ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЧИМ ЖИВЕ «УКРТРАНСГАЗ»?

«З приводу безпеки праці у нас на підприємстві все виконується досконало – все, як і має бути. Спецодягом забезпечені, він зручний і якісний. Інстру­мент, що потрібен для роботи, також є. За нами також дивляться, щоб ми, так би мовити, шкоди не робили. Немає ні травм, ні надзвичайних подій, Бог милував».

Юрій НАЗАРЕНКО, водій філії «УКРГАЗТЕХЗВ’ЯЗКУ»:

«Заробітна плата виплачу­ється вчасно і в повному обсязі. Соціальна програма також виконується повніс­тю – нам жалітися немає на що. Я працюю в «УКРГАЗТЕХЗВ’ЯЗКУ» вже 26 років, з 1991-го, тож моя родина, я, дитина постійно користуємося можливістю оздоровитися від профко­му на базах відпочинку та в санаторіях. До подій у Кри­му їздив у Форос, зараз – Карпати, Коблево».

Роман МАЗУРКЕВИЧ, на­чальник служби автомати­зації газотранспортної сис­теми Боярського ЛВУМГ:

«Уже 18-й рік працюю на підприємстві. А почалося все з практики на третьо­му курсі університету. 2001 року потрапив до числа тих щасливчиків, які одержали квартири. В основному, як такої плин­ності кадрів у нас немає, люди тримаються за свою роботу. Причина, на мою думку, в належному рівні соціального забезпечення, гідній заробітній платі».

Олександр Борисович, зварювальник філії «УКРГАЗТЕХЗВ’ЯЗКУ»:

«1975 року будував газо­провід «Союз». Потім пі­шов у армію, а після повер­нення й досі працюю тут.

Усе було б добре, якби трохи до нас прислухали­ся. Шкода, що з тієї ре­структуризації щось там без нас вирішують, а дум­ку простих працівників не беруть до уваги. Адже це все ми будували...».

Віктор ГАСЮК, старший майстер ВРТП «УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС»:

«На підприємстві працюю майже все своє життя, з 1980-го – 37 років уже. Більше ніде не працював, один запис у трудовій книжці. Старший брат мій також тут працював, але вже вийшов на пенсію. Ро­бота в мене дуже відпові­дальна, адже відповідаю і за техніку, і за людей. Умо­вами праці цілком задово­лений, а це дуже важливо, адже я проводжу тут зна­чну частину свого життя».

БУДНІ НАФТОВИКІВ – ЗЛАГОДЖЕНА, НАПРУЖЕНА, КРОПІТКА ПРАЦЯ

ПАТ «Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна ком­панія України. На нафтовидобувних та газоперероб­них підприємствах трудяться спеціалісти з усіх ку­точків України. Про те, в яких умовах трудяться на­фтовики, члени Профспілки працівників нафтової та газової промисловості України, вирішили дізнатися журналісти «ПВ» і разом із головою об’єднаного профспілкового комітету ПАТ «Укрнафта» Ігорем Ко­пачем вирушили на об’єкти Прилуцького нафтогазо­промислового району діяльності ПАТ «Укрнафта».

ТРУДНОЩІ ЗАВЖДИ МОЖНА ПОДОЛАТИ РАЗОМ

У цьому впевнена голова первинної профоргані­зації Гнідинцівського газопереробного заводу, член об’єднаного комітету працівників ПАТ «Укрнафта», член ЦР Укрнафтогазпрофспілки, член Ради Феде­рації профспілок України, Тетяна Левченко.

Сьогодні Гнідинцівський ГПЗ входить до трійки газопереробних заводів ПАТ «Укрнафта» – одного з найбільших українських виробників скрапленого газу. Завод призначений для підготовки нафти та пе­реробки нафтового і природного газу. Необхідно за­значити, що сьогодні завод працює на неповну потуж­ність. І ця проблема найбільше бентежить заводчан.

Незважаючи на загальний спад виробництва, фі­нансову скруту, завод працює стабільно завдяки ви­сокому професіоналізму працівників. Працівники прагнуть і надалі забезпечувати зростання вітчиз­няного виробництва. Вони чекають надходження сировини на підприємство та найскорішого і гаран­тованого поліпшення умов життя. Бо з червня ц. р. планується основне падіння сировини через зупин­ку родовищ на Сумщині.

«Найближчі роки стануть для членів Укрнафто­газпрофспілки найскладнішими в сучасній історії промисловості. Зважаючи на критичність загроз у цій сфері, необхідні об’єднання, активні публічні дії за­для того, щоб допомогти спілчанам захистити свої трудові і соціальні права та національні інтереси, зміцнити позицію профспілок у суспільстві», – гово­рить Тетяна Левченко.

Проте, як і будь-де, головним активом були й зали­шаються люди – працівники підприємства. Нині на підприємстві працюють понад 927 членів профспілки, до них приєдналося 67 пенсіонерів заводу, які сплачуть профвнески у розмірі 1% від пенсії до первинної проф­спілкової організації за рішенням профкому заводу.

Профспілковими справами керує профком у складі 15 осіб – найбільш досвідчених працівників, які користуються повагою в колективі. Загальний настрій профактиву – не спочивати на лаврах, а по­стійно навчатися, працювати над собою, активно ді­яти, досягати мети.

Звичайно, не завжди ці питання вирішуються швидко, як того хотілося б, проте люди знають, що їхні права є кому захищати.

Підприємство переживало і складні періоди свого життя, коли не вирішувалось питання належного під­вищення тарифних ставок, посадових окладів, випла­ти річної винагороди за підсумками роботи за рік. Профком тоді виступив спільно з об’єднаним профко­мом ПАТ «Укрнафта» як ініціатор та організатор збо­ру підписів працівників на захист своїх прав. Були звернення до Прем’єр-міністра України, велися кон­сультації з Національною службою посередництва та примирення при Президентові України. І нарешті, Правління ПАТ «Укрнафта» змушене було погодити­ся на підвищення тарифів оплати праці.

На фоні падіння низки виробничих показників со­ціальні гарантії та виплати працівникам Гнідинців­ського ГПЗ, згідно колективного договору ПАТ «Укрнафта», зберігаються. На жаль, через певні обстави­ни не вдалося досягти запланованих темпів зростан­ня середньої зарплати на 16%, цей пункт колдоговору не виконується. Тож питання перебуває на постійно­му контролі. Проводяться переговори, зустрічі, лис­тування, звернення до центральних органів влади.

Трудова активність працівників, висока мотива­ція до праці залежить, насамперед, від рівня їхнього соціального захисту. Нині робітники підприємства мають доволі вагомий соціальний пакет, передбаче­ний колдоговором. При профкомі заводу працюють спортивні секції. Заводські команди – неодноразові чемпіони району з волейболу, баскетболу, футболу. На підприємстві профком започаткував проведення Кубку з футболу пам’яті М. О. Галушки.

Справжньою окрасою художньої самодіяльності Чернігівщини є хоровий колектив і солісти підпри­ємства. Завдяки спільним діям адміністрації та профкому вдалося зберегти самодіяльний народний колектив «Факел». Сьогодні він учасник численних всеукраїнських фестивалів, багаторазовий володар дипломів переможця фестивалів художньої самоді­яльності ПАТ «Укрнафта».

У річному плані роботи – різноманітні культур­но-масові заходи.

ХІРУРГИ НАФТОВИХ СВЕРДЛОВИН

Капітальний ремонт свердловин є одним з важ­ливих ланок нафтовидобування, адже від їхнього стану залежать не тільки поточні, а й кінцеві резуль­тати нафтогазовидобутку. З цією метою у НГВУ «Чернігівнафтогаз», первинну профспілкову органі­зацію якого очолює Віталій Іценко, функціонує цех із капітального і підземного ремонту свердловин.

