ТАЛАНИ ГАННИ БЕРЕЗОВСЬКОЇ
Перше, що запитала Ганну Павлівну Березовську: «Чи була у школі
відмінницею?» Дуже вже точна і правильна вона у житті. «Ні, – каже, – поведінкою
радше норовиста…»
А такими відмінники тоді, певно, не бували у їхній тридцятій
Львівській школі. На вулиці серед ровесників, як більшість на Збоїськах, – активні,
згуртовані діти однієї вулиці, коли вигадували різні забави, без комп’ютера, з реальним
– не віртуальним світом своїх юначих проблем і радощів.
Мрія стати хіміком у неї, видно, була не вельми нав’язливою,
тож коли не вступила на профільний факультет вишу – у відчай не впала. Втім, здається,
оптимізм – гарна риса її характеру. Від кар’єри торговельника й сама відмовилась.
Бог дав Ганні Березовській два великі талани – прекрасного чоловіка,
котрого зустріла в трамваї і з яким душа в душу прожила 38 літ. Народила доньку,
тішиться двома успішними внуками. Може, то була нагорода за те, що допомагала віддано
батькам – вічно зайнятим залізничникам – виховувати двох молодшеньких?
Другий талан, який веде людину по житті, – робота. Прийшла в
освітянську профспілку до прекрасної людини і керівника Антоніни Кондратенко секретар-машиністкою.
Коли Антоніна Семенівна змінила місце праці, профлідером стала Ганнина колишня вчителька
– Галина Піддубна. «Вчитися тобі треба, – сказала своїй випускниці. – Будуть із
тебе люди». Кмітлива Березовська вступила на економічний факультет Академії друкарства.
Одним із її викладачів був нинішній голова профкому викладачів Олег Гірняк.
Бухгалтерську працю починала у 1977-му в Об’єднаному комітеті
профспілки Академії наук, і теж із Антоніною Семенівною. І от уже чотири десятки
років незмінно – у профспілках. 28 років – завідувачка фінансового відділу обласної
організації профспілки працівників освіти і науки. Тандем із профлідером Марією
Яцейко у них теж склався.
Зуміла напрацювати з активом постійний контроль за громадськими
фінансами, справно працює контрольно-ревізійна комісія, ненав’язливо і ретельно
під проводом досвідченого активіста Степана Бурбана, не одну вже каденцію.
У чому секрет її успішного життя? Чи Бог так дає, чи й сама
людина мусить вміти розгадувати характери ближніх і вміло реагувати? У неї в
друзях – десятки колег чималої громадської організації. На ці питання Ганна Павлівна
може відповісти без протиставлень. Зійшлося у її долі й те й інше. Вміє жити для
себе і для людей. А те, що 40 років – на одному робочому місці, в одному приміщенні
– у Будинку профспілок, на сьогодні це своєрідний унікум. Дивлячись на її життя,
думаєш: нехай би таке дісталося багатьом добрим людям. А Ганні Павлівні – здоров’я
від її небесної покровительки Святої Ганни, іменем якої називали в Україні найвідоміших
і найпрекрасніших жінок. З днем народження, з прекрасними ювілеями – трудовими
і від дня уродин!
Ольга ЛОБАРЧУК
27.02.2016
|
