплені в 1906 році за­гальним ентузіазмом проф­спілкового будівництва піс­ля прийняття «Временных правил о профессиональных обществах», катеринослав­ські робітники шкіряної промисловості намагалися зареєструвати створену ними профспілку. Вони під­готували свій статут і наді­слали його владі. Але через місяць його повернули пе­рекресленим, що повторю­валося потім ще тричі: заче­пилися царські бюрократи за перший пункт проекту ста­туту, де йшлося про те, що спілка ставить за мету підняти «культурний і моральний стан своїх членів» і захист їх від «поневолення». Про­те, свого робітники таки до­моглися.

Перші загальні збори профспілки було відкрито з особливою «урочистістю» – на них з’явилися, як тоді було заведено, поліцей­ський офіцер у супроводі го­родових. Але коли почалося читання статуту, майже всі непрохані гості… задріма­ли. Сміх робітників розбу­див їх, і лише після цього поліцейські, «заручившись словом від засновників, що жодних «неподобств» не станеться», демонстратив­но вийшли, після чого за­гальні збори пожвавилися. Профспілка працівників шкіряної галузі в 1906–1909 рр. була однією з найак­тивніших. Відновила вона свою діяльність і після 1917-го, проіснувавши ще більше десятка років.

ПРАЩУР КОЛДОГОВОРУ

Однією з «найнеспокій­ніших», за свідченням Но­вополіна, була також спіл­ка булочників і кондитерів, зареєстрована однією з пер­ших у червні 1906 року. Ще наприкінці ХІХ століття працівники місцевих фа­брик із виготовлення цуке­рок «поклали початок еко­номічній боротьбі за допо­могою страйків».

«Маса дала перших ро­бітниць, які були револю­ційно налаштовані й вне­сли революційні методи в боротьбу. Сигнал до загаль­ного страйку в серпні 1903 року дала також булочно-кондитерська маса. Однак булочники були жорстоко побиті поліцією».

Перші загальні збори спілки були настільки бурх­ливими (люди скаржилися на господарів, умови праці, високі норми і низькі заро­бітки), що присутній на них представник поліції негай­но їх розпустив. Але це не остудило запал активістів і вони склали «знамениті умови найму робітників» із 30 пунктів (щось подібне до сучасного колективного до­говору), які викликали ша­лену реакцію господарів.

ПЛОДИ РОБІТНИЧОГО НЕВДОВОЛЕННЯ

Особливо цінним є опублікований у 1923 році матері­ал Григорія Семеновича про один із перших страйків у гу­бернії, який стався в травні 1887-го на копальнях гірничо-промислового товариства в Бахмутському повіті. 5 трав­ня 400 робітників шахти при­пинили роботу і почали агі­тувати на це шахтарів ще двох забоїв. Незабаром уже півтори тисячі розлючених шахтарів зажадали підви­щення розцінок, усунення «грубих штейгерів (гірничих майстрів – прим. авт.), кон­торщиків та фельдшера, який недбало ставився до ро­бітників». Робітники не від­ступили навіть проти багне­тів, коли на їх вгамування було кинуто два батальйони солдатів. У результаті 40 шах­тарів було заарештовано.

І хоча головні вимоги ро­бітників не були виконані, влада змушена була реагу­вати на ці перші прояви ро­бітничого невдоволення. Вже 1892 року з’явилися пра­вила про нагляд за благоустроєм і порядком на при­ватних гірничих заводах і промислах та про найм на них робітників. Зокрема, було створено гірничозавод­ську інспекцію, затвердже­но конфліктну комісію для розгляду скарг робітників.

ТВОРЕЦЬ «АРХІВІВ ПРАЦІ»

У монографії відомого іс­торика О. Мовчан «Україн­ські профспілки в компартійно-радянській системі влади (20ті роки)» наголо­шується, що, незважаючи на розпуск у 1926 році місцевих істпрофів, завдяки напрацю­ванням минулих років окружні ради профспілок продовжували публікацію матеріалів з історії профруху. Але не всі вони отри­мали позитивні відгуки в центральних органах. Біль­ше того, деякі керівники істпрофів не бажали «дотриму­ватися субординації».

15 жовтня 1925 року голо­ва Істпарту ЦК КП(б)У М.  Іванов скаржився до Істпрофу ВУРПС з приводу іг­норування Катеринослав­ським істпрофом рішень об­ласного істпарту щодо нала­годження взаємин між цими комісіями. Конфлікт між Дніпропетровським істпартом та істпрофом був розглянутий у ЦК КП(б)У. У відповідь на скаргу М. Іва­нова ЦК прийняв рішення про обов’язкове затверджен­ня планів науководослідних комісій з історії проф­спілкового руху в істпартах. Григорій Новополін, який уникав співробітництва з місцевим істпартом, був усунутий з посади голови Дніпропетровського істпрофу. ЦК не прийняв до уваги навіть той факт, що після припинення фінансу­вання істпрофів лише дні­пропетровська комісія про­довжила пошукову роботу, а її голова зміг підготувати до друку двотомну моногра­фію з історії робітничого руху на Катеринославщині.

Наближалася 10та річ­ниця жовтневої революції, у зв’язку з чим діяльність істпрофів відновилася, а без таких фахівців, як Григорій Семенович, організувати їх ефективну роботу було важ­ко. Завдяки активності істпрофів 1928 року в Одесі, Києві та Дніпропетровську були відкриті «Архіви праці».

У тому ж році на посту голови окружної ради проф­спілок М. Смирнова, який очолив Всеукраїнський ко­мітет профспілки гірників, змінив партійний функціо­нер М. Ленау, з яким Ново­полін, судячи з усього, спра­цюватися не зміг. Незаба­ром на засіданні комфрак­ції Укрпрофради було при­йнято рішення про необхід­ність «комунізації істпро­фів» і підбір кандидатури комуніста на посаду завідувача. Почалися грандіозні чистки кадрів, у тому числі в профорганах. Тож таким «старим спецам», як Ново­полін, у цьому вкрай «агре­сивному середовищі» місця вже не було…

НОВЕ – ДАВНО ЗАБУТЕ СТАРЕ

Нещодавно в пресі з’явилася інформація про створення в Дніпропетровську профспілки домо­господарок. При цьому підкреслювалося, що дана організація утворена мало не вперше в істо­рії. Нічого подібного! Саме завдяки спогадам Гри­горія Новополіна нам сьогодні відомо, що ще 1906 року в Катеринославі, на хвилі першої ро­сійської революції, з’явилося дещо подібне – профспілка домашньої прислуги. «Захоплення профспілковим будівництвом, – писав Новополін, – торкнулося не лише робітників найбільших ме­талургійних підприємств, майстерень та залізнич­ників, а й «найбільш забитих груп пролетаріату – домашньої прислуги, посудомийок, офіціантів, кухарів». У перших загальних зборах, де було прийнято, причому одноголосно, статут спілки, взяли участь понад 100 людей. Головувала на них активістка (шкода, прізвище її залишилось неві­домим), яка виголосила «дуже палку промову» щодо незавидного становища працівників цієї сфери і необхідності розпочинати боротьбу за свої права.

04.02.2012

Віктор КОВРИГА, Дніпропетровська обл.

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини