ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Коледжу інформаційних технологій і землевпорядкування – 70

Після проголошення самостійної та незалежної Укра­їнської Народної Республіки у 1917 році виникла по­треба на державному рівні визначити загальний механізм картографо-геодезичного забезпечення потреб держави. В ті далекі часи основним спожива­чем геодезичної та картографічної продукції була ар­мія. Саме при Військовому міністерстві 10 березня 1918 року створено Головну геодезичну управу, яка пізніше дістала назву Картографо-геодезична служ­ба України. Молода країна потребувала спеціалістів топографо-геодезичного профілю. Держава прийня­ла рішення про створення низки навчальних за­кладів середньої ланки для підготовки спеціалістів. У 1937 році в Києві на базі курсів, що діяли при Пів­денному АГП, створено топографічне училище, а піс­ля війни (у 1944 році) його було відроджено та реор­ганізовано у топографічний технікум.

Світлана СИРОТЕНКО,

Галина МАРЧУК

м. Київ

Київ лежав у руїнах. Та, попри всі труднощі, кра­їна дивилася в майбутнє, адже треба було відбудо­вувати міста й села, по­вертатися до мирного життя. Держава розуміла, що все це стане можливим у тому числі завдяки наполегливій праці то­пографів, геодезистів, карто­графів. Так зусиллями ентузі­астів – засновників гуртка в од­ній з уцілілих київських шкіл було започатковано навчаль­ний заклад. Студенти навчали­ся у третю зміну в різних шко­лах Києва. Мали велику потре­бу в підручниках, приладах. Відтак завдяки зусиллям і са­мовідданій праці педагогічно­го колективу в березні 1947 року святкували випуск перші 16 ви­пускників техніків-топографів. Серед них – і майбутні виклада­чі геодезії Ю. Ренкевич, П. Мед­відь, викладач топографічного креслення І. Діхтяренко.

За підтримки засновника на­вчального закладу і першого директора Т. Александрова, його заступників І. Войштейна, В. Гощицького, А. Бірюкова, ви­кладачів М. Відуєва, О. Георгі­євського, В. Лебедєва, М. Бухма­на, військових топографів П. Ку­дрявцева, В. Єремєєва та ін. три­вала розбудова технікуму.

У 1951 році починає діяти за­очне відділення, яке готує ка­дри за трьома спеціальностя­ми: «топографія», «геодезія», «картографія». З’являється нова спеціальність – «фото­грамметрія». Завдяки допомозі аерогеодезичних підприємств, зокрема Південного АГП, зміц­нюється матеріальна база. Тех­нікум поповнюється новими кваліфікованими кадрами.

Після того, як навчальний заклад очолює П. Скляр (1950– 1969), визначається місце про­ведення польових геодезичних практик. У 1950 році в мальов­ничому місці – с. Синява Рокит­нянського району Київської об­ласті, поблизу річки Рось, по­чинає діяти полігон для прохо­дження польових практик. Спершу викладачі та студенти жили в наметах. Згодом збуду­вали літні будиночки, примі­щення для камеральних робіт, їдальня, стадіон, літній кіноте­атр, бібліотека, геокамера з гео­дезичною майстернею, побуто­ві приміщення, медпункт.

Cкладний рельєф, річка Рось та її притоки зі ставками і за­плавами, населені пункти, гус­та мережа шляхів сполучення, різних комунікацій, ліси, луки, степи, спеціально побудована тріангуляційна мережа і систе­ма реперів створили ідеальні умови для проходження всіх видів практик. Випускники із теплотою пригадують той час, коли навчалися поєднувати те­оретичні й практичні знання, допомагали один одному, вла­штовували незабутні вечори художньої самодіяльності, спортивні змагання. В усьому їх підтримували наставники В. Грабовець, І. Діхтяренко, П. Медвідь, М. Грабовий, Ф. Опанасенко, В. Кіпа та ін.

«Дирекція і профспілкова ор­ганізація топографічного техні­куму завжди приділяли велику увагу навчальному полігону, поліпшенню побутових умов студентів, – згадує ветеран галу­зі геодезії та картографії, викла­дач фотограмметрії, голова профкому працівників КТТ у 1973–2000 роках Клавдія Макаренко. – За ініціативою профкому та під­тримки теркому профспілки АГП (го­лова М. Качалуба) ви­ділялися кошти за ра­хунок державного соцстрахування на ді­єтичне харчування студентів. А починаю­чи з 1983 року на пері­од практики Республі­канський комітет (з 1990 року – ЦК галузе­вої профспілки) за ці ж кошти організову­вав роботу спортивно- оздоровчого табору «Топограф». Спортив­но-масова робота в технікумі за­вжди була на високому рівні. Тож не випадково територіаль­на організація Укргеодезкарто­графії (голови групкомів проф­спілки Н. Гуркова, В. Жмуць­кий, О. Донцов) здобувала по­чесні призові місця на республі­канських спартакіадах геолого­розвідників і геодезистів Украї­ни та галузевих змаганнях Радянського Союзу. Про це свід­чать грамоти, медалі, кубки». Всі пам’ятають чудових викла­дачів фізичного виховання В. Пачевського, В. Катриченка, С. Копитова. Спортивні традиції тих років продовжують нинішні вчителі фізичного виховання. І сьогодні серед студентів є спортсмени – май­стри й кандидати в майстри спорту.