Основним завданням цеху є забезпечення своє­часного і якісного ремонту свердловин, проведення заходів з інтенсифікації видобутку нафти та газу, підвищення приймальності та ліквідації свердло­вин, а також створення безпечних умов праці, під­тримання на належному рівні стану охорони праці та пожежної безпеки при проведенні бурових робіт.

Сьогодні до складу цеху входять Леликівська, Та­лалаївська та Гнідинцівська дільниці. Керівником Гнідинцівської дільниці цього цеху є Володимир Ле­він. Кожна з цих дільниць складається з бригади з ка­пітального ремонту свердловин. У завдання бригад, які працюють за неперервним графіком у дві-три змі­ни, входить виконання комплексу робіт з підтримки експлуатаційного обладнання, що забезпечує вико­нання плану по видобутку нафти в робочому стані.

БУРИЛЬНИК – ЦЕ ПОКЛИКАННЯ

На довгому виробничому шляху колективу Прилуцького управління бурових робіт були тру­дові злети – відкриття нових покладів і родовищ, були й невдачі, як то аварії при бурінні свердло­вин та фонтани, були пожежі. Та люди, мов кре­мінь, ставали фундаментом здобутків і високих злетів у всі чотири десятки літ. Сьогодні нафтови­ки Прилуччини – це 3,5-тисячний колектив.

Про трудові будні колективу розповідає голова профкому Прилуцького УБР, що входить до струк­тури ПАТ «Укрнафта» Ганна Осадчук.

«Сьогодні нашому колективу доводиться пра­цювати в напруженому режимі. Проблемних пи­тань є чимало, насамперед призупинення видачі ліцензій на розробку родовищ, недостатнє матері­ально-технічне забезпечення, брак коштів на про­ведення ремонту під’їзних доріг до об’єктів нафто­видобутку, на оновлення парку автотранспорту, спецтехніки та ін. Вирішення зазначених викли­ків ускладнюється через різке падіння світових цін на нафту. Управління впродовж тривалого часу перебуває на межі виживання, тому велику кількість запланованих інвестиційних проектів (буріння нових свердловин, капітальне будівни­цтво та ремонти об’єктів виробничої і невиробни­чої сфери, модернізація обладнання та ін.) призу­пинено. Проте завдяки наполегливій праці колек­тиву та профспілкового комітету досить багато завдань вдалось вирішити за рахунок внутрішніх резервів, раціонального підходу до використання коштів, проведення необхідних підтримувальних заходів».

Ще одна проблема, яка турбує профком: останнім часом у колектив не влився жоден молодий спеціа­ліст, що пов’язано із скороченням персоналу в ході ре­організації, яку проводить керівництво «Укрнафти».

Ганна Іванівна підказує профгрупоргам, як бу­дувати взаємовідносини з керівництвом, бо сама має важливу для профспілкового працівника рису – вміння працювати з людьми.

Професія бурильника ще й ризикована, тож має бути гарантія, що робітник повернеться з роботи ці­лим і неушкодженим. Про це розуміють як началь­ники бурової установки, так і профгрупорги. Про­водяться інструктажі з безпеки праці, робітники забезпечуються спецодягом, спецвзуттям і засоба­ми індивідуального захисту. Ці норми прописані у колективному договорі та неухильно виконуються.

Попереду в прилуцьких нафтогазовидобувни­ків – сміливі плани та сподівання на краще. До 2025 року, відповідно до стратегії розвитку товари­ства, планується подвоїти обсяги видобутку нафти і на 50% збільшити обсяги видобутку газу. Наро­щення видобування вуглеводнів передбачено як на базі діючих свердловин, так і від буріння нових. Працівники вірять, що ПАТ «Укрнафта» і надалі залишиться однією з найбільших і найефективні­ших нафтогазовидобувних компаній України.

Тетяна РУБАН, «ПВ»

Фото Андрія ТКАЧУКА

Усі новини