ВИЗНАЧНА ОСОБИСТІСТЬ

БІЛЬШЕ 50 ТИСЯЧ ОПЕРАЦІЙ, ЗА ЯКИМИ – ВРЯТОВАНІ ЛЮДСЬКІ ЖИТТЯ ТА ДОЛІ

20 січня 2018 року медична спільнота України та світу відзначатиме 100-річчя з дня народження всесвітньо відомого вченого, хірурга, одного із засновників української хірургічної школи Олександра Шалімова.

Н ародився Олександр Олексійович Шалімов 20 січня 1918 року в се­лянській багатодітній родині у с. Введенка Липецької області. В сім’ї було 11 дітей і ще прийняли двох безпритульних. У 1941 році закінчив Ку­банський медичний інститут, під час ви­пускної екзаменаційної сесії розпочала­ся Велика Вітчизняна війна. Олександр Шалімов із самого початку медичної ді­яльності обрав своєю спеціальністю хірургію. З 1941 по 1944 роки працював головним лікарем і хірургом районної лі­карні Читинської об­ласті, у 1944-му моло­дого хірурга перево­дять у м. Петровськ- Забайкальський на посаду головного лікаря, завідувача хірургічного відді­лення, у 1946 році Олександр Шалімов почав працювати хі­рургом у Брянській об­ласній лікарні, у 1949-му був призначений головним хірургом Орловської області й за­відувачем хірургічного відділення об­ласної лікарні. 1953 року Олександр Ша­лімов знову повернувся до Брянська, за­йнявся науковими дослідженнями, за­хистив кандидатську дисертацію, темою обрав пластику стравоходу за власною методикою, однак коло його наукових інтересів не обмежувалося цією пробле­мою. Особливо цікавився питаннями хі­рургії шлунка, стравоходу, легенів і під­шлункової залози.

З 1956 року починається харківський період діяльності Олександра Шалімо­ва. Спочатку його обрали доцентом ка­федри хірургії Харківського медичного інституту, а після захисту докторської дисертації «Хірургічне лікування раку головки підшлункової залози і фатерова соска» очолив кафедру торакальної хі­рургії та анестезіології Українського ін­ституту вдосконалення лікарів.

Велика заслуга Олександра Шалімова в створенні двох найвідоміших та по­тужних хірургічних інститутів – Харківського НДІ загаль­ної та невідкладної хі­рургії (1965 р.) і Київ­ського науково-до­слідного інститу­ту клінічної та експеримен­тальної хірур­гії (1972 р.).

Роки роботи в Харкові були періодом ста­новлення Олек­сандра Шалімова як вченого, до кола його інтересів уві­йшли питання хірургії органів травлення, серця, магістральних судин, анестезіології та ін., багато уваги приділяв він хірургії легень, серця і кровоносних судин, з його участю сконструйовані оригіналь­ний апарат штучного кровообігу, плоскі дилататори для мітральної комісурото­мії, низка пристроїв та інструментів. Він запропонував і впровадив у практику методику заміни облітерованної артерії одноіменною веною (in situ), також опу­бліковано безліч монографій, в яких ві­дображено великий клінічний досвід автора.

З 1970 року Олександр Шалімов пра­цює в Києві спочатку завідувачем кафе­дри торакоабдомінальної хірургії, потім керував відділенням хірургії Київського НДІ гематології та переливання крові, певний час виконував обов’язки дирек­тора цього інституту.

1972 року на базі 6-ї Київської клініч­ної лікарні «Медмістечко» було створено Київський науково-дослідний інститут клінічної та експериментальної хірургії, керівником якого від моменту заснуван­ня став видатний хірург Олександр Олексійович Шалімов. У 1976 році збудо­вано клінічний корпус інституту.

Академік, Герой України, «Людина планети» Олександр Шалімов – автор 826 наукових публікацій, зокрема 30 моно­графій і посібників, 112 винаходів; нау­ковий консультант та керівник 53 док­торських та 86 кандидатських дисерта­цій, головний редактор журналу «Клі­нічна хірургія».

Шалімов став першим лікарем, який провів вдалу пересадку підшлункової за­лози хворому на діабет, розробив і впро­вадив нові методи операцій за онколо­гічних захворювань, хвороб органів травлення, судин, серця. Під його керів­ництвом проведено першу в Україні опе­рацію пересадки серця.

З ім’ям Олександра Шалімова пов’язаний розвиток в Україні мікрохі­рургії. У 1979 році на базі відділення хі­рургії судин було створено одне з пер­ших в СРСР відділення мікросудинної хірургії, під керівництвом видатного вченого в інституті вперше в Україні знайшла застосування і почала успішно розвиватися ендоваскулярна хірургія, він по праву вважається одним з осново­положників реконструктивно-відновлю­вальної ангіохірургії в Україні.