У 1970–1980-х роках активно діє туристичний гурток. Викла­дачі Ф. Котовський, В. Пачев­ський, А. Фоменко, В. Антонен­ко, В. Хіхлуха, В. Катющенко, О. Лещинський разом із студен­тами-гуртківцями виїздять у туристичні походи, мандрують Карпатами, підіймаються на Говерлу, підкорюють вершини Кавказьких гір. Навчальний за­клад невимовно пишається сво­їм випускником М. Туркеви­чем, який увійшов в історію альпінізму як один із перших підкорювачів у нічний час най­вищої вершини земної кулі Евересту.

У ті роки у Київському топо­графічному технікумі діяла вій­ськова кафедра, де го­тували спеціалістів для збройних сил – військових топогра­фів, картографів. Важливість цих про­фесій неможливо пе­реоцінити. Адже яка армія без карт і атла­сів?! Серед військо­вих спеціалістів у га­лузі геодезії та карто­графії добре відомі імена випускників за­кладу В. Ліпського, М. Романовського, В. Саєнка.

Завдяки підтримці держави та підприємств галузі у 1970– 1980-х роках значно зміцніла матеріально-технічна база тех­нікуму. Споруджено новий 9-поверховий гуртожиток на 480 місць, а його старе приміщення переобладнано під навчальний корпус.

У 1992 році започатковано нову спеціальність – «землевпорядкування». Розбудова не­залежної України потребувала нових фахівців. До цієї справи долучилися викладачі В. Го­щицький, В. Косянчук, О. Шев­ченко, І. Ненахов, а згодом і ви­пускники технікуму О. Панчук, Ю. Кубрак, К. Лаушкіна.

У 2000-х роках для того, аби вижити в жорстких конкурент­них умовах, продовжувати го­тувати якісних фахівців, по­трібно було вдатися до рішу­чих змін. Технікум мав забезпе­чити конкурентоспроможність на ринку освіти та праці. З 2008 року топографічний технікум входить до складу Національ­ного авіаційного університету як структурний підрозділ. У 2002 році на посаду директора призначено М. Романовського (2002–2003). Розпочинається процес пошуку шляхів для роз­будови навчального закладу, зміцнення та оновлення мате­ріально-технічної бази. Запо­чатковано підготовку студен­тів за спеціальністю «діловод­ство».

З 2003 року начальний за­клад отримує назву Коледж ін­формаційних технологій та землевпорядкування Націо­нального авіаційного універси­тету. Першим його директором починає працювати В. Параніч (2003–2010). З 2010 року Коледж очолює В. Канава. Запровадже­но такі нові спеціальності, як «фінанси», «організація вироб­ництва», «розробка програмно­го забезпечення», «організація перевезень і управління на ав­тотранспорті», триває підготов­ка бакалаврів за напрямами «фінанси і кредит», «геодезія, картографія та землеустрій».

Активну участь в удоскона­ленні навчального процесу, ро­боті зі студентами, які мають заборгованості, бере профспіл­кова організація коледжу.

«Ми завжди надаємо прак­тичну допомогу студентам, які мають академічну заборгова­ність. Як правило, невстигаю­чих не більш як 5% загальної кількості студентів», – розпові­дає викладач, голова студент­ської профорганізації Коледжу (1991–2011) Людмила Войтюк. – Усі студенти є членами Проф­спілки працівників геології, ге­одезії та картографії України. Мене ось уже понад 20 років обирають членом ЦК Всеукра­їнської галузевої профспілки, яка завжди надавала закладу практичну допомогу. Особливо фінансову допомогу ми відчу­вали, коли ЦК профспілки до 2005 року мав бюджет соцстра­хування, санаторій матері та дитини «Геолог Прикарпаття», дитячі оздоровниці в Криму та на Азовському морі (колишні голова ЦК і завідувач відділу фінансової роботи та соцстраху Б. Нагорнюк, К. Лісовець). Ко­жен студент коледжу за потре­би міг одержати санаторну пу­тівку. Профспілка також допо­магала малозабезпеченим учням».

Вітаємо педагогічний і сту­дентський колективи, ветера­нів і випускників Коледжу зі славним 70-річним ювілеєм. Ба­жаємо доброго здоров’я та твор­чої наснаги в роботі!

13.04.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини