«УКРПРОФТУР»: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ ТУРИЗМУ
Напередодні відзначення професійного свята – Всесвітнього
дня туризму та Дня туризму в Україні, свята всіх туристів та туроператорів,
хотілося б згадати
про його далеку
історію. Туризм в Україні має глибокі корені та давні традиції.
Початком розвитку туризму
можна вважати 1936 рік,
коли постановою від
17.04.1936 Центрального ви-
конавчого комітету СРСР «Про лікві-
дацію Всесоюзного товариства проле-
тарського туризму та екскурсій» на
Всесоюзну центральну раду професій-
них спілок (ВЦРПС) та її організації
було покладено керівництво роботою
в галузі туризму, що стало підставою
для створення мережі туристично-
екскурсійних закладів профспілок,
які в Українській РСР перебували у
складі Української республіканської
ради по туризму та екскурсіях, підпо-
рядкованої Укрпрофраді.
Для організації профспілкового ту-
ризму в Україні ще в 1953 році було
створене туристсько-екскурсійне
управління (УкрТЕУ) при Українській
республіканській раді профспілок, яке
діяло на правах структурного підроз-
ділу Укрпрофради.
При ВЦРПС був створений новий
керівний орган – Центральна рада з
туризму (з 1969 року – Центральна
рада з туризму та екскурсій (ЦРТЕ).
Відповідно в Україні була створена
Українська республіканська рада по
туризму та екскурсіях.
Профспілковий туризм виділився у
самостійну галузь по забезпеченню на-
селення активними формами відпочин-
ку, організації екскурсій по всій терито-
рії та поїздок громадян України за її
межі.
У період 1970–1991 років прискорени-
ми темпами розвивалась матеріальна
база профспілкового туризму в Украї-
ні, введено в експлуатацію готелі та ту-
ристські бази у Києві, Луцьку, Дніпро-
петровську, Донецьку, Полтаві, Рівно-
му, Кіровограді, Черкасах, Чернігові,
Бердянську та інших містах.
6 жовтня 1990 року створено Феде-
рацію незалежних профспілок Украї-
ни, яка стала правонаступницею Укра-
їнської республіканської ради проф-
спілок. Декларацію про заснування
Федерації підписали 25 республікан-
ських галузевих профспілок та 24 регі-
ональних міжсоюзних профоб’єднань.
23.08.1991 Президія Федерації неза-
лежних профспілок України постано-
вою № П-7-7 від 23.08.1991 зі змінами від
09.10.1991 прийняла рішення про пере-
творення Української республікан-
ської ради по туризму і екскурсіях в
акціонерне товариство «Укрпрофтур».
04.10.1991 Рада Федерації незалежних
профспілок України та Фонд соціально-
го страхування України 04.10.1991 уклали
установчий договір про створення акці-
онерного товариства «Укрпрофтур» на
базі туристично-ексурсійних підпри-
ємств і організацій Української респу-
бліканської ради по туризму та екскур-
сіях і затвердили його Статут, який заре-
єстрований Київським міськвиконко-
мом 28.10.1991. На час створення Рада Фе-
дерації незалежних профспілок переда-
ла до статутного фонду акціонерного то-
вариства основні фонди і оборотні засо-
би туристично-екскурсійних підпри-
ємств, об’єднань та організацій профспі-
лок України .
Сьогодні це Приватне акціонерне
товариство «Укрпрофтур», яке цього
року святкує своє 25-річчя.
Основним завданням Акціонерного
товариства «Укрпрофтур» (далі – Това-
риство) є надання послуг з туризму,
відпочинку та оздоровлення широким
верствам населення за найнижчими та
прийнятними цінами.
Як і раніше, так і сьогодні для тру-
дових колективів Товариства питання
внутрішнього, соціального туризму є
пріоритетними, оскільки Товариство
створено з метою організації і здійснен-
ня туристичної діяльності, забезпечен-
ня створення туристичного продукту
та надання громадянам і юридичним
особам, в тому числі іноземним, комп-
лексних туристично-екскурсійних та
інших послуг, формування нових еко-
номічних основ туризму, як високорен-
табельної галузі економіки та важли-
вого засобу культурного розвитку дер-
жави, підвищення ефективності турис-
тичних послуг.
У зв’язку із створенням Товари-
ства постановою Президії Ради ФНП
України від 22.11.1991 № П-11-9 були
ліквідовані Українська республікан-
ська та обласні ради по туризму та
екскурсіях.
Проте Верховна Рада Кримської
АРСР постановою від 26.12.1991 № 238-1
скасувала рішення Президії ФНП
України «Про створення акціонерного
Товариства» і доручила Кримській
раді по туризму та екскурсіях створи-
ти самостійне акціонерне товариство
«Кримтур», що надалі й було зроблено.
У результаті створення акціонерно-
го товариства «Кримтур» йому віді-
йшло профспілкового майна балансо-
вою вартістю 58 млн 308 тис. рублів. У
складі «Кримтуру» перебували 17 ту-
ристських господарств, у тому числі 6
готелів та 14 інших структурних під-
розділів: бюро подорожей та екскурсій,
автобаза, контрольно-рятувальна
служба та ін.
Аналогічно діяла і Федерація неза-
лежних профспілок Одеської області,
створивши самостійне товариство
«Одесатурист». До статутного фонду
акціонерного товариства «Одесату-
рист» відійшло профспілкового май-
на балансовою вартістю 33 млн 212
тис. рублів. Це, зокрема, чотири готе-
лі, три з яких розташовані в Одесі, чо-
тири туристичних бази, три з яких та-
кож в Одесі, автобаза та п’ять інших
структурних підрозділів.
З метою підвищення ефективності
використання майна постановою Пре-
зидії ФПУ від 4 жовтня 1995 року затвер-
джено «Концепцію вдосконалення
структури управління загальнопроф-
спілковим майном ФП України, її член-
ських організацій та суб’єктів їх під-
приємницької діяльності».
На виконання Концепції Спосте-
режною радою ЗАТ «Укрпрофтур» від
24 листопада 1995 року затверджене По-
ложення про порядок акціонування до-
чірніх підприємств та структурних під-
розділів Товариства і розпочата прак-
тична робота в цьому напрямку.
Реорганізація обласних дочірніх
підприємств у закриті обласні акціо-
нерні товариства готувалася апаратом
Правління Акціонерного товариства
«Укрпрофтур» за погодженням з регіо-
нальними профспілковими
об’єднаннями.
Після завершення розробки проек-
тів основних документів створювано-
го обласного акціонерного товариства
ці питання розглядалися Радою «Укр-
профтур» та подавалися Загальним
зборам акціонерів «Укрпрофтуру» до
вирішення.
Сьогодні в системі профспілкового
туризму діють 17 обласних акціонер-
них товариств, створених за участю
ПрАТ «Укрпрофтур», а саме: «Вінниця-
турист», «Волиньтурист», «Дніпроту-
рист», «Донецьктурист», «Запоріжту-
рист», «Закарпаттурист», «Івано-Фран-
ківськтурист», «Кіровоградтурист»,
«Львівтурист», «Миколаївтурист»,
«Полтаватурист», «Рівнетурист», «Тер-
нопільтурист», «Харківтурист»,
«Херсонтурист», «Хмельницьктурист»
та «Чернігівтурист».
Встановлений порядок створення
обласних акціонерних товариств пе-
редбачав широку участь в цьому
процесі обласних членських органі-
зацій ФП України, а для трудових ко-
лективів забезпечував прозорість
підготовки та прийняття рішень
щодо реорганізації.
При цьому регіональні профспілко-
ві об’єднання (федерації, облпрофради)
виступили співзасновниками обласних
акціонерних товариств у 13 областях,
обкоми профспілок – у 2 областях, пра-
цівники дочірніх підприємств – загаль-
ною кількістю1894 особи – в 14 областях
України.
До статутних фондів внесено проф-
спілковими організаціями 158 тис. грн,
а працівниками підприємств, що реор-
ганізовані, – 197 тис. грн власних коштів.
Основним акціонером у цих товари-
ствах є АТ «Укрпрофтур», яке володіє ак-
ціями, що складають більше 99% їхніх ста-
тутних фондів. Усі інші структурні підроз-
діли ЗАТ «Укрпрофтур», які не були реор-
ганізовані, залишились працювати в ста-
тусі дочірніх підприємств загальної сис-
теми Товариства. Сьогодні в складі АТ
«Укрпрофтур» працюють вісім дочірніх
підприємств, а саме: готельний комплекс
«Турист» (м. Київ), туристський готель
«Дружба» (м. Київ), «Житомиртурист»,
«Київоблтурист», «Сумитурист», «Черка-
ситурист», «Чернівцітурист» та Туристич-
ний оператор ТОВ «Укрпрофтур» м. Київ.
Сьогодні в системі АТ «Укрпрофтур»
у числі обласних дочірніх підприємств
та акціонерних товариств працюють 57
туристичних господарств, зокрема: 22
готелі, 29 туристсько-оздоровчих комп-
лексів, пансіонатів та туристичних баз,
2 санаторії, 4 автотурбази та 14 окремих
офісних приміщень, в яких розміщені
адміністрації підприємств, туристичні
агенції і бюро подорожей та екскурсій.
У результаті злагодженої та профе-
сійної роботи всіх трудових колективів
системи АТ «Укрпрофтур» (середньо-
облікова чисельність працівників – 910
осіб) лише за 2015 рік обслуговано 160
тис. туристів та інших категорій спожи-
вачів туристично-екскурсійних послуг
з обсягом обслуговування 535,6 тис.
людино-днів та 40 тис. екскурсантів.
Номерний фонд ліжко-мережі систе-
ми Товариства для прийому туристів
розгорнутий в кількості 11585 ліжко-
місць, з яких на сьогодні лише 70% вико-
ристовуються для обслуговування ту-
ристів та інших категорій споживачів.
Від загальної господарської діяльності
Товариством за 2015 рік отримано сукуп-
них доходів на 143 млн грн, з яких 40 млн
грн сплачено до державного бюджету
країни у вигляді різних податків і зборів.
Негативним явищем для діючої вла-
ди в країні залишається продовження
неконституційних дій та тиску з боку
Фонду державного майна України та
Генеральної прокуратури України на
профспілкові підприємства щодо пра-
ва власності на майнові комплекси АТ
«Укрпрофтур».
Так, ще з травня 2011 року за завдан-
ням Генеральної прокуратури України
(далі – ГПУ) в особі Пшонки В.П. та
його заступника Занфірова В.А. органа-
ми Генеральної прокуратури України
різних рівнів, із залученням інших пра-
воохоронних органів, в інтересах Фон-
ду державного майна України (далі –
ФДМУ) реалізується кампанія, спрямо-
вана на відібрання майна, яке є влас-
ністю Федерації профспілок України та
заснованих нею підприємств, у тому
числі примусове вилучення приватно-
го майна ПрАТ «Укрпрофтур» та засно-
ваних ним суб’єктів господарювання.
Подаючи позовні заяви від імені
ФДМУ, колишнє керівництво Генераль-
ної прокуратури України мало намір
приховати власні протиправні інтере-
си щодо заволодіння майном добросо-
вісних набувачів ФПУ, використовую-
чи при цьому органи прокурорського
нагляду та судової влади Вищого гос-
подарського суду України.
За період з 2011 по 2015 роки проку-
ратурою в інтересах ФДМУ було пода-
но більше 50 судових позовів до
суб’єктів господарювання, створених
за участю ПрАТ «Укрпрофтур», позо-
вними вимогами яких було витребу-
вання майна з чужого незаконного во-
лодіння та визнання права власності за
державою.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 92 Консти-
туції України правовий режим власнос-
ті визначається виключно законами
України.
Після Революції гідності наша дер-
жава, український народ, у тому числі
Федерація профспілок України, обрали
чіткий курс на євроінтеграцію. У Євро-
пейському Союзі право приватної влас-
ності є непорушним і позбавлення цьо-
го права є неприпустимим.
Зважаючи на те, що й до сьогодні не
прийнято Закон України щодо вирі-
шення долі профспілкового майна,
суб’єкти господарювання системи
ПрАТ «Укрпрофтур» змушені були
звернутися до Європейського суду з
прав людини (далі – ЄСПЛ) з метою від-
новлення порушеного права. Профспіл-
ки покладають велику надію на те, що
ЄСПЛ захистить їх права та ухвалить
позитивне судове рішення, яке зупи-
нить протиправні дії держави в особі
ФДМУ та органів прокуратури щодо
привласнення їхнього майна.
Попри складну політичну та еконо-
мічну ситуацію в країні, суб’єкти госпо-
дарювання системи ПрАТ «Укрпроф-
тур», як законні власники та балансо-
утримувачі майна, несуть всі фінансові
витрати по його утриманню з метою
його збереження на підставі діючої Уго-
ди № 73 «Про взаємодію відносин», укла-
деної 17.02.2012 між Федерацією профе-
сійних спілок України та Фондом
державного майна України, та од-
ночасно продовжують відстою-
вати у державних органах, орга-
нах місцевого самоврядування,
в органах судової влади, проку-
ратури, державної виконавчої
служби права та інтереси проф-
спілок з метою забезпечення збе-
реження нерухомого майна.
І донині суб’єкти господарюван-
ня, створені за участю ПрАТ «Укр-
профтур», відстоюють у державних ор-
ганах, органах місцевого самовряду-
вання, в органах судової влади, право-
охоронних органах, прокуратурі, орга-
нах внутрішніх справ, державній вико-
навчій службі, державній реєстрацій-
ній службі права та інтереси профспі-
лок з метою забезпечення збереження
нерухомого майна.
Україна належить до країн, де ту-
ризм, як активний спосіб проведення
дозвілля, заохочувався державою, про-
пагувався та стимулювався шляхом со-
ціалізації туристичних послуг і тому
сприймався більшістю населення як
складова способу життя.
Сьогодні туристичний ринок в
Україні перебуває на стадії становлен-
ня. Поступові зміни на краще в еконо-
мічній ситуації та певні зрушення на
шляху поліпшення матеріального ста-
новища населення створять об’єктивні
передумови для розвитку сприятливо-
го стосовно туристичної діяльності
ринкового середовища.
На ринку іноземного (в’їзного) ту-
ризму також спостерігається значна се-
зонність, «пік» якої припадає на липень
– серпень, оскільки основною метою
приїзду в Україну іноземних туристів є
рекреація і відпочинок (понад полови-
ну всіх відвідувань), а також бізнес
(майже 32%). Водночас зростає число
туристів, які прибувають з курортно-лі-
кувальною та спортивно-оздоровчою
метою, хоча частка цих сегментів зали-
шається порівняно незначною.
Останніми роками до України пря-
мують туристичні потоки із 168 країн
світу. Спостерігається збільшення
в’їзного потоку з країн СНД. Зростає
значення України як транзитної дер-
жави, і це позначається на кількості
одноденних відвідувачів, чисельність
яких протягом останніх років стабіль-
но збільшується, перевищуючи 50%
всіх відвідувань.
Туристична політика України на
ринку міжнародного туризму базуєть-
ся на активній маркетинговій страте-
гії, спрямованій на стимулювання іно-
земного туризму шляхом створення
позитивного туристичного іміджу кра-
їни. З цією метою вводиться спрощен-
ня візових формальностей, розбудову-
ється індустрія туризму та підвищу-
ється, відповідно до європейських
стандартів, якість обслуговування.
Національний туристичний ринок
України належить до реформованого
типу і є ринком країни перехідної еко-
номіки із середнім рівнем соціально-
економічного розвитку, що формує
ринкові структури та індустрію туриз-
му відповідно до макрорегіональних
(європейських) стандартів.
Туристична галузь, відповідно до
Закону України «Про туризм», визнана
одним з пріоритетних напрямів розви-
тку господарства країни, що передба-
чає державну увагу і проведення сти-
мулюючої державної туристичної по-
літики, спрямованої на розбудову інду-
стрії туризму відповідно до європей-
ських стандартів.
Сфера індустрії туризму країни ха-
рактеризується процесами перебудови
на ринкових засадах, які позначились
зміною форм власності, скороченням
виробничих потужностей та чисельнос-
ті зайнятих. Конкуренція на внутріш-
ньому та потреба виходу на міжнарод-
ний туристичні ринки обумовлюють
оновлення матеріально-технічної бази
відповідно до європейських стандар-
тів, кадрового складу та посилення ува-
ги до маркетингових механізмів ринко-
вої діяльності.
Традиційним національним тур-
продуктом на ринку міжнародного
туризму є відпочинок, курортно-ліку-
вальний, культурний та екскурсійний
туризм. Маркетингові зусилля спря-
мовані саме на просування даного
традиційного продукту, а також ново-
го, представленого екологічними на-
прямами та сільським туризмом,
шляхом поліпшення інформаційного
забезпечення, участі в міжнародних
регіональних заходах та проведення
національних туристичних виставок.
Щодо сегментів споживчого ринку,
то головна увага має бути спрямована
на розвиток дитячого відпочинку та
оздоровлення, сімейного відпочинку,
відновлення та розбудову автотуризму.
Основним споживчим ринком залиша-
ється ринок масового попиту з превалю-
ванням мотивації «відпочинок + екскур-
сії». На ринках нестандартного та елі-
тарного попиту домінуючими можуть
бути позиції спортивного та екологічно-
го туризму. Пріоритетним напрямом
розвитку є внутрішній туризм. Його ак-
тивізація передбачає диверсифікацію
видових субринків та ускладнення тери-
торіальної структури внутрішнього
ринку за рахунок формування місцевих
територіальних ринків на основі інтен-
сифікації ресурсної бази туризму і роз-
будови туристичної інфраструктури.
Основним регулятором має бути прове-
дення регіональної туристичної політи-
ки стимулювання малого та середнього
підприємництва у внутрішньому туриз-
мі й організації екскурсійної діяльності.
Потенційні туристичні можливості
України безмежні, проте ця галузь три-
валий час відчуває на собі вплив таких
негативних чинників, як:
• відсутність державної політики у
сфері туризму, стратегії і програми
розвитку туризму та курортів;
• багаторазова трансформація цен-
трального органу виконавчої влади у
сфері туризму;
• відсутність змін до Податкового
кодексу України щодо встановлення
пільгової ставки податку на додану
вартість для готелів і звільнення опера-
цій з експорту туристичних послуг від
податку на додану вартість, а також
зменшення ставки податку на прибу-
ток туристичних операторів, що прова-
дять діяльність у сфері в’їзного і вну-
трішнього туризму;
• нехтування міжнародним досві-
дом розвитку туризму;
• територіальні втрати та воєнні
дії на території України;
• нестабільність політичного та
економічного життя країни.
Усе це негативно впливає на потік
іноземних туристів до України, який
за останні роки зменшився вдвічі. Як
наслідок, відбулося значне скорочен-
ня питомої ваги туризму в структурі
внутрішнього валового продукту
України, у тому числі доходів від ту-
ристичних послуг та послуг готелів,
туристичного збору, валютних надхо-
джень, інвестицій у туристичну
інфра структуру, робочі місця.
На сьогодні через брак якісних мар-
кетингових заходів у світовому інфор-
маційному просторі майже відсутня
об’єктивна та актуальна інформація
про Україну, зокрема про різноманіт-
ність її туристичних ресурсів, а це, в
свою чергу, шкодить туристичному
іміджу України. Як наслідок, Україна
стрімко втрачає популярність як ту-
ристична держава, оскільки в уяві по-
тенційних туристів складається вра-
ження про повномасштабну війну, а
вся країна сприймається виключно як
гаряча точка.
Органи державної влади вживають
певних заходів для підвищення авто-
ритету України на міжнародній арені,
формування її позитивного іміджу та
просування національного туристич-
ного продукту на внутрішньому та зо-
внішніх ринках. Однак цілковита від-
сутність бюджетного фінансування,
розпорошена державна система управ-
ління та недосконалість норм законо-
давства гальмують розвиток сфери ту-
ризму, а відсутність державної політи-
ки в цій сфері унеможливлює динаміч-
ний розвиток туристичної галузі.
Виходячи з реалій сьогодення, осно-
вна увага держави має бути зосередже-
на на подоланні негативних тенденцій,
створенні системних та комплексних
передумов для розвитку сфери туризму
як одного з пріоритетних напрямів еко-
номічного зростання та наповнення
бюджетів усіх рівнів.
Ситуація, що склалася в державі,
потребує рішучих кроків щодо визна-
чення політики держави у сфері туриз-
му – однієї з пріоритетних складових
комплексної державної політики – не в
лозунгах, а в конкретних справах. Ак-
тивізація розвитку пріоритетних для
України напрямів в’їзного та внутріш-
нього туризму можлива лише шляхом
податкового і фінансового стимулю-
вання експорту туристичних послуг та
вітчизняних туроператорів, які прова-
дять ці види діяльності, а також
об’єднання зусиль органів державної
влади, представників туристичного біз-
несу та інституцій громадянського сус-
пільства для популяризації України в
світі та просування її бренд-меседжів
як країни, привабливої для туризму.
Напередодні Всесвітнього дня ту-
ризму та Дня туризму в Україні вітаю
всіх вас зі святом та бажаю успіхів у
всіх справах і починаннях, міцного
здоров’я, щастя, благополуччя, неви-
черпної творчої наснаги, професіона-
лізму та нових звершень задля про-
цвітання туристичної справи.
|
