ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ТАЛАНИ ГАННИ БЕРЕЗОВСЬКОЇ

А такими відмінники тоді, певно, не бували у їхній тридця­тій Львівській школі. На вулиці серед ровесників, як біль­шість на Збоїськах, – активні, згуртовані діти однієї вулиці, коли вигадували різні забави, без комп’ютера, з реальним – не віртуальним світом своїх юначих проблем і радощів.

Мрія стати хіміком у неї, ви­дно, була не вельми нав’язливою, тож коли не вступила на профільний факультет вишу – у відчай не впа­ла. Втім, здається, оптимізм – гар­на риса її характеру. Від кар’єри торговельника й сама відмовилась.

Бог дав Ганні Березовській два великі талани – прекрасного чоло­віка, котрого зустріла в трамваї і з яким душа в душу прожила 38 літ. Народила доньку, тішиться двома успішними внуками. Може, то була нагорода за те, що допомагала віддано батькам – вічно зайнятим залізничникам – виховувати двох молодшеньких?

Другий талан, який веде людину по житті, – робота. Прийшла в осві­тянську профспілку до прекрасної людини і керівника Антоніни Кон­дратенко секретар-машиністкою. Коли Антоніна Семенівна змінила місце праці, профлідером стала Ганнина колишня вчителька – Га­лина Піддубна. «Вчитися тобі тре­ба, – сказала своїй випускниці. – Будуть із тебе люди». Кмітлива Бе­резовська вступила на економіч­ний факультет Академії друкар­ства. Одним із її викладачів був ни­нішній голова профкому виклада­чів Олег Гірняк.

Бухгалтерську працю починала у 1977-му в Об’єднаному комітеті профспілки Академії наук, і теж із Антоніною Семенівною. І от уже чотири десятки років незмінно – у профспілках. 28 років – завідувачка фінансового відділу обласної орга­нізації профспілки працівників освіти і науки. Тандем із профліде­ром Марією Яцейко у них теж склався.

Зуміла напрацювати з активом постійний контроль за громад­ськими фінансами, справно пра­цює контрольно-ревізійна комі­сія, ненав’язливо і ретельно під проводом досвідченого активіста Степана Бурбана, не одну вже ка­денцію.

У чому секрет її успішного жит­тя? Чи Бог так дає, чи й сама люди­на мусить вміти розгадувати ха­рактери ближніх і вміло реагува­ти? У неї в друзях – десятки колег чималої громадської організації. На ці питання Ганна Павлівна може відповісти без протистав­лень. Зійшлося у її долі й те й інше. Вміє жити для себе і для людей. А те, що 40 років – на одному робочо­му місці, в одному приміщенні – у Будинку профспілок, на сьогодні це своєрідний унікум. Дивлячись на її життя, думаєш: нехай би таке дісталося багатьом добрим людям. А Ганні Павлівні – здоров’я від її небесної покровительки Святої Ганни, іменем якої називали в Україні найвідоміших і найпре­красніших жінок. З днем наро­дження, з прекрасними ювілеями – трудовими і від дня уродин!

Ольга ЛОБАРЧУК

27.02.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини